Ухвала

від 19.11.2024 по справі 755/20255/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"19" листопада 2024 р.

м. Київ

справа № 755/20255/24

провадження № 2-о/755/748/24

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по заяві ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги.

Тобто, у разі відсутності документів, які є підставою для звільнення заявника від сплати судового збору, заявником має бути сплачено судовий збір відповідно до вимог та в порядку, встановленому Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Тобто, у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території подана у зв`язку з необхідністю оформлення актового запису про смерть та відповідного свідоцтва, а не у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Отже, заявник не має пільг зі сплати судового збору відповідно до пункту 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Такий правовий висновок сформовано та викладено в ухвалах Верховного Суду від 25 січня 2019 року у справі № 243/9106/18, від 04 жовтня 2019 року у справі № 242/4145/19, постановах Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 350/2002/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 243/12928/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду заяви фізичною особою у справах окремого провадження ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2024 року становить 3 028,00 грн.

Таким чином на виконання вимог даної ухвали суду заявником підлягає до сплати судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території - залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І.Галаган