Рішення

від 12.11.2024 по справі 541/3448/24

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/3448/24

Номер провадження 2/541/1267/2024

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 листопада 2024 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Чернюка В.Д.

представника відповідача, адвоката Сахно Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення. В обґрунтування позову зазначила, що 01 липня 2016 року позивач ОСОБА_1 , прийнята на роботу, на посаду завідувача гастроентерологічного відділення відновного лікування та реабілітації Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород», де в подальшому продовжила роботу на різних посадах внаслідок переведень за її згодою.

Наказом начальника Відповідача від 01 квітня 2024 року № 46/к/тр позивача переведено з посади завідувача відділення відновного лікування та реабілітації для хворих на хвороби шлунково-кишкового тракту, ендокринної та сечовидільної системи - лікаря Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» з 01 квітня 2024 року на посаду заступника начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» з медичних питань - лікаря, на якій позивач перебуває до теперішнього часу.

З посадовою інструкцією заступника начальника з медичних питань ознайомлена 01 квітня 2024 року.

За весь період роботи у Відповідача позивач до дисциплінарної відповідальності не притягувалася, працювала чесно і сумлінно, виконуючи вимоги ст. 139 КЗпП України. Згідно записів у трудовій книжці позивач (аркуші 50, 51) за сумлінне ставлення до виконання посадових обов`язків і їх зразкове виконання наказами МВС України заохочувалася подякою та грамотами.

Розпорядженням Секретаря Ради національної безпеки і оборони України від 09.06.2023 року за внесок у справу гарантування національної безпеки і оборони України, зразкове виконання службових обов`язків в умовах воєнного стану позивач нагороджена медаллю «Відзнака Ради національної безпеки і оборони України» III ступеня.

Разом з тим наказом т.в.о. начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» від 12 серпня 2024 року № 96/к/тр позивачу оголошено догану за наслідками проведення 10 серпня 2024 року позапланової перевірки Державним секретарем МВС України Інною Ящук додержання Медичним реабілітаційним центром МВС України «Миргород» вимог діючого законодавства.

Згідно такого наказу позивачу оголошено догану за порушення нею трудової дисципліни у зв`язку з неналежним виконанням своїх посадових обов`язків відповідно до вимог посадової інструкції. Між тим, такий наказ не містить дати порушення трудової дисципліни, тобто конкретного часу вчинення дисциплінарного проступку.

Які конкретно пункти 2.1.-2.40, 2.1.1-2.4.5 розділу II (Завдання та обов`язки) посадової інструкції порушено позивачем, у виданому наказі зовсім не зазначено.

Таким чином, в оскаржуваному наказі відсутнє нормативне посилання на абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта, на підставі якого роботодавець притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, що не відповідає принципу правової визначеності, робить її звинувачення не конкретними і, як наслідок, позбавляє позивача можливості захищатися від таких звинувачень.

При цьому позивач звертає увагу суду на тому, що 10 серпня 2024 року, у суботу, позивач була вихідною відповідно до приписів ст. ст. 67, 71 КЗпП України, а відтак не виконувала своїх трудових обов`язків, у тому числі і тих, які унормовані її посадовою інструкцією.

Позивач зазначає, що при видачі спірного наказу роботодавцем не дотримано вимог ч. 3 ст. 149 КЗпП України і ним не взято до уваги попередню роботу позивача, відсутність заподіяння будь - якої шкоди, а також нетривалий період роботи позивача на займаній посаді, не вмотивовано неможливість реалізації ним права, передбаченого ст. 152 КЗпП України, за умови наявності факту порушення трудової дисципліни.

В такому наказі, в супереч правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 22 липня 2020 року по справі № 554/9493/17 та від 18 березня 2021 року по справі № 219/2474/19, відсутнє будь-яке нормативне посилання, тобто не зазначена назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності; не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення саме позивачем трудових обов`язків відповідно до її трудової функції.

Позивач вважає, що наказ про накладення на неї дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, а відтак є незаконним.

Позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 12 серпня 2024 року № 96/к/тр про оголошення їй догани за порушення трудової дисципліни та стягнути з відповідача на її користь судові витрати по оплаті позову судовим збором.

Ухвалою суду від 26.09.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали та просили задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог позивача і просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що працює старшим інспектором з кадрів Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород», із позивачем підтримує службові стосунки. За результатами перевірки було виявлено недоліки за які ОСОБА_1 та деяким іншим працівникам оголошено догану. При перевірці вона не була присутня. Накази оформлює документально. По медицині накази готує позивач. За результатами перевірки. крім позивача за порушення трудової дисципліни оголошено догану 4 чи 5 особам. У кожного виявлено свої недоліки. Інші особи не оскаржували догану. Підставою для наказу про оголошення догани був акт перевірки. У ОСОБА_1 5 денний робочий тиждень. Субота та неділя вихідні. Наказу про вихід на роботу у вихідний день відносно ОСОБА_1 не було. Свідок погоджувала проект наказу на догану. Свідок вважає, що позивач не могла у вихідний час перевірити прибирання.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України догана, як вид дисциплінарного стягнення, застосовується за порушення трудової дисципліни.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

Конституція України, проголосивши Україну соціальною, правовою державою, визначила зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема її обов`язок щодо утвердження, забезпечення і гарантування прав і свобод людини (статті 1, 3 Конституції України).

Згідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Стаття 43 Конституції України у відповідності зі ст. 23 Загальної декларації прав людини проголошує право кожного на працю, що включає у себе можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку погоджується. Визначаючи право на працю як основу життєдіяльності людини, Конституція України закріплює та гарантує основні трудові права громадян (ст.ст. 43, 44, 45, 46) і визначає, що основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення, принципи регулювання праці та занятості визначаються законами України (п. 6 частини першої ст. 90 Конституції України). Основним законом, який закріпляє право на працю та шляхи його реалізації, є Кодекс законів про працю України.

Статтею 2 КЗпП України одночасно передбачено і право громадянина на працю і право на отримання за працю заробітної плати не нижче встановленого державою мінімального розміру. Працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Органами, правомочними застосовувати дисциплінарні стягнення, відповідно до ст. 147-1 КЗпП України є орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну відповідальність, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

До застосування дисциплінарного стягнення, відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 149 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Власником не зазначено, а судовим розглядом справи не встановлено розміру заподіяної шкоди вчиненими діями позивача, що призвели до застосування до неї дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватись законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Згідно ч. 3ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю (ст. 140 КЗпП України).

Відповідно дост. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Також, згідно, ст. 152 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право замість накладання дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу.

У відповідності дост. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Зазначається, яка заподіяна шкода.

Судом встановлено, що позивач працює на посаді заступника начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» з медичних питань лікаря, на яку її переведено наказом начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» від 01 квітня 2024 року № 46/к/тр з посади завідувача відділення відновного лікування та реабілітації для хворих на хвороби шлунково-кишкового тракту, ендокринної та сечовидільної системи - лікаря Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» з 01 квітня 2024 року (а.с. 7).

01 квітня 2024 року позивача ознайомлено з посадовою інструкцією заступника начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» з медичних питань (а.с. 8-11).

Наказом т.в.о. начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» від 12 серпня 2024 року № 96/к/тр, за наслідками проведення 10 серпня 2024 року позапланової перевірки Державним секретарем МВС України Інною Ящук додержання Медичним реабілітаційним центром МВС України «Миргород» вимог діючого законодавства, позивачу ОСОБА_1 оголошено догану за порушення трудової дисципліни (а.с. 15).

В наказі т.в.о. начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» від 12 серпня 2024 року № 96/к/тр зазначено, що проведеною перевіркою було виявлено окремі порушення та недоліки в організації роботи медичного та обслуговуючого персоналу, а також у порядку веденні медичної документації, а саме:

- індивідуальні реабілітаційні плани пацієнтів не відповідають встановленій формі та вимогам Положення про індивідуальний реабілітаційний план, порядок його фінансування та реалізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462;

- у маніпуляційному кабінеті кушетка була вкрита пошкодженим чохлом:

- на другому поверсі спального корпусу була брудна підлога та панелі.

Виявлені порушення свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, що є підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосуванні до неї заходів дисциплінарного впливу.

Відповідно до вимог посадової інструкції заступник начальника з медичних питань: контролює роботу медичних підрозділів МРЦ; забезпечує організацію контролю за станом виробничої санітарії в лікувальних підрозділах; контролює роботу керівників лікувальних підрозділів, головної медичної сестри та їдальні; контролює ведення, оформлення і зберігання медичної документації у лікувальних підрозділах та лікувально - діагностичних кабінетах; постійно контролює стан санітарно-гігієнічного і протиепідемічного режиму МРЦ.

Фактично ОСОБА_1 порушила вимоги Положення про індивідуальний реабілітаційний план, порядок його фінансування та реалізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462, не проконтролювала належним чином: 1) стан виробничої санітарії у закладі; 2) якість надання медичної допомоги у лікувально-діагностичних кабінетах.

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової дисципліни.

Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення як догана.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Вищезазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17, провадження № 61-38286св18.

Наказ про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення позивачем трудових обов`язків, відсутнє нормативне посилання, тобто зазначення роботодавцем назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що у діях позивача роботодавцем належним чином не встановлені ознаки дисциплінарного проступку. При винесенні оскаржуваного наказу відповідачем не з`ясовано наявність вини та в чому полягає порушення останнім службових обов`язків.

Відтак, з урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та досліджених у судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку про неправомірність прийняття наказу начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» №96/к/тр від 12 серпня 2024 року про оголошення догани за порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , заступнику начальника центру з медичних питань МРЦ МВС України «Миргород» та наявності правових підстав для його скасування у судовому порядку.

Інші доводи відповідача, а також дослідженні у судовому засіданні докази означених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

За подання цього позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 1211,20 грн (а.с. 3).

Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 147, 149, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 12, 13, 61, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» №96/к/тр від 12 серпня 2024 року про оголошення догани за порушення трудової дисципліни ОСОБА_1 , заступнику начальника центру з медичних питань МРЦ МВС України «Миргород».

Стягнути з Медичного реабілітаційного центру МВС України «Миргород» на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору сплаченого при зверненні до суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Медичний реабілітаційний центр МВС України «Миргород», юридична адреса: Полтавська область, м.Миргород, вул. Олександра Федорченка, 60, код ЄДРПОУ 08733819.

Повний текст рішення складено 18 листопада 2024 року.

Суддя: О. А. Морозовська