Ухвала

від 19.11.2024 по справі 538/984/24

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №538/984/24

Провадження по справі №2-о/538/92/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А., розглянувши заяву про самовідвід судді Бондарь Вікторії Анатоліївни в цивільній справі за заявою Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правових відносинах: Заводська міська рада про визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлої, -

в с т а н о в и в :

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2024 року мені в провадження передано цивільну справу № 538/984/24, провадження №2-о/538/92/24 за заявою Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правових відносинах: Заводська міська рада про визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлої.

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 червня 2024 року заяву Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради про визнання спадщини ОСОБА_1 відумерлою повернуто заявнику з підстав невиконання ним вимог, викладених в ухвалі по залишення заяви без руху, оскільки заявником не усунуто недоліки заяви у визначений судом строк.

Не погодившись з даним судовим рішенням, керівник Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської ради, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та справу направити до районного суду для продовження розгляду.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 21.10.2024 року Апеляційну скаргукерівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Заводської міської радизадоволено.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 20 червня 2024 року - скасовано, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Як зазначено з постанови Полтавського апеляційного суду від 21.10.2024 року у мотивувальній частині колегія суддів звернула увагу на недотримання процедури розгляду в межах даної справи заяви судді Бондарь В.А. про самовідвід, який мав вирішуватись згідно вимог ч. 9ст. 40 ЦПК України.

Всупереч встановленому даною процесуальною нормою порядку, вказана заява замість її вирішення судом, що розглядає справу, з невідомих причин була передана на авторозподіл і вирішувалась судом в іншому складі, який дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про самовідвід.

Між тим, недотримання визначеної законом процедури розгляду заяви про самовідвід, може мати наслідком подальший розгляд справи неповноважним судом та слугувати самостійною підставою для скасування ухваленого по справі рішення в розумінні ч. 3ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, що регулює подання заяви про самовідвід, за наявності підстав, зазначених у статтях 36,37 і 38 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

До відкриття провадження у справі головуючим суддею Бондарь В.А. заявлено самовідвід з вищезазначених підстав.

Так, ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 05 червня 2024 року заяву про самовідвід судді Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А. під головуванням судді Лохвицького районного суду Полтавської області Зуб Т.О. відмовлено (а.с. 40-41).

Обґрунтовуючи заяву про самовідвід суддя Бондарь В.А. посилається на те, що відповідно до постанови Полтавського апеляційного суду від 21.10.2024 року у мотивувальній частині колегією суддів звернуто увагу на недотримання процедури розгляду в межах даної справи заяви судді Бондарь В.А. про самовідвід, який мав вирішуватись згідно вимог ч. 9ст. 40 ЦПК України.

Всупереч встановленому даною процесуальною нормою порядку, вказана заява замість її вирішення судом, що розглядає справу, з невідомих причин була передана на авторозподіл і вирішувалась судом в іншому складі, який дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про самовідвід.

Між тим, недотримання визначеної законом процедури розгляду заяви про самовідвід, може мати наслідком подальший розгляд справи неповноважним судом та слугувати самостійною підставою для скасування ухваленого по справі рішення в розумінні ч. 3ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до частини першої статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Згідно частини першої статті 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. 3а ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Відповідно до частини 5 статті 40 ЦПК України, якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків.

Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також у своєму рішенні "Газета "Україна-центр" проти України" ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію необхідно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32). Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм потрібно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

За даних обставин, з метою унеможливлення виникнення різного роду сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, у відповідності до правил суддівської етики, з урахуванням принципу цивільного процесуального права процесуальної економії, яка дає можливість вирішити питання про самовідвід на даній стадії, самовідвід підлягає задоволенню.

Інші обставини, які б викликали сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, відсутні.

Керуючись статтями 36-41, 258-261,353 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в :

Задовольнити самовідвід судді Бондарь Вікторії Анатоліївни.

Цивільну справу передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Лохвицького районного суду Полтавської області в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 14 та ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення на підставі ч. 1 ст. 261 ЦПК України.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає на підставі ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.А. Бондарь