Ухвала від 12.11.2024 по справі 580/11213/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 листопада 2024 року справа № 580/11213/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/11213/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул.Максима Залізняка 10, м.Черкаси, 18015, ЄДРПОУ 21367450) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

11.11.2024 вх.№52985/24 (08.11.2024 ідентифікатор Укрпошти 0102122770831) представник позивача - адвокат Шаблій Едуард Миколайович (ордер серії СА №1096013) у позовній заяві просить:

- зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у сумі 9464 грн за період з 05.05.2020 до 22.08.2024 та частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в сумі 10246 грн за період з 05.05.2021 до 22.08.2024;

- зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми: частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року у сумі 9464 грн за період з 05.05.2020 до 22.08.2024 та частини щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в сумі 10246 грн за період з 05.05.2021 до 22.08.2024.

Додатково просить стягнути з відповідача (без зазначення джерела стягнення) витрати на правничу допомогу у сумі 7000 грн та встановити судовий контроль (без надання доказів на підтвердження невиконання розпорядником коштів).

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Усупереч вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України позивач неправильно визначив відповідача, помилково об`єднавши у назві різних юридичних осіб (ЄДРПОУ 03195719, 00022668).

Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат з кодом ЄДРПОУ 21367450 не містить у найменуванні інших складових, проте Департамент соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаська обласна державна адміністрація мають відповідні коди ЄДРПОУ 03195719, 00022668 - до яких на виконання п.4 с.5 ст.160 КАС України позовні вимоги не сформовані.

Запит адвоката від 30.08.2024 про надання документів, 24.09.2024 про нарахування відповідно до ст.11, 509, 625 ЦК України коштів у зв`язку із наданням правничої допомоги не є заявами позивача про нарахування коштів, зокрема: через затримку виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня протягом тривалого часу, у тому числі на виконання судового рішення у справі № 580/3323/21 за 4 роки 3 місяці, 3 роки 3 місяці.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження позивач до позову не подав, не повідомив з якою датою пов`язує перебіг строку звернення із цим позовом.

Відповідно до ст.40 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» конкретні умови і порядок пенсійного забезпечення і надання допомоги та інших соціальних послуг визначаються законодавством про пенсійне забезпечення в Україні і актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Згідно із ст.39 особа з інвалідністю має право вибору конкретного виду соціальної допомоги. Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 - формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Усупереч вимог п.4,5,9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.

Відповідно до висновку Верховного Суду в ухвалі від 23.01.2019 у справі №9901/35/19 під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, тому особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Позивач не обгрунтовує обраний спосіб захисту з урахуванням ст.5 КАС України щодо вимоги зобов`язального характеру.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Згідно з частиною 1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Позивач не окреслив у адміністративному позові яку норму права (з покликанням на релевантну практику ВС) не застосував відповідач як суб`єкт владних повноважень у спірних правовідносинах під час застосування нормативно-правових актів.

Відповідно до ч.5 ст.16 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 у справі №2а-11853/10/1570 зазначає: за змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно- правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 у справі № 6-38цс11).

Велика Палата Верховного Суду у п. 18 постанови від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц зазначає, що за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №711/4010/13-ц висновує: приписи статті 625 ЦК України не застосовуються до трудових правовідносин, сімейних та інших правовідносин, які регулює спеціальне законодавство.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Усупереч вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України позивач не надав власне підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/6985/24 ЄДРСР 122519723 зазначив про таке: відсутній виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги (тобто, зміст правовідносин, що виникли щодо оскаржуваних рішень, обґрунтування з посиланням на докази щодо того, що порушено такими рішеннями).

Позивач не обгрунтував наявність відповідей на адвокатські запити у контексті змісту і характеру порушеного права ОСОБА_1 обраним відповідачем.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким саме відповідачем; формування вимог з урахуванням ч.1 ст.5 КАС України до належного відповідача з дотриманням п.2 ч.5 ст.160 КАС України; власного підтвердження на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України; клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на підтвердження та повідомлення з якою датою пов`язує перебіг строку звернення із цим позовом; власних розрахунків щодо суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та компенсації для вирішення публічно-правового спору.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА