Рішення

від 12.11.2024 по справі 520/24729/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2024 року № 520/24729/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання Зозулевої А.В.

за участі:

представника позивача - Іщенко Г.М.,

представника відповідача Пономарьова І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (просп. Байрона, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 36031709) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ: 43995469) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901 та податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2024 року № 1030718280901.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що із висновками акту від 25.07.2024 року № 8329/А/18-28- 09-01/36031709 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів» не погоджується та вважає висновки контролюючого органу незаконними. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що перевіркою встановлено, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані у приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено вимоги статті 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Разом з тим, відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, у зв`язку з чим розрахунок вартості біоетанолу здійснено відповідно до останньої експортної операції. Зважаючи на вищенаведене, за результатами фактичної перевірки складено акт №8054/А/18-28-09-01/36031709 від 12.07.2024 та серед іншого зроблено висновок щодо порушення вимог статті 2 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача наголосив на тому, що використання, зберігання чи накопичення в зливному відділення біоетанолу Актом перевірки виробництва не передбачено. Разом з тим, протягом 6 місяців контролюючий орган здійснював фактичні перевірки, зазначав про відсутність порушень позивача, остання довідка про що була складена 03.07.3034, тобто перед початком спірної перевірки. Такі дії контролюючого органу призводять до правової невизначеності позивача, оскільки спочатку діяльність платника податків визнається контролюючим органом правомірною, а наступного дня при аналогічних умовах проведення господарської діяльності контролюючий орган робить висновки про наявність порушень, при цьому не підтверджуючи відповідними доказами. З Акту перевірки виробництва слідує, що біоетанол із виробництва напряму передається на склад готової продукції, тобто в місця зберігання біоетанолу, які внесені до реєстру місць зберігання. Знаходження чи зберігання біоетанолу в резервуарах зливного відділення чи будь-якому іншому місці жодним документом не передбачено. Таким чином, загальна кількість виробленого біоетанолу станом на 09:00 04.07.2024р. знаходилася в складі готової продукції, а не накопичувалася та зберігалася в зливному відділенні. При цьому, за умови використання зливного відділення, кількість загального виробленого біоетанолу не змогла би співпадати з фактичними залишками у складі готової продукції, оскільки б частина виробленого біоетанолу, як стверджує відповідач, мала би знаходитися у зливному відділенні. Таким чином, доводи відповідача щодо накопичення та зберігання позивачем біоетанолу в резервуарах зливного відділення не підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, податковий орган було повідомлено про призупинення позивачем виробництва біоетанолу до початку проведення спірної перевірки, що жодним чином не пов`язано з відсутністю використання зливного відділення та поверненням його з оренди, а повернуто таке майно було з тимчасового платного користування (тобто з оренди), а не тимчасово повернуто, як зазначає відповідач. В той же час, облік, зберігання, відпуск, приймання і транспортування біоетанолу позивачем здійснюється відповідно до норм чинного законодавства. В той же час, акт за формою П-18 не підтверджує зберігання ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» біоетанолу в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримав аргументи викладені у відзиві на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» (далі ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ») здійснює свою господарську діяльність відповідно до вимог законодавства України.

Місцем провадження виробничої діяльності ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» є Сумська область, Лебединський район, с. Будилка, вул. Заводська, буд. 1-Г.

ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» з метою здійснення виробництва біоетанолу звернувся до Державної податкової служби України з відповідної заявою.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності місць зберігання, внесених до Єдиного реєстру.

У відповідності до Порядку «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру» контролюючим органом було проведено обстеження відповідності місця зберігання біоетанолу місткістю 79360,9 дал. ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, 1 Г, установленим вимогам та відомості про таке місце зберігання біоетанолу внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання 01 червня 2020 року за № 18140101787, що підтверджується довідкою про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149241.

01 липня 2020 року позивач отримав Ліцензію на виробництво біоетанолу терміном дії з 01.07.2020 до 01.07.2025 (реєстраційний № 990116202000001).

У період з 04.07.2024 року по 12.07.2024 року Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідно до Наказу від 03 липня 2024 року № 1399-кп була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» на підставі п.п. 80.2.5. п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, за місцем провадження діяльності, за період з 04.07.2024 року по дату завершення перевірки, терміном проведення не більше 10 діб починаючи з 04.07.2024 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 12.07.2024 року № 8054/А/18-28- 09-01/36031709 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів», відповідно до якого перевіркою встановлено порушення вимог статті 2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

У період з 15.07.2024 року по 24.07.2024 року Головним управлінням ДПС у Сумській області відповідно до Наказу від 15 липня 2024 року № 1481-кп була проведена фактична перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «ЕКОЕНЕРГІЯ» відповідно до наказу від 15 липня 2024 року № 1481-кп «Про проведення фактичної перевірки» з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, за місцем провадження діяльності, за період з 13.07.2024 року по дату завершення перевірки, терміном проведення не більше 10 діб починаючи з 15.07.2024 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено Акт від 25.07.2024 року № 8329/А/18-28- 09-01/36031709 «Про результати фактичної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів», яким встановлено порушення вимог статті 2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» в частині зберігання біоетанолу у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

20 серпня 2024 року засобами поштового зв`язку ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» отримало від Головного управління ДПС у Сумській області податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901, яким застосовано штрафну (фінансову) санкції (штраф) у сумі 11 366 433,09 грн.; податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2024 року № 1030718280901, яким застосовано штрафну (фінансову) санкції (штраф) у сумі 3 736 667,20 грн.

ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 05 серпня 2024 року № 998218280901 та податковим повідомленням-рішенням від 15 серпня 2024 року №1030718280901, які прийняті Головним управлінням ДПС у Сумській області, що стало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року).

Організація виробництва спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального визначена ст.2 Закону № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року.

Так, відповідно до положень зазначеної норми права, виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію на виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу).

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Витяг про внесення місця зберігання спирту етилового, біоетанолу або алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до Єдиного реєстру надається суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) в електронному вигляді в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, протягом п`яти календарних днів від дня подання заяви. Ведення Єдиного реєстру та надання витягів з Єдиного реєстру здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, забезпечує вільний та безоплатний доступ до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі.

З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901 на підставі акту перевірки від 12.07.2024 року № 8054/А/18-28-09- 01/36031709, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями в частині зберігання біоетанолу в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

В Акті перевірки від 12.07.2024 контролюючим органом, зокрема, зазначено, що позивач зберігає біоетанол в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру. Контролюючий орган посилався на те, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані в приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено статтю 2 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». За період з 04.07.2024 по 10.07.2024 у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання встановлено зберігання 38180,83 дал. б.с. біоетанолу, що підтверджується Актами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 05.07.2024 № 186, 06.07.2024 № 187, 07.07.2024 № 188, 08.07.2024 №189, 09.07.2024 №190, 10.07.2024 № 191, 11.07.2024 №192».

Відповідно до ст.1 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового - сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.

Місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Єдиний державний реєстр місць зберігання (Єдиний реєстр) - перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені цим Законом відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Повний технологічний цикл виробництва - сукупність приміщень, технологічного та іншого обладнання, відповідних технологічних процесів, що забезпечують переробку сировини в продукцію, готову для реалізації кінцевому споживачу, а також лабораторій (власних або залучених на договірних засадах у випадках, передбачених цим Законом), акредитованих відповідно до законодавства.

Виробництво спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу та алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється за наявності місць зберігання, внесених до Єдиного реєстру.

Згідно до ст.2 Закону № 481 внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) з обов`язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту етилового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а також: для юридичних осіб -найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

До заяви додаються документ, що підтверджує право користування цим приміщенням, та довідка про відповідність місця зберігання спирту вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

З наявних у матеріалах справи доказів убачається, що виробничим технологічним регламентом на виробництво біоетанолу для постачання на експорт в умовах ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» від 22.02.2022 передбачається виробництво біоетанолу згідно з ТУ У 20.1-36031709-006:2020 Біоетанол для постачання на експорт.

Технологічний регламент передбачає виробництво біоетанолу для постачання на експорт (далі біоетанолу) шляхом зневоднення напівпродуктів ректифікації власного виробництва, отриманих із біомаси (спиртової бражки), шляхом біоконверсії цукровмісної сировини.

Для виготовлення біоетанолу застосовується діюча на підприємстві установка дистиляції та концентрування, установка адсорбційного зневоднення на молекулярних ситах та обладнання для обліку біоетанолу.

Зберігання біоетанолу здійснюється ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» на складі готової продукції місткістю 79360,9 дал., яке знаходиться за адресою: Сумська обл., Лебединський р-н, с. Будилка, вул. Заводська, 1 Г, відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання 01 червня 2020 року за № 18140101787, що підтверджується довідкою про внесення місць зберігання до Єдиного державного реєстру серія АП № 149241.

Облік, зберігання, відпуск, приймання і транспортування біоетанолу здійснюється позивачем відповідно до Положення з обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування біоетанолу та біоетанолу для постачання на експорт, яке погоджено 05.12.2023 року Українським науково-дослідним інститутом спирту та біотехнології продовольчих товарів (далі Положення з обліку та зберігання).

Абзацом 4 п. 5.4.1. Технологічного регламенту передбачено, що «біоетанол поступає на витратомір-лічильник коріолісовий Promass83P, зав. № ЕВ065Е16000, DN 25 і далі надходить в склад готової продукції». Таким чином, витратомір-лічильник коріолісовий Promass83P, зав. № ЕВ065Е16000, DN 25 обліковує отриманий з виробництва біоетанол. Вказані обставини зазначені контролюючим органом і в Акті від 12.07.2024 року.

Після проходження біоетанолу з виробництва через вказаний лічильника, він одразу надходить в склад готової продукції - в місце зберігання, яке внесено до єдиного державного реєстру.

Разом з тих, використання будь-яких інших резервуарів або приміщень зливного відділення Технологічним регламентом не передбачено та позивачем не здійснювалось.

На обґрунтування висновків про зберігання ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» 38180,83 дал. б.с. біоетанолу у період з 04.07.2024 по 10.07.2024 в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання, відповідач посилається на Акти про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 05.07.2024 № 186, 06.07.2024 № 187, 07.07.2024 № 188, 08.07.2024 №189, 09.07.2024 №190, 10.07.2024 № 191, 11.07.2024 №192.

Проте, вказані відповідачем акти (форми П-18 від 05.07.2024 № 186, 06.07.2024 № 187 і т.д.) не підтверджують ті обставини, що ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» зберігало біоетанол у місці, яке не внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання, оскільки вказані акти не містять інформації, яка б дозволила встановити прямий зв`язок між обліковими операціями та фактичним місцем зберігання біоетанолу з посиланням на об`єкти та адреси зберігання.

Суд зазначає, що відповідно до вимог регламенту, облік біоетанолу після проходження через витратомір Promass83P здійснюється у місці зберігання, внесеному до Єдиного державного реєстру. Всі операції з біоетанолом, від моменту його отримання з виробництва до передачі на зберігання підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.

У свою чергу, доказів відхилення від Технологічного регламенту контролюючим органом зафіксовано не було, відповідачем такі докази до матеріалів справи не надані.

Таким чином, вказане твердження відповідача не можна визнати обґрунтованим, оскільки воно не підтверджує порушення позивачем порядку обліку чи зберігання біоетанолу.

Також, з матеріалів справи судом встановлено, що контролюючим органом 15 серпня 2024 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 1030718280901 на підставі висновків акту перевірки від 25.07.2024 року № 8329/А/18-28-09-01/36031709 про порушення позивачем ст. 2 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями в частині зберігання біоетанолу в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

Так, в Акті від 25.07.2024 року зазначено, що перевіркою встановлено, що отриманий протягом доби біоетанол накопичується та зберігається в резервуарах, що розташовані в приміщенні зливного відділення. При цьому, зазначене місце зберігання не внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено статтю 2 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Контролюючий орган зазначив, що у періоді, охопленому перевіркою, а саме: з 13.07.2024 по 14.07.2024 включно у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання встановлено зберігання 13 345,24 дал. б.с. біоетанолу, що підтверджується Актами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18 від 14.07.2024 № 195 та 15.07.2024 № 196, які були надані для ознайомлення представнику контролюючого органу на акцизному складі та звітами про виробництво спирту, продуктів брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище № 195 від 14.07.2024 та № 196 від 15.07.2024, які додаються до акту фактичної перевірки.

Разом з тим, як було зазначено раніше, акти про виробництво спирту, продукти брагоректифікації та передачу їх у спиртосховище за формою П-18, а також звіти, на які посилається відповідач, не підтверджують факт зберігання біоетанолу позивачем у місцях, що не внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Суд зазначає, що дані, внесені до акту П-18, є результатом автоматичного контрольного вимірювання, що здійснюється засобами електронного обліку під час передачі біоетанолу з виробництва до складу готової продукції.

Таким чином, акт П-18 фіксує лише обсяг передачі біоетанолу до офіційно зареєстрованого місця зберігання, не надаючи інформації про інші можливі місця зберігання.

Отже, вказаний висновок відповідача не відповідає дійсним обставинам справи та є необґрунтованим.

Крім того, позивач стверджує, що місце зберігання (місткістю 79360,9 дал.), яке наявне у позивача та яке внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання, давало можливість зберігати усю кількість виробленого, зокрема, за період з 13.07.2024 по 14.07.2024 включно ТОВ «КОМПАНІЯ «ЕКО-ЕНЕРГІЯ» біоетанолу (13 345,24 дал.) та навіть більше.

Доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження зберігання позивачем біоетанолу в місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Висновки Акту перевірки від 25.07.2024 року базуються виключно на даних обліку виробленого позивачем біоетанолу, у свою чергу застосування фінансових санкцій відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-IX, «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» пов`язано із фактичним знаходженням товару в місці зберігання, яке не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Крім того, Положенням з обліку та зберігання (абз. 11 «Розділу 1. Загальні положення») передбачено, що форма П-18 призначена для обліку щодобового виробництва біоетанолу неденатурованого за допомогою витратомірів-лічильників коріолісових та обчислювача об`єму біоетанолу з автоматичним отриманням результату вимірювання на дисплеї приладу, які встановлені на установці дистиляції та концентрування, опломбовані та повірені.

Відповідно до Положення з обліку та зберігання (абз. 1-4 «Розділу 2 Передача біоетанолу з виробництва у склад готової продукції») передача біоетанолу з виробництва у склад готової продукції проводять цілодобово. Фіксація показників електронних засобів обліку здійснюється на початок першої зміни доби, крім випадків виробничої необхідності додаткової термінової перевірки роботи вказаних засобів. Вимірювання кількості біоетанолу під час передачі з виробництва у склад готової продукції виконують пропуском через засоби електронного обліку витратомірів-лічильників та обчислювача об`єму спирту. Результати автоматичного контрольного вимірювання, отримані на засобах електронного обліку, про кількість виробленого безводного спирту, дал б.с., для безпосереднього внесення в акт за формою П-18 використовують, як результати вимірювання, відносна похибка засобу електронного обліку не перевищує +-0,2% за безводним спиртом.

Разом з тим, відповідач посилається на те, що зазначені відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, чим порушено вимоги пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України від02.12.2010 №2755-VІ. Враховуючи вищевикладене, розрахунок вартості біоетанолу здійснено контролюючим органом відповідно до останньої експортної операції.

Суд зазначає, що за змістом пункту 35 частини другої статті 73 Закон України від 18.06.2024 № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» розмір фінансових санкцій у вигляді штрафу дорівнює 100 відсоткам вартості товару, який знаходиться в місці зберігання, не винесеному до Єдиного державного реєстру.

Відповідач посилається на те, що «директору ТОВ «Компанія «Еко-Енергія» ОСОБА_1 04.07.2024 року під підпис вручено лист Головного управління ДПС у Сумській області №1721/12/18-28-09-01-03 від 03.07.2024 щодо надання документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, у тому числі щодо надання відомостей про обсяги виробництва та реалізації біоетанолу у кількісному та вартісному виразі. Разом з тим, зазначені відомості про вартість виробленого біоетанолу до перевірки не надано, про що складено відповідний акт від 12.07.2024 №851/С/18-28-09-01/35031709.

З приводу вказаного твердження суд зазначає, що відповідач посилається на вантажно-митну накладну № 24UA805020002501U6 від 19 березня 2024 року, яка стосувалась експорту біоетанолу, який вже завершено.

Проте, відповідно до пункту 35 частини другої статті 73 Закону України № 3817-IX, штраф повинен розраховуватися від вартості товару, який перебуває в місці зберігання, що не внесено до Єдиного державного реєстру, а не від вартості товару, який уже був експортований. У свою чергу, митна накладна не має відношення до обсягів біоетанолу, які могли би бути предметом порушення під час зберігання.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позивачем 12.07.2024 було направлено на адресу контролюючого органу лист № 86 від 11.07.2024 року - відповідь на запит №1721/12/18-28-09-01-03 від 03.07.2024 року з відповідними документами, у тому числі оборотами рахунку біоетанолу з 01.07.2024 по 11.07.2024, що свідчить про повне виконання вимог контролюючого органу в межах наданого запиту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при розрахунку штрафної санкції відповідачем застосовано базу для розрахунку штрафу, яка не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного податкового законодавства.

З урахуванням наведених обставин, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901 та від 15 серпня 2024 року № 1030718280901 не можна визнати обґрунтованим та таким, що відповідають положенням норм чинного законодавства, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для їх скасування.

Щодо посилання позивача на те, що наказ від 03 липня 2024 року № 1399-кп «Про проведення фактичної перевірки» та наказ від 15 липня 2024 року № 1481-кп «Про проведення фактичної перевірки» складені з порушеннями норм Податкового кодексу України, без дотримання вимог проведення податкової перевірки, суд зазначає наступне.

Згідно п. 80.2. ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У постановах від 12.08.2021 (справа №140/14625/20), від 10.04.2020 (справа №815/1978/18), від 25.01.2019 (справа №812/1112/16), від 05.11.2018 (справа №803/988/17), від 20.03.2018 (справа №820/4766/17), Верховний Суд вказав, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин.

При цьому ПК України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході перевірок, крім ст.102 ПК України (не пізніше 1095 днів).

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає в діях відповідача протиправності прийнятих податковим органом наказів про проведення фактичної перевірки, а також порушення у цьому прав позивача.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Враховуючи вищенаведене, спірні податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтуються на приписах закону, а тому підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (просп. Байрона, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 36031709) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ: 43995469) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2024 року № 998218280901 та податкове повідомлення-рішення від 15 серпня 2024 року № 1030718280901, прийняті Головним управлінням ДПС у Сумській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ: 43995469) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Еко-Енергія" (просп. Байрона, буд. 45, м. Харків, 61105, код ЄДРПОУ 36031709) суму судового збору у розмірі 24224,00 грн. (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири гривні).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14 листопада 2024 року.

Суддя Н.А. Полях