Рішення

від 19.11.2024 по справі 760/2354/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/2354/21

Провадження №2/760/2812/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Тодосюк Г.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» про стягнення моральної шкоди у розмірі 135 000,00 грн, судового збору 2270,00 грн та витрат на правничу допомогу - 7200,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 08 листопада 2011 року між сторонами укладено абонентський договір №25387 про надання замовлених абонентом послуг з доступу до мережі інтернет. Позивач отримала особистий рахунок № НОМЕР_1 за яким сплачувала абонплату, регулярно та у встановлені строки. 11 листопада 2011 року позивача підключено до системи інтернет «Оператора», про що сторони склали і підписали Акт підключення абонента за абонентським договором №25387 від 08 листопада 2011 року.

За роки користування послугою позивач жодного разу не допускала будь-яких порушень у сплаті за надані послуги, однак оператор умови договору не виконав і допустив відключення абонента в мережі інтернет.

17 грудня 2020 року в системі подачі електронного сигналу мережі «Домашній телеком» стався збій. Позивач звернулася до менеджерів мережі, для встановлення причин та обставин відключення мережі, які повідомили, що має місце відключення кабелю, що подає сигнал до квартири від сервера « ОСОБА_2 ». Для усунення неполадок та поновлення подачі сигналу позивач викликала спеціаліста компанії, який телефоном поспілкувався з адміністратором будинку, а остання відмовила йому у відвідуванні серверної кімнати, про що спеціаліст повідомив позивачку та виразив сумнів у доцільності приїзду на виклик.

18 грудня 2020 року близько 17-00 год. до парадного входу в будинок прибув спеціаліст - старший інженер відповідача ОСОБА_3 , де його зустріла адміністратор будинку ОСОБА_4 , яка повідомила, що спеціаліста до серверної не впустить, посилаючись на рішення зборів ОСББ та наявну заборгованість у позивачки по сплаті внесків на утримання будинку.

22 грудня 2020 року позивач звернулася до відповідача з претензією, вимагаючи усунути недоліки в наданні послуг і відновити роботу інтернету, залишаючи за собою право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди. У відповіді №49975 від 31 грудня 2020 року відповідач повідомив, що відновити доступ до мережі телекомунікаційних послуг не може в результаті протиправних дій представників ОСББ «Авіатор Комарова-26», які самовільно відключили абонента від обладнання оператора та не допускають спеціалістів до обладнання.

Після вказаних подій, більше місяця позивач та її родина проживають за відсутності інтернету, що позбавляє чоловіка позивачки можливості працювати, а її родину на спілкування з дочкою та онуком, які проживають за кордоном. Відповідач будь-яких дій по відновленню підключення до мережі «Домашній телеком» не робить, що свідчить про його небажання виконувати вимоги договору по наданню телекомунікаційних послуг.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 квітня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

19 та 20 травня 2021 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову з нижченаведених підстав. Дійсно відповідач надає позивачу послуги з доступу до мережі інтернет за адресою: АДРЕСА_1 . 18 грудня 2020 року позивач звернулася до контакт-центру відповідача із повідомленням про відсутність надання послуг. В результаті проведеної перевірки встановлено, що послуги з доступу до мережі інтернет не припинялися за ініціативою відповідача або із залежних від нього обставин. Телекомунікаційне обладнання, яке задіяне для надання послуг позивачу працювало в штатному режимі, без збоїв. Відповідно до п.5.2. укладеного між сторонами договору оператор відповідає за належне надання послуг до точки демаркації (точки розмежування відповідальності оператора та абонента). Цією точкою є порт на телекомунікаційному обладнанні оператора: АДРЕСА_2 . Тобто поза цією точкою розмежування, відповідальність за неналежне надання послуг абонентам, оператор не несе.

При виїзді спеціалістів відповідача за місцем надання послуг встановлено, що представниками ОСББ «Авіатор Комарова-26» відключено мідний патчкорд, який з`єднує обладнання відповідача з кабелем, який прокладений від кімнати де розміщено обладнання відповідача до квартири позивача та відмовляють доступі до внутрішньо-будинкової кабельної мережі, чим і зумовлено неотримання позивачем послуг. Тобто неотримання телекомунікаційних послуг позивачем зумовлено діями ОСББ «Авіатор Комарова-26», які свідомо не допускали відповідача до будинку для усунення пошкодження і відновлення працездатності послуг з доступу до мережі інтернет позивача.

Відповідач вважає, що позивачем не доведено а ні факту спричинення шкоди, ані протиправності дій відповідача, ані його вини, відповідно не доведено й причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Додатково вважає себе неналежним відповідачем у цій справі.

З`ясувавши доводи та аргументи позивача, заперечення відповідача у відзиві на позовну заяву, обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_5 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 15 квітня 2011 року.

08 листопада 2011 року між сторонами укладено абонентський договір №25387 про надання телекомунікаційних послуг (послуг з доступу до мережі інтернет за адресою: АДРЕСА_1 ), внаслідок чого 11 листопада 2011 року позивача підключено до системи інтернет Оператора та присвоєно особистий рахунок № НОМЕР_1 за яким позивач сплачувала абонплату.

Сторонами у справі не заперечується, що 17 грудня 2020 року в системі подачі електронного сигналу мережі «Домашній телеком» стався збій.

22 грудня 2020 року позивач звернулася до відповідача з претензією, вимагаючи усунути недоліки в наданні послуг і відновити роботу інтернету, залишаючи за собою право на відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

У відповіді №49975 від 31 грудня 2020 року відповідач повідомив, що відновити доступ до мережі телекомунікаційних послуг не може в результаті протиправних дій представників ОСББ «Авіатор Комарова-26», які самовільно відключили абонента від обладнання оператора та не допускають спеціалістів до обладнання.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 посилалася на те, що неналежне виконання відповідачем умов договору по наданню телекомунікаційних послуг позбавляє її чоловіка позивачки можливості працювати, а її родину на спілкування з дочкою та онуком, які проживають за кордоном, що завдає моральної шкоди.

Згідно положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завдання моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно з частиною третьої статті 12 та частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Заперечуючи проти позову представник ПАТ «Датагруп» повідомив, що при виїзді спеціалістів за місцем надання послуг встановлено, що представниками ОСББ «Авіатор Комарова-26» відключено мідний патчкорд, який з`єднує обладнання відповідача з кабелем, який прокладений від кімнати де розміщено обладнання відповідача до квартири позивача та відмовляють доступі до внутрішньо-будинкової кабельної мережі. Факт виїзду представника відповідача за викликом не заперечує і позивач, що свідчить про відсутність бездіяльності у діях ПАТ «Датагруп» та виконання ним свої обов`язків щодо надання телекомунікаційних послуг належної якості.

За обставинами цієї справи неможливість перевірки стану обладнання та відновлення доступу позивача до мережі інтернет обумовлено наявністю суперечок між управителями будинку, в якому проживає позивач, та відсутністю фізичного доступу до обладнання оператора.

При цьому, відповідно до п.5.2. укладеного між сторонами договору, оператор відповідає за належне надання послуг до точки демаркації (точки розмежування відповідальності оператора та абонента). Цією точкою є порт на телекомунікаційному обладнанні оператора: АДРЕСА_2 .

Тобто поза цією точкою розмежування, відповідальність за неналежне надання послуг абонентам, оператор не несе. Доказів на підтвердження того, що доступ до мережі інтернет у позивача зник саме з вини та в межах компетентності надавача послуг матеріали справи не містять.

Крім того, при зверненні до суду з вказаним позовом, позивач вказувала, що їй завдано моральної шкоди у сумі 135000,00 грн, однак жодних обґрунтувань заявленої до стягнення суми не навела. Доказів на підтвердження того, відсутність інтернету вплинула на її звичний спосіб життя, завдала страждань та непоправних втрат. Більш того, позивач вказує, що відсутність доступу до мережі інтернет позбавила її чоловіка можливості працювати, однак яким чином це впливає на моральний стан самої позивачки не зазначає, доказів на підтвердження права звертатися до суду за стягненням моральної шкоди і в інтересах чоловіка не надає.

На підставі викладено суд вважає, що позивачем не доведено протиправної бездіяльності чи дій відповідача, заподіяння їй моральної шкоди та наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправним діянням надавача телекомунікаційних послуг, у зв`язку з чим доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «ДАТАГРУП» про стягнення моральної шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - приватне акціонерне товариство «ДАТАГРУП», місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, ЄДРПОУ 31720260.

Суддя Солом`янського

районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова