Ухвала

від 12.11.2024 по справі 580/9669/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2024 року Справа № 580/9669/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/9669/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 /адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Соснівського відділу у м. Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (вул. Смілянська 116, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 25575813) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

30.09.2024 вх.№46048/24 представник позивача адвокат Касьяненко Дмитро Леонідович (ордер серії ВІ №1238682) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-Південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України від 13.07.2024 за результатами розгляду пакету документів, що подані ОСОБА_1 у зв`язку з набуттям громадянства Литовської Республіки;

- зобов`язати Соснівський відділ у місті Черкаси Центрально-Південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби України направити Подання про втрату громадянства України ОСОБА_1 .

Додатково просить стягнути з Соснівського відділу у місті Черкаси Центрально-Південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 судовий збір.

04.10.2024 суд залишив позовну заяву для усунення недоліків, 24.10.2024 продовжив строк для усунення недоліків, окресленням змісту і характеру порушеного права, надання обґрунтованого клопотання про залучення у справу третіх осіб та/або співвідповідачів, оформлення позовної заяви в редакції з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160, ч.1 ст.161 КАС України з наданням відповідних підтверджуючих документів.

06.11.2024 вх. №52056/24 представник позивача надав до суду заяву про усунення недоліків з позовною заявою в редакції та додатком зазначив клопотання про залучення третіх осіб, проте позивач одночасно просить залучити третіми особами Центрально-Південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України (45200774) та Державну міграційну службу України (37508470) без окреслення на які права, інтереси та обов`язки може вплинути рішення щодо кожного із них, тому клопотання є необгрунтованим та не враховує правонаступника Соснівського відділу у м. Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України як належного відповідача.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст.48 КАС України). Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч.5 ст.48 КАС України).

Ключовим за правилам КАС України є доведення обставин вибуттям сторони суб`єкта владних повноважень з відносин, щодо яких виник спір. Підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб`єкта владних повноважень є або припинення суб`єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень до іншого (іншим) унаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Якщо спір виник у відносинах, що не пов язані з реалізацією суб`єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони суб`єкта владних повноважень (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 803/130/16).

ВПВС у справі №9901/166/21 Згідно з частиною восьмою статті 18 Закону України «Про національну безпеку України», пунктом 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 N 360, саме ДМСУ є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. ДМСУ розглядає подання про втрату громадянства України та подані разом із ним документи. У разі підтвердження наявності підстави для втрати громадянства України ДМСУ затверджує подання про втрату громадянства України та надсилає його разом із поданими документами до Комісії при Президентові України з питань громадянства. Підставою для видання Указу №161/2021 стало добровільне набуття позивачем громадянства іншої держави. У Звіті Комітету експертів з питань громадянства для Ради Європи «Стосовно умов набуття та втрати громадянства» від 14 січня 2003 року (CJ-NA (2002) 1) Комітет, досліджуючи достатність стандартів набуття і втрати громадянства, звернув увагу на те, що «автоматична втрата громадянства зазвичай стосується випадків добровільного набуття іншого громадянства».

Матеріали адміністративного позову не містять документів на підтвердження добровільного набуття ОСОБА_1 громадянства Литовської Республіки та не містять обгрунтування які приписи Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, порушені яким саме субєктом владних повноважень у контексті обраного способу захисту якого саме порушеного права позивача.

Верховний Суд у справі №990/49/23 наголосив: добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто. Припинення громадянства України внаслідок його втрати через активні дії повнолітньої людини, спрямовані на набуття громадянства іншої держави, не є позбавленням громадянства України. Можливість змінити громадянство України є гарантованою (частина перша статті 25 Конституції України, пункт 4 частини першої статті 2 Закону № 2235-ІІІ).

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.87 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень для припинення громадянства України внаслідок його втрати територіальні органи Державної міграційної служби України, дипломатичні представництва чи консульські установи України готують та подають: а) подання про втрату громадянства України; б) документ, що підтверджує перебування особи у громадянстві України; в) один із таких документів: - документ, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, разом із документом, який підтверджує, що на момент такого набуття громадянин України досяг повноліття (у випадку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 19 Закону); - документ, який підтверджує, що особа набула громадянство України на підставі статті 9 Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів (довідка територіального органу Державної міграційної служби України, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов`язання припинити іноземне громадянство відповідно до абзацу першого пункту 2 частини другої статті 9 Закону, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття його до громадянства України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують; інформація територіального органу Державної міграційної служби України про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави; інформація про те, що на момент прийняття до громадянства України існували підстави, за наявності яких особа не приймається до громадянства України; інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані на підтвердження виконання умов прийняття до громадянства України); - документ, що підтверджує, що громадянин України добровільно вступив на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є загальним військовим обов`язком чи альтернативною (невійськовою) службою; г) документ, що підтверджує, що громадянин України внаслідок втрати громадянства України не стане особою без громадянства. Такий документ не вимагається в тому випадку, коли оформлення документів про припинення громадянства України внаслідок втрати здійснюється відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 19 Закону.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Згідно з ч. 5 ст. 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об`єктивний розгляд адміністративної справи.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 44, 45, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Соснівського відділу у м. Черкаси Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: документу, що підтверджує добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, обґрунтованого клопотання про залучення у справу третіх осіб та/або співвідповідачів та/або правонаступника Соснівського відділу, оформлення позовної заяви в редакції з урахуванням вимог п. 2 ч. 5 ст. 160, ч.1 ст.161 КАС України з наданням відповідних підтвердних документів правонаступництва.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА