Рішення

від 15.11.2024 по справі 620/8477/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/8477/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді ЖитнякЛ.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «ЕНТЕР БУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» про визнання протиправними дій та визнання протиправною, скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Позивач (Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, далі - УКБ ЧМР) звернувся до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправною та скасувати Вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024;

визнати дії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 незаконними та протиправними.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач категорично не погоджується з висновками ревізії, вважає пункти 6, 7 та 8 вимоги протиправними, оскільки висновки не відповідають фактичним обставинам та є наслідком неправильного застосування відповідачем норм законодавства України та вважає дії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 незаконними та протиправними.

Суд ухвалою від21.06.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов. В подальшому, суд ухвалою від 21.06.2024 та від 01.07.2024 залучив до участі у справі третіх осіб - Приватне підприємство «ЕНТЕР БУД», та Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг».

Відповідачем подано відзив на позов, в якому він, з огляду на недоведеність викладених у позовній заяві обставин, заперечує проти заявлених вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій він категорично не погоджуючись з доводами зазначеними в у відзиві на позов. Наголошує на процесуальних порушеннях щодо оформлення та подання відзиву на позов, на недостовірності зазначеної у відзиві інформації відносно обставин заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на ІІІ та ІV квартали 2023 року, безпідставності проведення відповідачем повторної протягом календарного року ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив, в яких він наголошує, що Управління діяло виключно на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Третіми особами подані пояснення щодо предмету спору, в яких просять позовні вимоги задоовльнити в повному обсязі. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» наголошує на відсутності підстав для повернення до бюджету Чернігівської міської територіальної громади коштів згідно вказаної вимоги у сумі 4525104,60 грн., за договорами від 07.10.2022 №172-2022/вс та від 23.06.2023 №170-2023/вс. В свою чергу, Приватне підприємство «ЕНТЕР БУД» зазначає, що доказів визнання нікчемними Договорів щодо ремонту доріг, укладених між позивачем та ПП «ЕНТЕР БУД», матеріали справи не містять. Інших доказів, які б свідчили про неналежне виконання зобов`язань за Договорами щодо надання послуг щодо поточного ремонту школи, укладених між Департаментом та ПП «ЕНТЕР БУД», в частині визначення обґрунтованих цін на виконання робіт (надання послуг), матеріали справи також не містять. Окрім цього, ПП «ЕНТЕР БУД» повідомляла позивача про те, що у зв`язку з погодними умовами (зимовий період), відповідні москітні сітки не було встановлено. Однак, вони були встановлені весною 2023 року, як і було зазначено у відповідному повідомленні (в акті ревізії також зазначено, що москітні сітки встановлено). Встановлення чи не встановлення москітних сіток є завданням замовника, оскільки москітна сітка є тим елементом, що знімається та встановлюється без додаткових витрат в матеріалах та техніці. Окрім цього, москітні сітки було передано замовнику, який вправі самостійно вирішувати їх подальшу долю, що не залежить від виконавця робіт.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

В період з 28.12.2023 по 20.03.2024 (з зупинками на проведення зустрічних звірок) відповідачем було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, про що було складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 від 27.03.2024 №18-30/6 (далі - Акт перевірки).

До Акту перевірки в установлені законодавством строки позивачем було надано заперечення за та отримано на них висновок відповідача від 02.05.2024 №262518-14/1590-2024.

На підстав висновків Акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувану вимогу щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024.

З даною вимогою позивач не погоджується в частині пунктів 6, 7 та 8, а саме:

п.6 Забезпечити відшкодування на користь УКБ ЧМР з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади витрат на оплату за паливно-мастильні матеріали без наявності первинних документів про їх отримання (чеків РРО із зазначенням найменування, кількості, вартості фактично отриманих нафтопродуктів, або ж чеків з автозаправного терміналу), що передбачено при заправці по паливній картці автомобілів, на загальну суму 325 656,24 грн, відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України. У випадку неможливості забезпечення відшкодування у вищезгаданому порядку, розглянути питання щодо відшкодування шкоди (збитків) з винної особи відповідно до норм статей 130 -136 КЗпП України;

п.7 Забезпечити відшкодування на користь УКБ ЧМР з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договорів підрядниками, які відшкодовані шляхом підписання додаткових угод до договорів щодо проведення розрахунків взаємозаліком на загальну суму 615 786,22 грн, відповідно до норм статей 22, 610-625 Цивільного кодексу України та з урахуванням статті 64 Бюджетного кодексу України.

п.8 Забезпечити відшкодування на користь УКБ ЧМР з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади витрат на розрахунки з підзвітними особами без підтвердження первинними документами на загальну суму 3 375,00 грн, відповідно до норм статей 130-136 КЗпП України.

Також позивач вважає дії Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 незаконними та протиправними.

Надаючи оцінку доводам сторін, викладеним в заявах по суті спору та перевіряючи дії відповідача на відповідність приписам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суд зважає на таке.

Згідно з ст.1, 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон №2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог ст.4 Закону №2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.

Статтею 10 Закону №2939-XII передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право:

1) перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу в ході державного фінансового контролю на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підприємствам, установам та організаціям, що контролюються; призупиняти в межах своїх повноважень бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами в установленому законодавством порядку, а також застосовувати та ініціювати застосування відповідно до закону інших заходів впливу у разі виявлення порушень законодавства;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних органів виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України;

при проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про порушення, а на підставі рішення суду - вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державного фінансового контролю та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об`єктів, що контролюються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавної форми власності, що мали правові відносини із зазначеними об`єктами - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об`єктів, що контролюються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході здійснення державного фінансового контролю;

7) пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства;

9) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

10) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

11) одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

12) проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється;

13) при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку;

14) ініціювати проведення перевірок робочими групами центральних органів виконавчої влади;

15) порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

Згідно з ч.1-3, 10, 17 ст. 11 Закону №2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

Зустрічні звірки, які проводяться органами державного фінансового контролю, не є контрольними заходами і проводяться у разі виникнення потреби у їх проведенні на підставі направлення, виписаного керівником органу державного фінансового контролю.

Частиною 2 статті 15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Відповідно до вимог п.1, пп.1, 3 п.3, пп.2, 3, 9 п.4, пп.16, п.6, п.7 Положення про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, даліПоложення №43), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба).

Основними завданнями Держаудитслужби, зокрема, є: реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань:

- здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб`єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні;

- реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель;

- вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь;

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, даліПорядок №550).

Згідно з п.2, 3 Порядку №550, інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні, зокрема:

- акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення до акта ревізії (за їх наявності) та висновки до них є невід`ємною частиною акта;

- додатки до акта ревізії - документи, які містять інформацію про фінансово-господарську діяльність об`єкта контролю, інші документи та інформацію, які підтверджують зміст акта ревізії;

- зустрічна звірка - метод документального та фактичного підтвердження в об`єкта зустрічної звірки виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю;

- матеріали ревізії - акт ревізії з додатками до акта ревізії та інші документи, отримані за результатами проведення або реалізації результатів ревізії;

- об`єкт зустрічної звірки - юридичні особи, які мали правовідносини з об`єктом контролю та/або залучалися для виконання договірних відносин із об`єктом контролю, та/або юридичні особи, товари, роботи, послуги яких використовувалися для виконання цих договірних відносин;

- об`єкт контролю - підконтрольна установа та її відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також суб`єкт господарювання незалежно від форми власності, який не віднесено Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» до підконтрольних установ та у якого здійснюється державний фінансовий контроль на підставі судового рішення, ухваленого у кримінальному провадженні;

- орган державного фінансового контролю - Держаудитслужба, її міжрегіональні територіальні органи;

- планова виїзна ревізія - ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані проведення заходів державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія, не частіше ніж один раз на календарний рік;

- фінансово-господарська діяльність об`єкта контролю - сукупність рішень, дій та операцій, які об`єкт контролю приймає та здійснює в частині володіння, використання та розпорядження фінансовими ресурсами, необоротними та іншими активами.

Пунктами 4-8, 12 Порядку №550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами державного фінансового контролю відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Органи державного фінансового контролю за письмовим зверненням можуть отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об`єкта контролю.

У ході підготовки до ревізії посадовими особами органу державного фінансового контролю складається програма ревізії.

Програма ревізії має містити найменування об`єкта контролю, тему, період та питання, що підлягають ревізії відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю. Програма затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником чи уповноваженою керівником цього органу посадовою особою.

Під час проведення ревізії до програми ревізії можуть вноситися зміни у порядку її затвердження.

У разі потреби зміни періоду, що підлягає ревізії, після внесення в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю (або отримання відповідного рішення суду в разі проведення позапланової виїзної ревізії) до програми ревізії вносяться відповідні зміни, які затверджуються та видаються у порядку затвердження програми ревізії. При цьому нове направлення не оформлюється.

Посадова особа органу державного фінансового контролю, яка проводить ревізію, надає на вимогу керівника об`єкта контролю чи його заступника копію програми ревізії.

Орган державного фінансового контролю, що проводить планову виїзну ревізію, повідомляє об`єкту контролю одним із способів, визначених у пункті 39 цього Порядку, про дати її початку та закінчення. Планова виїзна ревізія розпочинається не раніше ніж через 10 календарних днів після надіслання об`єкту контролю повідомлення.

Про проведення позапланової виїзної ревізії та зустрічної звірки не повідомляється.

Перед початком ревізії посадові особи органу державного фінансового контролю та залучені фахівці повинні під розписку на примірнику органу державного фінансового контролю видати керівнику об`єкта контролю чи його заступнику направлення та копію рішення суду (у разі проведення позапланової виїзної ревізії за рішенням суду).

Якщо керівник об`єкта контролю чи його заступник відмовляється від підпису, але не заперечує проти проведення ревізії, про це зазначається у вступній частині акта ревізії.

Згідно з п.16 Порядку №550, ревізія проводиться шляхом:

- документальної перевірки, що передбачає встановлення відповідності законодавству установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних і зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об`єкта контролю, пов`язаних із плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта контролю чи його заступником у строк, який зазначається посадовими особами органу державного фінансового контролю у вимозі про надання документів та встановлюється з урахуванням запитуваного обсягу таких документів;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних посадових осіб органу державного фінансового контролю або фахівців інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об`єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб`єкта господарювання - виконавців робіт.

Документальна і фактична перевірки проводяться щодо дотримання вимог законів та інших нормативно-правових актів. Фактична перевірка здійснюється станом на дату її проведення незалежно від періоду, що підлягає ревізії. Для підтвердження результатів фактичної перевірки та фактів, що стосуються періоду, який підлягає ревізії, посадові особи органу державного фінансового контролю можуть перевіряти документи об`єкта контролю і за інші періоди фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю.

Відповідно до вимог абз.1-6 п.26 Порядку №550, з метою підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку об`єкта контролю органами державного фінансового контролю можуть проводитися зустрічні звірки на підприємствах, в установах та організаціях.

Для проведення зустрічної звірки посадовій особі органу державного фінансового контролю та залученому фахівцю видається направлення встановленого Мінфіном зразка.

Направлення на проведення зустрічної звірки надається керівнику об`єкта зустрічної звірки чи його заступнику у спосіб, визначений пунктом 12 цього Порядку.

За результатами зустрічної звірки складається у чотирьох примірниках довідка, перший, другий і третій примірники якої долучаються до додатків до акта ревізії. Четвертий примірник довідки складається для підприємства (установи чи організації), на якому проводилася зустрічна звірка.

Довідку зустрічної звірки підписує посадова особа органу державного фінансового контролю. У разі проведення посадовими особами органу державного фінансового контролю та залученими фахівцями зустрічної звірки у складі групи довідку зустрічної звірки підписує керівник групи.

Вручення підприємству (установі чи організації) довідки зустрічної звірки здійснюється у тому ж порядку, який визначено для акта ревізії.

Згідно з абз.1-5 п.35, абз.1 п.36, абз.1 п.40, п.42, 43 Порядку №550, результати ревізії оформляються актом, який повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку органу державного фінансового контролю, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Акт ревізії містить:

- вступну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, тема ревізії, повне найменування об`єкта контролю, його місцезнаходження, адреса електронної пошти, відомості про організаційно-правову форму та форму власності, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, дати початку і закінчення ревізії, період, який підлягав ревізії, перелік посадових осіб органу державного фінансового контролю та залучених фахівців, які проводили ревізію, перелік осіб, які відповідали за фінансово-господарську діяльність об`єкта контролю у період, що підлягав ревізії, інші відомості щодо організаційної структури об`єкта контролю, наявності підпорядкованих йому підприємств, установ, організацій, перебігу ревізії та перешкоджання у її проведенні, а також факти відмови від підписання або неможливість підписання документів у разі наявності;

- констатуючу частину, в якій наведено інформацію про результати ревізії в розрізі кожного питання програми із зазначенням, за який період, яким способом (вибірковим, суцільним) та за якими документами перевірено ці питання, висновок про наявність або відсутність порушень законодавства, визначений у разі наявності в установленому законодавством порядку розмір збитків, завданих державі чи об`єкту контролю внаслідок таких порушень, а також іншу інформацію, що стосується діяльності та фінансового стану об`єкта контролю, та факти, що стосуються періоду, який підлягає ревізії.

Виявлені допущені об`єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції органу державного фінансового контролю, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов`язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.

Акт ревізії підписується посадовою особою органу державного фінансового контролю та керівником і головним бухгалтером об`єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об`єкта.

Керівник, головний бухгалтер та інші визначені працівники об`єкта контролю зобов`язані ознайомитися з актом ревізії та у разі погодження з викладеними у ньому фактами підписати отримані примірники акта. У разі наявності заперечень щодо змісту акта ревізії керівник, головний бухгалтер чи інші особи підписують його із застереженням.

У разі підписання акта ревізії із запереченнями керівник об`єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення органу державного фінансового контролю акта ревізії повинен подати йому підписані заперечення. Якщо протягом цього строку заперечення щодо акта не надійдуть, то орган державного фінансового контролю вживає заходів для реалізації результатів ревізії.

Орган державного фінансового контролю аналізує правильність обґрунтувань, викладених у запереченнях, і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень дає на них висновок, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.

Пунктом 46 Порядку №550 передбачено, що якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, та у разі надходження заперечень до нього - не пізніше ніж 10 робочих днів після надсилання висновків на такі заперечення об`єкту контролю надсилається вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Предметом судового контролю у даній справі є оскаржувана позивачем вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024 (в частині п. 6, 7, 8), яка є актом індивідуальної дії, та який спрямований на корегування роботи підконтрольної організації - Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради, та обов`язковою до виконання.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (даліКАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду (зокрема, але не виключно, постанови ВС від 08.05.2018 у справі №826/3350/17, від 26.03.2020 у справі№2040/6730/18, від 06.07.2023 у справі №1740/2398/18, від 22.12.2023 у справі №826/18064/17, від 02.07.2024 у справі №600/2824/23-а, від 25.07.2024 у справі №160/12986/21), під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги, як індивідуально-правового акту.

У вказаних постановах Верховний Суд також досліджував питання: якою є правова природа «законної вимоги» контролюючого органу, її правове навантаження.

Так, згідно наведеної усталеної практики Верховного Суду, «законна вимога» контролюючого органу про усунення виявлених порушень законодавства повинна бути здійснена у письмовій формі, сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції (завдань і функцій відповідно до законодавства), містити чіткі, конкретні і зрозумілі приписи на адресу підконтрольного суб`єкту (об`єкту контролю, його посадових осіб), які є обов`язковими до виконання останнім.

При цьому, «законність» письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, що в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

В контексті спірних правовідносин необхідно також дослідити правову природу встановлених ревізією порушень, перевірити доведеність фактів порушень під час здійснення фінансово-господарської діяльності підконтрольної організації, які і стали підставою для виставлення оскаржуваної вимоги.

Щодо пункту 6 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024.

Під час проведення ревізії встановлено, що Управління за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 здійснювало закупівлю паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Укрнафта-Постач» (договір від 27.04.2021 №44-2021), ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» (договір від 26.09.2022 СК166/298вс), ТОВ «ОККО-Постач» (договір від 02.12.2022 №53ТЛБЗ-32879/22 та від 23.02.2023 №53ТЛБЗ-5058/23).

Згідно з Договором про закупівлю товарів від 27.04.2021 №44-2021 ТОВ «Укрнафта-Постач» (Постачальник) постачає УКБ ЧМР (Замовник) бензин А-92, бензин А-95 (талони) та здає в установлені Договором строки поставку товару, а Замовник - отримує та оплачує їх. Ціна договору складає 103600,00 грн.

Відповідно до п.5.3 Договору від 27.04.2021 №44-2021 після підписання сторонами акту приймання-передачі партії товару на зберігання Постачальник видає Замовнику по акту приймання - передачі талонів на кількість придбаного та оплаченого Замовником товару.

Пунктом 5.4 цього Договору передбачено, що Товар видається Замовнику зі зберігання лише на підставі та в обмін на талони, видані Постачальником Замовнику. Пунктом 5.5 Договору передбачено, що протягом терміну зберігання право власності на Товар від Замовника до Постачальника не переходить.

Згідно з договором поставки від 26.09.2022 №СК166/298вс ТОВ «Лівайн торг» (Постачальник) зобов`язується передати УКБ ЧМР (Покупець) Товар Бензин A-92Energy, А-95 на загальну суму 27900,00 грн.

Відповідно до п.1.5 договору поставки від 26.09.2022 №СК166/298вс відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами скетч-картами на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442.

Картка є підставою для видачі відповідно до пп. 5.2.1, 5.2.2 Договору передача Покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред`явленні довіреними особами Покупця скетч-карти. Скретч (заправки) з АЗС вказаного в карті в об`ємі і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скетч картах вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скетч-картці.

Згідно з договорами купівлі-продажу від 02.12.2022 №53ТЛБЗ-32879/22 та від 23.02.2023 №53ТЛБЗ-5058/23 ТОВ «Окко-Постач» постачає товар Бензин А-95 на суму 37960,00 грн та 169750,00 грн відповідно до п.5.4 договорів купівлі-продажу від 02.12.2022 №53ТЛБЗ-32879/22 та від 23.02.2023 №53ТЛБЗ-5058/23 видача товару Покупцю зі зберігання здійснюється шляхом заправки через паливо-роздавальні колонки в паливний бак автотранспортних засобів або тару Покупця, згідно вимог законодавства. Відповідно до п.5.5 для отримання Товарів зі зберігання, Покупець зобов`язаний пред`явити відповідні довірчі документи (скетч карти/паливні картки), що підтверджують право на отримання Товару.

Так, постачання паливно-мастильних матеріалів регулюється спеціалізованими правовими актами.

Відповідно до розділу 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі - Інструкція №281) визначено, що талон на пальне це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Тобто, купівля-продаж талону на пальне - це купівля-продаж майнового права на отримання товару (пального), а не купівля-продаж самого пального.

Відповідно до Інструкції №281, відпуск нафтопродуктів через АЗС може здійснюватися за готівку (п.10.3.1), за відомостями (за безготівковими розрахунками на підставі договорів між підприємством і споживачем) (п.10.3.2), за талонами (п.10.3.3), за платіжними картками (п.10.3.4).

Одночасно, відповідно до п.10, 11 та п.15 Додатка 7 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом «Технічні .вимоги до спеціалізованих електронних контрольно- касових апаратів для автозаправних станцій» від 27.06.2002 №13 - на відпущене за талонами пальне АЗС повинна видати водієві фіскальний чек РРО. Для реєстрації розрахункових операцій на АЗС в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій зареєстровані спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які забезпечують реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів, відпуск нафтопродуктів операторами АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки без проведення реєстрації операції з відпуску технічно виключається.

Згідно з п.9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (далі - Правила), розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з нафтопродуктами споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ за установленою формою на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Порядок здійснення розрахункових операцій, зокрема у сфері торгівлі, визначений нормами Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з пунктами 1, 2 статті 3 даного Закону, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Для реєстрації розрахункових операцій на АЗС в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій зареєстровані спеціалізовані електронні контрольно-касові апарати, які забезпечують реєстрацію грошових коштів і надання розрахункових документів у єдиному технологічному циклі з відпусканням нафтопродуктів. Відпуск нафтопродуктів операторами АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки без проведення реєстрації операції з відпуску технічно виключається.

Враховуючи вищенаведене, допустимими доказами операцій з відпуску(продажу) пального на АЗС є виключно розрахункові документи, роздруковані реєстратором розрахункових операцій.

Разом з тим, при проведенні ревізії УКБ ЧМР чеків РРО із зазначенням найменування, кількості, вартості фактично отриманих нафтопродуктів, або ж чеків з автозаправного терміналу (витрата по карті), що передбачено при заправці по паливній картці водіями не надано.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача, що відсутність у УКБ ЧМР розрахункових документів, роздрукованих реєстратором розрахункових операцій на операції з відпуску пального, не підтверджує відомості про господарську операцію та її здійснення по фактичному постачанню ПММ в межах вищезазначених угод.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно, до п.2.1 та п.2.14. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 №88 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку.

А отже, оскільки в ході проведення ревізії, документів, що підтверджують обсяг господарської операції з фактичного отримання паливно-мастильних матеріалів на АЗС які мають відношення до Управління надано не було, тобто документів, що підтверджують фактичне отримання УКБ ЧМР паливно-мастильних матеріалів на АЗС, а згідно меморіального ордеру №13 в Дт рахунку 8113 «Матеріальні витрати» УКБ ЧМР щомісячно списувалось пальне по атмобілях Skoda Octavia A7 державний номер НОМЕР_1 та ГАЗ-3115-101 державний номер НОМЕР_2 на підставі накопичувальних Карток обліку витрат бензину на загальну суму 325656,24 грн, з яких за період з 01.04.2021 по 31.12.2021 - 72008,04 грн, за 2022 рік - 113867,50 грн, за 2023 рік - 139780,70 грн, висновок відповідача в зазначеній частині є правомірним.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження позивача, що відповідач вже у попередніх періодах проводив ревізію списання паливно-мастильних матеріалів, оскільки такі жодним чином не спростовують встановлені в ході ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, порушення.

Щодо пункту 7 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024.

Відповідно до вимог п.39 ст.64 Бюджетного кодексу України до складу доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад складають штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України (далі - Господарський кодекс) штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 Кодексу.

Статтею 2 Господарського кодексу визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Частиною 1 ст.3 Господарського кодексу визначено, що під господарською діяльністю у Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Ціна відповідно до ч.1 ст.189 Кодексу є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

Відповідно до ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету та поділяються на групи (підгрупи), одними із яких є плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, та надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності.

Пунктом 15 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України визначено, що власні надходження бюджетних установ - це кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.

Оскільки штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) відповідно до норм Кодексу не є ціною послуг вартісного характеру, тому не можуть зараховуватись як власні надходження бюджетних установ.

Крім цього, згідно з п.7.1 Рішення міської ради від 25.11.2021 №13/VIII-20 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2022 рік» (далі - Рішення №13) та п.7.1 Рішення міської ради від 30.11.2022 №24/VIII-38 «Про бюджет Чернігівської міської територіальної громади на 2023 рік» (далі- Рішення №24) до доходів загального фонду Бюджету Чернігівської міської територіальної громади належать доходи, визначені, зокрема ст.64 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п.39 ст.64 Бюджетного кодексу України склад доходів загального фонду бюджетів міських територіальних громад включає штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Так, ревізією виконання господарських договорів в частині застосування та сплати штрафних санкцій і пені за несвоєчасне виконання підрядниками взятих на себе зобов`язань було встановлено, що УКБ ЧМР в порушення вимог п.39 ст.64 Бюджетного кодексу України, Рішення №13 та Рішення №24 за укладеними договорами проведено взаєморозрахунки в не грошовій формі на загальну суму 615 786,22 грн, в тому числі у 2022 році - 455 780,17 грн та у 2023 році - 160 006,05 грн, чим завдано збитки місцевому бюджету.

В ході ревізії встановлено, що по бухгалтерському обліку УКБ ЧМР нарахування штрафних санкцій по об`єкту «Будівництво будівлі «Палац спорту» у м. Чернігові, Чернігівської області» у сумі 175600,10 грн, з яких: 26789,10 грн по договору від 19.04.2021 №19-04/21 та 148811,00 грн по договору від 16.11.2021 №12-10/21 згідно з листами від 10.11.2023 №1147 та №1146 не відображено та до бюджету кошти не перераховувались.

Також, під час ревізії встановлено, що з нарахованими штрафними санкціями ТОВ «Спортпроект» погодилось, але в той же час повідомило, що під час виконання ними робіт у ТОВ «Чернігівобленерго» були відсутні вимоги щодо розробки розділу «Автоматична система збору даних комерційного обліку електроенергії будівлі «Палац спорту» (далі - АСКОЕ) у м. Чернігові на базі інформаційних технологій систем передачі даних», розроблення якого не входить до завдання на проектування за жодним договором. Також ТОВ «Спортпроект» надало розрахунок вартості зазначеного розділу, що складав 198000,00 грн та звернулось з проханням зробити взаємозалік сум нарахованих штрафів на суму додатково виконаних робіт.

Разом з тим, вартість робіт по розробці розділу «АСКОЕ будівлі «Палац спорту у м. Чернігові на базі інформаційних технологій систем передачі даних», в бухгалтерському обліку УКБ ЧМР у сумі 198000,00 грн в бухгалтерському обліку не відображено.

Відповідно до п.4 ст.13 Бюджетного кодексу України передбачений перелік власних надходжень бюджетних установ. Цей перелік є вичерпним та не передбачає такий вид власних надходжень, як пеня.

Згідно з листами Державного казначейства України від 13.04.2007 №3.3-07/877-4520 та Міністерства фінансів України від 18.04.2007 №31-16020-01-9/8023, доходи бюджетних установ, які не належать до жодної із груп власних надходжень, не можуть належати бюджетним установам та повинні бути перераховані до бюджету.

Тобто, при виконанні бюджетними установами договірних зобов`язань слід керуватися положеннями ст.1 Бюджетного кодексу України, в якій зазначено, що відносини, які виникають під час складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються Бюджетним кодексом України.

Таким чином, відповідачем правомірно висунуто вимогу забезпечити відшкодування на користь УКБ ЧМР з подальшим спрямуванням до доходів бюджету міської територіальної громади нарахованих штрафних санкцій за невиконання умов договорів підрядниками, які відшкодовані шляхом підписання додаткових угод до договорів щодо проведення розрахунків взаємозаліком на загальну суму 813 786,22 грн відповідно до норм ст.22, 610-625 Цивільного кодексу України та з урахуванням ст.64 Бюджетного кодексу України.

Щодо пункту 8 вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024.

Ревізією відшкодування інших витрат, проведених за рахунок підзвітних коштів, встановлено не підтвердження здійснення господарських операцій, щодо використання підзвітних коштів на інші витрати суму 3375,00 грн.

Згідно з п.3 наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів / електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» документи, які підтверджують понесені платником податку суми фактичних витрат коштів/електронних грошей на відрядження або для виконання окремих цивільно-правових дій, зазначаються у таблиці на зворотному боці Звіту.

В порушення п.2.3 та 2.14 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи зазначені на зворотньому боці Звіту не мають всі обов`язкові реквізити, а саме зміст та обсяг господарської операції які мають відношення до УКБ ЧМР, та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, а саме логічній ув`язці.

Так, відповідно до Звітів про використання коштів, виданих під звіт по відшкодуванню інших витрат, проведених за рахунок підзвітних коштів, а саме на підставі первинних документів ревізією не встановлено, що кошти використані саме на службовий автотранспорт УКБ ЧМР, а саме згідно з авансовими звітами:

від 20.07.2021 №35 заступника начальника УКБ ЧМР ОСОБА_1 за ремонт коліс відповідно до квитанції №353310 від 16.07.2021 в сумі 440,00 грн ФОП ОСОБА_2 , не підтверджено, що ремонт коліс здійснювався саме службового автомобіля УКБ ЧМР (відповідно до наказу від 16.07.2021 №31/а за підписом начальника управління В.Почепа відшкодовано витрачені кошти в повному обсязі);

від 20.04.2022 №7 начальника УКБ ЧМР ОСОБА_3 за послуги з сезонної заміни шин відповідно до товарного чеку №24 від 18.04.2022 на суму 760,00 грн ФОП ОСОБА_4 , не підтверджено, що заміна шин здійснена саме на службовий автомобіль УКБ ЧМР (наказ на відшкодовання витрачених коштів не наданий, кошти відшкодовано в повному обсязі);

від 07.11.2022 №22 начальника УКБ ЧМР ОСОБА_3 за ремонт коліс відповідно до квитанції до прибуткового ордеру №711422 від в сумі 340,00 грн ФОП ОСОБА_5 , не підтверджено, що ремонт коліс здійснювався саме службового автомобіля УКБ ЧМР (відповідно до наказу від 04.11.2022 №18/а за підписом начальника управління В.Почепа відшкодовано витрачені кошти в повному обсязі);

від 14.11.2022 №25 заступника начальника УКБ ЧМР ОСОБА_1 за послуги СТО відповідно до фіскального чеку від 10.11.2022 №4000269155 час операції 17:27:54 у сумі 1835,00 грн, ремонт проводився СТО Мустанг сервіс м.Славутич Київської області при тому, що відрядження до м. Славутич Київської області відсутнє (відповідно до наказу від 10.11.2022 №22/а за підписом начальника УКБ ЧМР В.Почепа відшкодовано витрачені кошти в повному обсязі).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №996 визначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

В ході ревізії УКБ ЧМР не було надано інших документів, крім тих на які є посилання в акті ревізії щодо підтвердження первинними документами змісту господарської операції які мають відношення до Управління.

Таким чином, висновок відповідача про порушення ч.2 ст.9 Закону №996, а саме щодо проведення видатків не підтверджених первинними документами, що містять зміст та обсяг господарської операції, які має відношення до УКБ ЧМР з логічною ув`язкою на загальну суму 3375,00 грн, що призвело до втрат на відповідну суму, є правомірними.

Таким чином, вимога відповідача в оскаржуваній частині (п.6, 7 та 8) є правомірною та скасуванню не підлягає.

Щодо решти пунктів вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024, суд зазначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А тому, оскільки предметом даної справи є вимога відповідача в частині пунктів 6, 7, 8, а в позовній заяві та в заявах по суті справи відсутні будь-які обгрунтування протиправності вимоги в частині пунктів 1, 2, 3, 4, 5, а також відсутні твердження про порушення прав позивача та враховуючи, що захисту підлягає виключно порушене право, надання судом правової оцінки пунктам 1, 2, 3, 4, 5 вимоги від 14.05.2024 №262518-14/1720-2024 виходить за межі предмета даного спору.

Щодо посилань позивача на недостовірність інформації відносно обставин заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III та IV квартал 2023 року та протиправність дій Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області щодо проведення ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.12.2023 незаконними та протиправними, суд звертає увагу, що відповідачем, відповідно до п.5.2.4.2 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на III квартал 2023 року, з 15.09.2023 розпочато ревізію фінансово-господарської діяльності УКБ ЧМР за період з 01.04.2021 по 30.06.2023.

У відповідності до п.8 Порядку №550 про проведення заходу державного фінансового контролю УКБ ЧМР було повідомлено листом від 04.09.2023 №262518-14/3051-2023 із зазначенням дати початку та закінчення ревізії (з 15.09.2023 по 26.10.2023, з можливим продовженням відповідно до вимог Порядку №550).

На підставі направлень від 12.09.2023 №325, 326, 327, 328, проводилась ревізія фінансово-господарської діяльності в УКБ ЧМР.

Виходом 15.09.2023 до УКБ ЧМР, за юридичною та фактичною адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, будинок 19, відповідно до п.12 Порядку №550, начальнику Управління ОСОБА_3 під розписку на примірниках Управління, вручені направлення та допущено до проведення ревізії.

Відповідно до п.14 Постанови №550 посадові особи Управління здійснили запис в журналі реєстрації перевірок УКБ ЧМР.

Керуючись п.26 Порядку №550, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу, якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку УКБ ЧМР, на підставі направлень від 03.10.2023 №390, №391 було здійснено вихід для проведення зустрічної звірки в ТОВ «УТБ-Інжиніринг» та на підставі направлень від 03.11.2023 №445, №445 в ТОВ «ЕКО КОМФОРТ ГРУП».

Проте, з огляду на те, що ТОВ «ЕКО КОМФРТ ГРУПП» не надано первинних документів, щодо понесених витрат, які оплачені УКБ ЧМР, не підтверджено первинними документами суму 12,7 млн. гривень, та відповідно, ТОВ «УТБ-Інжиніринг» не надано первинних документів, щодо понесених витрат, які оплачені УКБ ЧМР не підтверджено первинними документами суму 187,74 млн. гривень.

Отже, не надання ТОВ «ЕКО КОМФОРТ ГРУП» та ТОВ «УТБ-Інжиніринг» документів було однією з підстав для складання акта про неможливість проведення ревізії від 30.11.2023.

Крім того, з метою реалізації повноважень, визначених ст.10 Закону №2939, п.16, 18 Порядку №550, керівнику УКБ ЧМР було вручено 20 запитів про надання документів, інформацій та пояснень.

На запити про надання документів, УКБ ЧМР надавались документи не в повному обсязі, вибірково та із затриманням. На більшість запитів УКБ ЧМР надало узагальнюючі документи без підтвердження первинними документами або взагалі не надало.

З огляду на зазначене, у зв`язку з ненаданням (не повним наданням) бухгалтерських, первинних документів, в тому числі на об`єктах зустрічних звірок, а також з інших об 'активних і незалежних від Управління обставин, відповідно до п.23 Порядку №550, проведення ревізії фінансово-господарської діяльності УКБ ЧМР за період з 01.04.2021 по 30.06.2023 виявилось неможливим, а тому складено Акт про неможливість проведення ревізії із зазначенням відповідних причин від 30.11.2023, який надано УКБ ЧМР в установленому законом порядку.

Відповідно до п.23 Порядку №550 у разі відсутності бухгалтерського обліку на об`єкті контролю, недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю або залученого фахівця до проведення ревізії та ненадання необхідних для перевірки документів, наявності інших об`єктивних і незалежних від органу державного фінансового контролю обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню ревізії, посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує акт про неможливість проведення ревізії із зазначенням відповідних причин, який надається об`єкту контролю одним із способів, визначених у п.39 цього Порядку, та долучається до матеріалів ревізії.

У разі усунення таких обставин ревізія за рішенням керівника органу державного фінансового контролю може бути завершена в установленому законодавством порядку. При цьому до її тривалості не включається строк, протягом якого ревізія фактично не проводилася. В іншому випадку ревізія не вважається проведеною і орган державного фінансового контролю має право вдруге організувати та провести ревізію об`єкта контролю, зокрема в плановому порядку, протягом того ж календарного року.

Про факти недопущення посадових осіб органу державного фінансового контролю до проведення ревізії, ненадання необхідних для перевірки документів та інші незалежні від органу державного фінансового контролю обставини, що перешкоджають проведенню ревізії, орган державного фінансового контролю інформує правоохоронні органи для вжиття заходів, передбачених законодавством.

Зазначені обставини позивачем не спростовані, позаяк, з боку відповідача підтверджуються направленими до Чернігівської обласної прокуратури повідомлення про вчинення кримінального правопорушення передбаченого статтею 351 Кримінального кодексу України «Перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю, Рахункової палати, члена Рахункової палати» Кримінального кодексу України.

А тому, з огляду на те, що документи які вимагались не надано, що унеможливлювало проведенню ревізії в цілому, відповідачем в повній мірі дотримано законодавства в цій частині.

Також суд звертає увагу, що за потреби Держаудитслужба може прийняти рішення про внесення змін до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби у строки, пізніші за встановлені пунктом 4 цього розділу.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області направило лист від 27.11.2023 №262502-12/4216-2023 про внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року.

Наказом Північного офісу Держаудитслужби від 04.12.2023 №328 затверджено зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року та включено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 31.11.2023.

Крім того, листом від 08.01.2024 №262502-12/70-2024 відповідачем направлено пропозиції про внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року, де просить внести зміни до періоду а саме - термін завершення періоду, що підлягає контролю, визначити «31.12.2023» замість «30.11.2023».

Листом від 10.01.2024 № 000200-18/346-2024 повідомлено відповідача, що Державна аудиторська служба України погоджує зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року в частині зміни періоду проведення ревізії.

Наказом Північного офісу Держаудитслужби від 11.01.2024 №5 затверджено зміни до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року.

А отже, відповідачем не було порушено вимоги чинного законодавства в частині внесення змін до Плану проведення заходів державного фінансового контролю Північного офісу Держаудитслужби на IV квартал 2023 року.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до п.6 розділу VI «Внесення змін до планів» Інструкції №319, якщо проведення заходу державного фінансового контролю, включеного до плану ДФК Держаудитслужби або плану ДФК офісу Держаудитслужби, з об`єктивних причин є неможливим, про що складено відповідний акт, такий захід державного фінансового контролю із відповідного плану не виключається. Повторне включення такого заходу державного фінансового контролю до планів ДФК Держаудитслужби та офісів Держаудитслужби здійснюється в установленому порядку після усунення обставин, що перешкоджали його проведенню.

А отже, оскільки відповідачем складено Акт про неможливість проведення ревізія фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради за період з 01.04.2021 по 30.06.2023, така ревізія вважається не проведеною і в Управління наявне право проводити ревізію у плановому порядку протягом того ж кварталу (п.23 Порядку №550).

Враховуючи все вищевикладене, у позові Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради слід відмовити в повному обсязі.

У рішенні від10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський Суд з прав людини наголосив, що «... Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від27.09.2001)».

Суд зауважує, що в частині судового контролю за дискреційними адміністративними актами Європейським Судом з прав людини вироблено позицію, за якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (рішення у справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки» від31.07.2008, рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» від22.11.1995, рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» від21.07.2011, рішення у справі «Путтер проти Болгарії» від02.12.2010).

Крім того, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, надання правової дискреції органам влади у вигляді необмежених повноважень є несумісним з принципом верховенства права і закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам та порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання (рішення у справі «Волохи проти України» від02.11.2006, рішення у справі «Malone v. United Kindom» від02.08.1984).

У справі «Салов проти України» (заява №65518/01; від06.09.2005; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99; від27.09.2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A №303-A; від09.12.1994; пункт 29).

У справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від10.02.2010; пункт 58) зазначено, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява №49684/99, п.30, від27.09.2001). На важливість дотримання судами вимоги щодо мотивованості (обґрунтованості) рішень йдеться також у ряді інших рішень ЄСПЛ (наприклад, «Богатова проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України» та ін.).

Підсумовуючи, суд зазначає ч.1 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України якою встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. При цьому згідно із ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Також згідно з ч.1 ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, треті особи, без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне підприємство «ЕНТЕР БУД», Товариство з обмеженою відповідальністю «УТБ-Інжиніринг» про визнання протиправними дій та визнання протиправною, скасування вимоги відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивач Управління капітального будівництва Чернігівської міської ради (вул. Івана Мазепи, 19, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14017, код ЄДРПОУ 05517729).

Відповідач Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14000), код ЭДРПОУ 40919597).

Третя особа - Приватне підприємство ''ЕНТЕР БУД'' (вул. Святомиколаївська, буд. 23, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 36655165).

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю ''УТБ-Інжиніринг'' (вул. Захисників України, буд.17-А, офіс 304, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40627275).

Повний текст рішення суду складено 15.11.2024.

Суддя Л.О. Житняк