Ухвала

від 12.11.2024 по справі 440/7903/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

12 листопада 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/7903/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.,

за участю: секретаря судового засідання Гриценко А.О.,

представника позивача Чудовського Д.О.,

представника відповідача Озацької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Представництва "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" від імені та в інтересах Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" від імені та в інтересах Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 15.05.2024 №283/35005040.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що даним податковим повідомленням-рішенням встановлено обов`язок щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 10 % від суми податку на додану вартість, зазначених у податкових накладних, що зареєстровані із порушенням граничного строку їх реєстрації до 15 календарних днів, у сумі 1 250 000,00 грн., проте, це рішення суб`єкта владних повноважень порушує права позивача та створює обов`язок по сплаті штрафу протиправно, оскільки прийняті із порушенням законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/7903/24. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

26.07.2024 до суду подано відзив на позовну заяву, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши про вчинення платником податків порушення вимог податкового законодавства.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

06.08.2024 відповідачем до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування даного клопотання відповідач зазначає, що представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб`єктністю вони не наділені. До матеріалів справи Позивачем, Представництвом "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" залучено копію довідки з Головного управління статистики в Полтавській області від 26.09.2023 №03.2-18/188-23, згідно якої станом на 26 вересня в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" з ідентифікаційним кодом 26626659 з правовим статусом без права юридичної особи. Також, у відповідності до наданої Позивачем до матеріалів справи Довідки за формою 34-ОПП від 02.10.2023 Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" перебуває на обліку у Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру. Отже, Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" не зареєстровано ні як юридична особа, ні як відокремлений підрозділ юридичної особи зі статусом юридичної особи. З огляду на викладене, Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД", яке звернулося до суду з цим позовом, не є юридичною особою, а відтак не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

07.08.2024 до суду надійшли заперечення позивача на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що ПРЕДСТАВНИЦТВО "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС" (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" є відокремленим підрозділом Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED", створене і зареєстроване відповідно до законодавства України за адресою: Україна, м. Полтава, вул. Миру, 3 поверх 7, з метою здійснення господарської, комерційної та іншої діяльності на території України (на відміну від Представництва у справі № 640/31489/21), а також представницьких функцій, в межах повноважень, наданих йому Компанією "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED", що визначені у Положенні та зареєстроване 28.11.2017 року в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України (свідоцтво про реєстрацію від 14.04.2016 р. за реєстраційним номером ПІ-5150). Відповідно до пункту 6 Положення про "ПРЕДСТАВНИЦТВО "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД", затвердженого позивачем 11.09.2023 року (у новій редакції), Представництво не є юридичною особою, а є відокремленим структурним підрозділом Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" і вчиняє дії, спрямовані на виникнення, зміну та/або припинення прав і обов`язків виключно від імені Компанії. Позивач просить відмовити у задоволенні даного клопотання.

Розглянувши дане клопотання, заслухавши думку сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до частини другої статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України (частина сьома статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 43 КАС України визначено поняття адміністративної процесуальної правосуб`єктності.

Відповідно до частини 1 вказаної статті здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Частиною 3 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Зважаючи на визначену статтею 43 КАС України адміністративну процесуальну правосуб`єктність, для реалізації своїх прав та обов`язків як учасника справи, визначених статтею 44 КАС України, юридична особа повинна мати правоздатність та дієздатність, які виникають з моменту створення юридичної особи та припиняються з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Адміністративна правосуб`єктність є основним, базовим елементом адміністративно-правового статусу особи й саме вона зумовлює можливість юридичної особи бути учасником адміністративних правовідносин та визначає обсяг її прав та обов`язків.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Суд зауважує, що закріплене у зазначеній статті поняття юридичної особи вимагає звернення до цивільно-правових норм, які регулюють створення і реєстрацію юридичних осіб. Розгляд поняття юридичної особи неможливий без визначення ознак юридичної особи, що дають змогу відрізнити юридичну особу від будь-яких інших формувань, об`єднань, філій і представництв, які не можуть визнаватися суб`єктами цивільного права.

До основних ознак юридичної особи належать: державна реєстрація факту створення юридичної особи, наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов`язаннями, придбання і реалізація цивільних прав від свого імені, можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.

Всі зазначені вище ознаки мають бути наявними в сукупності і відсутність хоча б однієї з них не дає можливості виокремити самостійну юридичну особу.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина 1 статті 89 Цивільного кодексу України).

Значення державної реєстрації юридичних осіб, організація цієї реєстрації, повнота єдиного реєстру юридичних осіб, достовірність відомостей, які вносяться в державний реєстр, полягає в тому, що така реєстрація забезпечує можливість отримання необхідної інформації господарюючими суб`єктами. Така інформація важлива для розв`язання питань про укладення договорів, формування господарських зв`язків, ведення господарських операцій. Вона сприяє формулюванню усталеності економічного обороту. Юридична особа вважається створеною з моменту реєстрації в єдиному державному реєстрі і з цього моменту набуває правоздатності. Реєстрації підлягають і подальші зміни правового статусу юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного реєстру запису про її припинення (частина 4 статті 91 ЦК України).

У відповідності до частини 1 статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом (частини 1, 2 статті 83 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з частиною 4 статті 64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року № 755-IV, встановлено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб підприємців це офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом (п.4 ч.1 ст. 1).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" від 23.06.2005 № 2709-IV (далі також Закон № 2709-IV) цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи визначається особистим законом юридичної особи, з огляду на вимоги статті 25 цього Закону вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Статтею 27 Закону №2709-IV передбачено, що особистим законом іноземної організації, яка не є юридичною особою відповідно до права держави, у якій така організація створена, вважається право цієї держави. Якщо така організація діє на території України, до її діяльності застосовується законодавство України, яке регулює діяльність юридичних осіб, якщо інше не випливає з вимог законодавства чи суті правовідносин.

З огляду на вимоги частин другої та третьої статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Керівники представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (частина четверта статті 95 Цивільного кодексу України).

Згідно зі змістом цих правових норм, представництва утворюються для виконання допоміжних операцій поза місцем знаходження самої юридичної особи в тих місцях, де знаходження такого представництва забезпечить зручність налагодження зв`язків, виконання певних дій, на які воно уповноважене юридичною особою, в тому числі виконання юридичних дій. На відміну від філій представництва не виконують фактичних дій, компетенція їх обмежена виконанням юридичних дій від імені юридичної особи. Представництва не визнаються суб`єктами цивільного права, а їх посадові особи можуть діяти від імені юридичної особи. Відповідальність за дії представництв і їх посадових осіб несе юридична особа, яка утворила ці представництва.

Таким чином, представництва, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб`єктністю вони не наділені.

Враховуючи усе вищевикладене, суд зазначає, що адміністративна процесуальна правосуб`єктність це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, а відтак, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Представництва, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб`єктністю.

Так, згідно з відомостями Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України за запитом по Коду ЄДРПОУ 26626659 інформації не знайдено. Тобто, Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" не зареєстровано ні як юридична особа, ні як відокремлений підрозділ юридичної особи зі статусом юридичної особи.

З огляду на викладене, Представництво "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД", яке звернулося до суду з цим позовом, не є юридичною особою, а відтак не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.

Щодо довіреності, виданої ОСОБА_1 , відповідно до якої Компанія уповноважує її здійснювати надалі представництво Компанії в Україні, в тому числі в судах України, а також самостійно продовжувати керувати цим Представництвом, то вказане підтверджує той факт, що саме материнська компанія (нерезидент України) може бути належним позивачем у справі.

Пунктом 3 частини 4 статті 169 КАС України, встановлено, що у разі подання позову особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, суд постановляє ухвалу про повернення позовної заяви, а якщо провадження у справі було відкрито ухвалу про залишення позову без розгляду (п.1 частини 1 статті 240 КАС України).

Суд, враховуючи вищенаведені норми законодавства у взаємозв`язку з встановленими обставинами відсутності у представництва статусу юридичної особи, наголошує, що представництво, яке не є юридичною особою, не має адміністративної процесуальної правосуб`єктності (право- і дієздатності), а відтак позбавлене права на звернення до суду з позовною заявою.

Відсутність адміністративної процесуальної дієздатності у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України має наслідком залишення позову без розгляду.

За таких обставин суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 44, 48, 240, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Північного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.

Адміністративний позов Представництва "МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД" від імені та в інтересах Компанії MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 18 листопада 2024 року.

СуддяГ.В. Костенко