Рішення

від 30.10.2024 по справі 440/6082/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6082/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Литвин М.О.,

представника позивача Коровяковської Т.В.,

представника відповідача - Бушуєвої О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області), у якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" від 02.02.2024 №00014490705 на суму 150634,48 грн. та податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 02.02.2024 №00014500705 на суму 1020,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 02.02.2024 №00014490705 прийняте з порушенням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки контролюючий орган не встановив факту зберігання немаркованої алкогольної продукції або фактів її реалізації, акт перевірки не містить доказів щодо конкретизації фіскальних чеків, до акту не додано копій фіскальних чеків, на які посилається податковий орган. Вказує, що інформація про фіскальні чеки з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій є неналежними та недопустимими доказами. Позивач зазначає, що акт перевірки не містить фактів проведення розрахункових операцій без використання реєстраторів розрахункових операцій або інших порушень, відповідальність за які встановлена пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а розрахунок штрафних санкцій не містить обґрунтування застосування штрафних санкцій у розмірі 150% вартості проданих з порушенням товарів. Щодо податкового повідомлення-рішення від 02.02.2024 №00014500705 позивач вказує, що акт фактичної перевірки та податкове повідомлення-рішення від 02.02.2024 №00014500705 не містять посилання на чіткий перелік документів, що не були надані податковому органу під час фактичної перевірки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6082/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано докази від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області /том 2 а.с. 25-26/.

05 червня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача /том 2 а.с. 31-32/, у яких позивач посилається на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 16 травня 2024 року по справі №520/4564/23.

10 червня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /том 2 а.с. 38-42/, в якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Київській області відповідно до п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп. 80.2.2 п.80.2 ст. 80, пп. 69.27 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі ПК України), на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 26.12.2023 № 2561-П та направлень від 26.12.2023 № 10139, № 10140, № 10142 з метою перевірки дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, у тому числі порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, ведення касових операцій, наявності свідоцтв, ліцензій, у тому числі про виробництво, обіг та зберігання підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), контролю щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) з 26.12.2023 проведено фактичну перевірку ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності за адресою: вул. Обухівське Шосе-2, буд. 8, с. Ходосівка, Обухівський район, Київська область. Результати фактичної перевірки ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» оформлено актом від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056, згідно висновку якого встановлено порушення, зокрема: п. 1, 2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями, далі ЗУ № 265/95-ВР) проводились розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) з формуванням та видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту в яких відсутній обов`язковий реквізит, а саме: відсутнє цифрове значення марки акцизного податку (серія та номер); п. 11 ЗУ № 265/95-ВР проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; п. 85.2 ст. 85 ПК України «не надання у повному обсязі всіх документів, що належать та пов`язані з предметом перевірки». Вказує, що фактичною перевіркою встановлено, що за період з 17.12.2022 по 11.12,2023 проводились розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратор розрахункових операцій з формуванням та видачею фіскальних чеків не встановленої форми та змісту, в яких відсутній обов`язковий реквізит, а саме: відсутнє цифрове значення марки акцизного податку (серія та номер). Так, згідно додатку № 1 «Реєстр фіскальних чеків» на 13 аркушах, перший не відповідний розрахунковий документ створено та видано 17.12.2022 на суму 927,00 грн (фіскальний чек № 2000), наступні невідповідні розрахункові документи на загальну суму реалізованих алкогольних напоїв 96404,99 грн. за період з 18.12.2022 по 11.12.2023 (фіскальний чек з № 2184 по № 92139), чим порушено вимоги пунктів 1, 2 статті 3 ЗУ № 265/95-ВР та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі - Положення №13). Згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформульованою в постанові від 02.02.2023 у справі №500/6845/21 відсутність такого реквізиту у фіскальному чеку на товари (послуги), виданому суб`єктом господарювання - платником акцизного податку, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, позбавляє такий документ статусу розрахункового, відповідно, створення і роздрукування, а так само видача покупцеві документу з таким недоліком не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого п. 2 ст. 3 Закону № 265/95-ВР. Вказує, що дані РРО, на які посилається контролюючий орган у фіскальних чеках, внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому доводи платника про недоведеність факту реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка є неспроможними. Пояснює, що перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: при продажу бренді «Шустов», 0,25 л. по ціні 128,90 грн. у фіскальному чеку №94973 від 26.12.2023 зазначено лише коньяк «Shusto», чим порушено п. 11 ст. З Закону № 265/95-ВР. Пояснює, що головними державними інспекторами ГУ ДПС у Київській області подано запит про надання документів № б/н від 27.12.2023, відповідно до якого ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» до 03.01.2024 на адресу фактичного здійснення господарської діяльності: вул. Обухівське Шосе-2, буд. 8, с. Ходосівка, Обухівський район, Київська область, необхідно надати визначені у запиті документи, а саме: реєстраційні посвідчення на реєстратори розрахункових операцій, довідки про опломбування реєстраторів розрахункових операцій (останні), поточні та останні використанні книги обліку розрахункових операцій (у разі реєстрації) тощо. ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» не надало у визначений строк документи, що зазначені в запиті про надання документів, чим порушило п. 85.2 ст. 85 ПК України.

14 червня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів /том 2 а.с. 75/.

17 червня 2024 року через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 2 а.с. 78-81/, у якій позивачем зазначено, що при проведенні фактичної перевірки контролюючим органом не встановлено фактів проведення розрахункових операцій на неповну суму покупки, непроведення розрахункових операцій через РРО, невидача відповідного розрахункового документа. Навпаки, як вбачається з акту фактичної перевірки, контролюючим органом встановлено, що в період грудень 2022 року грудень 2023 року видавались розрахункові документи фіскальні чеки. Фактів щодо не проведення розрахункових операцій на неповну суму покупки, не проведення розрахункових операцій через РРО акт фактичної перевірки не містить. При цьому, в основу висновків про порушення пункту 2 статті 3 Закону контролюючим органом зазначено про те, що в період грудень 2022 року грудень 2023 року видавались фіскальні чеки невстановленої форми та змісту, в яких відсутні обов`язкові реквізити серії та номеру акцизної марки (МАП), а саме кожна марка акцизного податку повинна мати індивідуальну серію та номер. Однак, такі висновки контролюючого органу не ґрунтуються на вимогах Закону №265/95-ВР, оскільки обов`язки суб`єкта господарювання щодо проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки; проведення розрахункової операції через РРО походять зі змісту пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а обов`язок видачі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції - з пункту 2 статті 3 цього Закону. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, за яке настає відповідальність за пунктом 1 статті 17 вказаного Закону. Вказує, що законодавець не визначив як самостійний склад правопорушення та не встановив відповідальності, за видачу розрахункового документу з використанням реєстраторів розрахункових операцій, в якому не відображається той чи інший елемент наведеного у Положенні змісту, а саме цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку. Тобто, законодавець визначив обов`язок, за невиконання якого не встановив відповідальність встановленого статтею 17 Закону. Повторює, що посилання податкового органу на реєстр фіскальних чеків з системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (СОД РРО), не є належними та обґрунтованими доказами допущеного ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» порушення, адже в розумінні чинного процесуального законодавства така податкова інформація не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності. За таких обставин, твердження контролюючого органу про допущені ТОВ «МОТТО РІТЕЙЛ» начебто порушення не відповідають дійсним обставинам і є протиправними, а отже застосування штрафних санкцій в даному випадку є не лише необґрунтованим, а й протиправним. Вважає, що належним документом, який може підтвердити/спростувати обставини виявленого під час перевірки правопорушення, є виключно відповідний розрахунковий документ фіскальний чек. Однак, контролюючим органом фіскальні чеки ні в ході фактичної перевірки не надавались, ні до акту не надано, а тому факт зафіксованого актом перевірки начебто порушення позивачем вимог Закону №265/95-ВР, контролюючим органом не доведено. Посилається на висновки Верховного Суду, викладені 02.04.2020 у постанові у справі № К/9901/25783/19. Зазначає, що перевірка діяльності позивача за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено /том 2 а.с. 89-90/.

Ухвалами суду від 11 липня 2024 року витребувано від відповідача ГУ ДПС в Полтавській області докази та встановлено строк для їх подання до суду, оголошено перерву у підготовчому засіданні до 09:00 22 липня 2024 року.

Ухвалами суду від 22 липня 2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять календарних днів, клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого судового засідання задоволено та підготовче судове засідання відкладено до 09:00 05 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 05 вересня 2024 року у зв`язку з неявкою у судове засідання представника позивача з поважних причин підготовче засідання відкладено до 11:00 12 вересня 2024 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 12 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

01 жовтня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача /том 3 а.с. 71-74/, у яких ГУ ДПС у Полтавській області звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 09.09.2024 по справі № 280/6832/23, за змістом яких аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період. Також відповідач вказує, що розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

28 жовтня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача /том 3 а.с. 94-98/, у яких зазначено, що в основу висновків про порушення пункту 2 статті 3 Закону №265/95-ВР контролюючим органом зазначено про те, що в період грудень 2022 року грудень 2023 року видавались фіскальні чеки невстановленої форми та змісту, в яких відсутні обов`язкові реквізити серії та номеру акцизної марки (МАП). При цьому, контролюючим органом встановлено, що в період грудень 2022 року грудень 2023 року видавались розрахункові документи фіскальні чеки. Фактів щодо не проведення розрахункових операцій на неповну суму покупки, не проведення розрахункових операцій через РРО акт фактичної перевірки не містить. Обставини дотримання ТОВ «П.РІТЕЙЛ» вимог Закону №265/95-ВР підтверджуються також і реєстрами чеків та копіями фіскальних чеків бази СОД РРО, що надавались відповідачем до матеріалів справи. Зазначає, що всі фіскальні чеки, видані за наслідком операцій з продажу алкогольних напоїв, відповідають вимогам Закону №265/95-ВР, оскільки містять всі обов`язкові реквізити, передбачені Положенням №13, в тому числі цифрове значення марки акцизного податку, що складається з чотирьох літер і шестизначного номеру. Враховуючи наведене, вважає застосування відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 17 Закону №265/95-ВР є безпідставним та неправомірним, а податкове повідомлення-рішення форми «С» №00014490705 на загальну суму 150634,48 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ", ідентифікаційний код 44796056, зареєстроване як юридична особа, основним видом економічної діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.12.2023 /том 2 а.с. 17-20/.

У подальшому, у ході розгляду цієї справи судом, ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ", ідентифікаційний код 44796056, змінило найменування на ТОВ "П.РІТЕЙЛ", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.07.2024 /том 3 зворот а.с. 99, а.с. 100/.

Посадовими особами ГУ ДПС у Київській області на підставі направлень на перевірку від 26.12.2023 /том 2 зворот а.с. 60, а.с. 61, зворот а.с. 61/ та наказу ГУ ДПС у Київській області від 26.12.2023 №2561-П /том 2 а.с. 60/ проведено фактичну перевірку ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ" за адресою: вул. Обухівське Шосу-2, буд. 8, с. Ходосівка, Обухівський район, Київська область, за результатами якої складено акт від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 /том 1 а.с. 13-16, том 2 а.с. 47-48/.

В акті фактичної перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 зафіксовано порушення ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ" пунктів 2, 11 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та статті 44, пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.

02.02.2024 на підставі акту фактичної перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 ГУ ДПС в Полтавській області прийняло:

- податкове повідомлення-рішення №00014490705, яким до ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем "Штрафні санкції за поруш. законод. про патентув. норм регул. обігу готівки та застос. реєстраторів у" в розмірі 150634,48 грн. /том 2 а.с. 6-7/;

- податкове повідомлення-рішення №00014500705, яким до ТОВ "МОТТО РІТЕЙЛ" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем "Адмін. штрафи та інші санкції (надх. коштів, контроль за справлянням яких закріпл. за ГУ ДПС 21081100" у розмірі 1020 грн. /том 2 а.с. 8-9/.

Копія розрахунку до висновку щодо розрахункових сум штрафних (фінансових) санкцій наявна у матеріалах справи /том 2 а.с. 10/.

Позивач оскаржив зазначені вище податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України від 22.04.2024 №11674/6/99-00-06-03-02-06 податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 02.02.2024 №00014490705 та №00014500705 залишені без змін, а скарга позивача - без задоволення /том 2 а.с. 11-14/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС в Полтавській області від 02.02.2024 №00014490705, від 02.02.2024 №00014500705 та звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням ГУ ДПС в Полтавській області від 02.02.2024 №00014490705, від 02.02.2024 №00014500705, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

За визначенням статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

За змістом пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі по тексту Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Отже, за змістом наведених вимог суб`єкти господарювання зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

За змістом пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що пункт 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону №2 65/95-ВР. Відповідно, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Предметом доказування у справах, пов`язаних із притягненням суб`єкта господарювання до відповідальності на підставі пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР, є встановлення на підставі належних і допустимих доказів фактів, з якими контролюючий орган пов`язує допущення порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 1 та/або 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення розрахункової операції, однак, її непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР перевірці підлягають як обставини видачі/невидачі розрахункового документа, так і обставини відповідності такого вимогам щодо форми і змісту.

Абзацом дев`ятнадцятим статті 2 Закону № 265/95-ВР визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 265/95-ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21 січня 2016 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі по тексту - Положення №13).

Відповідно до пункту 1 розділу I Положення № 13, визначено форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Згідно з пунктом 2 розділу 2 Положення № 13 визначено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги), який повинен містити, в тому числі: код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Відповідно до підпункту 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в e-сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизу, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (пункт 226.7 статті 226 ПК України).

Аналіз податкового законодавства України свідчить про те, що маркування продукції маркою акцизного податку підтверджує сплату акцизу та легальність ввезення та реалізації на території України відповідних виробів.

Пунктом 3 розділу І Положення № 13 передбачено, що установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Отже, розрахунковим може вважатися лише документ, який відповідає вимогам зазначеного Положення. При цьому, цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої є обов`язковим реквізитом фіскального касового чеку, а отже відсутність цього реквізиту у фіскальному чеку має кваліфікуватися як те, що такий документ не є розрахунковим.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6832/23.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056, що у період з 17.12.2022 по 11.12.2023 на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) №3001026838 друкувались та видавались розрахункові документи (фіскальні чеки) невстановленої форми та змісту, в яких відсутній обов`язкий реквізит серії та номеру марки акцизного податку (МАП). Вказано, що марка акцизного податку повинна мати індивідуальну серію та номер: перелік фіскальних чеків з реквізитами, що не мають індивідуальних ознак наведено у додатку №1 Реєстр фіскальних чеків на 13 аркушах. Перший розрахунковий документ створено та видано 17.12.2022 на суму 927,10 грн. (фіскальний чек №2000), наступні невідповідні розрахункові документи на загальну суму 96404,99 грн. роздруковано та видано в період з 18.12.2022 по 11.12.2023 (фіскальний чек з №2184 по №92139).

Відповідно до пункту 5 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251, передбачено, що марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі - QR-код) та лінійний штрих-код (далі - штрих_код).

На кожну марку наносяться такі реквізити:

слова УКРАЇНА, МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ, ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ (для тютюнових виробів);

позначення виду марки, що складається із слів та літер алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція) - АВ ЛГП, алкоголь вітчизняний (виноробна продукція) - АВ ВП, алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція) - АІ ЛГП, алкоголь імпортний (виноробна продукція) - АІ ВП, тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром) - ТВ ЗФ, тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТВ БФ, тютюн вітчизняний (сигарили) - ТВ СГ, тютюн імпортний (сигарети з фільтром) - ТІ ЗФ, тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки) - ТІ БФ, тютюн імпортний (сигарили) - ТІ СГ, тютюн вітчизняний (інші вироби) - ТВ ІНШІ, тютюн імпортний (інші вироби) - ТІ ІНШІ, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні - ТВЕН В, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні - ТВЕН І, рідина імпортна - РІ, рідина вітчизняна - РВ;

індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил);

реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв).

Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки.

QR-код містить інформацію про серію та номер марки, реквізити покупця марки: для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті), та посилання на веб-ресурс для перевірки марки.

QR-код також може містити інформацію про геш-послідовність.

Інформаційні набори даних для генерації QR-кодів та штрих-кодів, що наносяться на марку для алкогольних напоїв, генеруються ДПС та передаються підприємству-виробнику з використанням засобів захисту інформації у зведеній заявці-розрахунку.

Отже, кожна марка акцизного податку містить індивідуальні унікальні: серію із чотирьох літер і шестизначний номер.

Однак, фіскальні чеки, що у період з 17.12.2022 по 11.12.2023 друкувалися на реєстраторі розрахункових операцій (РРО) №3001026838 та видавалися позивачем, перелік яких наведено в додатку №1 до акту перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 /том 2 а.с. 51-57/, що є невід`ємною частиною цього акту перевірки, та копії яких містяться у матеріалах справи /том 2 а.с. 133-250, том 3 а.с. 1-51/, не містять індивідуальних серії та номеру марки акцизного податку (МАП).

Для прикладу, акцизна марка податку АААА000000 повторюється у вказаних фіскальних чеках не менше як 134 раз, акцизна марка податку АААА000001 повторюється у вказаних фіскальних чеках не менше як 33 рази, інші серії та номера МАП також багаторазово повторюються у фіскальних чеках, перелік яких наведено у додатку №1 до акту, та копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо.

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України).

Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків;

72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;

електронний фіскальний звіт - це:

а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою;

електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків;

електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків.

Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами.

У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО.

Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).

Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.

СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.

СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).

Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.

Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.

Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.

Виходячи з наведеного відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки, мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6823/23, які підлягають обов`язковому врахуванню судом першої інстанції в силу частини 5 статті 242 КАС України.

Щодо постанов Верховного Суду, на правові висновки яких позивач посилається у своїх заявах, то суд зазначає, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, у даному випадку такою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2024 у справі №280/6823/23.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, обставини у справі №160/93/19 (провадження №К/9901/25783/19), на постанову Верховного Суду від 02.04.2020 у якій посилається позивач, не є релевантними обставинам цієї справи, оскільки у справі №160/93/19 суди першої та апеляційної інстанції досліджували реальність господарських операцій позивача із контрагентами, у зв`язку з чим Верховним Судом у постанові викладено такі правові висновки "...норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону". У наведеній постанові Верховний Суд не викладав висновків щодо податкової інформації, яка міститься в СОД РРО.

Суд враховує, що відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 (далі по тексту - Порядок №1057), цим Порядком встановлюється механізм передачі електронних копій розрахункових документів, фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) / програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - ПРРО), фіскальних звітів ПРРО і повідомлень, що передбачені Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, що необхідні для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів ДПС для суб`єктів господарювання, що використовують РРО/ПРРО.

Система зберігання і збору даних РРО (далі - СЗЗД РРО) - загальнодержавна система, призначена для збору даних РРО та передачі цих даних до системи обліку даних РРО в ДПС за технологією зберігання і збору даних РРО для Державної податкової служби України; система обліку даних РРО (далі - СОД РРО) - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених реєстраторами розрахункових операцій і програмними реєстраторами розрахункових операцій), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів (п. 1.2 розділу І Порядку №1057).

Пунктом 1.7 розділу І Порядку №1057 передбачено, що суб`єкти господарювання, які використовують ПРРО, повинні передавати до органів ДПС по дротових або бездротових каналах зв`язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.

Згідно з п. 2.2 розділу І Порядку №1057 СЗЗД РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних СОД РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами НСМЕП.

Отже, система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Аналізом наведених вище норм Порядку передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057, встановлено, що система зберігання і збору даних РРО забезпечує збір та внесення даних РРО у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, перевірку цілісності і незмінності даних та ідентифікацію РРО засобами національної системи масових електронних платежів.

Таким чином, дані РРО, на які посилається контролюючий орган у фіскальних чеках /том 2 а.с. 133-250, том 2 а.с. 1-51/, внесені у бази даних системи обліку даних РРО у такому вигляді, в якому дані сформовані в РРО, є цілісними та незмінними, а тому є належними та допустимими доказами у цій справі.

З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем вимог пункту 2 статті 3 Закону України № 265/95-ВР та Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, що полягає у видачі покупцям документів з недоліками змісту, що позбавляє такі документи статусу розрахункових, оскільки в цих документах не зазначено індивідуальних серії та номеру марки акцизного податку, а зазначення одного й того ж серії та номеру марки акцизного податку (наприклад, ААА000000 не менш як у 134 фіскальних чеках, АААА000001 не менш як у 33 фіскальних чеках, багаторазове повторення у наданих до суду фіскальних чеках ідентичних серій та номерів МАП) не може вважатися належним виконанням обов`язку, встановленого пунктом 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР, відповідальність за що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР, а саме: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - фіскальний чек №2000 від 17.12.2022 на суму 927,10 грн. /том 3 зворот а.с. 42, а.с. 43/, та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення (невідповідні розрахункові документи, копії яких наявні у матеріалах справи, створені позивачем за період з 18.12.2022 по 11.12.2023 (фіскальний чек з № 2184 по № 92139 на загальну суму реалізованих алкогольних напоїв 96404,99 грн.) *150%).

Слід зазначити, що всі сумніви, які можливо були у позивача щодо достовірності відповідних документів - фіскальних чеків із зазначенням в них обов`язкових реквізитів, а саме зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку, повинні спростовуватися саме позивачем, якщо він ставить під сумнів та заперечує проти цього шляхом надання роздрукованих своїх чеків. Проте, позивачем не надано до суду фіскальних чеків, якими б було спростовано висновки контролюючого органу.

Пунктом 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пунктом 7 частини 1 статті 17 Закону України № 265/95-ВР передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Перевіркою встановлено та зафіксовано в акті перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 факт реалізації однієї пляшки 0,25 л бренді "Шустов" по ціні 128,90 грн., при цьому режим програмування найменування товарів та об`єму позивачем не використовувався, у виданому фіскальному чеку №14973 від 26.12.2023 зазначено інше найменування товару "Коньяк Shusto".

Відповідачем надано до суду копію фіскального чеку №14973 від 26.12.2023 /том 2 зворот а.с. 114/, в якому зазначено найменування товару "Коньяк Shusto" замість бренді "Шустов" 0,24л.

З огляду на викладене вище, суд погоджується з доводами відповідача про порушення позивачем пункту 11 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, за яке до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 5100 грн. (300*17 грн.), оскільки у даному випадку проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування підакцизного товару бренді "Шустов" 0,25 л, замість чого у фіскальному чеку зазначено інше - "Коньяк Shusto" /том 2 зворот а.с. 114/.

Суд враховує, що перевірка, яка проведена контролюючим органом та зроблена оцінка щодо дотримання платником податків при здійсненні розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів, з огляду на підстави проведення перевірки та виявлені порушення вимог Закону № 265/95-ВР, Положення № 13 відповідає предмету, встановленому підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тому доводи позивача, що в межах цієї справи мало місце вихід відповідачем за межі предмету фактичної перевірки є безпідставними.

За встановлених обставин справи та наведених вище норм права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що приймаючи податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024 №00014490705, відповідач ГУ ДПС у Полтавській області діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, та обґрунтовано.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ГУ ДПС у Київській області вручив представнику позивача письмовий запит від 27.12.2023 про надання документів у термін до 16:00 03 січня 2024 року за фактичною адресою платника податків, а саме: АЗС "МОТТО", Обухівський район, с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе -2, буд. 8, у якому вказаний перелік документів, що необхідно надати до перевірки /том 2 а.с. 49/.

В акті перевірки від 04.01.2024 №0144/10/36/07/44796056 зафіксовано, що до перевірки позивачем не надано (не забезпечено) документи, що зазначені у запиті про надання документів без номера від 27.12.2023.

Суд критично оцінює доводи позивача про не зазначення переліку ненаданих ним документів, оскільки такий перелік міститься у самому письмовому запиті від 27.12.2023 про надання документів /том 2 а.с. 49/, ці документи відповідають предмету призначеної фактичної перевірки та відповідач просив надати ці документи у місце проведення фактичної перевірки за фактичною адресою платника податків -АЗС "МОТТО", Обухівський район, с. Ходосівка, вул. Обухівське шосе -2, буд. 8.

За приписами пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Таким чином, приймаючи податкове повідомлення - рішення від 02.02.2024 №00014500705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн., відповідач ГУ ДПС у Полтавській області діяв на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, та обґрунтовано. Підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

З огляду на викладене вище, адміністративний позов ТОВ "П.РІТЕЙЛ" необґрунтований та задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв`язку з відмовою у задоволенні позову .

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "П.РІТЕЙЛ" (ідентифікаційний код 44796056, вул. Чумацький Шлях, 64, м. Полтава, 36034) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 11 листопада 2024 року.

Суддя С.С. Сич