Рішення

від 05.11.2024 по справі 580/4877/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року справа № 580/4877/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

представника позивача Безпалого Є.П. (за ордером),

представника відповідача Кузьмишина О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.02.2024:

№2443/23-00-07-01-01 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 4 828 098,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1 165 690,00 грн.;

№2444/23-00-07-01-01 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 593 846,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 146 161,00 грн.;

№2448/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 23 460,00 грн. за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП

№2486/23-00-24-06-16 про застосування штрафної санкції у розмірі 1 020,00 грн. за подання розрахунків за формою 1-ДФ/4-ДФ з недостовірними відомостями (помилками);

№2505/23-00-23-04 про застосування штрафної санкції у розмірі 18 360,00 грн. за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів із джерелом їх походження з України;

№2446/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 29 893,82 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

№2489/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 137 432,58 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 7829,86 грн. та пені у розмірі 19 991,73 грн. за договорами добровільного медичного страхування працівників;

№2498/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 9 391,32 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 535,05 грн. та пені у розмірі 1 366,18 грн. за договорами добровільного медичного страхування працівників.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства України. На думку позивача висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи щодо правовідносин із отримання агентських послуг та послуг з придбання авіаційного палива, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки.

Щодо застосування штрафної санкції за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів із джерелом їх походження з України, позивач зазначає, що відповідно до розрахунку встановлено 18 випадків не подання звіту і за кожен випадок застосована санкція у розмірі 1020,00 грн., однак ПК України встановлює санкцію у розмірі 340 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання.

Щодо застосування штрафних санкцій за договорами добровільного медичного страхування працівників, позивач стверджує, що до річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються суми, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Стосовно застосованої санкції за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН складених на неплатників податку на додану вартість, позивач стверджує, що на підставі п.120-1.2 ст. 120-1 ПК України штрафна санкція за нереєстрацію протягом граничного строку податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), не застосовується.

Ухвалою від 20.05.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне провадження у справі та призначив підготовче засідання.

11.06.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що перевіркою не можливо підтвердити факти транспортування та передачі авіаційного пального для реактивних двигунів від постачальників ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Граніт», ТОВ «Компанія Європа» та ТОВ «Форз» до покупця ТОВ «ЛЗ «Аврора» з огляду на дефектність первинних документів, відсутність належних доказів перевезення пального, а також відсутність основних засобів та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності вказаними контрагентами. Також, не надано у сукупності достатніх доказів необхідності використання авіаційного палива у виробництві фарби та лаку з огляду на технічні умови та стандарти.

Отже, відсутність законного (легального) джерела походження придбаних товарів по ланцюгу постачання від контрагентів-постачальників свідчить про порушення податкового законодавства та залучення товариства до схеми формування штучного податкового кредиту для покупців.

Стосовно отримання позивачем агентських послуг від ТОВ «Трейд-Пром-Сервіс», ТОВ «Ерфліт», ТОВ «Хобия», ТОВ «Бізнес Консалтинг Груп Ураїна» не доведено та документально не підтверджено: необхідність укладання агентських договорів; на підставі чого формувався список покупців, за якими рахується дебіторська заборгованість; не надано методику розрахунку відсотка винагороди від суми повернутого боргу, які зазначені у додатках №1 до договорів; чому список клієнтів та номера договорів, за якими повинні бути здійснені дії, спрямовані на погашення заборгованості за поставлений товар, ідентичні по всім суб`єктам господарювання, які надають агентські послуги; згідно п.3.2 усіх агентських договорів виплата винагороди здійснюється щомісячно за результатами виконання агентом протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт, проте згідно платіжних доручень та виписок банків, оплата здійснювалась раніше, ніж дата підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг); чому у звітах про виконання умов агентських договорів не зазначений розрахунок агентської винагороди; не вказано суми поетапних проведених заходів та ін.

Надані послуги не мали постійного характеру, а були разові, звіти про виконання умов договорів містять ідентичні змісти, тобто всі вищеперераховані контрагенти виконували однакову роботу.

Також, ТОВ «ЛЗ «Аврора» продовжує працювати з боржниками в періоді з 2018 по 2023 рр., не зважаючи на наявність та виникнення поточної непогашеної заборгованості, без залучення в подальшому інших підприємств-агентів та понесенню витрат за їх послуги.

При цьому, ТОВ «ЛЗ «Аврора» має свій кваліфікований персонал для здійснення заходів по погашенню поточних заборгованостей, тому заключати договір з іншим підприємством, сплачувати йому кошти є недоцільним та економічно не вигідним.

Крім того, за період 01.01.2017 по 30.09.2023 позивачем не подано, не своєчасно подано повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП по отриманим за договорами оренди транспортних засобів.

Також, проведеною перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.103.9 ст.103 ПК України позивачем не подавалися додатки до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, у рядку 4 яких необхідно було відобразити доходи, виплачені нерезидентам у формі. За неподання Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, передбачена відповідальність згідно п. 120.1 ст.120 ПК України. Таким чином, позивачем, як податковим агентом порушено Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 Податкового кодексу України в частині достовірності відображення інформації в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податків за І, ІІ квартали 2017 року, за IV квартал 2020 року та в частині своєчасності подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2022 року.

Перевіркою достовірності та повноти включення доходів (як у грошовій, так і не грошовій формах) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків в період з 01.10.2017 по 30.09.2023 встановлено, що позивачем, як податковим агентом, не включено до загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб-платників податків доходи у вигляді страхових внесків за договорами добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб, за договорами комплексного туристичного страхування та за договорами добровільного страхування від нещасних випадків.

Крім того, перевіркою рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», даних ЄРПН, а також щоденних виторгів (згідно з даними z-звітів реєстраторів розрахункових операцій) за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних за щоденними підсумками виторгів на суму ПДВ 327398,36 грн., що має наслідком застосування штрафних санкцій.

Усною ухвалою від 11.09.2024, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши заявлені доводи, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна зареєстровано, як юридична особа 08.12.2003 (код ЄДРПОУ 32741978).

На підставі наказу від 04.10.2023 №1785-п, службовими особами Головного управління ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 та правильності обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 30.09.2023.

За результатами перевірки складено акт від 02.02.2024 №1030/23-00-07-01-01/32741978 (далі акт перевірки), яким зафіксовано порушення позивачем, зокрема, вимог:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПК України, п.19, п.23 Національного положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.03.1999 №87, п.11, п.19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4828098 грн., в т.ч. в тому числі: за півріччя 2018 року на 1692077 грн,, за три квартали 2018 року на 1543433 грн., за 2018 рік на суму 443235 грн., за І квартал 2019 року на суму 223354 грн., за півріччя 2019 року на суму 1678232 грн., за три квартали 2019 року на суму 4384862 грн., за 2019 рік на суму 4219523 грн., за три квартали 2020 року на суму 165340 грн., за 2020 рік на суму 165340 грн.;

- п.46.2. ст.46, п.п.49.18.3. п.49.18. ст.49, п.137.4. ст.137 ПК України, в результаті чого несвоєчасно подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства та річну фінансову звітність за 2021 рік та за І квартал 2022 року;

- п.103.9 ст.103 ПК України, в результаті чого не подано розрахунки (звіти) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства) про виплату доходів у формі: агентської винагороди на користь «Хелиос рус» (росія) в сумі 135383 грн. за 2017 рік; фрахту на користь компанії «HELIOS TOVARNA BARV, LAKOV IN UMETNIH SMOL KOLICEVO D.O.O.» (Словенія): за півріччя 2019 року в сумі 165 857 грн; за 9 місяців 2019 року в сумі 39 564 грн; за півріччя 2020 року в сумі 41080 грн; за 2020 рік в сумі 49574 грн; за І квартал 2021 року в сумі 63290 грн; за півріччя 2021 року в сумі 807905 грн; за півріччя 2022 року в сумі 204909 грн; за І квартал 2023 року - в сумі 277954 грн; фрахту на користь компанії «BELINKA BELLES D.O.O.» (Словенія): за півріччя 2019 року в сумі 72860 грн; за 9 місяців 2019 року в сумі 83093 грн; за півріччя 2020 року в сумі 52630 грн.; фрахту на користь компанії «HELIOS KEMOSTIK» (Словенія): за І квартал 2020 року в сумі 8308 грн; за півріччя 2020 року в сумі 32159 грн; за 2020 рік у сумі 45742 грн.; за І квартал 2021 року в сумі 5373 грн; за півріччя 2021 року в сумі 26953 грн; за півріччя 2022 року в сумі 59194 грн.;

- п.п.87.8 ст.187, п.190.2 ст.190, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.208.2 ст.208 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3003435 грн., в т.ч. за січень 2017 року на 67050 грн., за лютий 2017 року на 250758 грн., за березень 2017 року на 337213 грн., за квітень 2017 року на 468709 грн., за травень 2017 року на 333193 грн., за червень 2017 року на 410388 грн., за липень 2017 року на 180539 грн,, за серпень 2017 року на 361739 грн., за вересень 2017 року на 104131 грн., за жовтень 2017 року на 97405 грн., за листопад 2017 року на 318974 грн., за грудень 2017 року на 58000 грн., за липень 2018 року на 15336 грн.;

- п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого не зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на загальну суму ПДВ 342734,44 грн.;

- п.51.1 ст.51 та п.176.2 «б» ст.176 ПК України, в результаті чого подано з помилками та не повними даними податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за І, II квартали 2017 року, IV квартал 2020 року та несвоєчасно подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за формою №4-ДФ за І квартал 2022 року;

- п.31.1 ст.31, п.36.1 ст.36, абз.2 п.57.1 ст.57, п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.4 п.168,1 ст.168 та п.176.2 «а» ст.176 ПК України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 137432,58 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 9355,74 грн., 2018 рік на суму 23307,80 грн., 2019 рік на суму 29536,17 грн., 2020 рік на суму 26245,28 грн., 2021 рік на суму 32888,74 грн., 9 місяців 2023 року на суму 16098,86 грн.;

- п.31.1 ст.31, п.36.1 ст.36, абз.2 п.57.1 ст.57, п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 та п.176.2 «а» ст.176 та п.п.1.2, п.п.1.3, п.п.1.4 та п.п.1.6 п.161 підрозд.10 розд. XX ПК України, в результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 9391,32 грн., в т.ч. за 2017 рік на суму 639,32 грн., 2018 рік на суму 1592,71 грн., 2019 рік на суму 2018,32 грн., 2020 рік на суму 1793,45 грн., 2021 рік на суму 2247,42 грн., 9 місяців 2023 року на суму 1100,10 грн.;

- п.63.3 ст.63 ПК України, абз.1 п.8.4, п.8.5 розд., VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, в результаті чого не подано 22 та несвоєчасно подано 4 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 29.02.2024:

- №2443/23-00-07-01-01 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 4828098,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 1165690,00 грн.;

- №2444/23-00-07-01-01 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток на 593846,00 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 146161,00 грн.;

- №2448/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 23460,00 грн. за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП;

- №2486/23-00-24-06-16 про застосування штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн. за подання розрахунків за формою 1-ДФ/4-ДФ з недостовірними відомостями (помилками);

- №2505/23-00-23-04 про застосування штрафної санкції у розмірі 18360,00 грн. за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів із джерелом їх походження з України;

- №2446/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 29893,82 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН;

- №2489/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 137432,58 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 7829,86 грн. та пені у розмірі 19991,73 грн. за договорами добровільного медичного страхування працівників;

- №2498/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 9391,32 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 535,05 грн. та пені у розмірі 1366,18 грн. за договорами добровільного медичного страхування працівників.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку ППР №2443/23-00-07-01-01 та №2444/23-00-07-01-01, суд зазначає таке.

Для вирішення спору суд врахував норми ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Такі висновки Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Щодо правовідносин з ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Форз», суд зазначає таке.

28.03.2017 між ТОВ «Лакофарбний завод «Аврора» та ТОВ «Компанія Європа» укладено договір поставки нафтопродуктів.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надані видаткові накладні на придбавання палива авіаційного для газотурбінних двигунів: від 25.05.2017 №РН-2505018 на суму 498191,90 грн., у т.ч. ПДВ 83031,98 грн. (23,28 тон); від 17.05.2017 №РН-1705010 на суму 510711,00 грн., у т.ч. ПДВ 85118,50 грн. (23,86 тон); від 24.05.2017 №РН-2405017 на суму 490324,19 грн., у т.ч. ПДВ 81720,70 грн. (22,96 тон).

27.04.2017 між ТОВ «Лакофарбний завод «Аврора» та ТОВ «Малахіт-Гарант» укладено договір поставки нафтопродуктів №99.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надані видаткові накладні на придбавання палива авіаційного для газотурбінних двигунів: від 11.05.2017 №РН-0000373 на суму 488552,74 грн., у т.ч. ПДВ 81425,46 грн. (22,45 тон); від 10.05.2017 №РН-0000465 на суму 533522,39 грн., у т.ч. ПДВ 88920,40 грн. (24,52 тон); від 19.06.2017 №РН-0000509 на суму 638763,84 грн., у т.ч. ПДВ 106460,64 грн. (31,46 тон); від 15.06.2017 №РН-0000499 на суму 691757,28 грн., у т.ч. ПДВ 115292,88 грн. (34,07 тон).

09.02.2017 між ТОВ «Лакофарбний завод «Аврора» та ТОВ «Хімсектор» укладено договір поставки нафтопродуктів №8.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надані видаткові накладні на придбавання палива авіаційного для газотурбінних двигунів: від 06.04.2017 №РН-0000071 на суму 690909,12 грн., у т.ч. ПДВ 115151,52 грн. (31,84 тон); від 11.04.2017 №РН-0000073 на суму 535498,80 грн., у т.ч. ПДВ 89249,80 грн. (24,45 тон); від 12.09.2017 №РН-0000328 на суму 624788,64 грн., у т.ч. ПДВ 104131,44 грн. (29,82 тон); від 13.02.2017 №РН-0000048 на суму 755810,44 грн., у т.ч. ПДВ 125968,41 грн. (32,49 тон); від 13.04.2017 №РН-0000076 на суму 535257,90 грн., у т.ч. ПДВ 89209,65 грн. (24,44 тон); від 14.08.2017 №РН-0000241 на суму 642192,00 грн., у т.ч. ПДВ 107032 грн. (31,48 тон); від 19.04.2017 №РН-0000081 на суму 528444,00 грн., у т.ч. ПДВ 88074,00 грн. (24,46 тон); від 23.02.2017 №РН-0000053 на суму 695060,00 грн., у т.ч. ПДВ 115843,33 грн. (30,22 тон); від 23.03.2017 №РН-0000060 на суму 521455,80 грн., у т.ч. ПДВ 86909,30 грн. (23,48 тон); від 27.03.2017 №РН-0000064 на суму 520590,00 грн., у т.ч. ПДВ 86765,00 грн. (23,45 тон); від 30.03.2017 №РН-0000067 на суму 686664,00 грн., у т.ч. ПДВ 114444,00 грн. (31,79 тон); від 31.08.2017 №РН-0000290 на суму 505276,20 грн., у т.ч. ПДВ 84212,70 грн. (25,35 тон).

10.04.2017 між ТОВ «Лакофарбний завод «Аврора» та ТОВ «Форз» укладено договір поставки нафтопродуктів №1004/15ПН.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем надані видаткові накладні на придбавання палива авіаційного для газотурбінних двигунів: від 08.08.2017 №РН-0000975 на суму 516567,00 грн., у т.ч. ПДВ 86094,50 грн. (25,26 тон); від 29.08.2017 №РН-0001014 на суму 506400,00 грн., у т.ч. ПДВ 84400,00 грн. (25,32 тон); від 14.07.2017 №РН-0000921 на суму 539685,00 грн., у т.ч. ПДВ 89947,50 грн. (26,85 тон); від 19.07.2017 №РН-0000937 на суму 543548,50 грн., у т.ч. ПДВ 90591,42 грн. (26,71 тон); від 12.06.2017 №РН-0000877 на суму 563955,00 грн., у т.ч. ПДВ 93992,50 грн. (27,51 тон); від 07.06.2017 №РН-0000868 на суму 576850,00 грн., у т.ч. ПДВ 94641,67 грн. (27,70 тон); від 17.10.2017 №РН-0001168 на суму 584430,00 грн., у т.ч. ПДВ 27405,00 грн. (25,41 тон); від 24.11.2017 №РН-0001381 на суму 610560,00 грн., у т.ч. ПДВ 101760,00 грн. (25,44 тон); від 01.11.2017 №РН-0001264 на суму 610645,00 грн., у т.ч. ПДВ 101774,17 грн. (25,55 тон); від 09.11.2017 №РН-0001305 на суму 692640,00 грн., у т.ч. ПДВ 115440,00 грн. (28,86 тон).

Суд врахував, що вищевказані договори не містять погодженої волі сторін про предмет договору (конкретного виду товару, його ціни, номенклатури, марки, кількості, походження, виробника тощо), умови поставки (неконкретизовані пункти навантаження та розвантаження, терміни отримання кожної партії товару).

Крім того, видаткові накладні ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа» не містять посилання на договір, до якого вони виписані. Також не зазначені ПІБ та посада відповідальної особи, яка уповноважена приймати товар.

Отже, видаткові накладні від вказаних контрагентів не дають у повній мірі встановити зміст господарських операцій.

Крім того, порядок контролювання якості під час приймання, зберігання і відпуску нафти та/або нафтопродуктів врегульовано розділом 6 Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 4 червня 2007 року №271/121 (далі - Інструкція №271/121).

Так, перед поданням транспортних засобів під зливання товарний оператор (або інша відповідальна особа) зобов`язаний проконтролювати справність і чистоту технологічного обладнання, якість підготовки (зачищення) резервуарів, призначених для приймання нафти або нафтопродуктів. Приймання нафтопродукту на однойменний залишок у резервуарі, що не відповідає вимогам нормативних документів, заборонено.

З прибуттям транспортних засобів оператор (або інша відповідальна особа) зобов`язаний: порівняти номери та назви транспортних засобів з номерами та назвою, зазначеною в транспортних документах; перевірити наявність та цілісність пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (у разі пломбування транспортних засобів вантажовідправником), чистоту нижніх зливних пристроїв транспортних засобів, наявність маркування на тарі з нафтопродуктами, відповідність маркування відвантажувальним документам та справність тари; перевірити наявність, повноту і правильність заповнення паспортів якості і копій сертифікатів відповідності (на продукти, що підлягають обов`язковій сертифікації в Україні) і перевірити дані паспортів якості на відповідність вимогам нормативних документів.

У разі виявлення будь-яких порушень під час огляду транспортних засобів і тари, що надійшли, та перевірки супровідних документів і якості доставлених нафти та/або нафтопродуктів товарний оператор або інша відповідальна особа зобов`язаний повідомити про це негайно керівника підприємства або вповноважену ним особу. За відсутності паспорта якості допускається приймання нафти та/або нафтопродукту лише до окремих зачищених резервуарів або на залишок однойменного нафтопродукту після встановлення відповідності його якості вимогам нормативних документів на підставі результатів лабораторних випробувань.

Перед прийманням нафти та/або нафтопродукту необхідно: відібрати точкові проби з транспортного засобу і скласти сукупну пробу у відповідності до вимог ДСТУ 4488 та п.4.2 цієї Інструкції для проведення приймально-здавальних і контрольних випробувань; перевірити у пробах нафтопродуктів (візуально) наявність води і механічних домішок; зареєструвати відібрану сукупну пробу нафти та/або нафтопродукту в журналі реєстрації проб за формою №3-НК і провести приймально-здавальні випробування; порівняти дані приймально-здавальних випробувань з даними паспорта якості вантажовідправника і, у разі відсутності розбіжностей, надати дозвіл на зливання нафти та/або нафтопродукту; записати до паспортів якості вантажовідправника і журналу реєстрації проб номери транспортних засобів, якими доставлено нафту або нафтопродукти, а також номери резервуарів, до яких їх злито.

Суд встановив відсутність у позивача всіх вищевказаних доказів.

Для участі в прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю мають призначатись особи, компетентні за родом діяльності, освітою, досвідом роботи з питань контролювання їх якості. У представника вантажовідправника має бути доручення, оформлене у відповідності до чинного законодавства України (підп.6.1.15-6.1.16 п.6.1 розділу 6 Інструкції №271/121).

До акта приймання нафти та/або нафтопродукту за якістю за формою №14-НК, складеного у відповідності до вимог цієї Інструкції, згідно з підп.6.1.22 п.6.1 розділу 6 Інструкції №271/121 мають бути додані: паспорт якості нафти та/або нафтопродукту вантажовідправника і копія сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов`язковій сертифікації в Україні); транспортний документ (накладна, коносамент); пакувальні ярлики з тарних місць, у яких розміщено розфасовані нафтопродукти неналежної якості; документи, що підтверджують повноваження учасників у прийманні нафти та/або нафтопродуктів за якістю; паспорт якості, виданий випробувальною лабораторією згідно з результатами випробувань нестандартних нафти та/або нафтопродуктів, та акт відбирання проби; інші документи (за наявності), що свідчать про причини псування і невідповідності якості нафти та/або нафтопродуктів.

Суд звернув увагу, що позивач не надав жодних доказів наявності сертифікатів якості та відповідності нафтопродуктів.

Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов`язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженою спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281/171/578/155).

Згідно з п.4.2 розділу 4 Інструкції №281/171/578/155 облік нафти і нафтопродуктів на нафтопереробних заводах, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС - одиницях об`єму. Для визначення маси та об`єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об`ємно-масовий статичний, об`ємно-масовий динамічний, прямий масовий (статичне зважування та зважування під час руху) і об`ємний методи вимірювань відповідно до вимог ГОСТ 26976.

Відповідно до вимог підп.4.2.4 п.4.2 розділу 4 Інструкції №281/171/578/155 прямим (ваговим) методом вимірюють масу нафти і нафтопродуктів у тарі та транспортних засобах шляхом зважування на вагах (залізничних та автомобільних цистерн) для статичного зважування середнього класу точності за ГОСТ 29329-92 з кількістю повірочних поділок не менше ніж 3000.

Приймання нафти і нафтопродуктів за кількістю згідно з підп.5.1.1 п.5.1 розділу 5 Інструкції №281/171/578/155 здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та договорів постачання, купівлі-продажу тощо.

Забороняється здійснювати одночасно приймання та відпуск нафти і нафтопродукту з одного і того самого резервуара у випадках, коли за результатами вимірювань у резервуарах проводяться їх приймання та відпуск (підп.5.1.2 п.5.1 розділу 5 Інструкції №281/171/578/155).

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом врегульовано п.5.4 розділу 5 Інструкції №281/171/578/155. Перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87.

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об`єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об`єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою №1-ТТН (нафтопродукт) (далі -ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Маса нафтопродукту в автоцистерні визначається зважуванням на автомобільних вагах або об`ємно-масовим методом. Маса нафтопродуктів, розфасованих у тару, визначається зважуванням на вагах або за трафаретами на тарі (якщо нафтопродукти в заводській упаковці). Про прийнятий нафтопродукт матеріально відповідальна особа складає акт за своїм підписом, підписами водія та представника одержувача чи відправника із зазначенням їх прізвищ і посад.

Згідно з вимогами п6.1 розділу 6 Інструкції №281/171/578/155 на всіх підприємствах ведеться облік нафти і нафтопродуктів із записом у журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП (додаток 6) (на НПЗ у спеціальних регістрах складського обліку) для кожного резервуара з відображенням усіх технологічних операцій, що здійснюються кожною зміною.

Для підприємств, укомплектованих для зберігання світлих нафтопродуктів винятково резервуарами місткістю до 100 м3, ведення обліку для кожного резервуара не є обов`язковим. Відображення технологічних операцій ведеться за марками нафтопродукту.

Сторінки журналу нумеруються, шнуруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства (організації).

Також, позивач не надав жодних доказів на підтвердження приймання, зберігання, обліку придбаного пального згідно з вищевказаними угодами зважаючи на його кількість.

Оскільки позивач не надав вищезазначених доказів перевірки якості та кількості придбаного товару, отже не довів наявності змін майнового стану у зв`язку з господарськими операціями з ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Форз».

Згідно з положеннями пункту 7.5 Інструкції №281/171/578/155 нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.

Відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості здійснюється лише за наявності свідоцтва про її повірку. За наявності простроченого свідоцтва про повірку відпуск нафти або нафтопродуктів до мір повної місткості забороняється. Відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється товарно-транспортними накладними (далі - ТТН) у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об`єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Заміну однієї марки та виду нафти або нафтопродукту іншою або дописування у ТТН нових найменувань і марок нафтопродуктів заборонено. ТТН на відпущені зі складу нафту або нафтопродукти здаються до бухгалтерської служби не пізніше першої половини наступного дня разом з реєстром, який складається у двох примірниках. Реєстр підписують начальник цеху (старший оператор) та бухгалтер.

На відпущені нафту або нафтопродукти за заданою дозою на автоматизованих системах наливання ТТН оформлюється після завершення наливання за фактичними показниками лічильних механізмів.

Всі вищевказані документи у позивача відсутні, а надані ТТН містять загальні дані щодо перевезення та не відображають вищевказану інформацію.

Облік нафти і нафтопродуктів у фізичних величинах (за об`ємом, масою) ведеться безпосередньо матеріально відповідальними особами, а бухгалтерська служба підприємства згідно з вимогами п.14.3 розділу 14 Інструкції №281/171/578/155 здійснює їх кількісно-грошовий облік.

Матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП (додаток №34 до Інструкції), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня (п.14.4 вищевказаного розділу Інструкції №281/171/578/155).

Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою №6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою №7-НП.

Кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН.

Рух нафти і нафтопродуктів у резервуарах за добу фіксується матеріально відповідальними особами в журналі реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП з урахуванням пункту 14.4 цієї Інструкції. Рух облікових залишків за марками нафти та нафтопродуктів фіксується матеріально відповідальними особами в товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою №31-НП, у тому числі окремо щодо кожного власника нафти та нафтопродукту. Вищезазначені документи обліку мають бути пронумеровані, прошнуровані, засвідчені підписом керівника та печаткою підприємства.

Записи в товарній книзі кількісного руху нафти і нафтопродуктів здійснюють за марками і видами матеріально відповідальні особи: під час приймання - на підставі приймального акта або ТТН; під час відпуску - на підставі реєстрів відпуску за добу. Залишок нафти та нафтопродуктів обчислюється після кожного запису в товарній книзі.

Згідно з п.14.9 розділу 14 Інструкції №281/171/578/155 усі первинні документи матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерської служби підприємства за реєстрами (відомостями) та підписами. Реєстри (відомості) складаються у двох примірниках. У реєстрі мають відображатись дані: дата складання реєстру; назва і номер документа; найменування, марка і вид нафти або нафтопродукту; кількість відпущених нафти і нафтопродуктів в одиницях маси.

Первинні документи приймаються бухгалтерською службою підприємства від матеріально відповідальних осіб за реєстрами (відомостями) і підписами, перевіряються і групуються за постачальниками і споживачами.

Суд звернув увагу, що всіх вищевказаних доказів щодо відображення в обліку придбаного палива у вищевказаних контрагентів позивач суду не надав.

Нафта (газовий конденсат) і нафтопродукти, що містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах НПЗ, наявних на підприємстві транспортних засобах та тарі незалежно від права власності, а також готівка на АЗС відповідно до п.13.2 розділу 13 Інструкції №281/171/578/155 підлягають інвентаризації. Інвентаризація нафти та нафтопродуктів на підприємствах проводиться не рідше одного разу на місяць.

Основною метою інвентаризації є: виявлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами; зіставлення фактичної наявності нафти та нафтопродуктів за марками і видами з даними бухгалтерського обліку; виявлення нестандартних нафтопродуктів; перевірка дотримання умов та порядку зберігання нафти та нафтопродуктів.

Даних про проведену інвентаризацію та зняття залишків палива, що перебуває на обліку в складі позивача, суду не надано.

Бухгалтерський облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах нафтопродуктозабезпечення врегульовано розділом 15 вищезазначеної Інструкції. Так, бухгалтерська служба підприємства на підставі перевірених первинних документів, наданих матеріально відповідальними особами, складає місячні накопичувальні відомості окремо з приймання та відпуску нафти та/або нафтопродуктів із зазначенням найменування документа, номера і дати його складання та маси нафти та/або нафтопродуктів за кожним власником і в розрізі кожного резервуара. Результати накопичувальної відомості з урахуванням підсумків інвентаризації заносяться до оборотно-сальдової відомості, яка ведеться в розрізі кожного власника та кожного резервуара за кількісно-сумовими показниками із зазначенням сальдо та оборотів за місяць. Для підприємств, укомплектованих резервуарами для зберігання світлих нафтопродуктів місткістю виключно до 100 м3, такий облік ведеться лише за власником. Результати накопичувальних відомостей з надходження та втрат нафти та нафтопродуктів заносяться до оборотної відомості кількісно сумарного обліку.

Форми акту приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю, журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів, журналу реєстрації результатів вимірювань СВКН, журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах, відвантажувальної відомості, зведеного акту приймання-здавання нафтопродуктів, акт інвентаризації, акту вимірювання нафтопродуктів (нафти) у резервуарах, порівняльної відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів (нафти), акту інвентаризації нафтопродуктів (нафти), які належать підприємству і перебувають на відповідальному зберіганні, товарної книги кількісного руху нафтопродуктів (нафти) затверджені Інструкцією та не надані позивачем як для податкової перевірки, так і суду.

Належні докази руху товару на складі позивача відсутні.

Оскільки вид товару є особливо небезпечним вантажем, суд зауважує, що відповідно до ст.20 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 6 квітня 2000 року №1644-III перевезення небезпечних вантажів допускається за наявності відповідно оформлених перевізних документів, перелік і порядок подання яких визначається нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність транспорту.

Ст.8 цього Закону передбачено обов`язок перевізника небезпечних вантажів здійснювати в установленому порядку обов`язкове страхування відповідальності суб`єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення таких вантажів; а ст.7 - обов`язок відправника небезпечних вантажів здійснити в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків перевезення небезпечних вантажів, надавати перевізнику необхідні документи з достовірною інформацією про небезпечний вантаж, а в разі дорожнього перевезення - аварійну картку та інше.

Однак вищевказані докази страхування нафтопродуктів у позивача відсутні.

З огляду на характер спірних операцій, предмет, вид та кількість товару суд дійшов висновку, що невиконання позивачем вимог щодо перевірки придбаного палива на якість та кількість, недотримання вимог щодо обов`язкового страхування при перевезенні небезпечного вантажу та інші вищевказані обставини, з`ясовані судом, правомірно надавали відповідачу підстави для сумніву щодо реальності виконання правочинів з ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Форз».

Стосовно правовідносин з отримання агентських послуг від ТОВ «Трейд-Пром-Сервіс», ТОВ «Ерфліт», ТОВ «Хобия», ТОВ «Бізнес Консалтинг Груп Україна», суд зазначає таке

23.12.2016 між позивачем та ТОВ «Трейд-Пром-Сервіс» укладено агентський договір №23/12, предметом якого є здійснення останнім дій, спрямованих на погашення заборгованості з покупцями за поставлений раніше товар.

На підтвердження формування витрат за цим договором, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

від 24.01.2017 №1, в якому зазначено, що винагорода по агентському договору за грудень 2016 року згідно звіту агента становить 57471,26 гри., в т.ч. ПДВ 9578,54 грн.

від 31.01.2017 №2, в якому зазначено: винагорода по агентському договору за січень 2017 р., згідно звіту агента становить 344827,59 грн., в т.ч. ПДВ 57471,27 грн.

У звіті від 31.01.2017 про виконання умов агентського договору зазначено, що за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 агентом були виконані такі роботи: проведені переговори здійснено листування з покупцями та прийняті міри по погашенню заборгованості за відважений товарна юридичний супровід по підприємствам: ПП Автомагістраль, ПАТ Днепровагонмаш, BAT Кременчуцький колісний завод, ПАТ Черкаський автобус, ТОВ Промбізнес Торговий Дім: контроль на етапах здійснення операцій з відвантаження ТМЦ зокрема починаючи з моменту укладення угод до завершення розрахунків); надання консультацій при укладенні угод, перевірка відповідності первинних документів вимогам, що до їх складання законодавчим актам України; вжиття заходів щодо проведення розрахунків та урегулювання спорів та суперечок. Сума винагороди агента за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 становить 344827,59 грн., в т.ч. ПДВ 57471,27 грн.

Разом з тим, вказаний звіт не містить розрахунку розміру агентської винагороди, що передбачено п.3.1 договору та додатку №1 до нього.

Також, 27.01.2017 між позивачем та ТОВ «Ерфліт» укладено агентський договір №27/01/17, предметом якого є здійснення останнім дій, спрямованих на погашення заборгованості з покупцями за поставлений раніше товар.

На підтвердження формування витрат за цим договором, позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

від 06.03.2017 №1, в якому зазначено: «винагорода по агентському договору за лютий 2017р. згідно звіту агента» на загальну суму 64683,91 грн., в т.ч. ПДВ 10780,65 грн.;

від 31.03.2017 №2, в якому зазначено: «винагорода по агентському договору за лютий 2017р. згідно звіту агента» на загальну суму 229885,06 грн., в т.ч. ПДВ 38314,18 грн.

У звіті від 27.01.2017 про виконання умов агентського договору зазначено, що на виконання умов агентського договору №27/01/17 від 27.01.2017 ТОВ «Ерфліт» склали звіт до акту №2 про те, що за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 Агентом були виконані такі роботи: проведені переговори, здійснено листування з покупцями та прийняті міри по погашенню заборгованості за відважений товарна юридичний супровід по підприємствам: ПП Автомагістраль. Контроль на етапах здійснення операцій з відвантаження ТМЦ зокрема починаючи з моменту укладення угод до завершення розрахунків). Надання консультацій при укладенні угод, перевірка відповідності первинних документів вимогам щодо їх складання законодавчим актам України. Вжиття заходів щодо проведення розрахунків та урегулювання спорів та суперечок. Сума винагороди агента за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 становить 229885,06 грн., в т.ч. ПДВ 38314,18 грн.

Разом з тим, вказаний звіт не містить розрахунку розміру агентської винагороди, що передбачено п.3.1 договору та додатку №1 до нього.

Крім того, звіт складений у день укладання договору 27.01.2017, тобто до фактичного виконання робіт.

Також, 27.10.2017 між позивачем та ТОВ «Хобия» укладено агентський договір №27/10/17, предметом якого є здійснення останнім дій, спрямованих на погашення заборгованості з покупцями за поставлений раніше товар.

На підтвердження формування витрат за цим договором, позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.12.2017 №1, в якому зазначено, що винагорода по агентському договору за грудень 2017 року згідно звіту агента становить 348000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58000,00 грн.

Разом з тим, в акті не вказано, які саме роботи проведені ТОВ «Хобия», акт містить лише найменування наданих послуг, не конкретизуючи їх зміст та обсяг, розрахунок визначення їх вартості, часові межі виконання, результати здійснених заходів тощо.

У звіті від 29.12.2017 про виконання умов агентського договору зазначено, що на виконання умов агентського договору №27/10/17 від 27.10.2017 ТОВ «Хобия» за період з 01.12.2017 по 29.12.2017 були виконані такі роботи: проведені переговори здійснено листування з покупцями та прийняті міри по погашенню заборгованості за відважений товар та юридичний супровід по підприємству ПП Автомагістраль. Контроль на етапах здійснення операцій з відвантаження ТМЦ зокрема починаючи з моменту укладення угод до завершення розрахунків. Надання консультацій при укладенні угод, перевірка відповідності первинних документів вимогам, що до їх складання законодавчим актам України. Вжиття заходів щодо проведення розрахунків та урегулювання спорів та суперечок. Сума винагороди агента за період з 01.12.2017 по 29.12.2017 становить 348000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58000,00 грн.

Разом з тим, вказаний звіт не містить розрахунку розміру агентської винагороди, що передбачено п.3.1 договору та додатку №1 до нього.

Також, згідно п.3.2 агентського договору від 27.10.2017 №27/10/17 виплата винагороди здійснюється щомісячно за результатами виконання агентом протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Однак, згідно платіжного доручення від 01.12.2017 №7962 на суму 348000,00 грн. та виписки банку, оплата здійснена раніше, ніж дата підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме - 01.12.2017 (акт підписаний 19.12.2017), що суперечить умовам договору.

Отже, вищевказані акти містять лише найменування наданої послуги, не конкретизують зміст та обсяг наданих послуг, не містять інформації, яка б детально розкривала надані послуги, їх обсяг та характер (які саме послуги та в якій кількості отримані, де саме надавались зазначені послуги), розрахунок визначення їх вартості, результати здійснених заходів тощо.

Таким чином, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам первинного документу та не розкривають зміст господарської операції.

Враховуючи викладене, надані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам первинного документу, чим порушено ст.1, ст. 9 Закону України №996-XIV.

Крім того, жодного доказу здійснення господарських операцій з ТОВ «Бізнес Консалтинг Груп Україна» суду не надано.

При цьому, акт перевірки містить відомості, що операції із вказаним контрагентом реально не відбувались з огляду на те, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відповідають вимогам первинного документу.

Вказаних висновків податкового органу належними та допустимими доказами позивач не спростував.

У зв`язку з вищевикладеними обставинами справи суд дійшов висновку, що реально господарські відносини за вказаними документами у вказаний період між позивачем та його контрагентами: ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Форз», ТОВ «Трейд-Пром-Сервіс», ТОВ «Ерфліт», ТОВ «Хобия», ТОВ «Бізнес Консалтинг Груп Ураїна», - з урахуванням часу, місця та необхідності затрати зазначених ресурсів не відбувалися, а їх складення було направлено на отримання податкової вигоди.

Отже, позивач не довів зміну власного майнового стану, пов`язану з вищевказаними правочинами.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Суд враховує, що підставою для виникнення права на податковий кредит є податкова накладна, а для включення сплачених сум коштів у витрати підприємства - первинний бухгалтерський документ.

Разом з тим, для вирішення спору суд врахував правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №816/1422/17.

Верховний Суд у вказаному рішенні наголосив, що податкові накладні надають відповідні права платнику податків виключно за умови реального вчинення засвідченого ними правочину. Такий факт підверджується додатковими документами, як-то докази переміщення товару, його якості (відповідності або походження), зберігання, використання в господарській діяльності платника, реалізації тощо.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та витрат.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, підприємство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Однак, під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та контрагентами: ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Хімсектор», ТОВ «Малахіт-Гарант», ТОВ «Компанія Європа», ТОВ «Форз», ТОВ «Трейд-Пром-Сервіс», ТОВ «Ерфліт», ТОВ «Хобия», ТОВ «Бізнес Консалтинг Груп Ураїна», - оформлені лише документально, оскільки їх реальність не підтверджується.

Отже, сукупність вищевказаних обставин, встановлених під час податкової перевірки та з`ясованих судом, дозволяють зробити висновок, що реально правочини з урахуванням часу, фактичної відсутності підтверджуючих документів щодо перевірки якості, кількості, походження, зберігання, використання придбаного палива та агентських послуг не відбувалися, а податкові накладні та акти виконаних робіт оформлені виключно на папері для надання/отримання податкової вигоди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ППР №2443/23-00-07-01-01 та №2444/23-00-07-01-01 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо ППР №2505/23-00-23-04 про застосування штрафної санкції у розмірі 18360,00 грн. за неподання розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів із джерелом їх походження з України, суд зазначає таке.

Перевіркою, проведеною за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, встановлено здійснення позивачем виплат доходів нерезидентам джерелом їх походження з України, а саме:

- «BELINKA BELLES D.O.O» (Республіка Словенія) у 2019 та 2020 роках виплачено доходи у формі фрахту в сумі 4660,00 євро (еквівалент 135723 грн.) за контрактом від 01.01.2016 №01/2016;

- «FACEBOOK IRELAND LIMITED» (Ірландія) у 2021 році виплачено доходи за розміщення реклами в сумі 949,39 євро (еквівалент 30 221 грн);

- «HELIOS KEMOSTIK, ТО VARN A LEPIL IN KEMICNIH IZDELKOV D.O.O» (Республіка Словенія) у 2020-2022 роках виплачено доходи у формі фрахту в сумі 4174,47 євро (еквівалент 131888 грн.) за контрактом від 01.01.2015 №03/15;

- «HELIOS TOVARNA BARV, LAKOV IN UMETNIH SMOL KOLICEVO D.O.O.» (Республіка Словенія) протягом 2019-2023 років виплачено доходи у формі фрахту в сумі 68495,53 євро (еквівалент 2184906 грн.) за контрактом від 01.01.2016 №01/01/16 та інші доходи (пеня за несвоєчасну оплату) у 2020 році в сумі 326,32 євро (еквівалент 9 789 грн);

- «ХЕЛИОС РУС» (росія) протягом 2017 та 2019 років виплачено 8630,77 євро (еквівалент 268626 грн.) агентської винагороди за залучення покупців;

- «HELIOS SESTAVLJENO PODJETJE ZA KAPITALSKE NALOZBE IN RAZVOJ D.O.O.» (Республіка Словенія) протягом 2017-2022 років виплачено проценти за користування кредитними коштам. Загальна сума виплачених процентів склала 309917,11 євро (еквівалент 9497745 грн).

Так, відповідно до п.103.9 ст.103 ПК України особа, яка виплачує доходи нерезидентові, зобов`язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

В порушення вимог наведеної норми, ТОВ «Кансай Хеліос Україна» не подавалася звітність щодо доходів, виплачених вищевказаним нерезидентам.

Відповідно до п.120.1. ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

З розрахунку штрафних санкцій до ППР №2505/23-00-23-04 вбачається, що вони застосовані за неподані звіти по вищевказаним контрагентам по 1020,00 грн. за кожний повторно неподаний звіт.

Вказаного порушення позивач не спростував, тому його доводи про безпідставність застосування вказаних штрафних санкцій є необґрунтованими, а ППР №2505/23-00-23-04 законним.

Щодо ППР №2486/23-00-24-06-16 про застосування штрафної санкції у розмірі 1020,00 грн. за подання розрахунків за формою 1-ДФ/4-ДФ з недостовірними відомостями (помилками), суд зазначає таке.

Перевіркою дотримання встановленого порядку заповнення податкових розрахунків за формою №1-ДФ/4-ДФ встановлено наступне, що в податкових розрахунках за І та II квартали 2017 року допущено помилки при відображенні реєстраційного номера облікової картки платника податків - фізичних осіб (податковий номер відображено невірно).

Також, податковий розрахунок за IV квартал 2020 року подавався до контролюючого органу з відображенням інформації з недостовірними відомостями та з помилками (допущено помилки в сумі нарахованого (перерахованого) податку на доходи фізичних осіб та ознаці доходу), що підтверджується поданням товариством уточнюючих розрахунків після закінчення граничного терміну подання, визначеного пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України.

Так, відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п.51.1. ст.51 ПК України (в редакції до 31.12.2020, що діяла у період виникнення спірних правовідносин) податковий агент зобов`язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно з п.п.176.2 «б» ст.176 ПК України (в редакції до 31.12.2020, що діяла у період виникнення спірних правовідносин) особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до п.п.14.1.180, п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з п.п.47.1.3 п.47.1 ст.47 ПК України податкові агенти несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Відповідно до п.119.1. ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Таким чином, позивачем, як податковим агентом порушено п.51.1 ст.51 та п. 176.2 «б» ст.176 ПК України в частині достовірності відображення інформації в Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податків за І, ІІ квартали 2017 року та IV квартал 2020 року, що має наслідком застосування штрафних санкцій, визначених п.119.1. ст.119 ПК України.

Вказаного порушення позивачем не спростовано.

Отже, ППР №2486/23-00-24-06-16 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо ППР №2448/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 23460,00 грн. за неподання повідомлення про об`єкти оподаткування, пов`язані з оподаткуванням за формою 20-ОПП, суд зазначає таке.

Відповідно до п.63.3 ст.63 ПК України платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку.

Ст.22 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Згідно з п.п.8.1.-8.5. Розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі Порядок №1588), Платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Відокремлені підрозділи юридичної особи подають інформацію про об`єкти оподаткування, що знаходяться на їх балансі.

Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи.

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Отже, платник податків зобов`язаний подавати повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП кожного разу після реєстрації, створення чи відкриття нових об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2017 по 30.09.2023 позивачем не подано 21 та несвоєчасно подано 2 повідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП щодо придбання, отримання та здачу в оренду транспортних засобів та житлових приміщень.

Згідно з п.117.1 ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Враховуючи викладене, в порушення вимог п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.4, 8.5 Розділу VIII Порядку №1588, позивачем не подано та несвоєчасно подано 23 повідомлення про об`єкти оподаткування, за формою №20-ОПП, суд дійшов висновку, що контролюючим органом обґрунтовано застосовано штраф в сумі 23460,00 грн.

Подібний висновок щодо застосування штрафу за неподання звітності за формою 20-ОПП викладений у постанові Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17.

Доводи позивача, що не повідомлення про об`єкти оподаткування не є підставою для відповідальності згідно з п.117.1 ст.117 ПК України з посиланням на рішення Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі №140/4362/21, суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному рішенні Верховний Суд лише процитував позицію платника податків та не надавав оцінки правомірності застосування штрафної санкції згідно з п.117.1 ст. 117 ПК України.

Отже, ППР №2448/23-00-07-01-01 є правомірним та не підлягає скасуванню.

Щодо ППР №2489/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 137432,58 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 7829,86 грн. та пені у розмірі 19991,73 грн. та №2498/23-00-24-06-16 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 9391,32 грн., застосування штрафної санкції у розмірі 535,05 грн. та пені у розмірі 1366,18 грн. за договорами добровільного медичного страхування працівників, суд зазначає таке.

Суд встановив, що згідно Договору комплексного туристичного страхування від 30 травня 2019 року №53-101325, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано 25 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2019 по 31.03.2020.

Згідно умов Договору страхова сума на одну застраховану особу складає 165000 євро (в разі настання страхового випадку), річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 2239,92 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 55998,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 02.07.2019 №4814 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» загальну суму страхової премії в розмірі 55998,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб від 01.04.2019 №001416/3301/1330002, укладеного ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано фізичних осіб в якості директорів та посадових осіб. Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2019 по 31.03.2020.

Згідно умов Договору, страхова сума складає 31422900,00 грн., річний страховий платіж 78557,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 27.06.2019 №4707 перераховано ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового платежу в розмірі 78557,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування від нещасних випадків від 01.04.2021 №81-0105-21-00007, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Хеліос Україна», як страхувальником, застраховано 28 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Хеліос Україна». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2021 по 31.03.2022.

Згідно умов Договору, страхова сума на одну застраховану особу (в разі настання страхового випадку) складає за ризиком 7А 3743223,00 грн. та за ризиком 7В 1497289,00 грн., річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 1213,50 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 33978,00 грн.

На виконання умов Договору ТОВ «Хеліос Україна» платіжним дорученням від 11.05.2021 №1633 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» загальну суму страхової премії в розмірі 33978,00 грн.

Згідно Договору комплексного туристичного страхування від 01 квітня 2021 року №53-130591, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Хеліос Україна», як страхувальником, застраховано 28 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Хеліос Україна». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2021 по 31.03.2022.

Згідно умов Договору, страхова сума на одну застраховану особу складає 55000 євро (в разі настання страхового випадку), річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 1213,50 грн, загальна сума страхової премії за Договором складає 33978,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Хеліос Україна» платіжним дорученням від 11.05.2021 №1602 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» загальну суму страхової премії в розмірі 33978,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування від нещасних випадків від 29 травня 2020 року №81-0105-20-00016, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано 27 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2020 по 31.03.2021.

Згідно умов Договору, страхова сума на одну застраховану особу (в разі настання страхового випадку) складає 2879393,00 грн., річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 934,52 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 25232,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 23.06.2020 №2194 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» загальну суму страхової премії в розмірі 25232,00 грн.

Згідно Договору комплексного туристичного страхування від 29 травня 2020 року №53-130541, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано 27 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2020 по 31.03.2021. Згідно умов Договору страхова сума на одну застраховану особу складає 55000 євро (в разі настання страхового випадку), річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 925,93 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 25000,00грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 23.06.2020 №2195 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» загальну суму страхової премії в розмірі 25000,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб від 01.04.2021 №001416/3301/1330004, укладеного ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, з ТОВ «Хеліос Україна», як страхувальником, застраховано фізичних осіб. Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2021 по 31.03.2022.

Згідно умов Договору, страхова сума складає 32476100,00 грн., річний страховий платіж складає 81872,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Хеліос Україна» платіжним дорученням від 20.05.2021 №1768 перераховано ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового платежу в розмірі 81872,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб від 01.04.2020 №001416/3301/1330003, укладеного ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано фізичних осіб. Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04,2020 по 31.03.2021.

Відповідно до умов Договору, страхова сума складає 30582700,00 грн., річний страховий платіж складає 69331,00 грн.

На виконання умов Договору ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 21.05.2020 №1672 перераховано ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового платежу в розмірі 69331,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування від нещасних випадків від 03 серпня 2023 року №232200724.23, укладеного АТ «Страхова Компанія «ІНГО», як страховиком, з ТОВ «Кансай Хеліос Україна», як страхувальником, застраховано 19 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Кансай Хеліос Україна». Термін дії Договору (період дії страхування) з 07.08.2023 по 06.08.2024.

Згідно умов Договору, страхова сума на одну застраховану особу складає 250000,00 грн., річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 3860,00 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 73340,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Кансай Хеліос Україна» платіжним дорученням від 08.08.2023 №2182 перераховано АТ «Страхова Компанія «ІНГО» загальну суму страхової премії в розмірі 73340,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб від 01.04.2018 №001416/3301/1330001, укладеного ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано фізичних осіб. Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2018по 31.03.2019.

Згідно умов Договору, страхова сума складає 33039100,00 грн., річний страховий платіж складає 49559,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 18.09.2018 №6031 перераховано ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового платежу в розмірі 49559,00 грн.

Згідно Договору комплексного туристичного страхування від 02 квітня 2018 року №53-101290, укладеного ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано 14 фізичних осіб, які є найманими працівниками ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора». Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2018 по 31.03.2019. Згідно умов Договору, страхова сума на одну застраховану особу складає 165000 євро, річний страховий платіж на одну застраховану особу складає 4044,43 грн., загальна сума страхової премії за Договором складає 56622,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 22.05.2018 №2892 перераховано ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» суму страхової премії в розмірі 56622,00 грн.

Згідно Договору добровільного страхування відповідальності директорів та посадових осіб від 01.04.2017 №001416/3301/0000133, укладеного ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА», як страховиком, з ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора», як страхувальником, застраховано фізичних осіб. Термін дії Договору (період дії страхування) з 01.04.2017 по 31.03.2018.

Згідно умов Договору, страхова сума складає 28413700,00 грн., річний страховий платіж складає 42621,00 грн.

На виконання умов Договору, ТОВ «Лакофарбовий завод «Аврора» платіжним дорученням від 12.12.2017 №8141 перераховано ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» суму страхового платежу в розмірі 42621,00 грн.

Так, відповідно до п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п.163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених IV розділом цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

На підставі п.п.14.1.180. п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.18.1 ст.18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Згідно з п.18.2 ст.18 ПК України податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п.п.162.1.3 п.162.1 ст.162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

П.36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

На підставі абз.2 п.57.1 ст.57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку -фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п.38.2 ст.38 ПК України сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, -податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно з п.176.2 «а» ст.176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 164.2 ст.164 ПК України.

Так, відповідно до п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції до 31.12.2021) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: а)особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіціаром) за такими договорами; б) одним із членів сім`ї першого ступеня споріднення платника податку; в)роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 15 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Відповідно до п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції з 01.01.2022) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою - резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються: а)особою-резидентом, що визначається вигодонабувачем (бенефіцІаром) за такими договорами; б) одним із членів сім`ї першого ступеня споріднення платника податку; в)роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику; г) резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення та/або за договорами добровільного медичного страхування платника податку -гіг-спеціаліста в межах 30 відсотків нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту.

Згідно з п.164.5 ст.164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100: (100 -Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167,2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб визначений нормами статті 168 ПК України.

Відповідно до п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Посилання позивача, що вищевказані витрати не підлягають оподаткуванню ПДФО на підставі п.п.164.2.16 п.164.2 ст.164 ПК України, з огляду на те, що укладені договори є договорами добровільного медичного страхування, суд вважає необґрунтованими, оскільки з аналізу змісту вищевказаних договорів вбачається, що їх предметом є: комплексне туристичне страхування (у т.ч. страхування багажу); страхування нещасних випадків; страхування відповідальності директорів та посадових осіб, - що не відноситься до договорів добровільного медичного страхування у розумінні п. 14.1.52-1 ст.14 ПК України.

Суд також зазначає, що відповідно до підп.1.1-1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що суми страхових внесків за вищевказаними договорами, сплачені позивачем, як роботодавцем, в розумінні п.п.164.2.16 ст.164 ПК України є оподатковуваним доходом фізичних осіб, а ТОВ «Кансай Хеліос Україна» є податковим агентом, а тому ПДФО та військовий збір за вищевказаними договорами страхування мав бути сплачений позивачем до бюджету у встановлений ПК України строк, чого здійснено не було.

Отже, ППР №2489/23-00-24-06-16, №2498/23-00-24-06-16 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Щодо ППР №2446/23-00-07-01-01 про застосування штрафної санкції у розмірі 29893,82 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН, суд зазначає таке.

Податковою перевіркою встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних за ІПН 100000000000 за щоденними підсумками виторгів на суму ПДВ 327398,36 грн.

Так, за приписами п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абз.1 п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

При цьому, відповідно до абз.4 п. 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абз.14 п.201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Із аналізу вказаних правових норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок щодо складення та реєстрації податкової накладної в ЄРПН у строк, встановлений податковим законодавством.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної. Тобто, законодавець передбачив для платників податків відповідальність за порушення п.201.10 статті 201 ПК України.

Так, згідно п.120-1.1 статті 120 ПК України (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Аналогічні висновки також містяться у постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19.

Суд зазначає, що відповідно до підпунктів «а», «б» пункту 198.5. статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу).

У контексті з наведеним суд враховує Порядок заповнення податкової накладної, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до п.8, 12 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

У разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, у графі «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН « 100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Так, згідно з даними Акту, перевіркою даних рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», даних ЄРПН, а також щоденних виторгів (згідно з даними z-звітів реєстраторів розрахункових операцій) за період з 01.01.2017 по 30.09.2023, встановлено відсутність складання та реєстрації податкових накладних за ІПН 100000000000 за щоденними підсумками виторгів.

Дані обставини дають підстави для висновку, що вказані операції звільнені від оподатковування податком на додану вартість, а податкові накладні є такими, що не видаються платнику податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначені п.120-1.1 ст.120-1 ПК України виключення підпадають під правовідносини, в межах яких до позивача ППР №2446/23-00-07-01-01 було застосовано штрафні санкції, а тому застосування до позивача сум штрафів за нереєстрацію таких податкових накладних є необґрунтованим та безпідставним, у зв`язку із чим позовні вимоги щодо скасування цього рішення підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Дотримуючись вказаних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 130,20 грн.

Суд також враховує, що представник позивача у судових дебатах повідомив про намір подати докази понесених судових витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, у разі подання представником позивача доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, це питання буде вирішене у вищевказаному порядку.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 29.02.2024 №2446/23-00-07-01-01.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 130,20 грн. (сто тридцять гривень 20 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Учасники справи:

1) позивач товариство з обмеженою відповідальністю Кансай Хеліос Україна (18030, м.Черкаси, вул. Будіндустрії, буд.3, код ЄДРПОУ 32741978);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663).

Повне судове рішення виготовлено 15.11.2024.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ