Ухвала

від 14.11.2024 по справі 480/9408/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 листопада 2024 року Справа № 480/9408/24

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шаповал М.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Так, позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 77 Управління державної міграційної служби України в Сумській області про заборону в`їзду в Україну від 02 червня 2023 року громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою. При цьому, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що після отримання відповіді на адвокатський запит, він як адвокат свого довірителя повідомив йому, що його право є порушеним та дії відповідача стосовно винесеного рішення про заборону в`їзду в Україну є незаконними, тому порекомендував позивачу оскаржити їх в судовому порядку, з чим його довіритель погодився. Тобто представник вважає, що перебіг строку для звернення до суду почався з дня отримання відповіді на адвокатський запит та після прийняття рішення позивачем про оскарження дій відповідача, тобто з 02 жовтня 2024 року, оскільки саме в цей день позивачу було роз`яснено його право на оскарження дій відповідача, шляхом звернення з позовною заявою до суду. Окрім того саме від представника позивача останній отримав первинну правову консультацію та при аналізі документів, що були отримані в результаті адвокатських запитів представник пояснив йому, що по відношенню до нього було прийняте рішення про заборону його в`їзду на територію України. Саме рішення чи витяг з нього позивач не отримував, оскільки знаходиться за кордоном. У зв`язку із викладеним представник позивача просить поновити строк для подання позовної заяви ОСОБА_3 .

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, представником позивача надано суду заяву про поновлення процесуального строку, у якій просить поновити процесуальний строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та відкрити провадження в цій справі.

Представником позивача у заяві зазначено про те, що позивачу вже встановлювалася заборона на в`їзд в Україну терміном на 3 роки. З 11.12.2022 позивач залишив територію України та більше не перетинав державний кордон України. У зв`язку із бажанням повернутися до України позивач звернувся до представника за правовою допомогою з питанням перевірки інформації про заборону його в`їзду на територію України. Тому будь яких можливостей бути поінформованим про оскаржуване рішення у позивача не було.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи, викладені у заяві, вважаю, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є безпіщдставною, необґрунтованою і не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Зазначені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.

Як встановлено зі змісту позовних вимог, позивач, просить визнати протиправним та скасувати рішення № 77 Управління державної міграційної служби України в Сумській області про заборону в`їзду в Україну від 02 червня 2023 року громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли у 2023 році, однак із вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду через систему "Електронний суд" лише 29.10.2024.

Проте, представником позивача в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом від 13.11.2024 не наведено жодних поважних причин і не вказано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача об`єктивної можливості підготувати та подати позовну заяву в строк. Представником у заяві не зазначено поважних підстав неможливості звернення до суду в строк, докази не надано, фактично продубльовано підстави поновлення строку звернення до суду вкладені у позовній заяві. В заяві не зазначено які причини неможливості позивача звернутися раніше за правовою допомогою і чому позивач не мав бажання раніше реалізувати своє право на в`їзд до України, а лише в серпні 2024 року уклав договір на правову допомогу з адвокатом А.В. Мірошниченком, не зробив цього своєчасно.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано, безпідставно не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, невикористання цього права є його власною пасивною поведінкою.

За таких обставин позивач пропустив строк звернення до суду, не навівши при цьому саме поважних причин.

За приписами п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Другого апеляційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 10.10.2024 по справі № 480/6895/24, від 16.10.2024 по справі №480/5508/24, в постанові від 17.10.2024 по справі № 520/19242/24, від 10.09.2024 по справі № 480/5241/24.

Крім того суд роз`яснює, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення і додані до неї документи - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя М.М. Шаповал