Ухвала

від 08.11.2024 по справі 761/41420/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41420/24

Провадження № 1-кс/761/27355/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000625 від 12.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший детектив Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Приватного акціонерного товариства «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» (код ЄДРПОУ 00292497) (далі - ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР»), за попередньою змовою групою осіб, за період з 01.01.2021 по 30.09.2023, ухилилися від сплати рентної плати на загальну суму 12 488 195,33 грн, що призвело до фактичного ненадходження до держаного бюджету коштів в особливо великих розмірах.

Встановлено, що ОСОБА_6 , будучи згідно протоколу № 22/07/2019 від 22.07.2019 призначений головою правління Приватного акціонерного товариства ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», яке зареєстроване 02.10.1996 Богуславською районною державною адміністрацією №13291200000000241, за адресою: Київська область, Богуславський район (на даний час Обухівський район), село Тептіївка, вулиця Корсунська, 2-А.

Відповідно до статуту ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» у редакції 2019 року (далі - Статут), органами управління Товариства є: Загальні збори акціонерів, Наглядова рада, Правління Товариства.

Відповідно до п. 12.8. глави 12 Статуту до компетенції правління належить:

- розробка проектів річного бюджету, бізнес планів, програм фінансово-господарської діяльності Товариства;

- розробка поточних фінансово-господарських планів і оперативних завдань Товариства та забезпечення їх реалізації;

- затвердження планів роботи Правління;

- складання та надання Наглядовій раді річних звітів Товариства до їх оприлюднення та (або) подання на розгляд Загальних зборів акціонерів;

- укладення та виконання колективного договору;

- призначення та відкликання осіб, які беруть участь у колективних переговорах як представники Правління;

- прийняття на роботу та звільнення з роботи працівників Товариства, в тому числі визначення розмірів їхньої винагороди;

- у випадках передбачених законодавством, ініціювати скликання Загальних зборів акціонерів Товариства;

- розробка штатного розкладу та затвердження посадових інструкцій та посадових окладів працівників Товариства.

Відповідно до п. 12.9. глави 12 Статуту Голова правління вправі без довіреності діяти від імені Товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства.

Відповідно до п. 12.10. глави 12 Статуту до компетенції Голови правління належать:

- без довіреності представляти інтереси Товариства в державних установах, підприємствах всіх форм власності та громадських організаціях, в усіх правоохоронних та контролюючих органах;

- приймати рішення про вчинення правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства;

- укладати значні правочини, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, на підставі рішення Наглядової ради;

- укладати значні правочини, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства, на підставі рішення Загальних зборів;

- вчиняти від імені Товариства правочини та здійснювати всі юридично значимі дії; підписувати будь-які договори та зовнішньоекономічні контракти; здійснювати інші юридичні дії в межах компетенції, визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів, Наглядової ради та Положенням про виконавчий орган;

- представляти Товариство у відносинах з іншими суб`єктами господарської діяльності та фізичними особами як на території України, так і за її межами;

- видавати від імені Товариства довіреності і зобов`язання;

- розпоряджатися коштами та майном Товариства, в межах визначених цим Статутом, рішеннями Загальних зборів та Наглядової ради;

- відкривати та закривати рахунки у банківських установах у будь-якій валюті, з правом розпорядчого підпису за ними;

- наймати та звільняти працівників Товариства, в тому числі керівників та головних бухгалтерів філій, представництв, вживати до них заходи заохочення та накладати дисциплінарні стягнення відповідно до чинного законодавства України, Статуту та актів внутрішнього регулювання Товариства;

- в межах своєї компетенції видавати накази, розпорядження і давати вказівки, обов`язкові для виконання всіма працівниками Товариства, включаючи філії, представництва та відділення;

- встановлювати форми, системи та порядок оплати праці працівників Товариства згідно вимог чинного законодавства, затверджувати організаційну структуру Товариства, штатний розклад Товариства та штатні розклади філій, представництв, визначати розміри посадових окладів всіх працівників Товариства;

- підписувати від імені Товариства договори з Головою та членами Наглядової ради щодо виконання ними функцій голови (члена) Наглядової ради Товариства на умовах, затверджених рішенням Загальних зборів;

- підписувати колективний договір;

- вимагати скликання позачергових засідань Наглядової ради, приймати участь в засіданнях Наглядової ради з правом дорадчого голосу;

- приймати участь в Загальних зборах;

- затверджувати посадові інструкції працівників Товариства;

- заохочувати працівників Товариства за результатами їх трудової діяльності та накладати стягнення за порушення у відповідності з чинним законодавством;

- організаційно забезпечувати (за рішенням Наглядової ради) скликання та проведення чергових та позачергових Загальних зборів;

- вживати заходи по досудовому врегулюванню спорів, підписувати позови та скарги, підписувати всі документи, що стосуються судових розглядів позовів та скарг, представляти інтереси Товариства в судах з усіма правами, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі в судовому процесі, в тому числі повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати позов, змінювати предмет позову, укладати мирову угоду, оскаржувати рішення суду, подавати виконавчий документ до стягнення або видавати довіреність на вчинення відповідних дій іншій особі;

- виконувати інші функції, необхідні для забезпечення поточної діяльності Товариства.

Також, відповідно до п. 14.3. глави 12 Статуту Голова правління та головний бухгалтер Товариства надають в державні органи відповідно до їх компетенції звітність і несуть відповідальність за її вірогідність і своєчасність подання.

Також встановлено, що 22.07.2019 шляхом подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, внесено зміни та визначено керівником ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» ОСОБА_6 .

Так, ОСОБА_6 , виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції керівника ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» і, таким чином, являючись службовою особою суб`єкта підприємницької діяльності, підозрюється у вчиненні умисного ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, незалежно від форм власності, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах.

На ОСОБА_6 як на службову особу - директора ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» відповідно до п. п. 3, 6 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» покладено обов`язок створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів, а також відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Таким чином, ОСОБА_6 з 22.07.2019 по теперішній час виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки суб`єкта господарювання - ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», тобто є службовою особою вказаного товариства, несе відповідальність за дотримання вимог наступних нормативних актів, зміст яких йому достовірно відомий:

статті 67 Конституції України, де зазначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

статті 68 Конституції України, згідно якої кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей;

статей 551 та 89 Господарського Кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 із змінами та доповненнями, згідно до яких:

-управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства;

-статті 16 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України):

-вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

-сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Будучи службовою особою ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», ОСОБА_6 , у відповідності до вимог законодавчих актів, що регулюють питання оподаткування господарської діяльності в Україні, несе відповідальність за правильне ведення бухгалтерської та податкової звітності товариства та результатів його роботи, а також за своєчасне нарахування та сплату в повному обсязі податків, зборів та обов`язкових зборів до державного бюджету України.

Незважаючи на вказане, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з головним бухгалтером ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 01.01.2021, діючи всупереч як нормативним актам, що визначають правильність ведення бухгалтерського та податкового обліків, так і своїм обов`язкам як службових осіб підприємства, будучи обізнаними про порядок нарахування рентної плати з урахуванням вимог діючого податкового законодавства, з метою умисного ухилення від сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розробили схему протиправної діяльності, яка полягала у відображенні в розрахунках податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин заниженого значення фактичної ціни реалізації одиниці товарної продукції гірничого підприємства (вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства) - «породи гірської скельної дробленої», всупереч визначеній кінцевій товарній продукції гірничодобувного підприємства, до якої відповідно до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів корисної копалини для ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» належать щебінь, відсів та камінь бутовий, що відповідають установленим стандартам. Вказане у свою чергу вплине на величину податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період, внаслідок чого рентна плата буде сплачена не в повному обсязі, порівняно з сумою рентної плати, що підлягала б сплаті при правильному відображенні у податкових деклараціях вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства та її фактичних цін реалізації, тобто при правильному відображенні об`єктів оподаткування - обсягу товарної продукції гірничого підприємства (видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що має бути результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» (щебеню, відсіву та каменю бутового, а не «породи гірської скельної дробленої»).

Досудовим розслідуванням встановлено, що ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» з 28.12.1996 по теперішній час, відповідно до п. 252.1.2 п. 252.1 ст.252 ПК України є платником рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, який набув права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманого спеціального дозволу на користування надрами в межах конкретної ділянки надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

До Головного управління ДПС у Київській області, Богуславська Державна податкова інспекція (Богуславський район) ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» подає податкові розрахунки з плати за користування надрами, по наданим у користування ділянкам надр, а саме: Богуславського родовища (ділянка Дешки), розташованого 1,0 км від східної околиці м. Богуслав, Богуславського району, Київської області.

Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гiпсу, крейди та глинистого сланцю є основним видом діяльності ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР».

ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» наданий Спеціальний дозвіл на користування надрами № 732 від 28.12.1996 виданий Державною службою геології та надр України з метою видобування незмінених та порушених вивітрюванням гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного та каменю бутового, відсіви отримані при подрібненні гранітів придатні для дорожнього будівництва, упорядкування і планування територій.

У відповідності до протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин № 3788 від 26.12.2016 (далі - Протокол) ПРАТ «Богуславський кар`єр» захистило матеріали повторної геолого-економічної оцінки запасів гранітів ділянки Дешки Богуславського родовища та у відповідності до пункту 3.1.2. Протоколу у контур підрахунку запасів включено граніти, якість яких у пробі відповідає вимогам ГОСТ 23845-86 «Породы горние скальные для производства щебня для строительных работ. Технические требования и методы испытаний», пункту 3.3. затверджено станом на 01.11.2016 року запаси гранітів загальнодержавного значення ділянки Дешки Богуславського родовища, придатних для виробництва щебеню марок 800-1200 за міцністю і F-25 - F-150 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Будівельні матеріали. Щебінь та гравій щільні природні для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови», а також для виробництва каменю бутового марок 600-1400 за міцністю і F-50 за морозостійкістю відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.7.-241:2010 «Камінь бутовий. Технічні умови», у контурах, категоріях і цифрах за перерахунок відповідно до пункту 3.2. цієї постанови.

Згідно з пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність гірничого підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX ПК України - діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Згідно з пп. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 ПК України добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм.

Згідно з пп. 14.1.91 п. 14.1 ст. 14 ПК України корисні копалини - природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

Відповідно до пп. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 ПК України мінеральна сировина для цілей розділу IX ПК України - товарна продукція гірничого підприємства, що є результатом господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин з дотриманням встановлених кондицій на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр за видами товарної продукції гірничого підприємства.

Підпунктом 14.1.128 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що обсяг видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) - обсяг товарної продукції гірничого підприємства, що відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» обліковується гірничим підприємством як запаси - активи, вартість яких може бути достовірно визначена, для яких існує імовірність отримання їх власником - суб`єктом господарювання економічної вигоди, пов`язаної з їх використанням, та які складаються з: сировини, призначеної для обслуговування виробництва, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, та адміністративних потреб; готової продукції, що виготовлена на гірничому підприємстві, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовими актом.

Відповідно пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини для цілей розділу IX ПК України, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр.

Відповідно до пп. 14.1.88-1 п. 14.1 ст. 14 ПК України кондиції на мінеральну сировину об`єкта (ділянки) надр для цілей розділу IX ПК України - сукупність техніко-технологічних та фінансово-економічних вимог до провадження господарської діяльності гірничого підприємства з видобування корисних копалин, які забезпечують раціональне використання об`єкта (ділянки) надр, у тому числі економічно ефективне видобування корисних копалин за видами товарної продукції гірничого підприємства, що розроблена та затверджена на період 5 років у порядку, визначеному законодавством з регулювання гірничих відносин.

Відповідно до статті 252 ПК України «Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин», передбачено наступне:

п.252.1. Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі - платники рентної плати);

п.п.252.1.1. Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр;

п.252.2. Платники рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин здійснюють для цілей оподаткування окремий (від інших видів операційної діяльності) бухгалтерський та податковий облік витрат і доходів за кожним видом мінеральної сировини за кожним об`єктом надр, на який надано спеціальний дозвіл.

п.252.3. Об`єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством.

п.252.6. Базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин с вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

п.252.7. вартість відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

п.п.252.7.1. за фактичними цінами реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);

п.п.252.7.2. за розрахунковою вартістю відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), крім вуглеводневої сировини.

п.252.8. у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов`язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов`язаних з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання.

Відповідно до ст. 14 Кодексу України «Про надра» від 31.08.1994 надра надаються у користування для: геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовищ); видобування корисних копалин.

Також, статтею 45 Кодексу України «Про надра» передбачено:

«Державна експертиза та оцінка ресурсів та запасів корисних копалин. Для визначення промислової цінності родовищ корисних копалин та їх запасів щодо кожної ділянки надр встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов користування ділянками надр.

Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають державній експертизі, що здійснюється Державною комісією України по запасах корисних копалин або іншим уповноваженим підприємством, установою чи організацією, для визначення раціонального напряму використання корисних копалин.

Порядок розроблення кондицій на мінеральну сировину встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ресурси та запаси корисних копалин ділянок надр, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ корисних копалин, підлягають державній експертизі та затвердженню Державною комісією України по запасах корисних копалин або іншим уповноваженим підприємством, установою чи організацією, з визначенням раціонального напряму використання корисних копалин, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Під час здійснення державної експертизи та оцінки ресурсів та запасів корисних копалин за заявою користувача надрами можуть використовуватися Рамкова класифікація ООН для викопних енергетичних і мінеральних ресурсів (РКООН-2009), класифікація Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO), Система управління вуглеводневими ресурсами (PRMS) та інші міжнародні стандарти.»

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 лишня 1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями:

«Господарська операція» - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;

«Активи» - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому;

«Доходи» - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників)»

Відповідно до п. 4 «Національного Положення (стандарт) бухгалтерського обліку (ПСБО) № 13 «Фінансові інструменти» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19 грудня 2001 р. за №1050/6241:

Фінансовий актив - це:

Грошові кошти та їх еквіваленти;

Контракти, що дає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства;

Контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншими підприємством на потенційно вигідних умовах;

Інструменти власного капіталу іншого підприємства.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV із змінами та доповненнями, передбачено що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтується на певних принципах, саме:

«Повне висвітлення» - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

«Автономність» - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв`язку з чим особисте майно та зобов`язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

«Послідовність» - постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише y випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, міжнародними стандартами фінансової звітності та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку y державному секторі, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

«Безперервність» - оцінка активів та зобов`язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати й надалі;

«Превалювання сутності над формою» - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;»

Національним Положенням (стандартів) бухгалтерського обліку 1 (ПСБО), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 28.02.2013 р. за № 336/22868, визначено мету, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визначення і розкриття її елементів.

Як визначено п. 3 розділу III ПСБО 1: «Фінансова звітність» повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.».

Відповідно до п. 5 «Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» (ПСБО), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, «Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.»

Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п.7 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: «Дохід» (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)»; «Інші операційні доходи»; «Фінансові доходи»; «Інші доходи».

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

Згідно з нормами п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), зазначений у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 ПК України: «Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цей статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу».

ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» є підприємством, яке здійснює діяльність пов`язану з видобутком корисної копалини - гранітів, придатних для виробництва щебеню та каменю бутового на території ділянки Дешки Богуславського родовища, 1,0 км від східної околиці м. Богуслав, Богуславського району, Київської області та являється платником рентної плати.

Протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 3788 від 26.12.2016 ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» затверджено, що товарною продукцією підприємства, за яку ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» має сплачувати рентну плату є щебінь із гранітів та мігматитів уманського комплексу, що відповідає ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Будівельні матеріали. Щебінь і гравій щільний природній для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови», камінь бутовий, який відповідає ДСТУ Б В.2.7-241:2010. «Камінь бутовий. Технічні умови», продукт із відсівів дроблення природнього каменю, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010 «Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови».

Досудовим розслідуванням встановлено, що всупереч зазначеному, ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» у період з 01.01.2021 по 31.10.2023 видобуті корисні копалин реалізовувало виключно на користь ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ» (код ЄДРПОУ 39178081) (далі - ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ») як «породу гірську скельну дроблену», об`ємом 1 603 144,5 тон, за ціною від 16 до 58 грн за тону, тобто за цінами, які фактично нижче ринкових порівняно з цінами готової товарної продукції: щебеню, відсіву та каменю бутового, на загальну суму 46 381 936,8 грн, всупереч визначеній кінцевій товарній продукції гірничодобувного підприємства, до якої відповідно до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів корисної копалини для ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» належать щебінь, відсів та камінь бутовий, що відповідають вищенаведеним установленим стандартам.

У подальшому ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ» придбану продукцію у ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» реалізувало як «камінь бутовий» (код УКТЗЕД 2516) та «щебінь різної фракції» (код УКТЗЕД 2517) за ринковими цінами, а саме від 136 до 269 грн за тону.

Отже, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, бажаючи настання наслідків у вигляді ухилення від сплати податків, будучи обізнаний з порядком нарахування та сплати рентної плати, підписував за допомогою свого електронного цифрового підпису документи податкової звітності ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», які подані до контролюючого органу, щодо операцій з реалізації суб`єкту господарювання ТОВ «ВО Богуславський граніт» по заниженим цінам видобутих корисних копалин (граніту), у період з 01.01.2021 по 30.09.2023, що призвело до заниження суми рентної плати ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» за користування надрами для видобування корисних копалин (граніту) на загальну суму 12 488 195,33 грн.

Так, реалізуючи свої злочинні наміри ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у квітні 2021 року, але не пізніше 27.04.2021 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2021 року, яка о 19:21:07 27.04.2021 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9101455360, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 480 558,66 грн.

У подальшому, продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у серпні 2021, але не пізніше 04.08.2021 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2021 року, яка о 14:39:29 04.08.2021 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9218845782, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 1 451 931,71 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у листопаді 2021 року, але не пізніше 08.11.2021 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2021 року, яка о 15:58:16 08.11.2021 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9334688240, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2 284 977,31 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у лютому 2022 року, але не пізніше 02.02.2022 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2021 року, яка о 14:22:54 02.02.2022 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9427337455, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 2 249 655,53 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у червні 2022 року, але не пізніше 23.06.2022 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2022 року, яка о 15:34:10 23.06.2022 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9093587181, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 1 343 282,22 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у серпні 2022 року, але не пізніше 04.08.2022 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2022 року, яка о 11:22:50 05.08.2022 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9149000599, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 400 398,12 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у жовтні 2021 року, але не пізніше 21.10.2022 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2022 року, яка о 18:09:30 27.10.2022 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9223346508, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 1 232 814,37 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у лютому 2023 року, але не пізніше 02.02.2023 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2022 року, яка о 13:45:35 02.02.2023 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9303753304, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 937 815,64 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у квітні 2023 року, але не пізніше 25.04.2023 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2023 року, яка о 09:39:11 26.04.2023 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9091771233, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 1 012 572,70 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у серпні 2023 року, але не пізніше 09.08.2023 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 2 квартал 2023 року, яка о 19:00:09 04.08.2023 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9194902824, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 416 170,02 грн.

Продовжуючи реалізацію своїх злочинних намірів ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у листопаді 2023 року, але не пізніше 08.11.2023 підписав за допомогою свого електронного цифрового підпису звітну податкову декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 3 квартал 2023 року, яка о 15:04:59 08.11.2023 подана до Богуславської державної податкової інспекції (Богуславський район) ГУ ДПС у Київській області, та якій присвоєно реєстраційний номер 9299803795, внаслідок чого, в порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 678 019,04 грн.

У результаті чого, вказані у перелічених податкових деклараціях відомості в частині нарахування плати за користування надрами для видобування корисних копалин (граніту) прийняті контролюючим органом у встановленому Законом порядку, що спричинило зменшення податкових зобов`язань та ненадходження до бюджету коштів у вигляді податків за період з 01.01.2021 по 30.09.2023 на загальну суму 12 488 195,33 грн.

Таким чином, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 , відповідно до розробленої протиправної схеми, у порушення п.п. 14.1.37, п.п 14.1.91, п.п. 14.1.128, п. 14.1 ст. 14, п.п. 252.3.1, п. 252.3, п. 252.6, ст. 252 ПК України, умисно ухилився від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (граніт), за період 01.01.2021 по 30.09.2023 на загальну суму 12 488 195,33 грн, шляхом відображення в розрахунках податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин заниженого значення фактичної ціни реалізації одиниці товарної продукції гірничого підприємства на вказану суму, тобто внаслідок зазначення у підписаних ним податкових деклараціях з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин заниженого значення фактичної ціни реалізації одиниці товарної продукції гірничого підприємства (вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства) - «породи гірської скельної дробленої», всупереч визначеній кінцевій товарній продукції гірничодобувного підприємства, до якої відповідно до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів корисної копалини для ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» належать щебінь, відсів та камінь бутовий, що відповідають установленим стандартам, вказане призвело до ненадходження до бюджету коштів на вказану суму, яка в сім тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, що становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_6 , внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Підозра ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується наступними доказами, зібраними під час здійснення досудового розслідування:

-аналітичним продуктом (висновком аналітика) Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/5284-24 від 04.07.2024;

-висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №3265/24-53 від 10.05.2024;

-висновком експертів Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 896 від 19.09.2024;

-звітом про повторну геолого-економічну оцінку ділянки Дешки Богуславського родовища гранітів Богуславського району, Київської області за 2016 рік;

-протоколом №3788 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 26.12.2016 з додатками;

-спеціальним дозволом на користування надрами № 732 від 28.12.1996;

-податковими деклараціями з рентної плати ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» за період 01.01.2021 по 30.09.2023

-протоколом огляду території Богуславського родовища від 01.11.2023;

-правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12.03.2019 (справа №804/4526/18, адміністративне провадження №К/9901/3509/19);

-листом про надання інформації Державної служби геології та надр України №4522/02-3/2-24 від 16.07.2024;

-листом Державної комісії України по запасах корисних копалин №767/06-ВС від 15.10.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_9 - начальника управління ДПС України, який у ході допиту зазначив, що товарною продукцією ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» з якої має сплачуватися рентна плата є щебінь, камінь бутовий та відсів;

-іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Вказала, що матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання, підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та обставини здійснення підозрюваного конкретних дій, доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисники підозрюваного у судовому засіданні заперечували проти доводів клопотання, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Вважають також, що відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор та необгрунтованість. Також, на переконання захисників, прокурором не доведено виключність обставин для призначення розміру завідомо непомірної застави. Вважає, що для підозрюваного необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави в меншому розмірі з покладенням на підозрюваного обов`язків.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував та підтримала доводи своїх захисників.

Вивчивши клопотання, додатки до нього, інші надані матеріали, заслухавши прокурора, захисників та підозрювану, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Встановлено, що у провадженні Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023000000000625 від 12.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

ОСОБА_6 внаслідок своїх умисних дій, що виразилися в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 28.10.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.

Підозра ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується наступними доказами, зібраними під час здійснення досудового розслідування:

-аналітичним продуктом (висновком аналітика) Департаменту аналізу інформації та управління ризиками Бюро економічної безпеки України №9.3/3.3.1/5284-24 від 04.07.2024;

-висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №3265/24-53 від 10.05.2024;

-висновком експертів Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за результатами проведення додаткової судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 896 від 19.09.2024;

-звітом про повторну геолого-економічну оцінку ділянки Дешки Богуславського родовища гранітів Богуславського району, Київської області за 2016 рік;

-протоколом №3788 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 26.12.2016 з додатками;

-спеціальним дозволом на користування надрами № 732 від 28.12.1996;

-податковими деклараціями з рентної плати ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» за період 01.01.2021 по 30.09.2023

-протоколом огляду території Богуславського родовища від 01.11.2023;

-правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 12.03.2019 (справа №804/4526/18, адміністративне провадження №К/9901/3509/19);

-листом про надання інформації Державної служби геології та надр України №4522/02-3/2-24 від 16.07.2024;

-листом Державної комісії України по запасах корисних копалин №767/06-ВС від 15.10.2024;

-показаннями свідка ОСОБА_9 - начальника управління ДПС України, який у ході допиту зазначив, що товарною продукцією ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» з якої має сплачуватися рентна плата є щебінь, камінь бутовий та відсів;

-іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.

Досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження у своїй сукупності слідчий суддя вважає достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри та можливу причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточну кваліфікацію дій ОСОБА_6 .. слідчий суддя дійшов висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, обставини здійснення підозрюваним конкретних діянь та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту про те, що матеріалами клопотання не підтверджено наявність у діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість доданих до клопотання доказів на обґрунтування повідомленої ОСОБА_6 підозри.

Так, визнання недопустимими доказів слідчим суддею на стадії досудового розслідування, враховуючи норми ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89, ст. 94 КПК України, можливе лише у випадках, коли: такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини та їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження, тобто висновок про недопустимість відповідного доказу має бути категоричним навіть із врахуванням стадії досудового розслідування.

Разом з цим, під час дослідження матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею не встановлено їх отримання з істотними та очевидними порушеннями.

Доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Таким чином, доводи сторони захисту про необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри слідчий суддя відхиляє.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрювана обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 детектив посилалась на існування ризиків того, що він може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Ризик переховування від правосуддя слідчий суддя оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_6

Згаданий ризик обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, тяжкістю покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується у відповідності до ст. 12 КК України, як тяжкий злочини, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від п`ятнадцяти тисяч до двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого засудження у найближчій перспективі, до основного покарання у виді штрафу, розмір якого в силу положень ч. 2 ст. 53 КК України не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, доводять, що цей ризик є достатньо високим на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обґрунтовуючи існування цього ризику, прокурор послався на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершено, заплановане проведення низки слідчих (розшукових), зокрема вилучення документів, що перебувають у володінні ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ», до яких підозрюваний, як директор ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» має доступ до оригіналів згаданих документів, які до теперішнього часу в повному обсязі не вилучено, може знищити, сховати або спотворити, таким чином намагаючись уникнути кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя погоджується з твердженням органу досудового розслідування щодо існування цього ризику, адже опосередковано на його підтвердження свідчать дані досліджених матеріалів кримінального провадження, якими обґрунтовано повідомлену підозру.

З огляду на це, слідчий суддя вважає, що підозрюваний може сховати, знищити або спотворити важливі для кримінального провадження документи.

Щодо ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Тобто, в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.

Що стосується обґрунтованості розміру застави, слід зазначити наступне.

За змістом ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні: тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Детектив у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді застави просить визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 12 488 195,33 грн, посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_6 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_6 на загальну суму 12 488 195,33 грн, недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Крім того, на думку прокурора, саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

З аналізу ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваної; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.

При цьому, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «…Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».

Слідчий суддя вважає, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_6 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов`язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами та\або покладених судом на нього обов`язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також враховує, що застава може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.

На переконання слідчого судді, застава в розмірі 12 488 195,33 грн, яку просить визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір обґрунтовано прокурором, виходячи із розміру майнової шкоди, без урахування положень однієї із загальних засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, регламентованої ст. 17 КПК України, та практики Європейського суду з прав людини.

З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в розмірі 4124 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_6 .

Отже, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.

Щодо покладення обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Так, у разі внесення застави, як самим підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_6 слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

За ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

З огляду на зазначені положення закону, строк дії ухвали в частині покладання на підозрювану ОСОБА_8 обов`язків слід встановити до 28 грудня 2024 року, що відповідає вимогам ч. 7 ст. 194 КПК України.

При цьому, виходячи з положень ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 ст. 194 КПК України, припиняє свою дію після закінчення строку, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, і обов`язки скасовуються.

Крім того, відповідно до змісту ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Таким чином, клопотання детектива про застосування запобіжного заходу підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави (код ЄДРПОУ - 26268059, МФО 820172, банк-одержувач - Державна казначейська служба України м. Київ, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089. Призначення платежу: застава за (П.І.П.) згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від (дата) по справі №..., внесені (П.І.П. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Покласти на строк дії ухвали на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов`язків - до 28 грудня 2024 року.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 12.11.2024.

Cлідчий суддя

Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1