Ухвала

від 18.11.2024 по справі 760/28707/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/28707/24 1-кс/760/13447/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року, слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , в порядку ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання 06.11.2024 заяви про вчинення кримінального правопорушення, в строки визначені

ст. 214 КПК України.

Скарга мотивована тим, що ним, на підставі договору Б/Н від 06.11.2024 з ОСОБА_4 , до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві 06.11.2024 подано заяву про вчинення дій ОСОБА_5 , які містять ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Вказану заяву 06.11.2024 зареєстровано в журналі ЄО за № 48644.

Проте, кримінальне провадження на час подання скарги не зареєстровано, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань їм не надано.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Разом з цим, скаржником подано до суду заяву про розгляд скарги без її участі та без участі представника, адвоката ОСОБА_3 , скаргу підтримує та просить її задовольнити. Тож, слідчий суддя беручи до уваги положення

ст. ст. 22, 26 КПК України в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом та норми ч. 3 ст. 306 КПК України, яка регламентує, що неявка суб`єкта оскарження не перешкоджає розгляду провадження, з урахуванням строків розгляду відповідних скарг, вважає за можливе, у цьому випадку, перейти до розгляду скарги по суті у їх відсутність.

Слідчим суддею встановлено, що 06.11.2024 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Солом`янського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яку було зареєстровано 06.11.2024 в журналі ЄО за № 48644.

Від Солом`янського УП ГУНП у м. Києві заперечень або пояснень на скаргу не подано, а також не повідомлено про внесення відомостей щодо обставин відображених у заяві скаржника до ЄРДР, на час розгляду скарги слідчим суддею.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Діюче кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема ст. 214 КПК України передбачає, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий суддя враховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Із змісту ст. 214 КПК України вбачається, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення внесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, вказаний обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

В цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції.

За таких умов, з урахуванням наведеного, слідчий суддя розглянувши скаргу, у межах наявних та поданих до суду доказів, на час її розгляду, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає її обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта оскарження вчинити дії передбачені ст. 214 КПК України.

Керуючись ст.ст. 214, 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.

Зобов`язати уповноважених осіб Солом`янського УП ГУНП у м. Києві вчинити дію передбачену ст. 214 КПК України (після подання заяви/повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування) за повідомленням адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , зареєстрованим Солом`янським УП ГУНП у м. Києві 06.11.2024 в журналі ЄО за №48644, в строки визначені ст. 214 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_6