РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2024 року справа № 580/8991/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави до Городищенської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Керівник Смілянської окружної прокуратури (далі позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави до Городищенської міської ради (далі відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Городищенської міської ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди: гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м, залізобетонні перегороджу вальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання - механічне. Шандори (дерев`яні заставки) яка розміщена на водному об`єкті - ставі, площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, що знаходиться в адміністративних межах м. Городище (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;
- зобов`язати Городищенську міську раду вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди: гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м, залізобетонні перегороджувальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання механічне. Шандори (дерев`яні заставки) яка розміщена на водному об`єкті - ставі площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, що знаходиться в адміністративних межах м. Городище (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач вчиняє бездіяльність щодо не вжиття заходів з прийняття на облік гідротехнічної споруди: гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м, залізобетонні перегороджу вальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання - механічне. Шандори (дерев`яні заставки) яка розміщена на водному об`єкті - ставі, площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, що знаходиться в адміністративних межах м. Городище (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з метою виготовлення технічного паспорту на вищезазначену гідротехнічну споруду та подальшої її реєстрації, Городищенською міською радою 09.09.2024 укладено договір №270 на проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди з ПП «Фірма «РОД», що на думку відповідача свідчить про вжиття заходів спрямованих на визнання гідротехнічної споруди.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої він вважає, що доводи відповідача, які викладені у відзиві є необґрунтованими, а позов таким, що підлягає до повного задоволення.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Смілянською окружною прокуратурою здійснено вивчення питання збереження майна інженерної інфраструктури водних об`єктів Черкаського району та встановлено, що на території Городищенської територіальної громади Черкаського району Черкаської області знаходиться безгосподарна гідротехнічна споруда: гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м , залізобетонні перегороджувальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання механічне. Шандори (дерев`яні заставки), яка розміщена на водному об`єкті - ставі площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047.
Відповідно до листа Городищенської міської ради Черкаського району від 25.04.2024 №01-02-23/2313, вищезазначена гідротехнічна споруда, яка розміщена на водному об`єкті - ставі площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, не перебуває на обліку, як нерухоме безхазяйне майно та рішення міською радою про прийняття вищезазначеної гідротехнічної споруди у комунальну власність не приймалося, право власності на об`єкт не оформлялося.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України «Про прокуратуру».
Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
Разом з тим, незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц.
У справі, що розглядається, прокурор в адміністративному позові зазначив, що у прокурора є обґрунтовані підстави для пред`явлення позовної заяви в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, у зв`язку із не вжиттям ним, як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту, заходів, спрямованих на зобов`язання відповідача з приведення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №91556 у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.
Щодо спірних правовідносин про набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявами про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйних нерухомих речей на облік у друкованих засобах масової інформації, то суд зазначає наступне.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження, серед яких, зокрема: облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Судом враховано, що з метою виготовлення технічного паспорту на вищезазначену гідротехнічну споруду та подальшої її реєстрації, Городищенською міською радою 09.09.2024 укладено договір №270 на проведення технічної інвентаризації гідротехнічної споруди з ПП «Фірма «РОД».
Однак, як підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів, спрямовані на набуття права власності на гідротехнічну споруду, оскільки вищезазначена гідротехнічна споруда, яка розміщена на водному об`єкті - ставі площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, не перебуває на обліку, як нерухоме безхозяйне майно та рішення міською радою про прийняття вищезазначеної гідротехнічної споруди у комунальну власність не приймалося, право власності на об`єкт не оформлялося.
За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають повного задоволенню.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу содових витрат.
Керуючись ст.ст.2-14, 138-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Городищенської міської ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічної споруди: гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м, залізобетонні перегороджу вальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання - механічне. Шандори (дерев`яні заставки), яка розміщена на водному об`єкті - ставі, площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, що знаходиться в адміністративних межах м. Городище (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Зобов`язати Городищенську міську раду (19502, Черкаський р-н, м. городище, пл.Миру, 8, код ЄДРПОУ 33965401) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди (набуття права власності на безхазяйне майно): гребля шириною по гребню 4,3 - 4,5 м, довжиною 130,6 м, водоскидна споруда: тип бетонний водозливний колодязь, матеріал- бетон, метал, вхідний оголовок: розмірами 5,0x6,5 м висотою 5,7 м з дерев`яними заставками, водопровідна частина: бетонна шахта розмірами 2x2 довжиною 40,3 м вихідний оголовок: підпірна стінка з залізобетонних плит довжиною 3,0 м висотою 3.0 м, залізобетонні перегороджувальні балки 2.5 х 1,0 м. Бетонні льодорізи. Спосіб регулювання механічне. Шандори (дерев`яні заставки), яка розміщена на водному об`єкті - ставі площею 11,4069 га з кадастровим номером 7120310100:02:005:0047, що знаходиться в адміністративних межах м. Городище (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 21.11.2024 |
Номер документу | 123130447 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Альона КАЛІНОВСЬКА
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні