Ухвала

від 11.11.2024 по справі 560/12507/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12507/24

УХВАЛА

іменем України

11 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д., розглянувши Акціонарного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Шепетівської районної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося в суд з позовом до Шепетівської районної ради, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Шепетівської районної ради щодо невідшкодування філії «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» суми середнього заробітку, виплаченого працівниці філії «ВП ХАЕС», ОСОБА_1 , за час виконання нею депутатських повноважень у розмірі 4100,56 грн;

- стягнути з Шепетівської районної ради щодо невідшкодування філії «ВП ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом» суму середнього заробітку, виплаченого працівниці філії «ВП ХАЕС», ОСОБА_1 , за час виконання нею депутатських повноважень у розмірі 4100,56 грн.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні пункту 1 частини першої статті 4 КАС є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У частині 3 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», на яку позивач посилається як на підставу для задоволення позову, визначено, що на час сесій, засідань постійних комісій рад, а також для здійснення депутатських повноважень в інших, передбачених законом випадках, депутат звільняється від виконання виробничих або службових обов`язків з відшкодуванням йому середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов`язаних з депутатською діяльністю, за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Тобто, зазначена стаття стосується джерела виплати середнього заробітку за основним місцем роботи та інших витрат, пов`язаних з депутатською діяльністю.

Як убачається із встановлених у справі обставин, позивачем здійснено виплату середнього заробітку ОСОБА_1 за основним місцем роботи і в даному випадку спір не стосується владних управлінських функцій відповідача, а заявлена вимога про визнання протиправною бездіяльності стосується невідшкодування суми середнього заробітку, тобто матеріальної шкоди, завданої позивачу.

Виходячи зі змісту статей 15, 16 ЦК України, підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.

Відповідно до статей 20 ГК України та 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків (майнової шкоди).

Згідно пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до частини 2 статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

провадження у справі № 560/12507/24 за позовом акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Шепетівської районної ради про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми середнього заробітку, виплаченого працівниці філії «ВП ХАЕС», ОСОБА_1 , за час виконання нею депутатських повноважень у розмірі 4100,56 грн. - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Головуюча суддя Д.Д. Гнап