Рішення

від 06.11.2024 по справі 520/13234/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06 листопада 2024 р. справа № 520/13234/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Марини Лук`яненко,

за участі:

секретаря судового засідання - Дениса Гузь,

представника відповідача - Юлії Книга,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" (вул. Полтавський Шлях, буд. 31, м. Харків, 61052) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, 61057) про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "БУДГАРАНТ-7" (далі за текстом позивач, платник, ПП "БУДГАРАНТ-7") з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про: 1) скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 №00113550706, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5617993,75 грн.; 2) скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 №00113520706, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 32447,00 грн.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що у відносинах з вітчизняними контрагентами постачальниками діяв обачливо, розсудливо і виважено; податковий кредит з ПДВ формував виключно у межах реальних господарських операцій за правильно оформленими первинними документами. Наголошував на відсутності події вчинення податкового правопорушення у вигляді недоплати грошових зобов`язань з ПДВ та на штучність, неправдивість, вигаданість суджень контролюючого органу про протилежне.

Крім того, у поданій заяві про доповнення підстав позову представник позивача посилався на те, що проведена Головним управлінням ДПС у Харківській області у відношенні позивача документальна планова виїзна перевірка відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, а отже відсутня необхідність переходити до перевірки наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, викладених у висновках такої перевірки.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом владний суб`єкт, контролюючий орган, адміністративний орган, ГУ, Управління), з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позов.

У судовому засіданні, аргументуючи заперечення проти позову, представник відповідача зазначив, що проведена податкова перевірка показала на формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість у межах нереальних господарських операцій.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ПП "БУДГАРАНТ-7" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації суб`єктів господарювання, набув правового статусу юридичної особи приватного права-резидента України, значиться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань під ідентифікаційним кодом - 34390160, у якості платника податків (у тому числі і ПДВ) перебуває на обліку в установі відповідача.

Судом встановлено, що 07.05.2021р. контролюючим органом видано наказ №3228-п з приводу призначення позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо взаємовідносин з ТОВ АЛЬ-ТРЕЙД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 41715105) за грудень 2018 року, ТОВ СКВАДЕР (код за ЄДРПОУ 42515804) за листопад 2018 року, ПП ТУРАЙС-Н (код за ЄДРПОУ 42446275) за лютий, березень 2019 року, ТОВ НЕДА-1 (код за ЄДРПОУ 42454286) за січень 2019 року, ТОВ ТЕХДОР (код за ЄДРПОУ 42559642) за квітень, червень, липень, грудень 2019 року, ТОВ АЗОВБУД ЛТД (код за ЄДРПОУ 42852663) за липень 2019 року, ТОВ ТЕХНОБУД-ДОР (код за ЄДРПОУ 42555281) за квітень, травень, червень, липень, вересень, листопад, грудень 2019 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, ПП ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 31436081) за листопад 2018 року, квітень 2019 року, ПП НАФТАДОБРОБУД (код за ЄДРПОУ 42467871) за листопад 2018 року, ТОВ БУДМАЙСТЕРПРО (код за ЄДРПОУ 43387279) за грудень 2020 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт/послуг).

Підставою призначення вказаної позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до наказу №3228-п від 07.05.2021р. контролюючим органом зазначено пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.14 ст. 78 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представником відповідача зазначено, що фактично підставою для проведення вказаної перевірки стало ненадання ПП "БУДГАРАНТ-7" у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язкові письмові запити контролюючого органу.

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 26.05.2021р. №9039/20-40-07-06-10/34390160 (далі за текстом Акт перевірки).

У тексті Акту перевірки викладені судження контролюючого органу про вчинення товариством податкових правопорушень, а саме: п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4.494.395,00грн., у тому числі за грудень 2018 року у сумі 1.679.107,00грн., за березень 2019 року у сумі 569.459,00грн., за квітень 2019 року у сумі 1.396.471,00грн., за травень 2019 року у сумі 274.165,00грн., за липень 2019 року у сумі 575.193,00грн.; та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2019 року у сумі 32.447,00грн.

Згідно висновків акту перевірки встановлені такі порушення: п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, встановлено завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 4 494.395,00грн, у тому числі за грудень 2018 року у сумі 1 679 107,00грн, за березень 2019 року у сумі 569 459,00грн, за квітень 2019 року у сумі 1 396 471,00грн, за травень 2019 року у сумі 274 165,00грн, за липень 2019 року у сумі 575 193,00грн; та завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за липень 2019 року у сумі 32 447,00грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16 червня 2021 року:

- №00113520706 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду липень 2019 року у розмірі 32 447,00грн;

- №00113550706 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в загальному розмірі 5 617 993,75грн (основний платіж - 4494395,00грн; штраф 1 123 598,75грн).

Позивач не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся із вказаним позовом до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00113550706 та №00113520706 від 16 червня 2021 року.

Постановою Верховного Суду від 22 травня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі №520/13234/21 скасовано. Справу №520/13234/21 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 прийнято до розгляду дану справу.

На виконання Постанови Верховного Суду від 22 травня 2024 року ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 витребувано у Приватного підприємства "БУДГАРАНТ-7" належним чином засвідчені копії доказів зберігання придбаних нафтопродуктів у ПП "Нафтадорбут" та у Державної податкової служби України належним чином засвідчені копії податкового розрахунку за формою № 1ДФ по контрагентам позивача щодо спірного періоду, а саме: ТОВ АЛЬ-ТРЕЙД-ЮГ (код за ЄДРПОУ 41715105) за грудень 2018 року, ТОВ СКВАДЕР (код за ЄДРПОУ 42515804) за листопад 2018 року, ПП ТУРАЙС-Н (код за ЄДРПОУ 42446275) за лютий, березень 2019 року, ТОВ НЕДА-1 (код за ЄДРПОУ 42454286) за січень 2019 року, ТОВ ТЕХДОР (код за ЄДРПОУ 42559642) за квітень, червень, липень, грудень 2019 року, ТОВ АЗОВБУД ЛТД (код за ЄДРПОУ 42852663) за липень 2019 року, ТОВ ТЕХНОБУД-ДОР (код за ЄДРПОУ 42555281) за квітень, травень, червень, липень, вересень, листопад, грудень 2019 року, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2020 року, ПП ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ (код за ЄДРПОУ 31436081) за листопад 2018 року, квітень 2019 року, ПП НАФТАДОБРОБУД (код за ЄДРПОУ 42467871) за листопад 2018 року, ТОВ БУДМАЙСТЕРПРО (код за ЄДРПОУ 43387279) за грудень 2020 року; податкового звіту за формою 20 - ОПП щодо спірного періоду.

На ухвалу суду від 24.07.2024 відповідачем надані відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо отриманих доходів громадян, також відомості наявні в інформаційно-комунікаційних системах ДПС, щодо об`єктів оподаткування юридичних осіб по вказаним вище контрагентам позивача, за даними яких вбачається отримання доходів контрагентами позивача (ПП ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ, ПП НАФТАДОБРОБУД, ТОВ ТЕХНОБУД-ДОР, ТОВ ТЕХДОР, ТОВ АЗОВБУД ЛТД) у перевіряємому періоді; по контрагентам (ТОВ АЛЬ-ТРЕЙД-ЮГ, ТОВ СКВАДЕР, ПП ТУРАЙС-Н, ТОВ НЕДА-1") податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за період, що перевірявся, до контролюючого органу не подавались. Також, вбачається наявність у контрагентів позивача (ПП ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ, ПП НАФТАДОБРОБУД, ТОВ ТЕХНОБУД-ДОР, ТОВ ТЕХДОР, ТОВ АЛЬ-ТРЕЙД-ЮГ, ТОВ СКВАДЕР) певної матеріально-технічної бази для ведення господарської діяльності.

Позивачем на ухвалу суду від 24.07.2024 надано до суду лист вх.№01-26/79309/24 від 12.08.2024, в якому повідомлено, що ПП "БУДГАРАНТ-7" було направлено лист до ПП "Нафтадорбут", в якому підприємство просило надати належним чином завірені копії документів, які підтверджують зберігання придбаних нафтопродуктів. ПП "Нафтадорбут" було отримано вищезазначений лист, та повідомлено, що підприємство наддасть відповідні копії документів.

23.09.2024 вх№01-26/94225/24 позивачем надані до суду копії договорів підряду №19 від 19.08.2019, №28 від 09.10.2018 з додатковими угодами, щодо виконання позивачем (в якості підрядника/виконавця) робіт/послуг на замовлення замовників згідно тендерної пропозиції за результатами аукціонів, та копії договорів субвиконання №01-11/18 від 01.11.2018, №13-09-19 від 13.09.2019, №21/06/19 від 21.06.2019 про надання послуг із актами звірки взаємних розрахунків, договірною ціною, локальними кошторисами, розрахунками, дефектним актом до вказаних договорів.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Відносини з приводу справляння податку на додану вартість з 01.01.2011р. регламентовані, насамперед, приписами розділу V Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За визначенням п.п. а п.185.1 ст.185 та п.п. б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю), також операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

При цьому, у розумінні п.14.1.191 ст.14 Податкового кодексу України постачання товарів - постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду, а у розумінні п.п.14.1.185 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до 198.2 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 198.6 ст.196 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/ розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій. Відповідно, оформлені належним чином податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку є документами, які є підставою для формування податкового кредиту та витрат підприємства у податковому обліку.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Окрім того, у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 08.09.2020р. у справі №819/1250/17 "Норми Податкового кодексу України Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не ставлять у залежність право платника податків на податковий кредит та можливість формування витрат від виконання податкового обов`язку іншими платниками - постачальниками товарів (послуг). Однак, у разі встановлення в судовому процесі обставин, які свідчать, що платник податків був чи міг бути обізнаний щодо протиправної діяльності його контрагента, яка полягає в незаконній мінімізації податкових зобов`язань, зокрема, у створенні штучних підстав для збільшення валових витрат та/чи податкового кредиту, або у разі коли платник податків діяв без належної обачності чи обережності при виборі контрагента, який не виконує податкового обов`язку, при встановлених обставинах, які спростовують реальність господарських операцій, отримана таким платником податків податкова вигода у вигляді права на податковий кредит є безпідставною.".

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

По взаємовідносинам з Приватним підприємством ТУРАЙС-Н, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП ТУРАЙС-Н надавало послуги ПП БУДГАРАНТ-7 з перевезення робітників, інвентарю автобусом, послуги з утримання в належному санітарно-технічному стані об`єктів благоустрою зелених насаджень, у тому числі утримання вулично-дорожньої мережі м.Полтави. Договір на надання згаданих послуг між контрагентами не укладався.

За твердженням позивача послуги надані за актами надання послуг: №96 від 04.03.2019 р. на суму 120047,62 грн., №95 від 04.03.2019 р. а суму 325441,58 грн., №84 від 19.02.2019 р. на суму 279475,03 грн., №83 від 18.02.2019 р. на суму 299758,32 грн., №81 від 18.02.2019 р. на суму 60000,48 грн., №80 від 15.02.2019 р. на суму 299974,75 грн., №79 від 14.02.2019 р. на суму 299397,60 грн., №78 від 12.02.2019 р. на суму 299397,60 грн., №77 від 12.02.2019 р. на суму 299974,75 грн., №76 від 13.02.2019 р. на суму 84309,12 грн., №75 від 11.02.2019 р. на суму 180360,00 грн., №74 від 11.02.2019 р. на суму 21657,46 грн.; зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) податковими накладними контрагента-постачальника на загальну суму - 2.569.793,94грн. (в тому числі ПДВ 428.298,99 грн.), а саме: №1 від 12.02.2019 р. на загальну суму 299297,60 грн. (у т.ч. ПДВ 49899,60 грн.), №2 від 15.02.2019 р. на загальну суму 199974,75 грн. (у т.ч. ПДВ 49995,79 грн.), №3 від 18.02.2019 р. на загальну суму 299758,32 грн. (у т.ч. ПДВ 49959,72 грн.), №4 від 11.02.2019 р. на загальну суму 180360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 30060,00 грн.), №5 від 12.02.2019 р. на загальну суму 299974,75 грн. (у т.ч. ПДВ 49995,79 грн.), №11 від 14.02.2019 р. на загальну суму 299397,60 грн. (у т.ч. ПДВ 49899,60 грн.), №12 від 19.02.2019 р. на загальну суму 279475,03 грн. (у т.ч. ПДВ 46579,17 грн.), №10 від 11.02.2019 р. на загальну суму 21657,46 грн. (у т.ч. ПДВ 3609,58 грн.), №18 від 13.02.2019 р. на загальну суму 84309,12 грн. (у т.ч. ПДВ 14051,52 грн.), №22 від 18.02.2019 р. на загальну суму 60000,11 грн. (у т.ч. ПДВ 10000,02 грн.).

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Аль-Трейд-Юг, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2018 року між позивачем ПП БУДГАРАНТ-7 (в якості покупця) та ТОВ Аль-Трейд-Юг було укладено письмовий правочин у формі договору поставки №10-С, предметом якого є поставка адгезійної добавки.

Господарські операції з поставки позивачу адгезійної добавки оформлені: видатковими накладними: №1 від 20.12.2018 р. на суму 6.684.000,00грн., №12 від 20.12.2018 р. на суму 6.684.000,00грн., №10 від 20.12.2018 р. на суму 6.684.000,00грн.; товарно-транспортними накладними без дати №16, №15, №17; зареєстрованими в реєстрі податковими накладними: №107 від 20.12.2018 р. на загальну суму 960657,90 грн. (у т.ч. ПДВ 160109,65 грн.), №100 від 20.12.2018р. на загальну суму 919050,00 грн. (у т.ч. ПДВ 153175,00 грн.), №101 від 20.12.2018р. на загальну суму 1002600,00 грн. (у т.ч. ПДВ 167100,00 грн.), №102 від 20.12.2018р. на загальну суму 1041033,00 грн. (у т.ч. ПДВ 173505,50 грн.), №103 від 20.12.2018р. на загальну суму 1041200,10 грн. (у т.ч. ПДВ 173533,35 грн.), №104 від 20.12.2018р. на загальну суму 1169700,00 грн. (у т.ч. ПДВ 194950,00 грн.), №105 від 20.12.2018р. на загальну суму 1263777,30 грн. (у т.ч. ПДВ 210629,55 грн.), №106 від 20.12.2018р. на загальну суму 1170034,20 грн. (у т.ч. ПДВ 195005,70 грн.), №108 від 20.12.2018 р. на загальну суму 969180,00 грн. (у т.ч. ПДВ 161530,00 грн.), №109 від 20.12.2018 р. на загальну суму 990234,60 грн. (у т.ч. ПДВ 1658039,10 грн.), №110 від 20.12.2018р. на загальну суму 996918,60 грн. (у т.ч. ПДВ 166153,10 грн.), №111 від 20.12.2018р. на загальну суму 1146138,90 грн. (у т.ч. ПДВ 191023,15 грн.), №112 від 20.12.2018р. на загальну суму 1147642,80 грн. (у т.ч. ПДВ 191273,80 грн.) №114 від 20.12.2018 р. на загальну суму 1128092,10 грн. (у т.ч. ПДВ 188015,35 грн.), №113 від 20.12.2018р. на загальну суму 1161679,20 грн. (у т.ч. ПДВ 193613,20 грн.), №115 від 20.12.2018р. на загальну суму 1143131,10 грн. (у .ч. ПДВ 190521,85 грн.), №116 від 20.12.2018р. на загальну суму 1142128,50 грн. (у т.ч. ПДВ 190354,75 грн.), №117 від 20.12.2018р. на загальну суму 1100854,80 грн. (у т.ч. ПДВ 183475,80грн.), №118 від 20.12.2018р. на загальну суму 557946,90 грн. (у т.ч. ПДВ 92991,15 грн.); зобов`язання з оплати вартості придбаного товару були виконані шляхом перерахування за платіжним дорученням №189 від 13.02.2019 р. на суму 520.428,19грн.

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Сквадер, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.10.2018р. між позивачем (в якості замовника) та ТОВ Сквадер (в якості виконавця) було укладено письмовий правочин у формі договору про надання послуг №2018.10.15/1, предметом якого є надання послуг транспортних засобів та/або механізмів при утриманні в належному санітарно-технічному стані об`єктів благоустрою, вулично-дорожньої мережі.

Виконання вказаних господарських операцій підтверджується: копіями актів надання послуг: б/н від 21.11.2018р. на загальну суму 665.916,00грн. (у т.ч. ПДВ 110.986,00грн.), копіями рапортів про роботу машин, в яких відображено облік роботи машин позмінно за жовтень-листопад 2018 року, копією довідки про виконані роботи/послуги за період з 21.10.2018 по 20.11.2018; зареєстрованою в реєстрі податковою накладною №65 від 26.11.2018 р. на загальну суму 665.916,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 110.986,00грн.); копією платіжного доручення №1504 від 31.12.2018р. на суму 100.000,00грн.

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Неда 1, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2019 року між позивачем ПП БУДГАРАНТ-7 (в якості покупця) та ТОВ Неда 1 було укладено письмовий правочин у формі договору поставки №03/-01, предметом якого є поставка солі для промислового призначення.

Вказані господарські операції з поставки солі промислового призначення оформлені: видатковими накладними: №17 від 20.01.2019 р. на суму 91025,63 грн., №16 від 20.01.2019 р. на суму 801830,39 грн.; товарно-транспортними накладними: №Д-16.01.19-2 від 16.01.2019 р., №Д-17/01/19-6 від 17.01.2019 р., №Д-18.01.19-1 від 18.01.2019 р., №Д-18.01.19-2 від 18.01.2019 р., №Д-16.01.19-3 від 16.01.2019 р., №Д-16.01.19-4 від 16.01.2019 р., №Д-17.01.19-5 від 17.01.2019 р., №Д-17.01.19-4 від 17.01.2019 р., №Д-16.01.19-21 від 16.01.2019 р., №Д-17.01.19-3 від 17.01.2019 р., №Д-17.01.19-2 від 17.01.2019 р., №Д-17.01.19-1 від 17.01.2019 р., №Д-16.01.19-6 від 16.01.2019 р., №д-16.01.19-5 від 16.01.2019 р.; зареєстрованими у Реєстрі податковими накладними: №20 від 20.01.2019 р. на загальну суму 801830,39 грн. (у т.ч. ПДВ 133638,40 грн.), №21 від 20.01.2019 р. на загальну суму 91025,63 грн. (у т.ч. ПДВ 15170,94 грн.).

По взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Азовбуд ЛТД, суд зазначає наступне.

За твердженням позивача реальність господарських операцій з постачання щебеню підтверджується: копіями прибуткових накладних №ЖЦБ-0001851 від 16.07.2019 р. на суму 1.511.136,80грн. та №ЖЦБ-00001852 від 16.07.2019 р. на суму 1.101.988,80 грн.; зареєстрованими у Реєстрі податковими накладними: №958 від 30.07.2019 р. на загальну суму 1.101.988,80 грн. (у т.ч. ПДВ 183.664,80 грн.), №958 від 30.07.2019 р. на загальну суму 1.511.135,00 грн. (у т.ч. ПДВ 251.856,00 грн.).

По взаємовідносинам з Приватним підприємством Нафтадорбуд, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2018 року між позивачем ПП БУДГАРАНТ-7 (в якості покупця) та ПП Нафтадорбут (в якості постачальника) було укладено письмовий правочин у формі договору постачання нафтопродуктів №12, предметом якого є поставка бітуму шляхового БНД 60/90, бітуму шляхового БНД 70/100, пічного палива, мінерального порошку МП1.

Вказані господарські операції підтверджуються: копією видаткової накладної №143 від 24.11.2018 р. на загальну суму 367360,00 грн.; копією товарно-транспортної накладної №Р143 від 24.11.2018р.; зареєстрованими у Реєстрі податковими накладними: №26 від 23.11.2018р. на загальну суму 344.400,00грн. (у т.ч. ПДВ 57.400,00грн.), №27 від 24.11.2018 р. на загальну суму 22.960,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3826,67 грн.); платіжними дорученнями: №1366 від 23.11.2018 р. на суму 344400,00 грн. та №1473 від 07.12.2018 р. на суму 22960,00 грн.

Позивачем на вимогу суду також надані документи (копії договорів підряду №24 від 24.09.2018, №3 від 14.06.2018, №14 від 24.07.2019 із договірною ціною та копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів приймання виконаних будівельних робіт до вказаних договорів; копії договорів підряду №19 від 19.08.2019, №28 від 09.10.2018 з додатковими угодами, щодо виконання позивачем (в якості підрядника/виконавця) робіт/послуг на замовлення замовників згідно тендерної пропозиції за результатами аукціонів, копії договорів субвиконання №01-11/18 від 01.11.2018, №13-09-19 від 13.09.2019, №21/06/19 від 21.06.2019 про надання послуг із актами звірки взаємних розрахунків, договірною ціною, локальними кошторисами, розрахунками, дефектним актом до вказаних договорів) на підтвердження виконання підприємством робіт/послуг, що були виконанні із використанням поставлених товарів та наданих послуг зазначеними вище контрагентами.

Викладені в Акті перевірки висновки про порушення позивачем податкового законодавства мотивовані тим, що позивачем неправомірно сформовано податковий кредит по господарських операціях із зазначеними контрагентами, оскільки не підтверджується можливість здійснення операцій контрагентами власними трудовими ресурсами.

Водночас, суд зазначає, що відповідно статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття наказу про проведення перевірки платника, а також на час проведення контрольного заходу не приймалося рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03 лютого 2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України. Вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок була чинною, її дія не зупинялася.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Таким чином, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі № 420/12859/21, від 27 квітня 2022 року у справі № 140/1846/21, від 15 квітня 2022 року у справі № 160/5267/21, від 04 січня 2024 року у справі № 420/16150/21, від 13 вересня 2024 року у справі № 160/14683/21.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу, а саме - невиконання вимог норм ПК України щодо процедури проведення перевірки, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправним акта індивідуальної дії, прийнятого за її наслідками.

Також, суд зазначає, що згідно з правовими висновками постанови Верховного Суду від 02.07.2019р. по справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19) загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

У спірних правовідносинах перевірку позивача (наказ №3228-п від 07.05.2021р.) проведено всупереч дії мораторію, встановленому пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України що, відповідно, нівелює її наслідки.

Відтак, прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

При розв`язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії), надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи, дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін, виклав власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права.

Розгорнуті і детальні мотиви та висновки суду з приводу юридично значимих аргументів, доводів учасників справи та обставин справи викладені у тексті судового акту.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 №00113550706, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 5617993,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 16.06.2021 №00113520706, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 32447,00 грн.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено і підписано 13.11.2024.

СуддяМарина Лук`яненко