Ухвала

від 18.11.2024 по справі 563/2009/24

КОРЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 563/2009/24

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року м. Корець

Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю. при вирішенні питанння про відкриття провадження у цивільній справі за позовною заявою адвоката Столярчук Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди

встановив:

Адвокат Столярчук Т.П. звернулася до Корецького районного суду Рівненської області в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди.

Перевіривши позовну заяву на відповідність ст. 175, 177 ЦПК України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У відповідності до ч. 6 ст. 43 ЦПК України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з п. 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої Ради Правосуддя від 17.08.2021 р. № 1845/0/15-21 (далі Положення) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.

Згідно п. 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формівиключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС.

У відповідності до п. 25 Положення документи(в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Відповідно до п. 120 Положення до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС особи, крім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, можуть подавати до суду документи в електронній формі з використанням адреси електронної пошти, з якої надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом. До початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС суд надсилає особам, окрім осіб, які зобов`язані зареєструвати свої Електронні кабінети в ЄСІТС або мають зареєстровані Електронні кабінети в ЄСІТС, документи у справах на адресу електронної пошти, з якої до суду надійшли документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом.

Таким чином, вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі. На вказане звернула увагу Велика Палата Верховного Суду у пункті 7.52 мотивувальної частини у постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22.

Також у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступні висновки щодо застосування норм права:

«12.1. Законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

12.2. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

12.3. Наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.».

Отже, відповідно до норм ЦПК України та Положення, а також враховуючи зазначений правовий висновок Великої Палати Верховного суду, адвокат може подати позовну заяву лише через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Проте, всупереч наведеним вимогам, позовна заява разом із доданими до неї матеріалами подана до канцелярії Корецького районного суду Рівненської області представником позивача - адвокатом Столярчук Т.П., без використання підсистеми «Електронний суд».

Таким чином, встановлено, що адвокат Столярчук Т.П., подав до суду позовну заяву не належним чином, оскільки остання діє як адвокат, повиннна зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку(що вона зробила) та має безпосереднього звертатися до суду в електронному вигляді з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з використанням власного електронного підпису, а не в електронній формі з використанням електронної адреси та засвідченням кваліфікованим електронним підписом..

Як наслідок, у порушення ч. 7 ст. 43, ч. 1 ст. 177ЦПК України представник позивача не надала докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам шляхом надсилання до електронного кабінету або у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме: позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 1211 грн. 20 коп.)

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно п.5 ч.2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В позові адвокат до всіх відповідачів заявляє одну немайнову вимогу (визнання інформації недостовірною та її спростування),а такожодну майновувимогу (стягненняморальної шкоди).За кожнуз вимогвідповідно дозакону необхідносплатити визначенийрозмір судовогозбору.При цьому, до позову додає лише одну квитанцію про сплату судового збору, на суму 1211,20 грн., тобто сплачено лише за одну немайнову вимогу, а за майнову вимогу не сплачено. Крім того, варто зауважити, що адвокатом в позові фактично заявлено три немайнові вимоги до кожного з відповідачів, в частині спростування належних кожному висловлювань. Однак, судовий збір за всі вимоги не сплачено.

Представником позивача не уточнено, вказаний розмір відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню з усіх відповідачів солідарно, чи з кожного окремо. У випадку, якщо з кожного окремо, то представнику позивача необхідно доплатити відповідні суми судового збору.

Також, позивач просить в прохальній частині позову визнати недостовірною та спростувати інформацію поширену ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 під час спілкування з представниками Корецької міської ради за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, з зазначеної прохальної частини позову незрозуміло в якій частині вимог конкретно позивач позивається до кожного відповідачів, та в якому матеріальному розмірі визначає свої вимоги щодо кожного з них, зокрема щодо стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу,протягом п`ятиднів здня надходженнядо судупозовної заявипостановляє ухвалупро залишенняпозовної заявибез руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 14, 175, 185, 354 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву адвоката Столярчук Тетяни Петрівни в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про захист честі, гідності та відшкодування моральної шкоди- залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Попередити, що в разі невиправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.

Ухвала суду оскарженю не підлягає.

Суддя