Рішення

від 08.11.2024 по справі 580/8707/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року справа № 580/8707/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» (далі позивач) до Житомирської митниці (далі відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 №UA101020/2024/000030/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006784.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції), однак відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформації.

Ухвалою суду від 09.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що перевіркою поданих документів було встановлено, що відомості, які містяться в наданих декларантом документах є необ`єктивними, не підтвердженими належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 та ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України. Декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення за ціною договору не відповідає умовам визначеним в статті 58 Митного кодексу України, у зв`язку з чим застосування методу за ціною договору було неможливим, тому визначення митної вартості товару відбулось за методом визначення митної вартості щодо подібних товарів використовуючи наявну у митниці інформацію. Таким чином відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 13.05.2024 до підрозділу митного оформлення №1 Житомирської митниці було подано митну декларацію типу ІМ-40 ДЕ №24UA101020017800U4, за якою в режимі імпорт позивачем задекларовано товар: Зернозбиральний комбайн у комплекті зі жниваркою - 1шт: - марка - John Deere - модель- S 670 - серійний номер комбайна - 1H0S670SHC0746766 - тип двигуна - дизель - колір зелений - такий що був у використанні; - календарний рік випуску - 2012», митна вартість за одиницю товару 93250,00 EUR/шт, яка визначена за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

У порядку здійснення митного контролю відповідачем встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження митної вартості товарів містять розбіжності та не містять всі відомості щодо фактично сплаченої ціни, а також числових значень обов`язкових складових митної вартості товару, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні включатись/додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені, зокрема, для перевірки числових значень заявленої митної вартості необхідно надати переклад на українську мову інвойсу №NRENT2024044 від 08.05.2024.

Оскільки позивачем не було надано переклад на українську мову інвойсу №NRENT2024044 від 08.05.2024, тому Житомирською митницею видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006784.

Крім того, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 №UA101020/2024/000030/2.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями відповідача звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що Митний кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 22 квітня 2024 року між позивачем (як покупцем) та фірмою UAB NOVA RENT (Литва) (як продавцем) було укладено Контракт №363 МАТ, предметом якого стало зобов`язання продавця продавати, а покупця приймати і оплачувати сільськогосподарську техніку, згідно з інвойсами по кожній окремій поставці.

13.05.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир центральний» з метою імпорту товару «Зернозбиральний комбайн у комплекті зі жниваркою - 1шт: - марка - John Deere - модель- S 670 - серійний номер комбайна - 1H0S670SHC0746766 - тип двигуна - дизель - колір зелений - такий що був у використанні; - календарний рік випуску - 2012», що ввозився на адресу ТОВ «АВТО Партнер», подано митну декларацію №24UA101020017800U4. Заявлена митна вартість, визначена за основним методом на рівні 95199,28 євро за шт.

Позивачем разом з митною декларацією декларантом подавалися такі документи:

- 0325 рахунок-проформа №NRENT2024038-1 від 22.04.2024;

- 0380 рахунок фактура №NRENT2024044 від 08.05.2024;

- 0730 автотранспортна накладна №б/н від 07.05.2024;

-3002 платіжний документ № б/н від 24.04.2024;

- 3007 довідка про транспортні витрати № 113 від 13.05.2024;

- 4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) № 363 МАТ від 22.04.2024;

- 4301- договір (контракт) про перевезення № 07/07-20 від 07.07.2020.

Суд звертає увагу, що у рішенні Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 №UA101020/2024/000030/2 відсутні посилання на належні та допустимі докази того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару ніби то є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, а витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Крім того, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність и визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням технічного стану придбаної техніки, виробника, комплектації та ін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Необхідно наголосити, що підставами для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень слугував факт ненадання позивачем перекладу на українську мову інвойсу №NRENT2024044 від 08.05.2024 та відсутність на ньому підпису позивача (покупця).

Разом з цим, суд зазначає, що відсутність перекладу на українську мову інвойсу №NRENT2024044 від 08.05.2024 не впливає на числові значення задекларованої вартості товару, оскільки у тексті інвойсу №NRENT2024044 від 08.05.2024 мовою оригіналу (англійська) містяться відомості про товар «Зернозбиральний комбайн у комплекті зі жниваркою, зокрема, відомості які ідентифікують його не підлягають перекладу - John Deere, S 670, №1H0S670SHC0746766, рік випуску - 2012».

Також судом не приймається до уваги посилання відповідача на відсутність підпису позивача (покупця) на інвойсі №NRENT2024044 від 08.05.2024, оскільки доказом прийняття/узгодження ціни між позивачем та фірмою UAB NOVA RENT на вищезазначений товар є факт проведення позивачем попередньої оплати за товар.

Крім того, відповідач також посилається на те, що у митній декларації країни-експортера вказано інший індекс адреси відправника «LT-03150», що відрізняється від зазначеного індексу адреси відправника у митній декларації №24UA101020017800U4 - «LT-08104». Однак із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що зазначення позивачем індексу адреси відправника у митній декларації №24UA101020017800U4 - «LT-08104» відповідає відомостям, які вказані у контракті №363 МАТ, крім того, обидва вищезазначених індекси адреси відправника належать місту Вільнюс, Литва, що підтверджує місце навантаження товару та умови поставки, а їх правильне/не правильне зазначення - не може слугувати підставою для відмови у прийняття митної декларації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28,09.1977 «Про захист особи відносно актів адміністративних органів».

Судом під час вирішення спору враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Дослідивши вказані вище докази суд встановив, що задекларована ТОВ «Комтранс Україна» вартість товару відповідала даним щодо дати операції, її розміру та вартості, виду товару наданими до митної декларації та доданими до матеріалів справи доказами, однак відповідач не надав жодного належного та допустимого доказу в обґрунтування обставин, що надані до МД документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Отже, обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості з поданих позивачем документів відповідач не довів, а суд не встановив.

Проаналізувавши наведені вище норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак (фірми-виробника, якості тощо).

Проте, відповідно до частин 2 та 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Таким чином, позивачем були надані для митного оформлення товару документи, що містять достовірні та об`єктивні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару саме за ціною договору.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 №UA101020/2024/000030/2, а також картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006784.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 14.05.2024 №UA101020/2024/000030/2.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006784.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Партнер» сплачений судовий збір в сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ