Рішення

від 29.10.2024 по справі 580/8315/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року справа № 580/8315/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шапошник Я.О.,

представника позивача - Павлівського В.В. (на підставі ордера),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство з іноземними інвестиціями «Еконія» (19700, Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24а, далі позивач) звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.05.2024 №6203/23-00-07-04-01 на суму 4 553 666 грн, від 07.05.2024 №6204/23-00-07-04-01 на суму 2 827 438,50 грн, від 07.05.2024 №6205/23-00-07-04-01 на суму 3 223 563 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірна перевірка охоплює період, яке вже був предметом документальної позапланової перевірки, що свідчить про її незаконність попри те, що наказ про призначення попередньої перевірки скасований у судовому порядку. Наголошує, що у контролюючого органу відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки за визначених у наказі від 19.03.2024 №688-п підстав, оскільки всі документи на запити відповідача були надані, а відомості про те, які факти зумовлюють виникнення необхідності проведення перевірки, у наказі не зазначені, що робить незаконною і такою, що не породжує правових наслідків таку перевірку. Підкреслює, що при виборі контрагентів позивач виявив обачність та пересвідчувався у невідповідності їх критеріям ризиковості. Зауважує, що реальність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, окремі недоліки яких протилежних висновків не зумовлюють. Стверджує, що відсутність трудових і матеріали ресурсів у контрагентів за усталеною практикою Верховного Суду не є свідченням безтоварності господарських операцій за умови реальної зміни в активах платника податків, що документально підтверджується, а недотримання податкової дисципліни підприємствами-контрагентами не може мати негативних наслідків для позивача як добросовісного платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов ТОВ ПІІ «Еконія», в якому останній заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що перевірка призначена та проведена за наявних на те правових підстав, оскільки протиправність попередньої встановлена судом з огляду на призначення її під час дії мораторію на період карантину, що виключає можливість стверджувати про повторність проведення позапланової перевірки щодо одного й того ж періоду. Наголосив, що надані до перевірки первинні документи містять суттєві недоліки, що, зокрема, з урахуванням відсутності у контрагентів матеріальних і трудових ресурсів для виконання договірних зобов`язань, ділової мети у господарських операціях, неможливості підтвердження ланцюгів постачання свідчить про обґрунтованість позиції контролюючого органу про безтоварність таких операцій.

Представник відповідач, у судових засіданнях, у яких він приймав участь, заперечив проти задоволення позовних вимог, в судове засідання 29.10.2024 не з`явився, однак про час дату і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв`язку із перебуванням на лікарняному.

Враховуючи, те що відповідач є суб`єктом владних повноважень, який має інших посадових осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, з огляну на строки розгляду адміністративних справа, встановлені положеннями ст. 193 КАС України та враховуючи положення ч.3 ст. 205 КАС України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

На підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України працівниками ГУ ДПС у Черкаській області згідно з наказом від 19.03.2024 №688-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ПІІ «Еконія» з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бійонд» за жовтень, грудень 2019 року, з ТОВ «Діксібіз» за січень 2020 року, з ТОВ «Девіс Форт» за березень 2020 року, з ПП «Охорона 121» за квітень 2020 року, з ТОВ «Арентіс» за січень, лютий, квітень, травень, липень-жовтень 2020 року та січень, лютий 2021 року, з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» за серпень 2020 року, з ТОВ «Честерфілд Діл» за грудень 2020 року та показників фінансової звітності з їх відображенням в податкових деклараціях з податків на прибуток підприємства за 2019 2021 роки.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2024 №3865/23-00-07-04-01/35233190, відповідно до якого встановлено порушення позивачем:

- вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 2 698 399 грн, у тому числі за 2020 рік на суму 2 182 241 грн та за 2021 рік на суму 516 158 грн;

- вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2021 рік на суму 3 223 563 грн;

- вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 642 933 грн, у тому числі за жовтень 2019 року на суму 500 835 грн, за грудень 2019 року на суму 453 155 грн, за січень 2020 року на суму 237 962 грн, за лютий 2020 року на суму 101 616 грн, за березень 2020 року на суму 495 976 грн, за квітень 2020 року на суму 249 320 грн, за травень 2020 року на суму 165 963 грн, за липень 2020 року на суму 167 795 грн, за серпень 2020 року на суму 324 704 грн, за вересень 2020 року на суму 168 797 грн, за жовтень 2020 року на суму 167 795 грн, за грудень 2020 року на суму 206 110 грн, за січень 2021 року на суму 196 795 грн та за лютий 2021 року на суму 206 110 грн.

Із змісту акта перевірки вбачається, що до таких висновків контролюючий орган прийшов у зв`язку з наступним.

В укладеному договорі від 10.10.2019 між ТОВ «Бійонд» і ТОВ ПІІ «Еконія», а також актах здачі-приймання робіт (надання послуг) зазначено реквізити банківського рахунку, який відкрито лише 28.10.2019, до перевірки не додано копію довіреності від 17.11.2017 №б/н на ОСОБА_1 , в істотних умовах договору встановлена правова помилка, яка не відповідає фактичній господарській операції замовником визначено ТОВ «Бійонд», а виконавцем ТОВ ПІІ «Еконія», в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) наявний від імені ТОВ «Бійонд» підпис невідомої особи, що не дає можливість ідентифікувати особу, відповідальну за складання первинного документа, а також відсутні відомості, що розкривають суть виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, за IV квартал 2019 року ТОВ «Бійонд» не залучалися працівники за цивільно-правовими договорами, особа, яка підписує від імені підприємства документи, взагалі не отримує доходи від нього, а витрати на господарську діяльність, як і матеріальні активи, у цього товариства відсутні. За жовтень, грудень 2019 року ТОВ «Бійонд» декларувало значний обсяг поставки товарів, робіт послуг різного виду та номенклатури, які вимагають залучення значних трудових і матеріальних ресурсів. Операції ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд» мають разовий характер та не властиві господарській діяльності позивача.

Відтак, за висновками контролюючого органу, господарські операції, відображені ТОВ ПІІ «Еконія» по взаємовідносинах з ТОВ «Бійонд», не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, а тому така діяльність спрямована лише на створення умов для отримання права на отримання податкової вигоди.

Аналогічно в істотний умовах договору між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Діксібіз» наявна помилка в істотних умовах договору, адже позивача вказано виконавцем, а контрагента замовником. Надані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, а також не містять відомостей про відповідальних осіб за їх складання. Контрагентом не залучалися інші особи для виконання договірних зобов`язань, у нього відсутні матеріальні та трудові ресурси для виконання господарських зобов`язань, у тому числі за іншими договорами у період, що перевірявся. Керівник підприємства є одночасно директором, засновником та бухгалтером у чотирьох різних суб`єктах господарювання у різних віддалених містах України, а також зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Крім того, ТОВ «Діксібіз» віднесено до ризикових рішенням від 16.11.2020 №38710, а відносини з ним не мали ділової мети у ТОВ ПІІ «Еконія». Також зазначено, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 27.05.2021 у справі №229/1024/21 керівника ТОВ «Діксібіз» ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України.

За таких обставин, згідно з позицією ГУ ДПС у Черкаській області, реальність здійснення господарських операцій з ТОВ «Діксібіз» у січні 2020 року матеріалами перевірки документально не підтверджується з огляду на дефектність первинних документів.

Щодо ТОВ «Девіс Форт» в акті перевірки зазначено, що первинні документи від імені цього підприємства підписані невідомої особи, що унеможливлює її ідентифікацію, договір відповідального зберігання від 02.03.2020 №В3-02 і договір поставки від 02.03.2020 №0000020321/20-ПК складено в один день, однак у різних місцях. При цьому у договорі зберігання не вказано адресу зберігання, а податкових накладних на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» щодо послуг зберігання товару ТОВ «Девіс Форт» не виписувалося. У свою чергу, в останнього відсутні приміщення для здійснення зберігання товару. Крім того, ТОВ ПІІ «Еконія», придбавши у ТОВ «Девіс Форт» будівельні матеріали, у подальшому реалізувало їх за аналогічну суму на адресу ТОВ «УБП «Мегаполіс», що свідчить про відсутність ділової та економічної мети в указаних господарських операціях. Також у ТОВ «Девіс Форт» відсутні трудові активи, будівельні матеріали, реалізовані позивачу, останнє не виготовляло і не придбавало, а рішенням від 16.04.2020 №72777 останнє включено до реєстру ризикових платників податків.

Таким чином, на переконання податкового органу, операції з ТОВ «Девіс Форт» у березні 2020 року не містять ознак реальності.

З приводу взаємовідносин з ПП «Охорона 121» в акті перевірки зазначено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб, водночас містять інформацію про місце їх складання, відмінну від податкових адрес контрагентів. ПП «Охорона 121», не маючи трудових і виробничих ресурсів, одночасно надає послуги з охорони 44 суб`єктам господарювання у різних регіонах, не придбаваючи такі послуги в інших підприємств, натомість придбаваючи товари різного роду, що не використовуються у господарській діяльності платника. У ліцензійному реєстрі відсутні відомості про наявність у ПП «Охорона 121» ліцензії на охоронну діяльність, а згідно матеріалів кримінального провадження №32020100000000546 від 02.11.2020 указане підприємство має ознаки «фіктивності» і «транзитності».

Отже, за висновками перевірки, реальність господарських операцій ТОВ ПІІ «Еконія» із вказаним контрагентом не підтверджується.

Поставлені під сумнів ГУ ДПС у Черкаській області цивільно-правові відносини позивача й з ТОВ «Арентіс», оскільки умовами договору про виконання робіт від 03.01.2020 №03/01/2020 не визначено послуги, які надаватимуться позивачу, об`єкт прибирання, його вид, площу того. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб. Ряд податкових накладних на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» були виписані ТОВ «Арентіс» з порушенням вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України без фактів настання будь-якої з передбачених подій. Указаний контрагент віднесений до ризикових рішенням від 08.12.2021 №21902, основних засобів, виробничих потужностей та трудових активів не має, що у цілому свідчить про безтоварність господарських операцій з ним.

Щодо господарських відносин ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» відповідачем у ході перевірки встановлено, що акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомості про відповідальних за виконання робіт осіб. До перевірки не надано інформацію та її документальне підтвердження щодо того, які саме конструкції були відремонтовані та кому вони належать і чи пов`язані з господарською діяльністю позивача. ТОВ «Еліт Білдінг Буд» віднесено до ризикових рішенням від 08.12.2021 №145254, останнє не має виробничих і трудових ресурсів, а відтак надані до перевірки первинні документи, складені з цим контрагентом, не підтверджують реальність господарських операцій та свідчать про їх безтоварність.

Також ГУ ДПС у Черкаській області зроблено висновок про непідтвердження здійснення позивачем господарської діяльності з ТОВ «Честерфілд Діл», оскільки акти здачі-приймання робіт (надання послуг) є однотипними, мають загальний характер та не розкривають суть і зміст господарської операції, не містять відомостей про відповідальних за виконання робіт осіб та місце складання таких актів. Протягом грудня 2020 року підприємство зареєстрували податкові накладні щодо надання різноманітних послуг з прибирання 18 суб`єктам господарювання з 6 регіонів України та у цей період придбавало товари, які не могли бути використані для промислового прибирання. Викладене, з урахуванням віднесення ТОВ «Честерфілд Діл» до ризикових рішенням від 10.02.2021 №54611 та відсутності у нього виробничого обладнання та витрат на утримання засобів для господарської діяльності, свідчить, на думку відповідача, про безтоварність господарських операцій позивача з ним.

Окремо в акті перевірки акцентовано увагу на тому, що позивачем на запит відповідача не надано пояснень щодо процедури відбору контрагентів для придбання товарів, отримання робіт чи послуг, не обґрунтовано ділової мети від відносин з згаданими підприємствами.

Висновки акта перевірки за наслідками розгляду заперечень ТОВ ПІІ «Еконія» залишені без змін згідно з висновком постійної комісії з питань розгляду заперечень Головного управління ДПС у Черкаській області від 07.05.2024 №10246/6/23-00-07-04-04.

За результатами перевірки відповідачем 07.05.2024 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми «Р» №6203/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 та п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 4 553 666 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 3 642 933 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 910 733 грн;

- форми «Р» №6204/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 8 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2 827 438,50 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 2 698 399 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 129 039,50 грн;

- форми «П» №6205/23-00-07-04-01, яким у зв`язку з порушенням позивачем вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10 наказу Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності», ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.15, п. 2.16, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, п. 19 ПсБО 16 «Витрати», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 3 223 563 грн.

За наслідками розгляду скарги ТОВ ПІІ «Еконія» від 24.05.2024 №176 на спірні індивідуальні акти ДПС України рішенням від 22.07.2024 №22335/6/99-00-06-01-01-06 залишила її без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Не погоджуючись із указаними індивідуальними актами, вважаючи їх такими, що прийняті всупереч вимог Податкового кодексу України та за наслідками незаконно проведеної перевірки, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про визнання їх протиправними та скасування у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Згідно із статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок і підстави проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 якої передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп. 78.1.4).

Відповідно до п. п. 73.1, 73.2 ст. 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу у терміни, визначені пунктом 73.2 цього Кодексу.

До інформації, що надається періодично, належить інформація, визначена у підпунктах 72.1.1.1, 72.1.1.2, 72.1.1.3 (в частині обов`язку платника податків надавати розшифровку податкового кредиту та податкових зобов`язань у розрізі контрагентів, передбачених розділом V цього Кодексу), 72.1.1.4, 72.1.2.1, 72.1.2.3, 72.1.2.4, 72.1.2.5, 72.1.2.6, 72.1.2.7 підпункту 72.1.2, підпункті 72.1.5 статті 72 цього Кодексу.

Приписи п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначать, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків; 4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту; 7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу; 8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу; 9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні за своїм змістом вимоги до запиту, його оформлення та підстав для його складання і направлення закріплені у п. п. 9, 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245.

Пунктом 78.4 статті 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу вказаних норм вбачається, що законною є перевірка, призначенню якої передує направлення платнику податків запиту, який відповідає встановленим вимогам, та ненадання або надання не у повному обсязі відповіді на складений у відповідності до вимог ПК України запит контролюючого органу (відповіді на законний запит).

При цьому, запит контролюючого органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, містити чітко визначені обставини, які свідчать про порушення платником податків вимог податкового законодавства.

Між тим, порушення вимог щодо складання, оформлення, надіслання запиту нівелюють його юридичну значимість та не створюють для платника податків будь-яких правових наслідків для цілей його виконання.

Тобто, платник податків не зобов`язаний виконувати, надавати відповідь на незаконний запит, на запит, який не відповідає встановленим вимогам.

Відсутність одного з обов`язкових елементів, які зумовлюють надання такому запиту юридичної значимості, обов`язковості, відсутність якого у свою чергу звільняє платника від обов`язку надавати відповідь на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

У свою чергу, факти, які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, або податкова інформація, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин, платник податків зобов`язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, а у контролюючого органу є право на їх відповідну оцінку. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ДПС у Черкаській області 19.06.2020 направило на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» запит №12795/23-00-05-0814 (отриманий 26.06.2020 за вх. №449), в якому просило надати належним чином засвідчені копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ «Девіс Форт», ТОВ «Арентіс», ПП «Охорона 121» та інформацію (документальне підтвердження) щодо використання їх у власній господарській діяльності та/або подальшу реалізацію придбаних товарів (робіт, послуг).

Крім того, листом від 18.03.2021 №4802/6/23-00-07-0415 ГУ ДПС у Черкаській області направило на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» запит «Про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження)», отриманий 23.03.2021 за вх. №219, в якому просило надати належним чином засвідчені копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ «Діксібіз» у січні 2020 року, з ТОВ «Арентіс» у січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні 2020 року, з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» у серпні 2020 року, з ТОВ «Бійонд» у жовтні, грудні 2019 року, з ТОВ «Честерфілд Діл» у грудні 2020 року та інформацію (документальне підтвердження) щодо використання їх у власній господарській діяльності та/або подальшу реалізацію придбаних товарів.

Також листом від 24.03.2021 №5374/6/23-00-07-0415 відповідач направив позивачу запит (отриманий 06.04.2021 за вх. №263) про надання копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ «Арентіс» у січні 2021 року.

Окрім того, 02.04.2021 ГУ ДПС у Черкаській області направило на адресу ТОВ ПІІ «Еконія» запит №6527/6/2300-07-0415, отриманий 27.04.2021 за вх. №316, в якому просило надати належним чином засвідчені копії документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ «Діксібіз» у січні 2020 року, з ТОВ «Арентіс» у січні, лютому, квітні, травні, липні, серпні, вересні, жовтні 2020 року, з ТОВ «Еліт Білдінг Буд» у серпні 2020 року, з ТОВ «Бійонд» у жовтні, грудні 2019 року, з ТОВ «Честерфілд Діл» у грудні 2020 року та інформацію (документальне підтвердження) щодо використання їх у власній господарській діяльності та/або подальшу реалізацію придбаних товарів.

У квітні 2021 року відповідач направив позивачу запит від 19.04.2021 №7793/6/23-00-07-0415 (отриманий 11.05.2021 за вх. №343) про надання копій документів, що безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з ТОВ «Арентіс» у лютому 2021 року, а також запит від 20.04.2021 №2610/10/23-97-04-0505 (отриманий 27.04.2021 за вх. №318) про надання пояснень та копій документів щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Арентіс» за січень 2021 року.

Підставами для направлення таких запитів контролюючим органом було зазначено ст. ст. 72-73, п. 74.1 ст. 74 ПК України та підкреслено, що за результатами аналізу податкової інформації та опрацювання відомостей Єдиного реєстру податкових накладних встановлено факти непідтвердження реальності здійснення господарських операцій з огляду на відсутність активів у ланцюгах постачання та неможливість надання послуг через брак трудових ресурсів контрагентів і матеріально-технічної бази.

Отже, із змісту вказаних запитів вбачається, що вони складені у зв`язку з встановленими за результатами аналізу податкової інформації відомостями щодо можливого порушення платником податків податкової дисципліни у зв`язку з неможливістю прослідкувати походження товарів та здійснити надання послуг контрагентами ТОВ ПІІ «Еконія», що узгоджується з приписами п. 73.3 ст. 73 ПК України. Викладеним, на переконання суду, спростовується посилання позивача на те, що у запитах не зазначені посилання на факти виявлених порушень, для з`ясування яких необхідно подати документи і пояснення.

Відповіді на вказані та інші запити ТОВ ПІІ «Еконія» направляла ГУ ДПС у Черкаській області листами від 17.07.2020 №130, від 21.08.2020 №6689, від 14.05.2021 №121, від 11.05.2021 №108, від 04.06.2021 №124, від 15.03.2021 №45, від 13.04.2021 №63 із доданими до них первинними документами.

У свою чергу, аналіз змісту вказаних документів і пояснень дає підстави погодитися з доводами відповідача про те, що останні не усунули сумнів податкового органу про відсутність порушень позивачем податкової дисципліни. Відтак детальні висновки про те, чи допустило товариство порушення податкового законодавства при формуванні даних податкового обліку можуть бути зроблені лише після проведення документальної виїзної позапланової перевірки.

Указане відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 16.01.2024 у справі № 805/3325/17-а.

Суд звертає увагу, що запит контролюючого органу про надання платниками податків податкової інформації надсилається у випадку обґрунтованого сумніву (підтвердженого отриманою у встановленому законом порядку інформацією) податкового органу щодо дотримання платником податку вимог законодавства та з метою надання можливості платникам податків усунути такі сумніви поясненнями та документами, які підтверджують такі пояснення, для спростування висновків податкового органу про ймовірні порушення. У випадку ненадання відповіді та запитуваної інформації на запит контролюючого органу, що оформлений у відповідності до норм Податкового кодексу України, у податкового органу відсутня можливість перевірити отриману інформацію про можливі порушення платниками податків податкового законодавства, наслідком чого є призначення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку.

Таким чином, наявність у контролюючого органу податкової інформації, що вказує про ймовірні порушення позивачем вимог податкового законодавства, не свідчить беззаперечно про те, що такі порушення мають місце. Задля можливості спростувати таку інформацію і направляється запит податкового органу.

Про наявність правових підстав для призначення документальної позапланової перевірки за подібних обставин, зокрема, на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зазначив і Верховний Суд у постанові від 19.08.2024 у справі № 420/5252/19.

З урахуванням наведеного аргументи позивача про те, що перевірка призначена та проведена за відсутності на те правових підстав, передбачених підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З приводу посилання ТОВ ПІІ «Еконія» на те, що ГУ ДПС у Черкаській області документальна позапланова перевірка була призначена всупереч приписів п. 78.2 ст. 78 ПК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.2 статті 78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Як свідчать матеріали справи, ГУ ДПС у Черкаській області у грудні 2021 року на підставі наказу від 26.11.2021 №2517-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ПІІ «Еконія» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бійонд» за жовтень, грудень 2019 року, ТОВ «Діксібіз» за січень 2020 року, ТОВ «Арентіс» за січень-лютий 2020 року, за травень 2020 року, за липень-жовтень 2020 року, ТОВ «Еліт Білдінг Буд» за серпень 2020 року, ТОВ «Честерфілд Діл» за грудень 2020 року та їх відображення в показниках фінансової звітності та податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2019 та 2020 роки.

За результатами цієї перевірки прийняті податкові повідомленні-рішення від 04.02.2022:

- форми «П» №1214/2300070401, яким позивачу зменшено об`єкт оподаткування податку на прибуток за 2020 рік на загальну суму 536 105 грн;

- форми «Р» №1212/2300070401, яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 118 415,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 2 494 732 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 623 683 грн;

- форми «Р» №1213/2300070401, яким ТОВ ПІІ «Еконія» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 148 760 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 2 148 760 грн.

Викладене, на переконання позивача, унеможливлює включення до спірної перевірки предмету і періоду, який вже перевірявся контролюючим органом у грудні 2021 року з огляду на приписи п. 78.2 ст. 78 ПК України.

Разом з тим, такі твердження ТОВ ПІІ «Еконія» суд вважає помилковими з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що наказ ГУ ДПС у Черкаській області від 26.11.2021 №2517-п «Про проведення документальної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземними інвестиціями «Еконія» визнано протиправним і скасовано рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2022 у справі № 580/10460/21, яке набрало законної сили 15.03.2022. Мотивами рішення суду визначено те, що у відповідача були відсутні правові підстави приймати спірний наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з огляду на встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України мораторій, який діяв з 18.03.2020 і, зокрема, по дату винесення такого наказу.

Крім того, рішенням Державної податкової служби України від 28.04.2023 №10385/6/99-00-06-01-02-06 задоволено скаргу ТОВ ПІІ «Еконія» та скасовано податкові повідомлення-рішення від 04.02.2022 №1212/2300070401, №1213/2300070401 та №1214/2300070401 з підстав скасування в судовому порядку наказу від 26.11.2021 №2517-п та, як наслідок, незаконності проведеної перевірки і передчасності прийнятих ГУ ДПС у Черкаській області індивідуальних актів.

Отже, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ПІІ «Еконія» у грудні 2021 року призначена та проведена незаконно з огляду на дію мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а наказ про її призначення, як і податкові повідомлення-рішення за її результатами скасовані виключно з цих підстав. Наведене дає підстави для висновку, що у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про порушення ГУ ДПС у Черкаській області положень п. 78.2 ст. 78 ПК України при призначенні та проведенні перевірки платника податків у березні-квітні 2024 року у тому числі за періоди, що охоплювалися проведеною у грудні 2021 року, оскільки така перевірка визнана незаконною у судовому порядку, а її висновки передчасними.

Судом враховується, що згідно висновку, сформульованого Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справи щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у справі №826/17123/18 (постанова від 21.02.2020), «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Зважаючи на те, що доводи позивача про незаконність призначення та проведення перевірки спростовуються встановленими вище обставинами та їх оцінкою з урахуванням чинного правового регулювання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

За правилами п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У свою чергу, відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

У п. 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.7 ст. 207 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Наведені правові норми свідчать, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, а також витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість податкового кредиту та витрат первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Подані платником документи повинні достовірно підтверджувати реальність господарських операцій та інші обставини, з якими законодавець пов`язує право платника на податкову вигоду. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Приписами ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 9 указаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, згідно з п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому в силу приписів пунктів 2.15, 2.16 указаного Положення №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, а також витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат, що враховуються при визначенні об`єктом оподаткування податком на прибуток, та витрат для цілей податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Тобто, при вирішенні питання про правомірність формування податкових зобов`язань суд повинен встановити, насамперед, реальність господарської операції, про що мають свідчити належним чином оформлені первинні документи. При цьому чинне законодавство передбачає перелік необхідних первинних документів з огляду на предмет господарських відносин.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Бійонд» укладено договір про виконання робіт від 10.10.2019 №10/10-2019, за умовами якого виконавець (за договором ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором ТОВ «Бійонд») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 10.10.2019 №№ 1-5, від 25.11.2019 №6-12, в яких визначено види робіт (послуг), які має надати ТОВ «Бійонд» позивачу.

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.10.2019 №УО-13, від 28.10.2019 №УО-12, від 24.10.2019 №УО-7, від 24.10.2019 №УО-9, від 24.10.2019 №УО-10, від 23.10.2019 №УО-5, від 23.10.2019 №УО-6, від 21.10.2019 №УО-3, від 23.12.2019 №УО-22, від 19.12.2019 №УО-21, від 17.12.2019 №УО-19, від 17.12.2019 №УО-20, від 16.12.2019 №УО-18, від 16.12.2019 №УО-17, від 16.12.2019 №УО-16, від 24.12.2019 №УО-24, від 24.12.2019 №УО-23, від 26.12.2019 №УО-27, від 27.12.2019 №УО-29.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 08.11.2019 №15053, від 13.11.2019 №15116, від 12.11.2019 №15093, від 22.11.2019 №15306, від 25.11.2019 №15308, від 12.12.2019 №15563, від 13.12.2019 №15633, від 13.12.2019 №15634, від 18.12.2019 №15721, від 16.12.2019 №15661, від 14.01.2020 №16084, від 15.01.2020 №16118, від 14.01.2020 №16086, від 21.01.2020 №16189, від 20.01.2020 №16183, від 19.02.2020 №16669, від 22.11.2019 №15305.

На користь позивача ТОВ «Бійонд» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 179-198).

Крім того, між ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) і ТОВ «Еліт Білдінг Груп» укладено договір про виконання робіт від 03.08.2020 №03-08/2020, за умовами якого виконавець зобов`язується виконувати на замовлення замовника роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписаний додаток від 03.08.2020 №1, в якому визначено види робіт, які має виконати ТОВ «Еліт Білдінг Груп» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2020 №326, №325 та №327.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 05.10.2020 №20244, від 05.10.2020 №20246 та від 12.10.2020 №20390.

На користь позивача ТОВ «Еліт Білдінг Груп» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 209-211).

Також між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Честерфілд Діл» укладено договір про виконання робіт від 03.11.2020 №03/11/2020, за умовами якого виконавець (за договором ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором ТОВ «Честерфілд Діл») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 03.11.2020 №1 та від 01.12.2020 №2, в якому визначено види робіт, які має виконати ТОВ «Честерфілд Діл» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2020 №20, №21, №22 та від 30.12.2020 №23, №24, №22.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 16.12.2020 №21412, від 16.12.2020 №21411, від 14.01.2021 №21747, від 14.01.2021 №21746.

На користь позивача ТОВ «Честерфілд Діл» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 219-224).

Крім іншого, матеріали справи свідчать, що між ПП «Охорона 121» (охорона) і ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) укладено договір про надання охоронних послуг від 03.04.2020 №03-04/2020, за яким замовник передає, а охорона приймає під охорону об`єкт та/або його відокремлені приміщення (будівлі) за адресою: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24а, перераховані у дислокації.

Вартість наданих послуг визначається охороною на основі додатку №2, який є невід`ємною частиною договору. Акт виконаних робіт підписується сторонами останнім днем кожного календарного місяця (п. 2.1, п. 2.5 договору).

Протокол погодження ціни послуг, що є додатком №2 до договору, підписано сторонами 03.04.2020 та визначено її у розмірі 24 076,00 грн за добу охорони 8 співробітниками охорони. Також сторонами погоджено дислокацію, що визначена додатком №1 до укладеного між ними договору.

На підтвердження виконання договору між сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2020 №ОУ-0001166, від 30.04.2020 №ОУ-0000514, від 30.04.2020 №ОУ-0000515, від 30.04.2020 №ОУ-0000513.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 23.09.2020 №20095, від 19.10.2020 №20491.

ПП «Охорона-121» виписано на користь ТОВ ПІІ «Еконія» податкові накладні (т. 1 а.с. 233-236).

Між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Діксібіз» укладено договір про виконання робіт від 09.01.2020 №09/01/2020, за умовами якого виконавець (за договором ТОВ ПІІ «Еконія») зобов`язується виконувати на замовлення замовника (за договором ТОВ «Діксібіз») роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 09.01.2020 №№1-4, в яких визначено види робіт (послуг), які має виконати ТОВ «Діксібіз» позивачу.

На підтвердження виконання робіт (надання послуг) позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.01.2020 №12, від 30.01.2020 №15, від 17.01.2020 №5, від 21.01.2020 №10.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 11.02.2020 №16522, від 11.02.2020 №16521, від 12.02.2020 №16541, від 12.02.2020 №16542.

На користь позивача ТОВ «Діксібіз» складені податкові накладні (т. 1 а.с. 244-248).

Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Девіс Форт» (постачальник) і ТОВ ПІІ «Еконія» (покупець) укладено договір поставки від 02.03.2020 №0000020321/20-ПК, за умовами якого постачальник бере на себе зобов`язання поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його ціну в розмірі, в порядку та в строки, узгоджені сторонами в даному договорі і додатках до нього.

Асортимент (номенклатура), ціна за одиницю та ціна кожної партії товару, умови поставки, строки поставки та інші істотні умови сторони узгоджують в додатках до даного договору (специфікаціях), які є його невід`ємними частинами та укладаються сторонами на кожну партію товару окремо.

Поставка здійснюється на адресу розташування складу покупця: м. Золотоноша, вул. Шевченка, 24а. За домовленістю сторін можливі і інші умови поставки товару, про що зазначається в узгодженій сторонами специфікації на кожну поставку.

Покупець передає заявку постачальнику на поставку товару за три календарні дні до дати відвантаження.

Кожна партія продукції повинна супроводжуватися наступними документами: видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, оригінал специфікації в двох примірниках, документи, що підтверджують якість продукції.

У разі, які разом з товаром постачальником не буде переданий будь-який із зазначених в даному пункті документів такий товар не приймається і може бути прийнятий покупцем виключно на відповідальне зберігання.

Датою поставки є дата передачі товару покупцю, що підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної та отримання покупцем повного пакету документів (п. п. 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.6 договору).

На підтвердження виконання зобов`язань за цим договором позивачем надано копії специфікації від 02.03.2020 №1, якою погоджено ціну і найменування товару, а також копії накладних від 17.03.2020 №81703, від 18.03.2020 №81703, від 17.03.2020 №71703, від 18.03.2020 №61803, від 17.03.2020 №61703, від 18.03.2020 №51803, від 17.03.2020 №51703, від 18.03.2020 №41803, від 17.03.2020 №41703, від 18.03.2020 №31803, від 17.03.2020 №31703, від 16.03.2020 №31603, від 18.03.2020 №21803, від 17.03.2020 №21703, від 16.03.2020 №21603, від 18.03.2020 №11803, від 17.03.2020 №11703, від 18.03.2020 №81803.

Оплата за поставлений товар здійснена згідно з платіжною інструкцією від 14.04.2020 №17691, а ТОВ «Девіс Форт» на користь позивача виписані податкові накладні (т. 2 а.с. 15-32).

При цьому, між цими ж сторонами 02.03.2020 укладено договір відповідального зберігання №ВЗ-02, за умовами якого ТОВ ПІІ «Еконія» (поклажодавець) передає, а ТОВ «Девіс Форт» (зберігач) приймає на відповідальне зберігання протягом строку договору будівельні матеріали у кількості та комплектності, визначені в акті приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною договору.

На підтвердження передачі та прийняття на відповідальне зберігання та повернення із зберігання майна поклажодавець та зберігач укладають акт приймання-передачі, в якому вказується найменування, кількість, вартість та комплектність майна, прийнятного на зберігання.

Моментом передачі майна на зберігання зберігачу є момент підписання сторонами акта приймання-передачі майна (п. 1.3, п. 1.5).

Між сторонами підписані акти приймання-передачі майна на відповідальне зберігання від 16.03.2020 №1, від 17.03.2020 №2 та від 18.03.2020 №3, а 03.04.2020 акт №4 приймання-передачі майна з відповідального зберігання.

Також ТОВ ПІІ «Еконія» (замовник) і ТОВ «Арентіс» (виконавець) укладено договір про виконання робіт від 03.01.2020 №03/01/2020, за умовами якого виконавець зобов`язується виконувати на замовлення замовника роботи назва, кількість, ціна і строк виконання яких погоджується сторонами у відповідних замовленнях (специфікаціях/додатках) до цього договору.

Прийняття робіт здійснюється із залученням представників сторін шляхом складання та підписання акта приймання-передачі виконаних робіт протягом трьох робочих днів з моменту його письмового повідомлення виконавцем про готовність виконаних робіт до передачі замовнику. Датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткових накладних (пункти 2.4, 2.5 договору).

До вказаного договору між сторонами підписані додатки від 03.01.2020 №1, від 03.02.2020 №2, від 06.04.2020 №3, від 10.04.2020 №4, від 04.05.2020 №5, від 01.07.2020 №6, від 03.08.2020 №7, від 01.09.2020 №8, від 04.01.2021 №10, від 01.02.2021 №11, від 01.06.2021 №13, від 05.05.2021 №12, від 01.10.2020 №9, в яких визначені види робіт, які має виконати ТОВ «Арентіс» позивачу.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2020 №87, від 30.09.2020 №86, від 30.09.2020 №85, від 31.08.2020 №77, від 31.08.2020 №76, від 31.08.2020 №75, від 31.07.2020 №71, від 31.07.2020 №70, від 31.07.2020 №69, від 30.05.2020 №57, від 30.05.2020 №56, від 30.05.2020 №55, від 29.04.2020 №49, від 17.04.2020 №38, від 29.01.2020 №10, від 24.01.2020 №7, від 20.01.2020 №5, від 31.05.2021 №88, від 30.06.2021 №3, від 30.06.2021 №4, від 30.06.2021 №5, від 31.05.2021 №90, від 31.05.2021 №89, від 31.05.2021 №86, від 31.05.2021 №87, від 31.05.2021 №85, від 26.02.2021 №146, від 26.02.2021 №145, від 26.02.2021 №144, від 29.01.2021 №84, від 29.01.2021 №83, від 29.01.2021 №82, від 30.10.2020 №93, від 30.10.2020 №92, від 30.10.2020 №91, від 28.02.2020 №24, від 18.02.2020 №15, від 21.02.2020 №17, від 30.09.2020 №85, від 30.09.2020 №86, від 30.09.2020 №87.

Оплата здійснена згідно платіжних інструкцій від 11.02.2020 №16517, від 19.02.2020 №16668, від 12.03.2020 №17086, від 12.03.2020 №17085, від 16.04.2020 №17706, від 12.05.2020 №18001, від 12.05.2020 №18000, від 18.06.2020 №18588, від 01.07.2020 №18822, від 01.07.2020 №18823, від 20.07.2020 №19089, від 22.07.2020 №19119, від 07.08.2020 №19427, від 21.08.2020 №19680, від 21.08.2020 №19679, від 01.09.2020 №19847, від 31.08.2020 №19818, від 14.09.2020 №20026, від 19.10.2020 №20493, від 19.10.2020 №20492, від 23.10.2020 №20656, від 11.11.2020 №20860, від 11.11.2020 №20862, від 16.02.2021 №22208, від 16.02.2021 №22210, від 10.03.2021 №22479, від 11.06.2021 №23699, від 11.06.2021 №23700, від 13.07.2021 №24111, від 14.07.2021 №24122, від 19.07.2021 №24210, від 13.08.2021 №24550.

На користь позивача ТОВ «Арентіс» складені податкові накладні (т. 2 а.с. 77-113).

Надаючи оцінку наданим ТОВ ПІІ «Еконія» договорам та складеним на їх виконання первинним документам, сумніви щодо достовірності відомостей яких викладені в акті перевірки, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як було встановлено вище, основними аргументами контролюючого органу при проведенні перевірки для висновку про безтоварність господарських операцій ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд», ТОВ «Еліт Білдінг Буд», ТОВ «Честерфілд Діл», ПП «Охорона 121», ТОВ «Діксібіз», ТОВ «Дефіс Форт» і ТОВ «Арентіс» стало, зокрема, те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не містять відомостей про зміст та обсяг господарських операцій, а в деяких випадках не містять або містять недостовірну інформацію про місце їх складання, окремі умови договорів не відповідають суті господарських операцій, оскільки допускають підміну понять замовника та виконавця, контрагенти позивача віднесені до ризикових та не мають трудових і виробничих ресурсів для виконання договірних зобов`язань.

Так, аналіз змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Бійонд» (т. 1 а.с. 161-170), ТОВ «Еліт Білдінг Буд» (т. 1 а.с. 206-207), ТОВ «Честерфілд Діл» (т. 1 а.с. 214-216), ПП «Охорона 121» (т. 1 а.с. 230-231), ТОВ «Діксібіз» (т. 1 а.с. 240-242), ТОВ «Арентіс» (т. 2 а.с. 41-61) свідчить, що в останніх всупереч вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відсутня інформація про зміст та обсяг господарської операції у тій мірі, яка б надавала можливість встановити її суть. Адже формулювання «консультування з питань комерційної діяльності», «реклама», «дизайн», «інформаційні послуги», «комп`ютерне програмування», «юридичні послуги», «ремонтні роботи», «прибирання промислових об`єктів», «надання охоронних послуг», «правова допомогу», «консультація з питань бухгалтерського обліку і аудиту» не дають можливості встановити, які саме та в якому обсязі роботи (послуги) були надані позивачу, на яких об`єктах вони здійснювалися тощо. Указане, у свою чергу, унеможливлює встановлення фактів використання таких робіт (послуг) у господарській діяльності позивача. Поряд з цим, як правильно зауважив контролюючий орган, в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаних між ПП «Охорона 121» і ТОВ ПІІ «Еконія», адресою їх складання зазначено м. Київ, що не відповідає ні адресам реєстрації підприємств, ні задекларованому місцю надання охоронних послуг.

Відтак, відсутність в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) інформації про зміст та обсяг господарської операції унеможливлює встановити її суть та можливість подальшого використання позивачем у власній господарській діяльності і, відповідно, свідчить про виникнення об`єктивних сумнівів у реальності таких операцій.

Аналогічна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.10.2024 у справі № 160/4504/23.

Крім іншого, суд звертає увагу на те, що одні й ті ж самі особи, зокрема, ТОВ «Бійонд» і ТОВ «Діксібіз» надавали ТОВ ПІІ «Еконія» послуги надто у різних сферах господарської діяльності (від дизайну до правової допомоги), що, з огляду на обмежену кількість працівників цих підприємств та одночасне надання послуг у різних регіонах України ставить під обґрунтований сумнів можливість їх надання позивачу взагалі.

Також суд погоджується з доводами відповідача про формальне складання окремих документів між підприємствами, зокрема, договорів про виконання робіт між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Бійонд», ТОВ «Діксібіз», в яких всупереч суті господарських операцій виконавцем визначено контрагентів позивача, а безпосередньо ТОВ ПІІ «Еконія» як отримувача робіт (послуг).

До того ж, зазначення у договорі від 10.10.2019 №10/10-2019, укладеного між ТОВ ПІІ «Еконія» і ТОВ «Бійонд», а також окремих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) інформації про банківський рахунок, відкритий лише 28.10.2019, додаткового, на переконання суду, свідчить про виключно документальне оформлення господарської операцій без її фактичного здійснення.

Суд окрім іншого погоджується з посиланням ГУ ДПС у Черкаській області на те, що і ТОВ «Еліт Білдінг Буд», і ТОВ «Честерфілд Діл», і ТОВ «Арентіс», і ПП «Охорона 121» не могли з огляду на власні матеріально-технічні і трудові ресурси та укладання одночасно договорів з різними контрагентами у різних частинах України виконати роботи (надати послуги) позивачу, які задекларовані у наданих до перевірки первинних документів.

Щодо господарських відносин з ТОВ «Девіс Форт» суд зазначає, що, як правильно зазначено в акті перевірки, указане підприємство з огляду на відсутність матеріальних і трудових ресурсів, а також складських приміщень, об`єктивно не могло як поставити ТОВ ПІІ «Еконія» будівельні матеріали, так і здійснювати ї відповідальне зберігання, адже ні матеріали справи, ні документи, надані до перевірки, не містять відомостей про місце зберігання таких товарів. До того ж, всупереч умов договору поставки від 02.03.2020 №0000020321/20-ПК, а саме п. 2.4, на підтвердження його виконання та передачі товарно-матеріальних цінностей позивачу останнім не було надано товарно-транспортних накладних і документів, що підтверджують якість продукції, які визначені сторонами договору обов`язковими первинними документами.

Крім того, податкових накладних щодо надання позивачу послуг зберігання ТОВ «Девіс Форт» не складало, як правильно зафіксовано в акті перевірки.

Суд звертає увагу, що подальша реалізація ТОВ ПІІ «Еконія» будівельних матеріалів на адресу ТОВ «УБП «Мегаполіс» за договором від 03.04.2020 №03/04, що підтверджується видатковою накладною від 03.04.2020 №б00001673 та платіжною інструкцією від 29.04.2020 №431, не спростовує правильність висновків ГУ ДПС у Черкаській області про те, що позивачем не підтверджено факт отримання таких матеріалів від ТОВ «Девіс Форт». Водночас, реалізація таких товарів за ціною їх придбання, на переконання суду, не може сама по собі свідчити про безтоварність господарських операцій.

Окремо суд зауважує, що висновки перевірки про порушення позивачем вимог п. 201.7 ст. 201 ПК України також підтверджують, оскільки співставний аналіз податкових накладних (т. 2 а.с. 77-113), платіжних інструкції (т. 2 а.с. 61-77) та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2 а.с. 41-61), що стосуються господарських відносин ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Арентіс», свідчать про невідповідність дат складання податкових накладних ні датам оплати, ні датам приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

З огляду на встановлені обставини суд не може не враховувати й те, що всі без винятку контрагенти позивача віднесені до ризикових відповідними рішенням територіальних управлінь ДПС у Черкаській області, що, попри те, що така інформація не може мати безумовним наслідком визнання операцій безтоварними, однак у своїй сукупності з іншими встановленими обставинами свідчить про обґрунтованість сумнівів податкового органу щодо реальності і товарності господарських операцій ТОВ ПІІ «Еконія» з названими контрагентами.

У свою чергу, щодо безтоварності відносин позивача з ПП «Охорона 121» з отримання ТОВ ПІІ «Еконія» послуг з охорони об`єктів, то контролюючий орган, поряд з іншим, зауважив, що вказане підприємство ліцензії на провадження охоронної діяльності немає. Водночас, надана до матеріалів справи позивачем копія наказу МВС України від 24.06.2019 №523 «Про видачу ліцензій на провадження охоронної діяльності» спростовує такі висновки перевірки, оскільки за цим наказом видано ПП «Охорона 121» (код ЄДРПОУ 42905966) таку ліцензію (т. 2 а.с. 114-116).

Також сама по собі наявність кримінального провадження щодо цього підприємства в силу ч. 6 ст. 78 КАС України не може бути доказом фіктивності чи безтоварності господарськи операцій за відсутності вироку суду в кримінальному провадженні, ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили.

З приводу посилання відповідача на вирок Дружківського районного суду Донецької області від 27.05.2021 у справі №229/1024/21, який набрав законної сили 30.06.2021 та яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, суд зазначає, що прийняття особою рішення про формальну зміну місцезнаходження юридичної особи (ТОВ «Діксібіз») до іншого регіону України, без фактичного переміщення офісного приміщення зазначеної юридичної особи за новим місцезнаходженням, хоча і є кримінально караним діянням, однак не може бути безумовним самостійним доказом безтоварності господарської операцій за умови документального та реального руху активів і зміни у майновому стані платника податків.

Необґрунтованим суд вважає посилання контролюючого органу в акті перевірки в якості підстав для визнання безтоварними господарських відносин ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Діксібіз» й на те, що ОСОБА_2 є одночасно директором, засновником і головним бухгалтером ще чотирьох підприємств у різних містах України, а також фізичною особою-підприємцем, оскільки чинне законодавство не містить будь-якої заборони фізичній особі бути засновником та керівником декількох підприємств і мати статус суб`єкта господарювання.

З урахуванням наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 у справі № 820/4033/16 зроблено висновок, що основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Навіть належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не завжди свідчить про безумовну їх відповідність дійсному змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Окрім того, Верховним Судом у постанові від 13.07.2022 у справі №640/18540/18 наголошено, що формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, - якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Таким чином, як зазначено у постанові Верховного Суду від 22.03.2024 у справі №160/798/23, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Отже, Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що, встановлюючи обов`язкове підтвердження платником податків задекларованих показників податкового обліку належними документами, законодавець презюмує, що ці документи мають відображати реальний стан речей щодо задекларованих об`єктів оподаткування. Превалювання сутності над формою, як один із принципів бухгалтерського обліку (цей принцип закріплено статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») відповідає сутності податкового обліку, який, згідно з частиною другою статті 3 цього ж Закону, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними, сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податків господарських договорах, що має підтверджуватись первинними документами відповідно до вимог, встановлених правовими нормами, зокрема й щодо змісту (обов`язкових реквізитів).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, зокрема, від 24.01.2018 (справа № 2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа № 280/5058/18), від 26.02.2020 (справа № 826/1308/18), від 06.05.2020 (справа № 640/4687/19).

Як було підкреслено вище, надані до перевірки копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між ТОВ ПІІ «Еконія» та його контрагентами, не містять інформації про зміст та обсяг господарської операції у тій мірі, яка б надавала можливість встановити її суть. Відповідні недоліки у свою чергу унеможливлюють як встановлення, які саме та в якому обсязі роботи (послуги) були надані позивачу, так і те, на яких об`єктах вони здійснювалися тощо. Це, у свою чергу, робить неможливим встановлення фактів використання таких робіт (послуг) у господарській діяльності позивача. До того ж ряд актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) взагалі складені поза межами здійснення господарської діяльності платника податків та його контрагента.

Задокументовані ТОВ ПІІ «Еконія» з ТОВ «Бійонд» і ТОВ «Діксібіз» обсяг та номенклатура наданих послуг (без їх деталізації та розкриття змісту) з огляду на обмежену кількість працівників цих підприємств та одночасне надання послуг у різних регіонах України породжує обґрунтований сумнів можливість їх надання позивачу взагалі. До того ж, з цими контрагентами у договорах мала місце підміна понять замовника і виконавця, що вказує на виключно документальне оформлення господарських операцій без їх реального здійснення.

При тому, що всі контрагенти, відносини з якими були предметом перевірки, мають як обмежену кількість трудових і виробничих ресурсів, так й віднесені податковими органами до ризикових підприємств.

З урахуванням наведеного, за встановлених обставин у своїй сукупності, що дають обґрунтовані підстави вважати господарські операції ТОВ ПІІ «Еконія» з указаними контрагентами безтоварними, суд погоджується з позицією контролюючого органу про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід залишити без задоволення.

Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено 08.11.2024.

Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА