Ухвала

від 07.11.2024 по справі 580/9678/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 листопада 2024 року справа № 580/9678/24м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вектор-Рітейл до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Вектор-Рітейл (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2024 №9420/23-00-07-05-01 та №9422/23-00-07-05-01.

Ухвалою суду від 04.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами.

06.11.2024 суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Клопотання мотивоване складністю справи, відсутністю усталеної практики, а також значенням справи для позивача.

Ознайомившись із матеріалами справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зазначає, що фактичні обставини встановлюються на підставі доказів. Однак, згідно з вимогами ч.2 ст.72 КАС України усні пояснення сторін не є засобом доказування.

Частинами 1, 2 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, перевірку доводів та аргументів учасників, встановлення фактичних обставин спору, які мають значення для правильного вирішення спору, можливо встановити виключно на підставі письмових доказів.

Тобто спірні обставини можуть бути підтверджені письмовими доказами, які у т.ч. суд витребовує під час здійснення підготовки справи до судового розгляду в порядку дотримання принципу офіційного з`ясування всіх обставин спору.

Викладені в позовній заяві та заявах учасників по суті обґрунтування, доводи та аргументи дозволяють суду встановити правову позицію без виклику учасників у судове засідання.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованих доводів щодо наявності складнощів для повного з`ясування спірних обставин та об`єктивного вирішення спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування не потребують розгляду справи з викликом сторін.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово у рішеннях зазначає, що гарантія публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини); рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Також у рішенні від 19 квітня 2007 року у справі «Vilho Eskelinen and others v. Finland» ЄСПЛ зазначив, що заявники не були позбавлені можливості вимагати усний розгляд справи, хоча приймати рішення про необхідність його проведення належало суду (mutatis mutandis, справу «Мартіні» (Martinie). Адміністративні суди вказали на причини непроведення усного розгляду. Оскільки заявникам була надана значна можливість висувати свої доводи у письмовій формі і коментувати зауваження, подані іншою стороною, Суд вважає, що вимоги справедливості судового розгляду були дотримані і дозволили не проводити усного слухання. Таким чином, порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв`язку з непроведенням усного розгляду справи не мало місця.

Тому суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом сторін не є обґрунтованими та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2-12, 72-76, 243, 248, 259-263 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити без задоволення клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю Вектор-Рітейл про розгляд з викликом сторін справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вектор-Рітейл до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Копію ухвали направити учасникам спору.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ