Рішення

від 19.11.2024 по справі 752/18818/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/18818/24

Провадження № 2/752/6884/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 листопада 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,-

ВСТАНОВИВ:

у серпні 2024 року ПП «Шериф-ГШР» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором № 11953851 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 31.07.2021 року в розмірі 9 280,00 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31.07.2021 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір № 11953851 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, за умовами якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених цим договором.

В порушення умов договору відповідач належним чином не виконала своїх зобов`язань по сплаті вартості наданих послуг, у зв`язку з чим, у неї існує заборгованість.

З огляду на викладене, ПП «Шериф-ГШР» просить позов задовольнити.

Ухвалою від 10.09.2024 року відкрито провадження в указаній справі. Розгляд справи визначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін (а.с. 42).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відзиву на позовну заяву до суду від відповідачів не надходило.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 31.07.2021 року між ПП «ШЕРИФ-ГШР» та ОСОБА_1 укладено договір № 11953851 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони.

Відповідно до умов договору, виконавець надавав обраний замовником перелік послуг визначених п.1.3. договору а саме: - п.п. 1.3.1. Договору, охорона об`єкта - здійснюється виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації, яка встановлена на об`єкті замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду групи швидкого реагування, з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС, та при необхідності - затримання осіб, які проникли на об`єкт.

Пунктом 1.2. договору визначено, що послуги надаються за адресою, яка вказана в додатку № 1. Так, згідно п.1. додатку № 1 до договору адреса об`єкта - АДРЕСА_1 .

Вартість обраних замовником послуг, згідно переліку викладеному в пункті 1.3. договору, визначаються у додатку №1 (пункт 2 договору). В свою чергу згідно п. 2. додатку № 1 вартість обраних Замовником послуг складає 400,00 грн за один місяць їх надання.

Згідно положень п. 2.3. договору, оплата за цим договором здійснюється на умовах передоплати і проводиться замовником щомісячно, протягом перших п`яти календарних днів місяця в якому надаються послуги.

Водночас, відповідно до п. 3.2.14. договору замовник зобов`язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються виконавцем згідно умов договору.

Крім того, п.п. 8.1.-8.2. договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом календарного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Якщо за 15 днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовжений на той же термін, без обмежень кількості разів продовження дії договору.

З моменту підписання договору відповідачем періодично допускалось прострочення оплати за звітний місяць в яких надавались послуги, а з вересня 2022 року та до 01.07.2024 року (включно) відповідачем взагалі не здійснено жодної оплати, що підтверджується детальним розрахунком ціни позову, у зв`язку з чим, в останнього утворилась істотна заборгованість перед позивачем, за отримані по договору послуги.

В зв`язку з невиконанням грошових зобов`язань, позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення-вимогу вих. № 12-12/22-1 від 02.06.2024 року про неналежне виконання зобов`язань за договором, сплату грошових коштів.

Проте, відповідач так і не виконує грошові зобов`язання по сплаті вартості наданих позивачем послуг. Станом на дату подачі позову сума заборгованості відповідача за отримані по договору послуги складає 8 800,00 грн.

Крім того, п. 5.1.1. цього Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг протягом календарного місяця, зобов`язується оплатити штрафні санкції у розмірі 100 % вартості послуг виконавця, зазначених в п. 2. додатку № 1 до договору, що становить 400,00 грн.

Керуючись пунктом 5.1.1 вказаного Договору, штраф у розмірі 100 % вартості послуг виконавця, зазначених в п. 2. додатку №1 до договору за несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг підлягає стягненню в розмірі 400,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 ст. 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За правилами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

3а приписами ст. 978 ЦК України встановлено, що за договором охорони охоронець, який є суб`єктом підприємницької діяльності, зобов`язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов`язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі досліджених доказів, суд дійшов висновку, що обсяг заборгованості знайшов своє документальне підтвердження, тому підлягає стягненню із ОСОБА_1 на користь ПП «Шериф-ГШР» в загальному розмірі 9 280,00 грн.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, суд вважає, за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89,141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Приватного підприємства «Шериф-ГШР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Шериф-ГШР» заборгованість за Договором № 11953851 про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони від 31.07.2021 року в розмірі 9 280,00 грн (дев`ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Шериф-ГШР» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Приватне підприємство «Шериф-ГШР», код ЄДРПОУ 41530947, місцезнаходження: вул. Мєшкова, буд. 20, с. Гнідин, Бориспільський район, Київська обл., 08340;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко