Рішення

від 12.11.2024 по справі 560/12138/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/12138/24

РІШЕННЯ

іменем України

12 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії, в якому просить: визнати протиправними дії/бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВС Південно-Західній залізниці щодо не нарахування та невиплати належного грошового забезпечення (середнього заробітку за час вимушеного прогулу), у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України, підполковнику міліції ОСОБА_1 за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західної залізниці з 13.03.2020 по 30.04.2024. Зобов`язати ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення (середній заробіток за час вимушеного прогулу), у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України, підполковнику міліції ОСОБА_1 за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західної залізниці, а у разі відсутності такої посади за іншою рівнозначною посадою, з 13.03.2020 по 30.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України, підполковнику міліції ОСОБА_1 за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західної залізниці з 13.03.2020 по 30.04.2024.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 з 1990 року проходив Службу в ОВС, а з 20.05.1995 в Управлінні МВС України на Південно-Західній залізниці.

Наказом начальника Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 26 червня 2015 року за № 56 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 (С-522601) старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 1 липня 2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.09.2015 у справі № 822/3058/15 позов задоволено. Скасовано наказ № 56 о/с від 26.06.2015 щодо звільнення з посади старшого слідчого СВ ЛВ на ст. Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці: поновлено на даній посаді та зобов`язано відповідача нарахувати та виплатити середньомісячний заробіток із 01.07.2015 по 14.09.2015.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 5 о/с від 8 грудня 2016 року скасовано пункти наказів Управління МВС України на Південно-Західної залізниці від 26.06.2015 № 56 о/с та від 09.07.2015 № 60 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді з 1 липня 2015 року.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 6 о/с від 8 грудня 2016 року підполковника міліції ОСОБА_1 (С-522601) старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року адміністративний позов у справі № 822/224/17 задоволено частково. Наказ № 6 о/с від 08.12.2016 визнано протиправним, скасовано в частині, а саме, щодо часу звільнення з ОВС . яким є - 09.12.2016 та підстав звільнення, яким с п. 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 №114.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 1 о/с скасовано пункт наказу Управління МВС України на Південно-Західної залізниці від 08.12.2016 № 6 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ за п. 64 "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді з 1 липня 2015 року.

Наказом заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 2 о/с підполковника міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року у запас (із постановкою на військовий облік) за п. 64 "а" (за віком).

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2018 року у справі № 822/1627/18 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ заступника голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці № 2 о/с від 30 березня 2018 року "По особовому складу" у частині звільнення ОСОБА_1 (С-522601) з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року за пунктом 64 "а" (за віком) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 №114. Зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 (С-522601) середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2015 року по 30 березня 2018 року за посадою старшого слідчого лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

Наказом Управлінням МВС України на Південно-Західній залізниці від 14 лютого 2019 року № 2 о/с "По особовому складу" скасовано наказ Управління МВС України на Південно-Західній залізниці від 30 березня 2018 року № 2 о/с "По особовому складу" у частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ з 9 вересня 2015 року за пунктом 64 "а" (за віком), та зобов`язано нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 15 вересня 2015 року по 30 березня 2018 року.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року у справі № 560/44/20 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року. Зобов 'язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячний заробіток визначений за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України па Південно-Західній залізниці за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року по 12 березня 2020 року.

Наказом голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за №3 о/с від 30.04.2024 підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМ Української РСР від 29 липня 1991 року №114, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку), згідно з пп."а" (за віком) п.65. Підстава: доповідна записка члена ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Марини Стар від 29.04.2024 №37/7-7/161.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.09.2024 по справі №560/8911/24 адміністративний позов ОСОБА_1 від 18.06.2024 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за №3 о/с від 30.04.2024. Поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці з 30.04.2024, допустивши рішення суду у цій частині до негайного виконання, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України. Визнано протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці щодо не вирішення Рапорту ОСОБА_1 від 24.09.2024 та звернення (заява-лист) ОСОБА_1 від 06.06.2024. Зобов`язано ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці вирішити по суті ОСОБА_2 від 24.09.2019 та звернення (заява-лист) ОСОБА_1 від 06.06.2024, допустивши рішення суду у цій частині до негайного виконання, відповідно до абзацу 9 ч.1 ст.371 КАС України. В решті вимог позову відмовлено.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не виплачено йому середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2020 по 30.04.2024, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно положень ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до положення ст.236 КЗпП України, у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Відповідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті".

Отже, не проведення з вини уповноваженого органу розрахунку з працівником у строк передбачений ст.116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати (зокрема, індексації та компенсації відпустки) роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Встановлений ст. 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі Порядок №100), який застосовується у випадку виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також в інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 вищеназваного Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи спірні правовідносини у даній справі суд встановив, що предметом спору є невиплата позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 13.03.2020 по 30.04.2024.

Суд зазначає, що у рішенні від 12.03.2020 у справі №560/44/20, яке набрало законної сили, суд встановив, зокрема, що оскільки наказ № 1 о/с від 30 березня 2018 "По особовому складу" не скасований та являється чинним, а поновивши 30 березня 2018 року позивача на посаді, відповідач фактично допустив його до роботи, а відтак з цього часу позивачу належить нарахувати та виплатити грошове забезпечення, середньомісячний заробіток визначений за посадою старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року по день прийняття рішення у даній справі. Також, суд: 1) Визнав протиправними дії ліквідаційної комісії Управління МВС на Південно-Західній залізниці щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року; 2) Зобов`язав ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити грошове забезпечення підполковнику міліції ОСОБА_1 середньомісячний заробіток визначений за посадою старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за час вимушеного прогулу з 31 березня 2018 року по 12 березня 2020 року.

Отже, позивач після постановлення судом рішення у справі № 560/44/20 продовжив служити на посаді старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, що не потребує доказуванню в силу вимог ч.5 ст.78 КАС України.

Відповідно до наказу голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці за №3 о/с від 30.04.2024 підполковника міліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМ Української РСР від 29 липня 1991 року №114, звільнено з органів внутрішніх справ у відставку (із зняттям з військового обліку), згідно з пп."а" (за віком) п.65. Підстава: доповідна записка члена ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці Марини Стар від 29.04.2024 №37/7-7/161.

Суд встановив, що в період з 13.03.2020 по дату винесення наказу №3 о/с від 30.04.2024, а саме: по 30.04.2024 позивач перебував на посаді старшого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західній залізниці.

Враховуючи те, що позивач в оскаржуваний період з 13.03.2020 по 30.04.2024 (дата винесення наказу про звільнення з посади) перебував на роботі, а тому жодних підстав для нарахування та виплати позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, немає.

З огляду на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ліквідаційну комісію Управління МВС України на Південно-Західній залізниці нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення (середній заробіток за час вимушеного прогулу), у повному обсязі, відповідно до чинного законодавства України, підполковнику міліції ОСОБА_1 за посадою старшого слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління МВС України на Південно-Західної залізниці, а у разі відсутності такої посади за іншою рівнозначною посадою, з 13.03.2020 по 30.04.2024.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного суду є захист порушених прав фізичних осіб з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно позовні вимоги не можуть бути спрямовані у майбутнє, оскільки задоволення такого позову буде суперечити меті і завданню адміністративного судочинства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Судові витрати відповідно до норм ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці в особі ліквідаційної комісії (вул. Чапаєва,6,Київ 30,01030 , код ЄДРПОУ - 08602997)

Головуючий суддя О.П. Шевчук