Ухвала

від 11.11.2024 по справі 560/11809/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/11809/24

УХВАЛА

11 листопада 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши процесуальне питання в адміністративній справі за позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 позовну заяву залишено без руху.

У зв`язку із усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 18.10.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.

До суду позивачем 29.08.2024 подано до суду уточнену позовну заяву про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в сумі 128 472,13 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам`янець-Подільський комбінат будівельних матеріалів".

Вирішуючи заяву про уточнення позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1 ст.47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово зазначав, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна предмета і підстав позову не допускається.

Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами (фактами) при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права або наведення іншого праворозуміння таких норм.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 р. у справі №916/1764/17, від 22.01.2020 р. у справі № 210/2289/17, від 30.01.2020 р. у справі № 817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 р. у справі № 924/1473/15, від 01.02.2021 р. у справі № 2а-3025/11/0970.

До того ж, розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Зважаючи на викладене вище, суд звертає увагу, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог тощо.

Відповідно до поданої 29.08.2024 до суду заяви, Головне управління ДПС у Хмельницькій області просить стягнути з відповідача кошти у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 128 472, 13 грн.

За таких обставин і правових підстав, суд виходить з того, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області подано саме заяву про зміну предмету позову у справі № 560/11809/24.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про прийняття заяви щодо зміни предмету позову у справі № 560/11809/24.

Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти до розгляду заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо зміни предмету позову у справі № 560/11809/24.

Надати відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі.

Надати позивачу строк для подання відповіді на відзив - 5 днів з дня вручення йому відзиву на позов.

Надати відповідачу строк для подання до суду заперечення на відповідь позивача на відзив - 5 днів з дня вручення йому відповіді на відзив.

Копія відзиву (відповіді на відзив, заперечення) та доданих документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) до суду.

До відзиву (відповіді на відзив, заперечення) додаються : 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву (відповіді на відзив, заперечення) і доданих доказів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяЄ.В. Печений