Рішення

від 12.11.2024 по справі 580/12308/23

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року справа № 580/12308/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Адвокат ОСОБА_1 (далі адвокат Тараненко М.О., позивач) подав позов до Управління Служби безпеки України в Черкаській області (далі УСБУ, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у наданні позивачу запитуваних документів та інформації у повному обсязі на адвокатський запит від 25.09.2023;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути адвокатський запит позивача № б/н від 25.09.2023 та надати повну та достовірну відповідь.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати перелік документів, у відповідь на яку відповідач відмовив у наданні розрахункових листів ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по дату звільнення та документів на підставі яких ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності з тих підстав, що вказані документи містять службову інформацію з грифом обмеження доступу Для службового користування, доступ до якої може бути надано у встановленому законодавством порядку. Позивач вважає таку відмову протиправною та звертає увагу, що запитувані документи не відповідають сукупності умов визначених ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації, а відповідач не зазначив жодних обґрунтувань на підтвердження віднесення запитуваних у адвокатському запиті відомостей до категорії службової інформації. За вказаних обставин вважає, що запитувані відомості не є такими, що відносяться до інформації з обмеженим доступом та мали бути надані на адвокатський запит.

Ухвалою від 22.12.2023 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

03.01.2024 до суду надійшов відзив на позову, у якому представниця відповідача просила відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що розрахункові листи ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по дату звільнення та документи, на підставі яких ОСОБА_2 притягувався до дисціплінарної відповідальності, мають гриф обмеження доступу для службового користування, на підставі п. 5.27 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в органах Служби безпеки України, затверджено наказом Центрального Управління Служби безпеки України від 21.08.2012 № 400. У вказаному документі містяться дані, які розкривають відомості про належність співробітників до оперативного підрозділу та проходження військової служби. Розрахункові листи містять конфіденційну інформацію, згоду на поширення відповідачем якої ОСОБА_2 не надавав та питання фінансової діяльності, які також віднесені до інформації з обмеженим доступом, згідно з пунктом 14.2. Переліку, у зв`язку із чим вважає, що в силу ч. 2 ст. 24 Закону № 5076-VI, у відповідача відсутній обов`язок надання копій вказаних документів на адвокатський запит.

Крім того зауважила, що позивач є суб`єктом реалізації наданих йому повноважень на отримання інформації та документів, визначених спеціальним законом, оскільки надання інформації на адвокатський запит унормовано саме нормами спеціального закону, яким є Закон № 5076-VI, а не Закон № 2939-VI, у зв`язку із чим вважає необґрунтованими доводи позову щодо застосування під час вирішення спору ч. 8 ст. 6 Закону України Про доступ до публічної інформації, оскільки дія закону не спірні правовідносини, що склалися між Управлінням та позивачем не поширюється. Також вважає запитувану інформацію конфіденційною та зазначає, що відповідач не володіє згодою ОСОБА_2 на поширення конфіденційної інформації щодо нього, а позивачем така згода до запиту не була додана.

Ухвалою від 21.06.2024 Черкаський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі № 580/12308/23.

Постановою від 27.08.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року про закриття провадження у справі скасував.

При цьому в мотивувальній частині постанови від 27.08.2024 апеляційний суд зазначив, що справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

09.09.2024 адміністративна справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду та шляхом автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Гаврилюку В.О.

Ухвалою від 13.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до свого провадження, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представниця відповідача, крім аналогічних доводів, зазначених у відзиві на позов, вказала, що в адвокатському запиті позивачем вказано лише перелік запитуваних документів, які він мав намір отримати, і не висловлено вимогу про надання роз`яснення щодо підстав віднесення запитуваної інформації до службової або таємної, в разі присвоєння їй відповідного грифу. Вважає, що в тексті позовної заяви позивач безпідставно посилається на норми Закону України Про доступ до публічної інформації, оскільки в адвокатському запиті від 25.09.2023 адвокат посилався лише на ст. ст. 20, 23, 24 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Звернула увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду сформованої у постанові від 18.08.2022 у справі № 520/13981/21, відповідно до якої адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації.

24.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі, у яких позивач зазначив, що до адвокатського запиту додавався ордер у якому зазначено Договором про надання правової (правничої) допомоги повноваження адвоката не обмежуються. Вказане положення продубльовано у договорі про надання правової допомоги від 22.09.2023 № б/н, п. 2.3.6, а п. 6.9 надано згоду на збирання та зберігання будь - якої інформації про клієнта. Таким чином, на момент отримання адвокатського запиту відповідач мав можливість визначити, що повноваження адвоката не обмежуються, а тому з метою реалізації гарантій закріплених у Законі України Про адвокатуру та адвокатську діяльність мав надати необхідну інформацію. Також зазначив, що відповідач, якому направлено адвокатський запит, зобов`язаний не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом. З огляду на зміст ст. 16 Закону України Про захист персональних даних слід звертати увагу на вказану мету та правові підстави для запиту. Відтак, відповідач із ордеру мав можливість визначити обсяг повноважень адвоката, а у взаємозв`язку із ст. 16 Закону України Про захист персональних даних змогу надати відповідь на адвокатський запит разом із документами та інформацією про яку просив адвокат. Вказав на подвійні стандарти відповідача, оскільки із однієї сторони він зазначає про відсутність повноважень для надання інформації, а із іншої надає витяг із наказу щодо клієнта позивача.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 25.09.2023 позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом, в якому просив надати належним чином засвідчені копії: витягу із наказу про звільнення ОСОБА_2 із органів СБ України;витягу із наказу про виключення ОСОБА_2 зі списків управління;накази про оголошення ОСОБА_2 доган у 2023 році; розрахункові листи ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по дату звільнення зі служби; документи на підставі яких ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності у 2023 році із доказами ознайомлення останнього.

У відповідь на вказаний запит листом від 29.09.2023 № 11/Т-406/14 Управління СБУ в Черкаській області надало копію витягу з наказу Управління СБУ в Черкаській області від 07.09.2023 №89-ОС/дск про виключення ОСОБА_2 зі списків особового складу Управління СБУ в Черкаській області. Крім того повідомило, що Управління не є розробником та володільцем наказів про звільнення військовослужбовців офіцерського складу з військової служби в СБ України, у зв`язку із чим надати запитувану копію витягу з наказу ЦУ СБ України від 03.08.2023 № 970-ОС/дск у строк визначений Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність при розгляді запиту не є можливим. При надходженні копії витягу з вказаного наказу від його розробника він буде направлений у найкоротший термін. Також повідомило, що розрахункові листи ОСОБА_2 за період з 01.01.2023 по дату звільнення та документи на підставі яких ОСОБА_2 притягувався до дисциплінарної відповідальності містять службову інформацію з грифом обмеження доступу Для службового користування. Доступ до неї може бути надано у встановленому законодавством порядку.

Відмову відповідача у наданні запитуваних документів та інформації у повному обсязі на адвокатський запит від 25.09.2023, позивач вважає протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду з даним позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI) та Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (далі Закон № 2939-VI).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Згідно абзацу першого та другого частини першої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Відповідно до частин другої, третьої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Аналіз наведених положень Закону № 5076-VI свідчить про те, що адвокатський запит може бути адресований як суб`єктам владних повноважень, так і приватним особам.

Відповідно до ст. 1 Закону № 2939-VI публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст .5 Закону № 2939-VІ).

Суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації згідно з ч.1 ст.12 Закону № 2939-VІ є:

1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Одним із способів доступу до інформації відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 5 Закону № 2939-VI є надання її за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону № 2939-VI врегульовано оформлення запитів на отримання публічної інформації.

Частиною першою вказаної статті визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі (частина п`ята статті 19 Закону № 2939-VI).

Закон № 2939-VI передбачає, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, установлених законом (ч. 2 ст. 1). Водночас, вказаним Законом визначено випадки обмеження доступу до інформації.

Так, статтею 6 Закону № 2939-VІ передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до інформації відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VІ здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно статті 9 Закону № 2939-VI, відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф для службового користування. Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Частиною 1 ст. 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії (інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Пунктом 3 ч.4 статті 22 Закону № 2939-VI передбачено, що відмова у задоволенні запиту на інформацію повинна бути мотивованою.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у відмові розпорядник інформації зобов`язаний обґрунтувати наявність підстав обмеження у доступі до інформації.

Зокрема, відмова у доступі до публічної інформації має містити таке:

- якому з перелічених у пункті 1 частини 2 статті 6 Закону № 2939-VI інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам);

- у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації;

- чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (пункт 3 частини 2 статті 6 Закону № 2939-VI).

Вирішуючи цей спір по суті, суд зазначає, що сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною.

Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону № 5076-VI, зобов`язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону № 2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб`єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду висловлені у постанові від 18 серпня 2022 року у справі № 520/13981/21.

Суд встановив, що звертаючись до УСБ України у Черкаській області з адвокатським запитом від 25.09.2023, позивач, зазначаючи про підстави отримання запитуваної інформації, послався у своєму запиті виключно на статті 20, 23, 24 Закону № 5076-VI, без жодних посилань на положення Закону № 2939-VI, що не дає можливості вважати такий адвокатський запит одночасно й запитом на отримання публічної інформації.

За вказаних обставин суд не досліджує питання наявності/відсутності достатнього обґрунтування відповідачем віднесення запитуваних позивачем документів до категорії службової інформації, а посилання позивача на положення Закону № 2939-VI у зазначеному контексті суд вважає необґрунтованими, оскільки, як зазначалось вище, у адвокатському запиті від 25.09.2023 позивач не зазначав посилань на положення Закону № 2939-VI.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач адвокат Тараненко Мирослав Олександрович (18001, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 222, оф.3, РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач Управління Служби безпеки України в Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул. Гоголя, 240, код ЄДРПОУ 20001740).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 12.11.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК