Рішення

від 14.11.2024 по справі 500/5689/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5689/24

14 листопада 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Тернопільської окружної прокуратури в інтересах Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації до Тернопільської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації з позовом до Тернопільської міської ради, в якому просить зобов`язати Тернопільську міську раду укласти охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898» нежитлової будівлі на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, яка взята на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32, охоронний номер № 256М.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Тернопільською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини. Так, прокуратурою встановлено, що будівля за адресою вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, взята на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32, охоронний номер № 256М.

Зазначає, що обов`язок укладання охоронного договору покладається саме на власників пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від власників повинна виходити ініціатива укладення охоронних договорів. Вказано, що саме охоронний договір є першочерговим документом, який встановлює гарантії збереження окремої пам`ятки культурної спадщини, з урахуванням її особливостей, стану, цінності та встановлює конкретні обов`язки власника щодо її збереження. Не укладення або ухилення відповідача від укладання охоронного договору на нежитлової будівлі на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, на думку прокурора, може привести до руйнування пам`ятки архітектури місцевого значення та порушення інтересів держави.

Проте, відповідач, у порушення вимог статі 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" не уклав охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації, що зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07.10.2024 від відповідача поступив до суду відзив на позов, в якому Тернопільська міська рада просить відмовити в задоволенні позовних вимог Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації.

В заперечення вказує, що 16.11.2022 рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №1296 «Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора» затверджено протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.1 1.2022 №59, відповідно до якого ТзОВ «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН» проголошено переможцем конкурсу щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу - укриття у м. Тернопіль по вул. І. Франка,3.

На виконання прийнятих рішень, 06.12.2022 між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (далі - управління) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН» укладено інвестиційний договір №56 щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу - укриття, вул. Івана Франка,3.

На підставі рішення виконавчого комітету від 19.06.2024 року №963 «Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора», 08.08.2024 виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, Управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН» укладено додаткову угоду №1 до інвестиційного договору від 06.12.2022 року №56 щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу - укриття, вул. Івана Франка,3.

Таким чином, зсилаючись на положення статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», зобов`язання щодо укладення охоронного договору та забезпечення збереження переданого інвестору об`єкту інвестицій за умовами інвестиційного договору покладені на уповноважене власником ТзОВ «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН».

Поряд з цим, відповідач клопоче про заміну відповідача з Тернопільської міської ради на ТзОВ «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН»,зсилаючись на те, що згідно умов інвестиційного договору №56 від 06.12.2022 уповноваженою особою на укладення охоронного договору щодо нежитлової будівлі у м.Тернополі на вул. Івана Франка,3 з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації є саме ТзОВ «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН».

Позивач у заяві від 15.10.2024 із клопотанням відповідача не погоджується та просить відмовити в його задоволенні.

Ухвалою суду від 13.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання Тернопільської міської ради про заміну відповідача у справі.

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд встановив таке.

Позачерговою п`ятдесят шостою сесією Тернопільської міської ради прийнято рішення №6/156/3 від 10.02.2015 «Про надання згоди на прийняття у власність територіальної громади міста Тернопіль цілісного майнового комплексу Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця», яким погоджено безкоштовне прийняття цілісного майнового комплексу Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» в комунальну власність територіальної громади міста Тернополя.

Рішенням шістдесятої сесії Тернопільської міської ради від 30.06.2015 № 6/60/19 доповнено п.1 рішення сесії міської ради від 10.02.2015 №6/156/3 «Про надання згоди на прийняття у власність територіальної громади міста Тернопіль цілісного майнового комплексу Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» словами: «із зобов`язанням використовувати цілісний майновий комплекс Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» за цільовим призначенням і не відчужувати у приватну власність.

Відповідно до п.12 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2015 №887-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних закладів охорони здоров`я у власність (спільну власність) територіальних громад» державний заклад «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» передано у власність територіальної громади м. Тернополя.

Рішенням сесії міської ради від 24.11.2015 №7/2/10, відповідно до Закону України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», ст. 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», на виконання рішення сесії міської ради від 10.02.2015 №6/156/3 «Про надання згоди на прийняття у власність територіальної громади міста Тернопіль цілісного майнового комплексу Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця», враховуючи рішення виконавчого комітету від 11.02.2015 «Про включення до мережі та фінансування Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця», висновки постійної комісії міської ради з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності прийнято у комунальну власність територіальної громади м. Тернополя цілісний майновий комплекс Державного закладу «Відділкова клінічна лікарня станції Тернопіль ДТГО «Львівська залізниця» та затверджено акт прийняття-передачі цілісного майнового комплексу у комунальну власність.

Встановлено, що вказаний об`єкт нежитлова будівля на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль є об`єктом культурної спадщини, а саме пам`яткою архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898», взятим на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32 та якому присвоєно охоронний номер № 256М.

16.11.2022 рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 1296 «Про затвердження протоколу засідання комісії з вибору інвестора», затверджено протокол засідання комісії з вибору інвестора від 07.11.2022 № 59, відповідно до якого вирішено проголосити ТОВ «ТЕР ІНВЕСТ КОРПОРЕЙШН» переможцем конкурсу з вибору інвестора щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу укриття у м. Тернопіль по вул. І. Франка, 3.

В подальшому, 06.12.2022 між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тер Інвест Корпорейшн» укладено інвестиційний договір № 56 щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. Івана Франка, 3 у м. Тернопіль.

Листом №11642-Ю/2024 від 07.05.2024, Тернопільська міська рада повідомила позивача, що згідно з умов інвестиційного договору № 56 від 06.12.2022, проектно-кошторисна документація виготовляється за кошти інвестора. Станом на момент розгляду даного листа, жодних звернень з приводу виготовлення чи погодження проектно-кошторисної документації не надходило.

Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації повідомляв Тернопільську окружну прокуратуру листами №02.1-46/1405 від 19.09.2023 та №02.1-46/1649 від 03.11.2023 від 03.11.2023, що будівля пам`ятки архітектури місцевого значення 1898 року на вул. І. Франка, 3 в м. Тернопіль не функціонує, постійно закрита для доступу та можливості обстеження. При візуальному огляді з вулиці фасади вказаної пам`ятки архітектури місцевого значення перебувають у незадовільному стані та потребують термінової реставрації. До внутрішніх архітектурно-конструктивних елементів доступ закритий.

Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації надавав інформацію на запити Тернопільської окружної прокуратури з приводу надсилання листів Тернопільській міській раді щодо вжиття заходів для укладення охоронного договору.

Як вбачається з інформації Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації №02.1-46/1154 від 09.08.2024 до Департаменту про укладення охоронного договору на вказану пам`ятку архітектури місцевого значення Тернопільська міська рада не зверталася.

Згідно з інформацією Департаменту культури та туризму Тернопільської обласної державної адміністрації №02.1-46/1245 від 27.08.2024 охоронного договору на пам`ятку архітектури місцевого значення 1898 року на вул. І. Франка, 3 в м. Тернопіль з Департаментом не укладено.

Наведене свідчить про порушення інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини та може призвести до руйнування та знищення пам`ятки архітектури, втрати її як цінного джерела історії, що зумовило звернення прокуратури до суду з цим позовом в інтересах держави.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Оцінюючи наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина 3 статті 53 КАС України).

Звернення прокурора до суду з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування комунальним майном без правовстановлюючих документів, що свідчить про наявність передбачених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до частини третьої статті 23 вказаного Закону України прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина 5 статті 53 КАС України).

У Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Також, виходячи із змісту рішення Конституційного Суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999, прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99). Вказані міркування Конституційний Суд України висловив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Одночасно, згідно із вказаним рішенням Конституційного Суду України, поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Чинним законодавством України не визначено органу, який наділений повноваженнями щодо звернення до суду з позовом до Тернопільської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання до вчинення дій.

Таким чином, у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а бездіяльність відповідача призводить до позбавлення дійсного власника (територіальної громади) можливості вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном, що в свою чергу спричинює недонадходження коштів до місцевого бюджету.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Враховуючи наведене, суд висновує, що у керівника Тернопільської окружної прокуратури є достатні підстави, визначені статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», для звернення до суду з цим позовом у процесуальному статусі позивача.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-III).

Згідно зі статтею 1 Закону №1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1805-III об`єкти, включені до списків (переліків) пам`яток історії та культури відповідно до Закону Української PCP "Про охорону і використання пам`яток історії та культури", визнаються пам`ятками відповідно до цього Закону.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з частинами першою, другою статті 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору, згідно з імперативом частини четвертої статті 23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Приписами частини третьої статті 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (надалі - Порядок №1768).

Згідно з пунктами 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з пунктом 5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Аналіз вищенаведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону №1805-III, за висновком сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника або користувача пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору.

Саме такий висновок сформульований у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Відповідно до пункту 11 частини другої статті 6 Закону №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам`ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Стаття 5 Закону №280/97-ВР визначає, що до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. (частина перша статті 11 Закону №280/97-ВР).

Одночасно, підпунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону №280/97-ВР встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження забезпечення охорони пам`яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання.

Відповідно до пункту 31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення цих повноважень та умов їх здійснення.

Відповідно до частини 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. До відання виконавчих органів, зокрема міських рад, належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (пункт 1 статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Згідно із частинами першою, восьмою статті 51 Закону №280/97-ВР виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

При розгляді даної справи, судом встановлено, що 06.12.2022 між виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, Управлінням обліку і контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тер Інвест Корпорейшн» укладено інвестиційний договір №56 щодо реконструкції існуючої нежитлової будівлі під центр тимчасового проживання, реабілітації та відновлення фізичного і психологічного здоров`я внутрішньо переміщених та соціально незахищених осіб з вбудованими приміщеннями громадського призначення, надбудовою житлових квартир та влаштуванням підземного паркінгу-укриття, вул. Івана Франка, 3 у м. Тернопіль. Відповідно до п.2.1 Договору предметом договору є проведення Сторонами реконструкції існуючої нежитлової будівлі.

Згідно з п. 2.3. Договору після завершення виконання робіт з реконструкції існуючої нежитлової будівлі та введення в експлуатацію, право власності на приміщення в об`єкті інвестування набувають Тернопільська міська рада та Товариство, згідно з підписаним Актом розподілу площ.

Акт розподілу площ підписується протягом 20-ти днів з моменту затвердження проектно - кошторисної документації та проходження нею експертизи.

Сторони погодили, що окрім визначення площ в Акті розподілу, де загальна площа приміщень, що становитиме комунальну власність Тернопільської міської територіальної громади в особі Тернопільської міської ради складає не менше 3151,8 м.кв., Сторони вправі визначити в рахунок виконання зобов`язань по цьому договору можливість передачі Стороною 2 (ТОВ «Тер Інвест Корпорейшн») інших площ в комунальну власність.

Строк виконання робіт за Договором встановлюється з 06.12.2022 року по 06.12.2027 року (п.5.1 Договору).

Суд зазначає, що Тернопільська міська рада, листом №20303-Ю/2024 від 08.08.2024, повідомила Тернопільську окружну прокуратуру, що з боку ТОВ «Тер Інвест Корпорейшн» триває організаційна робота щодо отримання усіх необхідних дозвільних та проектних документів згідно вимог чинного законодавства з метою належного початку виконання робіт на об`єкті інвестування.

Таким чином, згідно з Інвестиційним договором №56 від 06.12.2022 після завершення виконання робіт з реконструкції та введення в експлуатацію будівлі, за адресою м. Тернопіль, вул. І.Франка, 3, яка є пам`яткою архітектури місцевого значення, право власності на приміщення набуватимуть Тернопільська міська рада та ТОВ «Тер Інвест Корпорейшн».

Встановлено, що нежитлова будівля на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль є об`єктом культурної спадщини, а саме пам`яткою архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898», взятим на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32 та якому присвоєно охоронний номер № 256М.

Таким чином, пам`ятка архітектури місцевого значення - будівля на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, у власність або користування ТОВ «Тер Інвест Корпорейшн» на даний чає не передано.

Більше того, станом на даний час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази виконання робіт по вказаному договору, а тому, Тернопільська міська рада і надалі залишається власником будівлі, на яку не укладений охоронний договір.

Правовий аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у даному випадку саме на Тернопільську міську раду покладається обов`язок укладення охоронного договору.

У вказаних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

Таким чином, ухилення власником пам`ятки архітектури місцевого значення Тернопільською міською радою від укладення охоронного договору порушує інтереси щодо збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Керівника Тернопільської окружної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не укладення охоронного договору з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898» нежитлової будівлі на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, яка взята на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32, охоронний номер № 256М та зобов`язання Тернопільську міську раду укласти такі охоронний договір з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898» нежитлової будівлі на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, яка взята на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32, охоронний номер № 256М.

Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позов керівника Тернопільської окружної прокуратури підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки судові витрати позивача складаються лише із сум сплаченого судового збору, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Тернопільську міську раду укласти охоронні договори з Департаментом культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації щодо пам`ятки архітектури місцевого значення «Житловий будинок 1898» нежитлової будівлі на вул. І. Франка, 3 у м. Тернопіль, яка взята на облік як об`єкт культурної спадщини відповідно до рішення Тернопільського облвиконкому від 29.01.1988 № 32, охоронний номер № 256М.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 14 листопада 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Департамент культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації (місцезнаходження/місце проживання: бульв. Тараса Шевченка, 6,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

- Керівник Тернопільської окружної прокуратури (місцезнаходження/місце проживання: бульв. Тараса Шевченка, 7,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 0291009825);

відповідач:

- Тернопільська міська рада (місцезнаходження/місце проживання: вул. Листопадова, 5,м. Тернопіль,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46001 код ЄДРПОУ/РНОКПП 34334305);

Головуючий суддяОсташ А.В.