Рішення

від 19.11.2024 по справі 567/404/24

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №567/404/24

Провадження №2/567/278/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2024 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Венгерчук А.О.

секретар Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Шминдрук О.Ф.

відповідача ОСОБА_2

третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , про встановлення батьківства

встановив:

в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , неповнолітньої ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , про встановлення батьківства звернулася ОСОБА_1 .

У своїй позовній заяві зазначає, що з січня 2008 мала близькі стосунки з ОСОБА_5 , в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_5 народила сина - ОСОБА_6 , однак, оскільки позивач не перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 актовий запис було зроблено за вказівкою матері, тобто в свідоцтві про народження в графі батько зазначений ОСОБА_7 . Вказує, що 15.04.2015 вона уклала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище на ОСОБА_9 , а 24.08.2022 ОСОБА_5 було призвано на військову службу до Збройних Сил України і 10.03.2023 він загинув.

Зазначає, що за участю матері ОСОБА_5 ОСОБА_3 було проведено ДНК-тест щодо можливого батьківства ОСОБА_5 стосовно їх сина ОСОБА_10 , який показав, що можливість споріднення між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 становить 99,916248%, що вказує на батьківство ОСОБА_5 стосовно її сина.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 загинув, а вона бажає встановити факт батьківства, для отримання виплат у разі загибелі (смерті) військовослужбовця. В зв`язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом про встановлення факту батьківства.

Ухвалою Острозького районного суду від 05.03.2024 відкритопровадження усправі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали провідкриття провадженнядля подачівідзиву напозовну заяву. Правом подати відзив на позов у встановлений строк відповідач не скористалася.

Ухвалою від 14.10.2024 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі із врахуванням обставин наведених у ньому та на підставі результатів проведеної молекулярно-генетичної експертизи. Просять позовні вимоги задоволити у повному обсязі та стягнути судові витрати по справі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні діючи в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , позов не визнала, зазначивши, що протягом 15 років шлюбу ОСОБА_5 жодного разу не повідомляв її про те, що має сина і протягом цього ж часу, доки був живий ОСОБА_5 , позивач не піднімала питання щодо батьківська ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_6 .

Окрім того, зазначає, що не визнає дослідження ДНК, як таке, що не є доказом, а носить лише інформаційних характер. Заперечила проти стягнення судових витрат, оскільки вона не заявляла клопотання про її проведення.

Представник третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 у поданих письмових поясненнях вказав, що жодною інформацією про сина загиблого ОСОБА_5 ОСОБА_6 вони не володіють, оскільки ОСОБА_5 такої інформації їм не надав. Просить справу розглядати без участі представника органу.

Представник третьої особи - Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить розгляд справи проводити без участі представника органу.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала та зазначила, що про наявність онука Даниїла дізналась після смерті сина, провела ДНК-тест, який показав позитивний результат і визнає онука, як сина ОСОБА_5 . Пояснила, що за життя син не повідомляв її, що має сина, а про це вона дізналась з повідомлення для неї ОСОБА_1 в соціальній мережі Фейсбук.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснили, що є відповідно сестрою та матір`ю позивача і їм відомо, що батьком ОСОБА_6 є ОСОБА_5 .

Відзив на позовну заяву, в порядку ст. 178 ЦПК України відповідачем подано не було.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вимоги ст.264ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 встановлено, що 15.04.2015 було зареєстровано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_14 , якій після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_9 . (а.с.11)

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 виданого 18.11.2008 ОСОБА_14 вказана його матір`ю, а ОСОБА_7 - батьком. (а.с.12)

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрації народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України №00041330381 від 08.09.2023 встановлено, що відомості про батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України. (а.с.13-14)

З свідоцтва про смерті серії НОМЕР_3 встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 (а.с.15)

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 20.07.2023 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . (а.с.17-19)

Зі звіту ДНК про встановлення спорідненості від 18.05.2023, на підставі дослідження ДНК ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_5 можливість споріднення становить 99,916248%. (а.с.20)

З висновку експерта №1387-МГ від 18.07.2024 встановлено, що вірогідність того, що ОСОБА_5 , дійсно є біологічним батьком дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,999%. (а.с.80-82)

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до змісту ч.1 ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Так як ОСОБА_1 встановлює факт батьківства ОСОБА_5 по відношенні до сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою отримання грошових виплат у разі загибелі військовослужбовця, а тому вбачається спір про право та позивач обрала спосіб захисту своїх прав в порядку позовного провадження.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.06.2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Пунктом 15 Постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказав, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення факту визнання батьківства щодо дитини розглядаються судом у випадках, коли померла особа визнавала себе батьком дитини до цієї дати. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В третьому абзаці п.13 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Як встановлено судом, відомості, щодо батька дитини, які зазначені у свідоцтві про народження ОСОБА_6 щодо батька дитини, зокрема його ім`я та по-батькові, відповідає імені та по-батькові ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ч.1ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки необхідне їй для отримання грошових виплат у разі загибелі військовослужбовця.

В даному випадку факт батьківства безумовно підтверджується висновком молекулрно-генетичного експертного дослідження №1387-МГ від 18.08.2024, згідно якого ймовірність того, що ОСОБА_5 , є біологічним батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірогідність складає 99,999%.

Таким чином, суд, з`ясувавши всі обставини справи, вважає наявність підстав, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, встановленими в судовому засіданні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Питання проведення судових експертиз (їх призначення, проведення, у тому числі в частині оплати) регулюється Законом України «Про судову експертизу», Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерстваюстиції України08.10.1998р.№53/5 з наступними змінами.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.3, 1.8, 1.9 вищевказаної інструкції призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов`язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", іншими нормативно - правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

Підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, реєстраційна картка або інший документ у випадках, передбачених законом.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення експертиз (експертних досліджень).

Відповідно до ч. 4ст. 139 ЦПК Українисуми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат.

Судом встановлено, що на час розгляду справи судова експертиза по справі проведена, кошти, за її проведення, були сплачені позивачем.

У даному випадку кошти вносилися безпосередньо на рахунок експертної установи на підставі виставленого нею рахунку на суму 12404 грн. 96 коп.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вказано, що вирішуючи питання про відшкодування витрат, пов`язаних із проведенням судових експертиз, суду необхідно враховувати, що відповідно до статті 15Закону України«Про судовуекспертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України відшкодовуються в порядку, передбаченому законодавством.

Позивачем було перераховано кошти в розмірі 12404 грн. 96 коп. за проведення судової експертизи, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ст.15Закону України«Про судовуекспертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України та судово-медичними і судово-психіатричними установами Міністерства охорони здоров`я України у цивільних і господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суд враховує, що оскільки експертиза була призначена ухвалою суду, а не самостійно замовлена стороною, то питання відшкодування коштів, сплачених на її проведення, має вирішити суд у порядку, передбаченому для питань судових витрат.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), неповнолітньої ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місце знаходження: м.Острог пр. Незалежності, 83 Рівненської області, ЄДРПОУ 35119085), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце знаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 ), про встановлення батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести до актового запису про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 19.11.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Острозького районного управління юстиції Рівненської області за №135 зміни, вказавши батьком дитини ОСОБА_6 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та змінити прізвище ОСОБА_6 з ОСОБА_15 на ОСОБА_16 .

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , в рівних частках, на користь ОСОБА_1 1211 грн. 20 коп. судового збору та 12404 грн. 96 коп. витрат на проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19 листопада 2024 року.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.