Ухвала

від 15.11.2024 по справі 756/12687/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/12687/24

Провадження № 2/756/5412/24

У Х В А Л А

15 листопада 2024 року Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С., за участю секретаря Голишевського А.О., розглянувши у підготовчому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, шляхом скасування арешту майна, -

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася до суду з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, шляхом скасування арешту майна.

Ухвалою від 16 жовтня 2024 року справу призначено до підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні позивач підтвердила позовні вимоги, просила їх задовольнити

В судове засідання відповідач та третя особа не з`явились, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суддя дійшла до таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить усунути перешкоди у праві користування та розпорядження майном, яке згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 397189014 від 30 вересня 2024 року знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З метою забезпечення належного розгляду цієї заяви із дотриманням правил підсудності та у подальшому розгляду справи «судом, встановленим законом», суддя вважає необхідним зазначити про таке.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, змагальність сторін, диспозитивність тощо (частина третя статті 2 ЦПК України).

Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України. Зокрема, частини перша та третя цієї Статті передбачають, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, позивачем обрано спосіб захисту порушеного права та заявлено вимогу про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, саме шляхом скасування арешту.

Статтею 30 ЦПК Ураїни визначена виключна підсудність справ.

Так, частинами першою та другою статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Частиною дев`ятою статті 187 ЦПК України встановлено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Виходячи з аналізу численної практики рішень Європейського суду з прав людини необхідно дійти висновку, що поняття «суд, встановлений законом», як елемент права на справедливий судовий розгляд, пов`язаний із реалізацією принципу верховенства права під час здійснення правосуддя у цивільних справах. Даний елемент включає обов`язкову юрисдикційну та процесуальну складову щодо підсудності. Водночас недотримання будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.

У Рішенні Європейського суду з прав людини «Сокуренко і Стригун проти України» виснувано, що «фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)» (пункт 24 зазначеного рішення ЄСПЛ).

Крім того згідно вимог частини першої статті 378 ЦПК України, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Враховуючи те, що позовна вимога ОСОБА_1 стосується безпосередньо скасування арешту з нерухомого майна, яке розташоване у м. Чернігові, розгляд цієї справи необхідно здійснювати за правилами виключної підсудності у порядку статті 30 ЦПК України, що унеможливлюює такий розгляд Оболонським районним судом м. Києва.

Тому суддя дійшла висновку передати справу до суду, встановленого законом, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності), саме Деснянському районному суду міста Чернігова.

Керуючись статтями 2, 13, 30 - 32, 187, 197, 260 ЦПК України, суддя -

у х в а л и л а :

Передати за підсудністю до Деснянського районного суду міста Чернігова (адреса: 14000, м. Чернігів, вулиця Перемоги, 141) справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном, шляхом скасування арешту майна.

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СУДДЯ О.С. Примак-Березовська