Вирок

від 19.11.2024 по справі 557/1077/24

ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/557/110/2024

Справа № 557/1077/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12024181080000148 від 19 червня 2024 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Садове Гощанського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, одруженого, раніше судимого 30 січня 2024 року Гощанським районним судом Рівненської області за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний.

Разом з тим, ОСОБА_3 , будучи раніше судимим 30 січня 2024 року Гощанським районним судом Рівненської області за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, під час відбуття покарання, до погашення чи зняття судимості у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Так, військовозобов`язаному ОСОБА_3 10 квітня 2024 року згідно Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу», після проходження медичної комісії щодо визначення ступеня придатності до військової служби, згідно якої він був визнаний придатним для відправки на військову службу під час мобілізації, вручено бойову повістку на призов, відповідно до якої він мав з`явитися 11 квітня 2024 року о 09 годині 00 хвилин. Однак, ОСОБА_3 відмовився від отримання повістки, про що після ознайомлення із її змістом зробив відповідний запис. У подальшому про відмову розписуватись та отримувати повістку для призову по загальній мобілізації складено акт від 10 квітня 2024 року.

ОСОБА_3 , будучи військовозобов`язаним, згідно Законів України «Про оборону України», «Про військовий обов`язок і військову службу» після проходження медичної комісії визнаним придатним до військової служби, належним чином 10 квітня 2024 року повідомленим про необхідність з`явитись на 09 годину 00 хвилин 11 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для відправки до військової частини та проходження військової служби за мобілізацією, у зв`язку із проведенням загальної мобілізації згідно Указу Президента України № 65/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України № 2105-ІX від 03 березня 2022 року, Указу Президента України № 758/2022 від 07 листопада 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 2739-IX від 16 листопада 2022 року та який продовжено востаннє Указом Президента України № 254/2023 від 01 травня 2023 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України № 3057-IX від 02 травня 2023 року, а також про наслідки неявки за вказаним викликом, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 , не маючи права на відстрочку чи звільнення від призову на військову службу під час мобілізації, достовірно володіючи інформацією про час відправки для проходження військової служби та місце розташування збірного пункту, діючи умисно, без поважних причин, всупереч вимогам ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не прибув до 09 години 00 хвилин 11 квітня 2024 року на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку із проходженням військової служби за мобілізацією, внаслідок чого ухилився від призову на військову службу під час мобілізації.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст. 336 КК України, не визнав та показав, що відмовився від отримання бойової повістки, так як має незадовільний стан здоров`я та ризики його втратити, з приводу чого особисто написав письмову заяву, у якій окрім того зазначив, що відмовляється проходити військову службу, таку заяву писав без будь-якого тиску зі сторони працівників ТЦК, які роз`яснили йому наслідки ухилення від мобілізації. Ствердив про те, що пройшов медичний огляд ВЛК та був визнаний придатним до військової служби, будь-яких медичних документів щодо стану свого здоров`я при проходженні медичного огляду ВЛК не надавав та рішення ВЛК не оскаржував, так як не вбачає в цьому сенсу, як і не звертався з питанням повторного проходження медичного огляду ВЛК. ОСОБА_3 зазначив, що після ухвалення відносно нього 30 січня 2024 року Гощанським районним судом Рівненської області вироку, згідно якого його визнано винуватим за ст. 336 КК України, він за медичної допомогою у зв`язку з наявними у нього хронічними захворюваннями не звертався, на даний час лікується самостійно, ліки купує за рецептами, які йому виписувалися раніше, так як має недовіру до лікарів. Обвинувачений вважає, що він не ухиляється від проходження військової служби під час мобілізації, так як не може проходити таку через незадовільний стан здоров`я.

Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, його винуватість стверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

-показаннями свідка ОСОБА_6 , який проходив військову службу на посаді офіцера ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ствердив суду про те, що ОСОБА_3 після проходження ним військово-лікарської комісії та встановлення придатності до військової служби, видали повістку на відправку у військову частину, від отримання якої він відмовився та відмовився від проходження військової служби, мотивуючи таку відмову своїм незадовільним станом здоров`я, про що письмово написав заяву, а комісією зі складу працівників ТЦК, до якої входив свідок, а також військовослужбовці ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , був складений відповідний акт, яким зафіксовано відмову від отримання обвинуваченим повістки. Свідок повідомив, що обвинуваченому роз`яснювались наслідки такої відмови, в тому числі і те, що за ухилення від призову за мобілізацією ст. 336 КК України передбачена кримінальна відповідальності;

-показаннями свідка ОСОБА_7 , який ствердив суду про те, що є офіцером ІНФОРМАЦІЯ_3 і був присутнім при тому, як ОСОБА_3 , будучи придатним до військової служби, відмовився від отримання бойової повістки (повістки на призов), про що комісією, до складу якої входили ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та він, був складений відповідний акт. Свідок вважає, що обвинувачений розумів, що він відмовляється саме від проходження військової служби;

-показаннями свідка ОСОБА_8 , який є військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомив суду про те, що був запрошений офіцером цього ж відділу ОСОБА_6 в якості свідка при врученні бойової повістки ОСОБА_3 . Як ствердив свідок, у його присутності обвинувачений відмовився від отримання повістки, у зв`язку з чим був складений акт, який також підписувався і ним;

-даними копії картки обстеження та медичного огляду № 71/2 від 17 травня 2023 року військовозобов`язаного для визначення придатності до військової служби ОСОБА_3 , згідно якої останньому проведено медичний огляд ВЛК та у ній зафіксовані результати медичного обстеження спеціалістами з висновками кожного з них про придатність обвинуваченого до військової служби (арк. пр. 20);

-даними копії довідки військово-лікарської комісії № 71/2 від 17 травня 2023 року, відповідно до якої 17 травня 2023 року ОСОБА_3 проведено медичний огляд ВЛК та останній є придатний до військової служби (арк. пр. 21);

-даними повідомлення адміністрації КНП «Гощанська багатопрофільна лікарня» Гощанської селищної ради від 26 квітня 2024 року за № 541/01-11, згідно якого ОСОБА_3 звертався за амбулаторною допомогою в поліклінічне відділення закладу охорони здоров`я, зокрема: 21 березня 2023 року до лікаря-офтальмолога (діагноз: блефарит), 05 травня 2023 року до лікаря невропатолога (діагноз: люмбаго), 24 листопада 2023 року до лікаря-терапевта (діагноз: хронічний поверхневий гастрит), 02 січня 2024 року до лікаря-дерматовенеролога (діагноз: інші дерматофітії), 31 січня та 13 лютого 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (діагноз: орхіт, епідидеміт, епідидемоохріт без абсцесу), 29 листопада та 06 грудня 2023 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні (діагноз: камінь жовчного міхура); щодо встановлення групи інвалідності на ОСОБА_3 в КНП «Гощанська БПЛ» дані відсутні (арк. пр. 34);

-даними повістки на призов, згідно якої ОСОБА_3 було наказано прибути на 09 годину 00 хвилин 11 квітня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 та роз`яснені наслідки неявки, з розпискою про отримання, у якій відсутній підпис ОСОБА_3 про отримання повістки на призов та зафіксована відмова останнього від отримання повістки у присутності ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (арк. пр. 60);

- даними заяви ОСОБА_3 начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 від 10 квітня 2024 року, у якій останній зазначив, що відмовляється отримувати бойову повістку та проходити військову службу за призовом під час мобілізації відповідно до Указу Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв`язку із поганим станом здоров`я (арк. пр. 61);

-даними акту про відмову розписуватись та отримувати повістку для призову по загальній мобілізації від 10 квітня 2024 року, складеного офіцерами ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та оператором відділення ГДЗ цього ж відділу ОСОБА_15 , відповідно до якого військовозобов`язаний ОСОБА_3 об 11 годині 00 хвилин 10 квітня 2024 року відмовився отримувати та розписуватись в повісті для призову по загальній мобілізації, написавши відповідну заяву, був ознайомлений про відповідальність за порушення ст. 336 КК України, ст. 201-1 КУпАП (арк. пр. 62).

Надані стороною обвинувачення і досліджені безпосередньо в суді докази взаємопов`язані і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, ними встановлено подію кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого та інші обставини зазначені у ст. 91 КПК України, вони зібрані у порядку, встановленому ст. 93 КПК України, жодних обставин, передбачених ст. 87 КПК України, з якими закон пов`язує недопустимість доказів як таких, що отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, судом не встановлено, у зв`язку з чим підстави для визнання цих доказів недопустимими відсутні.

Суд критично оцінює показання обвинуваченого про те, що він не ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, так як не може її проходити через незадовільний стан здоров`я і ризики його втратити, та вважає означені показання такими, що спрямовані на уникнення обвинуваченим кримінальної відповідальності.

Обвинуваченим не надано суду жодних належних медичних документів, які б свідчили про те, що стан його здоров`я не дозволяв йому прибути в визначений час до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправки у складі військової частини для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України за призовом під час мобілізації та він надалі звертався за медичною допомогою, де б йому було призначено відповідне лікування, як і не надано медичних документів про встановлення йому діагнозу, який перешкоджав би проходженню ним військової служби.

Критично оцінюючи показання обвинуваченого з даного приводу, суд зауважує, що ОСОБА_3 , будучи засудженим вироком Гощанського районно суду Рівненської області від 30 січня 2024 року за ст. 336 КК України, за медичною допомогою в період до квітня 2024 року не звертався, окрім того, стверджуючи про наявність у нього хронічних захворювань через які він не може проходити військову службу, питання повторного проходження медичної комісії не ініціював та висновок ВЛК про придатність до військової служби у визначеному законом порядку не оскаржував, про що безпосередньо ствердив у ході розгляду даної справи.

Розглядаючи кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для здійснення сторонами наданих їм прав та свобод у наданні доказів, їх дослідженні та доведеності їх переконливості перед судом, у межах пред`явленого обвинувачення безпосередньо дослідив докази у справі та перевірив усі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею першою Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Як зазначено у ст. 39 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Мобілізація - це комплекс заходів, які здійснюються в державі з метою переведення органів державної влади, місцевого самоврядування та деяких інших органів на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України чи інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу. Ефективно дати відсіч нападникам на країну чи виконати зобов`язання по спільній обороні від агресора без швидкої і своєчасної мобілізації неможливо. Тому ухилення від призову до Збройних Сил України з числа військовозобов`язаних громадян під час воєнних дій, які розпочались або передбачаються, створює загрозу для безпеки держави у сфері оборони.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову за мобілізацією), проявляється у формі бездіяльності - ухилення від виконання певного обов`язку будь-яким способом. Ухилення від призову за мобілізацією у формі бездіяльності полягає у неявці до місця, визначеного у повістці або наказі військового комісара, зокрема до військового комісаріату для відправлення до військової частини. Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту неявки військовозобов`язаного до такого місця.

У п. 69 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352 зазначено, що відповідно до результатів медичного огляду призовника, його особистих якостей, рівня освіти, а також матеріального і соціального стану призовника та членів його сім`ї районна (міська) призовна комісія виносить одне з рішень про: придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з призначенням до виду (роду) військ (сил) Збройних Сил, інших військових формувань, а також визначає строк відправлення його у військову частин.

За таких обставин судом установлено, що 17 травня 2023 року ОСОБА_3 пройшов медичний огляд ВЛК та був визнаний придатним до військової служби (підтверджується довідкою ВЛК), однак до 09 години 00 хвилин 11 квітня 2024 року за повісткою з наказом прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у зв?язку із проходженням військової служби за мобілізацією, у час указаний у повістці, не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Відомостей про те, що станом на 09 годину 00 хвилин 11 квітня 2024 року обвинувачений ОСОБА_3 не з`явився на місце збору для відправки для проходження військової служби у зв`язку з мобілізацією з поважних причин, суду не надано.

Факт вручення бойової повістки, відмови від її отримання та неприбуття за викликом обвинуваченим визнається та не оспорюється.

Отже, ОСОБА_3 , будучи обізнаним та маючи об`єктивну можливість прибути у визначений час, тобто на 09 годину 00 хвилин 11 квітня 2024 року на збірний пункт до ІНФОРМАЦІЯ_3 для відправлення на проходження військової служби за мобілізацією не прибув, чим ухилився від призову на військову службу за мобілізацією.

Таким чином, суд, заслухавши показання обвинуваченого, свідків, дослідивши письмові докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, вважає, що діяння у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, дії обвинуваченого містять склад злочину, передбаченого ст. 336 КК України, і становлять - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

Вина ОСОБА_16 у вчиненні вказаного злочину повністю доведена і він підлягає покаранню за його вчинення.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого та про яку прокурор зазначив у ході судового провадження, суд відповідно до ст. 67 КК України визнає - повторність.

За змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, обставини його вчинення, особу винного, який раніше є судимим за вчинення злочину у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації і, будучи звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком та перебуваючи на обліку в Рівненському районному секторі № 2 філії ДУ «Центр пробації» у Рівненській області, вчинив новий аналогічний злочин, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, його сімейний стан та стан його здоров`я, зокрема те, що обвинувачений є одруженим і на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, те, що відносно нього відсутні негативні характеристики за місцем його проживання, а також відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність обставини, що таке покарання обтяжує.

Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома також досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якій існує високий рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства. Орган з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

З огляду на викладене, суд прийшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання за ст. 366 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції даної статті.

Окрім того, із матеріалів кримінального провадження суд установив, що вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30 січня 2024 року ОСОБА_3 засуджений за ст. 336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Отже, оскільки ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за даним вироком в період звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку, призначеного вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30 січня 2024 року, то остаточне покарання йому слід призначити за правилами ч. 1 ст. 71 КК України і до покарання у виді позбавлення волі, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30 січня 2024 року.

На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співмірність діяння та кари.

Підстав для застосування при призначенні ОСОБА_3 покарання положень ст.ст. 69, 75 КК України суд не знаходить.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого у ході досудового розслідування не застосовувався. Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, не ухилявся від суду, а також те, що клопотання про обрання запобіжного заходу не заявлене, суд вважає недоцільним обирати щодо обвинуваченого запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Гощанського районного суду Рівненської області від 30 січня 2024 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази по справі: розписку повістки на призов на ім`я ОСОБА_3 , заяву та акт про відмову розписуватись та отримувати повістку для призову по загальній мобілізації- зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1