Рішення

від 13.11.2024 по справі 440/10665/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 13 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/10665/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Козельщинської селищної ради, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Козельщинської селищної ради від 03.04.2024 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 у власність;

зобов`язати Козельщинську селищну раду розглянути клопотання позивача від 30.06.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) 4,8033 га для ведення фермерського господарства кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1797;

відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або внесення змін до законодавства України щодо зняття заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, встановленої підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно ухиляється від затвердження проекту землеустрою відведення земельної ділянки за кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 у власність позивача. Козельщинська сільська рада неодноразово відмовляла у затвердженні проекту землеустрою позивача, що слугувало підставою для звернення до суду із відповідними позовами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11.11.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення позивачу, як члену Фермерського господарства "Бочко", земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства на виконання судового рішення розглядалось на 39 сесії Козельщинської селищної ради, яка за результатами розгляду звернення позивача від 30.06.2023 прийняла рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.09.2011 між ОСОБА_2 та Козельщинською РДА укладено договір оренди землі № 574 від 12.09.2011, який зареєстрований 28.12.2011. Зазначений договір укладено на 10 років щодо земельної ділянки за кадастровим номером 5322080400:00:001:1569.

25.11.2016 ФГ "Бочко" надано згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки на користь ОСОБА_1 .

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 16.06.2016 № 4123-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) в розмірі 3,26 умовних кадастрових гектарів у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області за межами населених пунктів.

19.10.2016 на підставі розробленого проекту землеустрою сформована земельна ділянка 5322080400:00:001:1797. Зазначений проект землеустрою погоджено Відділом Держгеокадастру у Козельщинському районі Полтавської області.

06.07.2021 позивач звернувся до відповідача з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) як члену ФГ "Бочко", із земель фермерського господарства "Бочко" ведення фермерського господарства на території Бреусівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1797.

29.07.2021 рішенням дванадцятої позачергової сесії восьмого скликання позивачу відмовлено у затверджені проекту землеустрою.

За результатами оскарження такого рішення відповідача рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.01.2022 у справі № 440/11967/21 в задоволені позову ОСОБА_3 відмовлено через те, що доказів розірвання договору від 12.09.2011 станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення до суду не надано.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 440/11165/21 визнано протиправним та скасовано рішення дванадцятої позачергової сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 29.07.2021 "Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 "; визнано протиправним та скасовано пункт 2 рішення одинадцятої сесії восьмого скликання Козельщинської селищної ради від 14.07.2021 "Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок", відповідно до якого вирішено розробити технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок комунальної власності площами: 4,8033 га (рілля) з кадастровим номером: 5322080400:00:001:1796; 4,8033 га (рілля) з кадастровим номером: 5322080400:00:001:1797; 4,8034 га (рілля) з кадастровим номером: 522080400:00:001:1798, що знаходяться за межами населених пунктів на території Козельщинської селищної ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області з формуванням земельної ділянки загальної площею 14,4100 га (рілля) для ведення фермерського господарства.

30.06.2023 позивач звернувся до відповідач з клопотанням про затвердження проекту землеустрою.

12.07.2023 виконавчий комітет Козельщинської селищної ради листом відмовив у затверджені такого проекту, вказуючи, що рішенням від 29.07.2021 позивачу було відмовлено у затверджені проекту.

Зазначені дії Козельщинської селищної ради позивачем оскаржувались в судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2024 у справі № 440/439/24 визнано протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 в розмірі земельної частки (паю) площею 4,8033 га для ведення фермерського господарства; зобов`язано Козельщинську селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки за кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 в розмірі земельної частки (паю) площею 4,8033 га для ведення фермерського господарства.; відстрочити виконання рішення суду у зобов`язальній частині до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

03.04.2024 рішенням Козельщинської селищної ради "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 " розглянуто клопотання позивача від 30.06.2023 та відмовлено ОСОБА_1 у затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з мотивів невідповідності площі 4,8033 га розміру земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства КСП "Бреусівка", що складає 3,26 умовних кадастрових гектари.

Позивач, вважає, що рішення від 03.04.2024 є протиправним та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 14 Конституції України гарантовано право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частинами 1-3 ст. 116 ЗК України встановлено, що громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 123 ЗК України передбачено, що рішення про надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Отже, рішенню про надання або відмову у наданні земельної ділянки у власність або користування передує отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки та їх надання відповідному органу.

Частина 9 ст. 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Пунктом 6 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України, передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

Згідно ч. 8 ст. 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Водночас, з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. При цьому перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звертаючись до відповідача із заявою про затвердження проекту землеустрою, додав погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу як члену ФГ "Бочко" площею 4,8033 га кадастровий номер: 5322080400:00:001:1797, для ведення фермерського господарства.

Спірним рішенням Козельщинської селищної ради від 03.04.2024 відмовлено у затвердженні вказаного вище проекту у зв`язку з невідповідністю статтям 32 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про фермерське господарство".

У відповідності до ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

У відповідності до ст. 13 закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай). Громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність з розстрочкою платежу до 20 років.

Водночас суд звертає увагу, що нормами Земельного кодексу України встановлено, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Між тим у спірному рішенні жодним чином не обґрунтовано в чому полягає невідповідність проекту землеустрою статті 32 Земельного кодексу України та статті 13 Закону України "Про фермерське господарство".

У правовому висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04.03.2021 у справі № П/811/968/18 та від 01.02.2021 у справі № 560/1282/19, зазначено, що підставами для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутня обов`язкова державна експертиза у визначених законом випадках та відомості щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Проаналізувавши наведене суд вважає спірне рішення необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам ЗК України.

Відтак судом визнано за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Козельщинської селищної ради від 03.04.2024 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 ", яким відмовлено позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 у власність; а також зобов`язати Козельщинську селищну раду повторно розглянути клопотання позивача від 30.06.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) 4,8033 га для ведення фермерського господарства кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1797 з урахуванням висновків суду.

Такий спосіб захисту суд вважає належним, достатнім та ефективним для відновлення порушеного права позивача.

Водночас, відповідно до ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ.

У подальшому, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, дія воєнного часу в Україні продовжувалась.

Отже, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 23 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях особливості регулювання земельних відносин, передбачені цим пунктом, діють відповідно в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан.

Положення цього пункту, які передбачають особливості правового регулювання земельних відносин щодо укладення договорів оренди земельної ділянки, передачі прав землекористування, встановлення і зміни цільового призначення земельних ділянок у період, коли функціонування Державного земельного кадастру призупинено на всій території України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, застосовуються через 30 робочих днів з дня прийняття такого рішення і діють до дня прийняття зазначеним органом рішення про відновлення функціонування Державного земельного кадастру.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на вказані вище дії, прийняття відповідних рішень.

В той же час питання затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність є виключною компетенцією сільської ради, яке реалізується шляхом прийняття рішення на засіданні сільської ради, прийняття якого заборонено на час дії воєнного стану.

Суд вважає, що вказані обставини унеможливлюють виконання відповідачем рішення суду щодо розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою стосовно відведення у власність земельної ділянки, що може мати наслідком передачу у власність земельної ділянки, а тому відповідно до ч.3 ст.378 КАС України наявні підстави для відстрочення виконання судового рішення в цій частині до припинення (скасування) в Україні воєнного стану.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог, підтверджені належним чином понесені позивачем судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України,

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 (с. Новоселівка, Полтавська область, 39150, рнкопп НОМЕР_1 ) до Козельщинської селищної ради (вул. Остроградського, 75/15, смт. Козельщина, Полтавська область, 39100, ЄДРПОУ 21063513) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Козельщинської селищної ради від 03.04.2024 "Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 " про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5322080400:00:001:1797 у власність".

Зобов`язати Козельщинську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30.06.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) 4,8033 га для ведення фермерського господарства кадастровий номер земельної ділянки 5322080400:00:001:1797 з урахуванням висновків суду.

Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або внесення змін до законодавства України щодо зняття заборони безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, встановленої підпунктом 5 пункту 27 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Козельщинської селищної ради (вул. Остроградського, 75/15, с.Козельщина, Кременчуцький район, Полтавська область, 39100, ЄДРПОУ 21063513) на користь ОСОБА_1 (с. Новоселівка, Полтавська область, 39150, рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова