Рішення

від 08.11.2024 по справі 580/8783/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року справа № 580/8783/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина до Мошнівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішень і зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина (далі ТОВ МГ Кам`яна Дубина, позивач) подало позов до Мошнівської сільської ради (далі сільська рада, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 50 сесії VIII скликання Мошнівської сільської ради від 12 липня 2024 року № 50-17/VIII Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Мошнівської сільської ради орієнтовною площею 25,0 га Черкаського району Черкаської області в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 25,00 га за межами с. Тубільці озеро Станове;

- зобов`язати Мошнівську сільську раду прийняти, за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина від 04.06.2024 про передачу земельної ділянки в користування, рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 25,00 га за межами с. Тубільці озеро Станове у формі рішення сесії;

- визнати протиправним та скасувати рішення 50 сесії VIII скликання Мошнівської сільської ради від 12 липня 2024 року № 50-25/VIII Про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина в наданні дозволу на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25,00 га для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами населеного пункту с. Тубільці, Мошнівської сільської ради, озеро Станове;

- зобов`язати Мошнівську сільську раду прийняти за клопотанням Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина від 18.06.2024 рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина дозволу на розроблення технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25,00 га для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами населеного пункту с. Тубільці, Мошнівської сільської ради, озеро Станове у формі рішення сесії.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у травні 2024 року за заявою позивача та на замовлення виконавчого комітету Мошнівської сільської ради виготовлено паспорт водного об`єкта Замкнена природна водойма площею 19,6184 га, розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту (с. Тубільці).

Після отримання паспорту, в червні цього року позивач звернувся з клопотаннями на ім`я сільського голови Мошнівської сільської ради про розроблення технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25 га для рибогосподарських потреб під водним об`єктом озеро Станове та подальшу передачу даного об`єкту в оренду Товариству.

Разом з тим, спірними рішеннями відповідач відмовив у задоволенні заяв. При цьому підставою для прийняття зазначених рішень зазначені статті 12, 116, 122, 124 Земельного кодексу України, Закон України Про місцеве самоврядування, Закон України Про державний земельний кадастр, Закон України Про оцінку земель та ряду постанов Кабінету Міністрів України, але вмотивованої відмови не наведено ні в самих рішеннях, ні в можливих пояснювальних записках до них.

Ухвалою від 09.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відзив на позов від відповідача до суду не надходив.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Суд встановив, що 13.05.2024 Державне агентство водних ресурсів України (сектор у Миколаївській області) погодило паспорт водного об`єкта Замкнена природна водойма площею 19,6184 га, розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту (с. Тубільці).

Позивач звернувся з клопотаннями на ім`я сільського голови Мошнівської сільської ради про розроблення технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25 га для рибогосподарських потреб під водним об`єктом озеро Станове та подальшу передачу даного об`єкту в оренду Товариству.

За наслідками розгляду заяв позивача, Мошнівська сільська рада прийняла:

- рішення від 12 липня 2024 року № 50-17/VIII Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Мошнівської сільської ради орієнтовною площею 25,0 га Черкаського району Черкаської області яким відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 25,00 га за межами с. Тубільці озеро Станове з посиланням на ст. ст. 12, 116, 122 Земельного Кодексу України та ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про державний земельний кадастр, Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру, Постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 Про порядок проведення інвентаризації земель;

- рішення від 12 липня 2024 року № 50-25/VIII Про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки яким відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина в наданні дозволу на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25,00 га для рибогосподарських потреб, яка розташована за межами населеного пункту с. Тубільці, Мошнівської сільської ради, озеро Станове з посиланням на статті 12, 122, 124 Земельного кодексу України, Закон України Про оренду землі, статтю 5 Закону України Про оцінку земель, статтю 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, з урахуванням рекомендацій постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, благоустрою та охорони навколишнього середовища.

Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин здійснюється виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно із пунктами а, в частини першої статті 12 ЗК України, належить розпорядження землями комунальної власності територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, до повноважень відповідача належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст. 118, 123 ЗК України.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування врегульований статтею 123 ЗК України.

Згідно із частиною першою статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (абзац перший частини другої статті 123 ЗК України).

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею (абзац другий частини другої статті 123 ЗК України).

Частиною третьою статті 123 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Під час вирішення питання правомірності спірних рішень, суд зазначає, що рішення відповідача не містять жодного правового обґрунтування та підстав для його прийняття, натомість містять виключно посилання на ст. ст. 12, 116, 122, 124 Земельного Кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закон України Про державний земельний кадастр, Постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру, Постанову Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 Про порядок проведення інвентаризації земель та рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, благоустрою та охорони навколишнього середовища.

Суд врахував, що відповідно до правових висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021 у справі № 280/4057/19, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2023 року у справі № 420/14943/21 сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

У вищезазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що Конституцією України та КАС України прямо передбачений обов`язок суб`єктів владних повноважень дотримуватися принципу належного урядування, відповідно, адміністративні суди під час розгляду та вирішення спорів, що виникають у сфері публічно-правових відносин, мають перевіряти дотримання цього принципу у всіх його аспектах з урахуванням конкретних обставин справи. Фактичне застосування принципу належного урядування є своєрідним маркером того як в Україні гарантуються статті 1, 3, 6, 8, 19, 55, 56, 124 Конституції України, а суди застосовують частину другу статті 2 КАС України та статті 3 і 4 Угоди про асоціацію з ЄС.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу спірних рішень на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, суд встановив, що спірні рішення є необґрунтованими, оскільки не містять жодного правового обґрунтування та підстав для їх прийняття, натомість містять виключно посилання на ст. ст. 12, 116, 122, 124 Земельного Кодексу України, ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закон України Про державний земельний кадастр, Постанову Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру, Постанову Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 476 Про порядок проведення інвентаризації земель та рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, благоустрою та охорони навколишнього середовища.

Невмотивованість рішення суб`єкта владних повноважень є підставою для його скасування, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.07.2024 № 50-17/VIII № 50-25/VIII.

Обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

Суд зазначає, що перевірка поданих позивачем документів, під час вирішення питання, що стало предметом спору, належить до повноважень відповідача, який, однак, у спірних правовідносинах не зазначив жодного правового обґрунтування власних відмов, у зв`язку із чим виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що в цьому випадку слід зобов`язати відповідача повторно розглянути заяви позивача від 04.06.2024 та від 18.06.2024 щодо розроблення технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25 га для рибогосподарських потреб під водним об`єктом озеро Станове та подальшу передачу даного об`єкту в оренду та прийняти рішення за наслідками розгляду заяв з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, то частина судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мошнівської сільської ради від 12 липня 2024 року № 50-17/VIII Про розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності Мошнівської сільської ради орієнтовною площею 25,0 га Черкаського району Черкаської області.

Зобов`язати Мошнівську сільську раду повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина від 04.06.2024 щодо розроблення документації водного об`єкту озеро Станове для передачі в оренду із доданими документами та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

Визнати протиправним та скасувати рішення Мошнівської сільської ради від 12 липня 2024 року № 50-25/VIII Про надання дозволу на розроблення технічної документації з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Зобов`язати Мошнівську сільську раду повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина від 18.06.2024 вх. № 1386/09-14 щодо розроблення технічної документації із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки орієнтовною площею 25 га для рибогосподарських потреб, яка розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради за межами населеного пункту с. Тубільці із доданими документами та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Мошнівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Мисливське господарство Кам`яна Дубина (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Андрія Оніщенка, 28а, код ЄДРПОУ 38118152);

2) відповідач Мошнівська сільська рада (19615, Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Максима Преснякова, 13, код ЄДРПОУ 26357343).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 08.11.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК