Рішення

від 19.11.2024 по справі 705/5200/24

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5200/24

2-о/705/189/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючої суддіГодік Л.С.

при секретарі судового засіданняБурлаки А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 3,0620га, надана для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 7124381200:03:000:0507 та земельна ділянка 0,19га надана для особистого селянського господарства, що розташована на території Гереженівської сільської ради Уманського району Черкаської області. Заявник, ОСОБА_1 , є сином покійної. Відповідно до ст.ст. 1222, 1261 ЦК України він, є спадкоємцем першої черги та являється спадкоємцем за заповітом. Ще одним спадкоємцем за заповітом є відповідач. Інших спадкоємців не має. У липні 2024 року вона звернулась до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Волошенюк Л.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, після смерті ОСОБА_3 , однак нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв`язку з тим, що він не був зареєстрований на день смерті покійної за місцем реєстрації спадкодавця та роз`яснено, що питання про фактичне прийняття спадщини може бути вирішено в судовому порядку. На момент смерті його мати ОСОБА_3 проживала разом з заявником, ОСОБА_4 , оскільки ще за шість років до смерті вона часто хворіла та потребувала стороннього догляду, тому він переїхав проживати до неї в будинок і до дня смерті вони разом проживали за місцем її реєстрації з 2015 року і по день смерті. До нотаріальної контори він не звертався, тому, що вважав, що оскільки вони проживають разом на день смерті, то в нього фактичне прийняття спадщини.

Просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав із своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

05.11.2024 від заінтересованої особи ОСОБА_2 на адресу суду надійшли письмові пояснення. Відповідно до пояснень якої, вона не заперечує проти встановлення судом факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 у період з 22.09.2021 і по час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначила, що вона є рідною дочкою та спадкоємцем першої черги покійної ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 її рідним сином і також спадкоємцем першої черги. Інших спадкоємців першої черги немає. У 2006 році мама видала заповіт на випадок своєї смерті. У заповіті вона заповіла їй і братові ОСОБА_1 у рівних частках земельну ділянку 3,062 га. кадастровий номер 7124281200:03:000:0507, що розташована на території Гереженівської сільської ради Уманського району Черкаської області і перебувала у її приватній власності. Також у приватній власності мами була земельна ділянка площею 0,19 га, яка також була розташована на території Гереженівської сільської ради Уманського району Черкаської області. У 2013 мама видала заповіт на цю земельну ділянку, відповідно до якого у випадку її смерті земельна ділянка мала відійти у спадщину її братові ОСОБА_1 . Починаючи з 1997 року і до смерті мами 23.10.2021 вона здійснювала за нею постійний догляд і піклування. Крім того, пропонувала матері переїхати на постійне проживання до неї в м. Умань, проте мама переїжджати не захотіла. Тому за домовленістю з мамою приблизно з 2006 року вона стала постійно проживати разом з нею в АДРЕСА_1 . Її брат ОСОБА_1 проживав в м.Умані, але періодично, по вихідним та святковим дням приїжджав до них в с. Гереженівка, провідував матір, також надавав допомогу по мірі своїх можливостей. З твердженням заявника вона частково не згодна, а саме, що він з 2015 року і до дня її смерті постійно проживав з мамою в с. Гереженівка. ОСОБА_1 приблизно за місяць до смерті матері і по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 став постійно проживати разом зі своєю мамою ОСОБА_3 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вона тяжко хворіла, не могла самостійно себе обходити, а тому потребувала постійного догляду.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився.

Представник заявника ОСОБА_5 на адресу суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності заявника. Крім цього, в поданій заяві вказала, що з урахуванням отриманого відзиву про часткове визнання заінтересованою особою вимог заяви, вважає за необхідне уточнити позовні вимоги, а саме встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав із своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заінтересована особа та її представник в судове засідання не з`явилися, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій вони просять суд справу розглядати у їх відсутність, вказали, що позицію викладену у письмових поясненнях підтримують в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши та дослідивши письмові докази по справі, які мають юридичне значення для її розгляду, вважає, що уточнені вимоги заяви підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Гереженівка Уманського району Черкаської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Факт родинних відносин заявника ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_3 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 30.03.2023 року (а.с.8).

Згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ - ЧР № 036633, виданому 05 лютого 2003 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 136-07, на підставі рішення сесії Гереженівської сільської ради народних депутатів №5-2 від 09.01.2003 року, земельна ділянка площею 3,0620га розташована на території Гереженівської сільської ради Уманського району, передана для ведення особистого селянського господарства, належить ОСОБА_3 (а.с.9).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка площею 0,1900га, кадастровий номер 7124381200:01:001:0557, надана для ведення особистого підсобного господарства, належить ОСОБА_3 (а.с.10-14).

Згідно заповіту складеного 04.07.2006 року, ОСОБА_3 належну земельну ділянку розміром 3,0620га надану для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Гереженівської сільської ради надану на підставі рішення Гереженівської сільської ради №5-2 від 09.01.2003р. (Державний акт 111-ЧР №0126092) заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в рівних частинах (а.с.15).

Письмовими свідченнями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю рідною мамою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08.01.2015 року (а.с.16,17).

Згідно довідки № 122 від 14 серпня 2024р. виданої Дмитрушківською сільською радою Уманського району Черкаської області, Гереженівський старостинський округ, про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14.08.2023 року винесеної приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Волошенюк Л.О., гр. ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно: частку у праві власності на земельну ділянку місцезнаходження якої: Черкаська область, Уманський район, Гереженівська сільська рада, кадастровий номер 7124381200:03:000:0507, площею (розміром) 3,0620га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, належної спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №036633, виданого Гереженівською сільською радою Уманського району Черкаської області 05 лютого 2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №136-07; на земельну ділянку розташовану на території Гереженівської сільської ради, площею (розміром) 0,19га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, що належала спадкодавці на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР-15-7-5-, виданого Гереженівською сільською радою Уманського району Черкаської області 16 грудня 1996 року, затвердженого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №10, що залишилися після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в зв`язку з пропущенням строку прийняття спадщини (а.с.19)

Дослідженими матеріалами справи встановлено, що заявник дійсно по день смерті своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживав з нею за адресою: АДРЕСА_1 , доглядав її, так як вона хворіла та була похилого віку, потребувала стороннього догляду.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, ст. 1268 ЦК України, для спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

За вказаних обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, під час розгляду справи, знайшли підтвердження обставини, на які посилається заявник, і вони є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання заявника разом зі своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 46-48, 223, 229, 247, 258, 259, 263-265, 293, 294 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задоволити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживав із своєю матір`ю ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нарішення суду, протягом30днівз дняйогопроголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Леся Сергіївна Годік