Рішення

від 13.11.2024 по справі 520/29743/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

13 листопада 2024 року № 520/29743/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61001) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61024), третя особа - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст і підстави позовних вимог

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (далі позивач) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. ВП № 75160190 від 16.10.2024 про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі №520/8018/22 за позовом ОСОБА_1 , після набрання ним законної сили, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ від 22.01.2024 № 27 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану. 29.05.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. відкрито виконавче провадження за постановою ВП №75160190, винесеної при примусовому виконанні Виконавчого листа №520/8018/22 від 22.05.2024, виданого Харківським окружним адміністративним судом. Пунктом 2 цієї постанови вказано, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. 30.05.2024 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області листом за вих.№ 51.06-419 повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданову О.В., що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово звернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням виділити додаткові кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 в сумі 318 260,37 грн. Крім того, в цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 . Вважає, що це свідчить, що боржник - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області - не відмовляється виплачувати ОСОБА_1 суму додаткової винагороди у відповідності до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі № 520/8018/22. 16.10.2024 в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. винесено постанову ВП № 75160190 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду в повному обсязі, накладено на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн. Тому вважає дії в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. щодо винесення постанови ВП № 75160190 від 16.10.2024 про накладення штрафу за невиконання судового рішення у розмірі 5100,00 грн. неправомірними та такими, що порушують вимоги частини другої статті 6, частини першої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Також зазначає, що Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області у порядку та у спосіб, які встановлені чинним законодавством України, вжило всі залежні від нього дії для виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі № 520/8018/22. Виділення коштів з державного бюджету на фінансування не залежить від волі начальника територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, а для вимагання від нього вчинення дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

Від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, зазначає, що 04.06.2024 до відділу надійшов лист Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області в якому зазначено, зокрема, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням Служби судової охорони у Харківській області буде здійснено виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, в установленому порядку. Наголошує, що, розглянувши надані боржником документи, державний виконавець дійшов висновку, що на теперішній час рішення суду боржником не виконано в повному обсязі, а саме кошти стягувачу не виплачені та за невиконання рішення суду у повному обсязі без поважних причин 16.10.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.; зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Вважає, що державним виконавцем вжито дії щодо примусового виконання виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/8018/22 від 22.05.2024 відповідно до вимог чинного законодавства. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також у відзиві відповідач просить розглядати справу без участі представника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за наявними у справі матеріалами.

Третя особа письмових пояснень до суду не надала.

11.11.2024 судом отримано від третьої особи ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі.

12.11.2024 судом отримано заяву позивача про розгляд справи без участі представника Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.

З урахуванням положень частини третьої статті 194, частини третьої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами. Фіксування судового засідання, призначеного на 13.11.2024 о 11:00 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі № 520/8018/22 зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 грн на місяць, починаючи з 24.02.2022 по 20.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

22.05.2024 Харківським окружним адміністративним судом у справі видано виконавчий лист.

29.05.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. відкрито виконавче провадження за постановою ВП №75160190 з виконання виконавчого листа №520/8018/22, виданого 22.05.2024 Харківським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 2 цієї постанови боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 30.05.2024 № 51.06-419 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області повідомило головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданову О.В., що з метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, здійснило розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику додаткової винагороди на період дії воєнного стану та письмово звернулося до розпорядника коштів (другого рівня) з проханням збільшити кошторисні призначення по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки".

Крім того, у цьому листі Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області зазначило, що після надходження відповідних бюджетних асигнувань таку додаткову винагороду буде виплачено ОСОБА_1 .

16.10.2024 в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ждановою О.В. винесено постанову ВП № 75160190 про накладення штрафу, відповідно до якої за невиконання рішення суду в повному обсязі накладено на боржника - Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штраф на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправною постанову про накладення штрафу ВП № 75160190 від 16.10.2024, звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно з п.п. 1, 16 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм свідчить, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин, якими можуть визнаватись обставини, що створили об`єктивні перешкоди для виконання зобов`язання.

Таким чином, лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, на момент прийняття рішення про накладення штрафу державним виконавцем має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення саме без поважних причин.

При цьому, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання судового рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець повинен ретельно дослідити всі обставини справи та, зокрема, належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків і встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

У свою чергу, поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Судом встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 у справі № 520/8018/22 Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області видало наказ № 133 від 06.05.2024 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168(а.с. 12).

Також, з метою забезпечення надходження коштів для виплати вказаної суми додаткової винагороди Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 12.04.2024 звернулось до Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апарвтів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800(а.с.11 зворот).

Як зазначає позивач у позовній заяві, виплата ОСОБА_1 додаткової винагороди на виконання вказаного судового рішення буде проведена після надходження відповідних бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Положеннями ст. 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють, зокрема, Державна судова адміністрація України щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України визначаються у Державному бюджеті України в окремому додатку.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 затверджено Положення про Службу судової охорони, відповідно до п. п. 1, 2, 4, 9, 10 якого Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України. Служба складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів (територіальні управління) Служби. Фінансування Служби здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Територіальні підрозділи (територіальні управління) Служби утворюються як юридичні особи, мають печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

У свою чергу, відповідно до п. 6 Положення Про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 № 141/0/15-19, Державна судова адміністрація України відповідно до визначених завдань: 1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених законом; 2) здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь; 3) готує бюджетний запит.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

З матеріалів справи встановлено, що кошторис Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на 2024 рік містить видатки за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" у розмірі 1000 грн.

Між тим, з метою забезпечення надходження коштів для виплати вказаної суми додаткової винагороди Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області 12.04.2024 листом № 51.06-159/ССО звернулось до Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та, функціонування органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

У свою чергу, Служба судової охорони листом № 30/01.30-02.2-2030 від 15.11.2023 зверталась з питання збільшення видатків Державного бюджету України на 2024 рік у частині фінансового забезпечення співробітникові Служби щодо реалізації положень ст. 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та на виконання судових рішень з виплат додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у відповідь на що Міністерство фінансів України листом № 08020-01-3/34132 від 08.12.2023 повідомило, що у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Також, Міністерством фінансів України зазначено, що забезпечення функціонування Служби здійснюється в межах видатків, затверджених у Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація У країни.

У Державному бюджеті України на 2024 рік Державній судовій адміністрації України за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» передбачено призначення в обсязі 10 млн грн.

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства.

При цьому, як встановлено судом, безпосереднім кошторисом Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на 2024 в частині видатків за бюджетною програмою за КПКВК 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" передбачено виділення коштів у розмірі 1000 грн.

Отже, Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області, як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, вживало залежні від нього заходи щодо виконання рішення суду, з огляду на що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

З матеріалів справи вбачається, що про вказані вжиті заходи щодо виконання судового рішення Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області повідомляло державного виконавця, у тому числі листом від 30.05.2024 із наданням доказів на підтвердження обставин, на які посилався позивач.

Отже, на момент прийняття рішення щодо застосування до позивача штрафу за невиконання рішення суду в повному обсязі без поважних причин у державного виконавця була наявна інформація про вжиті позивачем заходи щодо виконання рішення суду у справі № 520/8018/22.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу державним виконавцем не надана належна оцінка повідомленим боржником причинам невиконання рішення суду та обставинам, що створили перешкоди для виконання зобов`язання.

При цьому, висновки про неповажність причини невиконання рішення суду державним виконавцем зроблені без оцінки дій, які вживав боржник з метою повного виконання судового рішення, зокрема, здійснення нарахування позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, та звернення з метою забезпечення виплати нарахованої суми до розпорядника бюджетних коштів про виділення додаткових коштів.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова про накладення штрафу винесена відповідачем без належного дослідження обставин виконання судового рішення, причини невиконання у повному обсязі судового рішення позивачем, з огляду на що є такою, що підлягає скасуванню, оскільки є необґрунтованою.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Згідно з пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки жодного правового значення для правильного вирішення справи не мають.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

VII. Розподіл судових витрат.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Жданової О.В. ВП № 75160190 від 16.10.2024 про накладення на територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області штрафу на користь держави у розмірі 5100,00 грн.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області, місцезнаходження: майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61001; код ЄДРПОУ 43181818.

Відповідач Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Студентська, буд. 5/4,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61024; код ЄДРПОУ 43316700.

Третя особа ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.11.2024.

Суддя О.В Пасечнік