Постанова

від 11.12.2007 по справі 23/335-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 11 грудня 2007 р.                                                                                   

№ 23/335-б 

Вищий

господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., -головуючого,

Мамонтової О.М.,

Удовиченка О.С.,

розглянувши матеріали  касаційної 

скарги

 Державної податкової інспекції у

Дніпровському  районі м. Києва

на постанову

Київського апеляційного

господарського суду  від 27 вересня

2007 року

у справі

№ 23/335-б господарського

суду м. Києва

за заявою

ВАТ "Чернігівське головне

підприємство "Облагротехсервіс"

до

ВАТ "Украгротех"

про

визнання банкрутом,

арбітражний керуючий

ОСОБА_1,

за

участю представників сторін:

ДПІ

у Дніпровському  районі м. Києва

-Білоцький В.в. (дов. від 09.07.2007 р. № 2382/9/10),

ВАТ

"Украгротех" -Прибиш Л.Б. (дов. від 25.05.2005),

ТОВ

"Юридична фірма "ОСОБА_2 і ОСОБА_3" -Чурікова Т.Ю. (дов. від

12.07.2007 р.);

встановив:

          У серпні 2006 року ВАТ

"Чернігівське головне підприємство "Облагротехсервіс" звернулося

до суду із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ

"Украгротех" у зв'язку з неспроможністю останнього погасити

заборгованість у розмірі 211 338,00 грн., безспірність якої підтверджується

рішенням господарського суду м. Києва від 26.01.2006 р. по справі №

8/509-47/435.

          Ухвалою господарського суду м. Києва

від 16.08.2006 р. порушено провадження у справі, введено мораторій на

задоволення вимог кредиторів.

          Ухвалою підготовчого засідання

господарського суду м. Києва від 04.10.2006 р. визнано вимоги ВАТ

"Чернігівське головне підприємство "Облагротехсервіс" на суму

211 338,00 грн. Зобов'язано заявника подати до офіційного друкованого органу

оголошення про порушення справи про банкрутство, призначено розпорядником майна

арбітражного керуючого ОСОБА_1., якого зобов'язано не пізніше 2-х місяців

надати на затвердження суду реєстр вимог кредиторів.

          Ухвалою господарського суду м. Києва

від 17.01.2007 р. (суддя Демидова А.М.) визнано кредиторами ВАТ

"Украгротех", зокрема ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на суму 7

142 208,92 грн.

          Постановою Київського апеляційного

господарського суду від 27.09.2007р. (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В.

-головуючий, Верховець А.А., Тищенко А.І.) ухвалу господарського суду залишено

без змін.

          У касаційній скарзі ДПІ у

Дніпровському районі м. Києва просить скасувати постанову суду апеляційної

інстанції та змінити ухвалу суду першої інстанції в частині визнання кредиторських

вимог ДПІ, а саме: задовольнити і включити до реєстру вимог кредиторів вимоги

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, зазначені у заяві про збільшення

кредиторських вимог. В обґрунтування посилається на порушення норм

матеріального та процесуального права, а також неправильним застосуванням п.п.

5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що

привело до не включення сум податкового зобов'язання до реєстру вимог

кредиторів.

Заслухавши суддю-доповідача,

пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи,

обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами

попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права дійшла висновку

про відсутність правових підстав для 

задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

За приписами статті 4-1

Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають

справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з

урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого

превалюють в застосуванні як спеціальні норми права.

Як вбачається з матеріалів

справи,  24.11.2006 р. ДПІ у

Дніпровському районі м. Києва звернулася до суду із заявою про визнання

кредиторських вимог до боржника в сумі 7 142 208,92 грн. (а.с. 147 т. 1).

04.12.2007 р. ДПІ у Дніпровському

районі м. Києва звернулася до господарського суду із заявою про збільшення

кредиторських вимог до боржника на 45 397,00 грн. згідно з поданою боржником

декларацією по податку на прибуток за 10 місяців 2006 року (а.с. 2 т. 3).

Місцевий господарський суд, з яким

погодився суд апеляційної інстанції, 

затвердив реєстр вимог кредиторів, в якому ДПІ у Дніпровському  районі м.Києва визнано кредитором боржника на

суму 7 142 208,92 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви ДПІ

про збільшення кредиторських вимог на 45 397,00 грн. господарський суд виходив

з того, що із вищевказаною заявою ДПІ у Дніпровському районі м. Києва

звернулася після закінчення строку, встановленого п. 1 ст. 14 Закону України

"Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом".

Даний висновок є таким, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності.

          Відповідно до вимог ч.1 ст.14  Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за

вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство,

протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі

оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані

подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника , а також

документи, що їх підтверджують.

Виходячи зі змісту ст. 14 Закону

України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  кредитор, подаючи до господарського суду

відповідну заяву самостійно визначає розмір таких вимог, підтверджує їх

відповідними документами. До обов'язків суду при розгляді відповідних заяв

входить саме перевірка їх обґрунтованості та наявності документів, що

підтверджують відповідні вимоги.

В процедурі банкротства при

розгляді заяви за грошовими вимогами до боржника, господарський суд не вирішує

спір по суті, а лише перевіряє обґрунтованість грошових вимог кредиторів.

Тому при розгляді кредиторських

вимог суд може в залежності від наявності чи відсутності доказів, що

підтверджують заборгованість божника, лише визнати або відхилити грошові

вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи,

оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ

"Украгротех"  було опубліковано

в газеті "Голос України" від 01.11.2006 р. № 204.

          Тридцятиденний строк для подачі

кредиторської заяви з дня опублікування оголошення закінчився 02.12.2006 р.

          ДПІ у Дніпровському районі м.

Києва           звернулася до

господарського суду із заявою про збільшення кредиторських вимог від 04.12.2006

р. № б/н, яка господарським судом м. Києва отримана 05.12.2007 р. (а.с. 2-3 т.

3). Тобто, як правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій,

заява з вимогами про збільшення кредиторських вимог до боржника подана із

порушенням  30-денного строку,

передбаченого ч. 1 ст. 14 Закону.

Доводи касаційної скарги про

невірне застосування п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами", оскільки податковий борг боржника до декларації по ПДВ

виник з 01.12.2006 р., тобто в останній день подачі кредиторських заяв, до

уваги не приймаються.

Нормами Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

встановлено, що після опублікування оголошення про порушення справи про

банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори незалежно від

настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими

вимогами до боржника згідно зі ст. 14 Закону.

Разом з тим, ч. 2 ст. 14 Закону

визначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення

строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не

розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в

ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. зазначений строк є граничним і

поновленню не підлягає.

          Таким чином,  оскільки із заявою про збільшення

кредиторських вимог ДПІ звернулася до суду з порушенням 30-денного строку,

встановленого ст. 14 Закону, а тому висновки судів про те, що вимоги, викладені

в заяві не розглядаються і вважаються погашеними, є законними та

обґрунтованими.

          Твердження скаржника про порушення та

неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та

процесуального права, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у

касаційному провадженні, в зв'язку з чим судовою колегією не приймаються до

уваги.

 В контексті викладеного, колегія суддів Вищого

господарського суду України вважає юридичну оцінку, дану апеляційний

господарським судом такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному

законодавстві, а тому  підстав для

задоволення касаційної скарги не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119, 11111, 11113 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної

податкової інспекції у Дніпровському 

районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 27.09.2007 р. у справі № 23/335-б залишити без змін.

Головуючий

-                                                             

М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                           

О.М. Мамонтова

О.С.Удовиченко