Рішення

від 04.11.2024 по справі 580/8686/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року справа № 580/8686/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасибудматеріали» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасибудматеріали» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 14.08.2024 №11804/23-00-09-01 та №11803/23-00-09-01.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Позивач зазначив, що обов`язковою умовою для застосування штрафної санкції передбаченої статтею 20 Закону №265/95-ВР є факт реалізації необлікованих товарів (вручення їх покупцеві або надання в розпорядження), а розмір штрафних санкцій залежить від ціни фактично реалізованого товару, який не облікований належним чином.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) реєстраційний номер 23010414202000996, адреса зберігання: м. Черкаси, вулиця Татинецька, буд. 12.

Позивач стверджує, що не продає пальне та не здійснює розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при реалізації цього товару, тому не допускав порушення п.12 ст.3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки не є суб`єктом, на якого поширюється дана норма закону.

Документами, що є підставою для оприбуткування (обліку) товару, в тому числі за місцем їх реалізації, належать первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, які наявні у позивача. ТОВ «Черкасибудматеріали» веде облік руху пального згідно оборотно-сальдової відомості та карток складського обліку матеріалів.

На думку позивача, відсутність журналу обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-НП, змінних звітів форми 17-НП, товарної книги кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП не можна трактувати як відсутність ведення товарного обліку за наявності обліку цієї партії товару у інших документах первинного бухгалтерського обліку.

Позивач наголосив, що жодних замірів під час проведення перевірки контролюючим органом не проводилось, факту виявлення різниці між фактичною наявністю залишків пального та даними бухгалтерського обліку не встановлювалось, а порівняльний аналіз здійснено виключно на підставі даних бухгалтерського обліку та податкової звітності. Отже, перевіркою не доведено, що позивачем вчинено порушення вимог пункту 12 частини третьої Закону №265/95-ВР, а саме: не обліковано товарні запаси (дизельне паливо) та реалізовано товари, облік яких не проведено.

Також позивач вважає неправомірним застосування до нього штрафу за ненадання документів на вимогу перевіряючих, оскільки підтвердженням відмови у наданні певних документів має бути акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови. При цьому, отримання копій документів повинно бути оформлено описом. Разом з цим, під час проведення перевірки, за результатами якої винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення Акт та Опис, передбачені пунктами 85.6 та 85.7 ст. 85 ПК України особами контролюючого органу не складались, чим порушено норми Податкового кодексу.

Позивач зазначив, що до ТОВ «Черкасибудматеріали» не може бути застосована фінансова санкція, передбачена статтею 20 Закону №265/95-ВР, тому вважає, що податкове повідомлення-рішення №14.08.2024 р. № 11803/23-00-09-01 також є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що застосування санкції за ненадання документів, які підтверджують облік товарів не потребує встановлення реалізації таких товарів, для її застосування достатньо пасивної поведінки платника (ненадання, неповідомлення про наявність об`єктивних причин відсутності таких документів або причин неможливості їх надання до перевірки).

За твердженням відповідача, 11.07.2024 перевіряючими разом з директором ОСОБА_1 проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за адресою місця зберігання пального: м. Черкаси, вул. Татинецька, буд. 12, та встановлено, що ТОВ «Черкасибудматеріали» (код ЄДРПОУ 34816458) станом на 11.07.2024 за вищезазначеною адресою зберігає дизельне пальне в кількості 19130,00 л.

11.07.2024 директору ТОВ «Черкасибудматеріали» (код ЄДРПОУ 34816458) вручено письмо звернення про надання копій документів.

Станом на 19.07.2024 зазначені документи у письмовому зверненні платником надано не в повному обсязі.

На письмове звернення ГУ ДПС у Черкаській області про надання документів (їх належним чином завірених копій) ТОВ «Черкасибудматеріали» (код ЄДРПОУ 34816458) не надало документи, які підтверджують облік пального за місцем провадження діяльності, а саме: журнал обліку надходження нафтопродуктів за формою № 13-НП, змінні звіти форми 17-НП, товарну книгу кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП.

Відповідач зазначив, що до перевірки не надані документи, які підтверджують облік пального на загальну суму 201 400,84 грн. за місцем провадження діяльності, а саме: м. Черкаси, вул. Татинецька, буд. 12.

На підставі наведеного відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

На підставі пп. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8 - 20.1.11 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, ст. 16 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (зі змінами та доповненнями), з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відповідно до наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 11 липня 2024 №1624-п та направлень виданих Головним управлінням ДПС у Черкаській області, проведена фактична перевірка діяльності ТОВ «Черкасибудматеріали» (код ЄДРПОУ 34816458) щодо дотримання вимог законодавства з питань обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, цільового використання пального та спирту етилового платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, відображення та правильності обрахунку акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів в розрахункових документах та фіскальних звітах, наявності документів, що підтверджують походження підакцизних товарів за місцем фактичного здійснення діяльності: м. Черкаси, вул. Татинецька, буд. 12 за період діяльності з 21.07.2021 по 20.07.2024.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 22.07.2024 №8625/23-00-09-01-16/34816458, яким зафіксовано порушення п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; п.85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, із змінами і доповненнями.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 № 11804/23-00-09-01 яким застосовано штрафну санкцію в сумі 201 400,84 грн., за необлікований підакцизний товар;

- податкове повідомлення-рішення від 14.08.2024 № 11803/23-00-09-01, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 1020,00 грн., за надання документів не в повному обсязі.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішеннями контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.99 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

За змістом положень п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Статтею 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР) передбачено, що до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Таким чином, одночасно із зобов`язанням вести облік товарних запасів суб`єкта господарювання редакцією п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №265 зобов`язано надавати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місті здійснення господарської діяльності.

Отже, в силу імперативних приписів абзацу другого пункту 12 статті 3 Закону №265 - ВР суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам під час проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці здійснення господарської діяльності.

Тобто, застосування санкції за ненадання документів, які підтверджують облік товарів не потребує встановлення реалізації таких товарів, для її застосування достатньо пасивної поведінки платника (ненадання, неповідомлення про наявність об`єктивних причин відсутності таких документів або причин неможливості їх надання до перевірки).

За час проведення перевірки, всупереч перерахованим вимогам законодавства, належні документи, в тому числі первинні документи, які підтверджують облік та походження товарів підприємством не надано.

Суд критично оцінює посилання позивача, що підтвердженням придбання та обліку пального для використання у власній господарській діяльності є договір поставки нафтопродуктів від 20.01.2015 разом з додатковою угодою № 000000001 від 21.01.2015, видаткова накладна від 21.01.2015, товарно-транспортна накладна від 21.01.2015, податкова накладна №125 від 21.01.2015, додаток 5 до податкової декларації з ПДВ за січень 2015 року, оборотно-сальдова відомість, картки складського обліку матеріалів за 2015-2023 роки, оскільки наведені документи в ході проведення перевірки не надані та податковим органом не досліджені. Якщо позивач вважає, що наведені документи підтверджують належний облік товарних запасів, то повинен був надати вказані документи під час проведення перевірки, а не на стадії судового розгляду спору.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що перевіркою правомірно встановлені порушення позивачем належного обліку пального, а спірне податкове повідомлення рішення від 14.08.2024 № 11804/23-00-09-01 яким до позивача застосовано штрафну санкцію в сумі 201 400,84 грн., прийняте на підставі та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Перевіряючи наявність підстав для застосування до позивача відповідальності передбаченої за ненадання на вимогу перевіряючих документів, суд виходить з такого.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Суд відхиляє посилання позивача щодо відсутності необхідності ведення журналу обліку надходження нафтопродуктів за формою №13-НП, змінних звітів форми 17-НП, товарної книги кількісного руху нафтопродуктів форми 31-НП, ведення яких передбачено положеннями Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 №281/171/578/155, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за №805/15496, та Інструкції про порядок приймання, зберігання, відпуску та обліку газів вуглеводневих скраплених для комунально-побутового споживання та автомобільного транспорту, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.06.2002 №332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.03.2003 за №331/7652.

Суд зважає на ту обставину, що наведені накази регламентують здійснення належного обліку нафтопродуктів з метою перевірки їх надходження, обліку та переміщення в межах підприємства і за його межі, тому твердження позивача про відсутність необхідності дотримання чинних підзаконних нормативно-правових актів під час використання у власній господарській діяльності пального, не заслуговують на увагу. Наведені журнали повинні містити інформацію щодо належного обліку пального, цим самим усуваючи маніпуляції із здійснення безконтрольного та не підтвердженого руху підакцизної групи товарів.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним застосування до позивача відповідальності згідно податкового повідомлення-рішення від 14.08.2024 № 11803/23-00-09-01, тому відсутні підстави для його скасування.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО