Постанова

від 14.11.2024 по справі 120/6411/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/6411/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

14 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач 2).

Позовні вимоги обґрунтовуються протиправним рішенням відповідача 2 № 905080150566 від 09.04.2024 про відмову у застосуванні показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 рр., при призначенні позивачу пенсії за віком на підставі заяви від 02.04.2024.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 905080150566 від 09.04.2024.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 09.04.2024 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до ст. 40 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки, враховуючи раніше виплачені суми пенсії.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято правомірне та обґрунтоване рішення про відмову у застосуванні показника середньої заробітної плати при призначенні позивачу пенсії за віком. Зазначає, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, водночас за замістом цієї норми показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, який був на час призначення попереднього виду пенсії. Відтак, на думку відповідача, оскільки позивач скористався своїм правом на призначення пенсії за вислугу років, обчисленої відповідно до Закону № 1058-IV, позивач помилково вважає, що пенсія йому призначається вперше.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, де отримував пенсію за вислугу років на підставі ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Після досягненню пенсійного віку (02.04.2024) позивач звернувся до відповідача 1 області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за останніх три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто відповідачем 2, який рішенням № 905080150566 від 09.04.2024 відмовив у застосуванні показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 рр. при призначенні позивачу пенсії за віком.

Позивач з рішенням пенсійного органу не погоджується, вважає його протиправним, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача та наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст.308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.

Відповідно до положень частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з ч частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Буквальний зміст наведених норм свідчить про те, що правила, які регулюють переведення з одного виду пенсії на інший поширюються виключно на ті три види пенсій, які призначаються за правилами Закону № 1058-IV, тобто пенсії за віком, пенсії по інвалідності та пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

У тому ж випадку, коли особа одержує пенсію, призначену за нормами іншого Закону, то призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону №1058-IV, проведене після настання віку, що дає їй на це право, не може розглядатися як переведення з одного виду пенсії на інший, позаяк мова не йде про різні види виплат в одній солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 10.04.2019 (справа № 211/1898/17) та 10.07.2018 (справа № 520/6808/17) Верховний Суд зазначив, що частиною третьою статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Разом з тим, позивач отримує пенсію за вислугу років на підстві ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зокрема після досягненню пенсійного віку (02.04.2024 року) позивач звернувся до відповідача 1 області із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме із пенсії за вислугу років на пенсію за віком, передбачену статтею 26 Закону України № 1058 із застосуванням нової середньої заробітної плати.

Тобто фактично йдеться про призначення позивачу іншого виду пенсії, а саме пенсії за віком, замість раніше призначеної пенсії за вислугу років.

Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постанові від 23.10.2018 (справа № 334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа № 185/860/17)).

Таким чином, у випадку, коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення" за вислугу років, у подальшому під час розрахунку пенсії за віком за Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

Колегія суддів зауважує, що Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не міг бути підставою для призначення позивачу пенсії за вислугу років із 2017 року, адже цей закон взагалі не передбачав цього виду пенсії. Статтею 9 Закону були передбачені такі види пенсій, як пенсія за віком, пенсія по інвалідності та пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Закон № 1058-ІV застосовувався виключно із метою обчислення розміру призначеної позивачу 2018 році пенсії, вид якої визначався Законом № 1788-ХІІ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №577/2457/17 (провадження № К/9901/19962/18).

Таким чином, при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV підлягає застосуванню середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 рр. (три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії), згідно з ч. 2 ст. 40 цього Закону.

Отже, враховуючи вищезазначене в сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Водночас, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, то належним способом захисту буде зобов`язання відповідача 1 провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2023 рр.

Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.