Постанова

від 12.11.2024 по справі 380/1373/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/1373/24 пров. № А/857/22881/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.,

суддів: Обрізка І.М., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання: Демчик Л.Р.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: Худоби Г.М.,

представника відповідача 1: Цехмейстер Л.В.,

представника відповідача 2: Смалій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 рокуу справі № 380/1373/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національного агенства України з питань державної служби, Західного міжрегіонального управління НАДСпро визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

суддя в 1-й інстанції ОСОБА_2 ,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 05 серпня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Національного агентства України з питань державної служби (далі також відповідач 1, НАДС), Західного міжрегіонального управління НАДС (далі також відповідач 2), у якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ НАДС від 19.12.2023 №377-к/о «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити його на посаді начальника Міжрегіонального управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях;

- стягнути з Міжрегіонального управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з дати звільнення до дня поновлення на роботі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

У поданій апеляційній скарзі звертає увагу про те, 06.05.2015 позивача призначено на посаду начальника Міжрегіонального управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях. У зв`язку з прийняттям постанови КМ України від 07.04.2023 №316 та наказу НАДС від 07.08.2023 №113-23, Міжрегіональне управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях реорганізується шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС. Головою НАДС призначено на посаду начальника Західного міжрегіонального управління НАДС. Також призначено заступників Західного міжрегіонального управління НАДС в порядку переведення з інших територіальних органів НАДС. Такі призначення здійснені до прийняття наказу НАДС від 07.08.2023 №113-23, чим обмежено його право на зайняття вакантної рівнозначної посади або як виняток нижчої посади в новоствореному територіальному органі НАДС.

Представник Національного агентства з питань державної служби у поданому суду апеляційної інстанції відзиві від 08.10.2024 року, звертає увагу щодо помилковості тверджень апелянта та зазначає про наступне. Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною третьою статті 87 Закону передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Частину третю статті 87 Закону на момент виникнення спірних відносин із змінами внесеними згідно із Законами України від 19 вересня 2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі Закон № 117-IX), від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», викладено в редакції Закону від 23 лютого 2021 року № 1285-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби». Одночасно із набранням чинності Законом № 117-IX набрав чинності Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким статтю 40 Кодексу законів про працю України доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.». Зазначеними законами законодавець урегулював особливості процедури звільнення державних службовців на підставі пунктів 1 і 11 частини першої статті 87 Закону, зокрема, в частині строку попередження про наступне звільнення, пропозиції посад державної служби та визначення випадків застосування законодавства про працю. ОСОБА_1 обіймав з 06 травня 2015 року посаду начальника Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Львівській та Закарпатській областях відповідно до наказу НАДС від 06 травня 2015 року № 79-К/О «Про призначення ОСОБА_1 » в порядку переведення. Отже, суб`єктом призначення для Апелянта є Голова НАДС. На виконання Постанови № 316, Наказу № 113-23 10 серпня 2023 року ОСОБА_1 попереджено про наступне звільнення та одночасно, з метою запобігання порушенню прав на продовження проходження державної служби, було запропоновано переведення на одну з посад державної служби згідно з переліком (копія попередження з переліком наявна в матеріалах справи). Зазначають про те, що Апелянту були запропоновані усі посади державної служби, які були наявні у НАДС на момент попередження Апелянта, та суб`єктом призначення яких є НАДС. Також зазначають про те, що у статті 87 Закону відсутні вимоги щодо пропонування державному службовцю посади за його місцем фактичного проживання. Апелянт в суді не заперечував та підтвердив своєчасність отримання ним попередження з пропозицією посад суб`єктом призначення для яких є Голова НАДС, та не оскаржував дану обставину.

Також, зазначають, що позивач не погодився на жодну із запропонованих посад та у судовому засіданні апелянт підтвердив свою відмову від запропонованих посад. Законом не передбачено проведення порівняльного аналізу продуктивності праці до надання попередження про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону, а порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації здійснюється після надання згоди на зайняття певної посади. З огляду, на зазначене у НАДС відносно ОСОБА_1 не виникло необхідності визначення переважного права на залишення на роботі, передбаченого законодавством про працю.

Західне міжрегіональне управління НАДС у поданому відзиві на апеляційну скаргу від 08.10.2024 року зазначає про те, що структуру, штатний розпис та кошторис Управління затверджує Голова НАДС. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Пунктом 9 Положення про Управління визначено, що начальник Управління має заступника (заступників), якого (яких) призначає на посаду (посади) і звільняє з посади (посад) Голова НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Штатна чисельність Управління становить 19 штатних одиниць, згідно штатного розпису на 2023 рік Управління (введений в дію 21 червня 2023 року), затвердженого Головою НАДС 12 липня 2023 року, відповідно до структури погодженої Міністром Кабінету Міністрів України Олегом Немчіновим 21 червня 2023 року та затвердженої Головою НАДС Наталією Алюшиною 20 червня 2023 року, в якому зокрема інших посад, наявні посади щодо яких суб`єктом призначення є Голова НАДС, а саме визначено 1 штатну посаду начальника Управління, 1 штатну посаду заступника начальника Управління начальника відділу у Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях та 1 штатну посаду заступника начальника Управління начальника відділу у Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій та Чернівецькій областях. Питання щодо призначення інших працівників Управління визначено пунктом 10 Положення про Управління, згідно з яким начальник Управління призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців Управління, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби відповідно до пункту 3 частини другої статті 34 Закону у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;. Крім того з урахуванням чисельності Управління та пунктів 1 та 4 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2015 року № 178 «Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій», зокрема іншого визначено, що у разі коли штатна чисельність управління становить понад 13 одиниць, начальник управління може мати не більше двох заступників - начальників відділів. Таким чином, Голова НАДС могла запропонувати ОСОБА_1 в Управлінні лише ті посади, щодо яких Голова НАДС є суб`єктом призначення, а саме начальника та заступників начальника Управління (всього 3 штатні одинці). Повідомляють, що станом на момент надання пропозиції в Управлінні відсутні такі посади, які могли б бути запропоновані Головою НАДС.

Апелянт ОСОБА_1 долучив до матеріалів справи додаткові пояснення від 12.11.2024 року у яких зазначив про те, що державним службовцям, яких було попереджено про наступне звільнення, одночасно був направлений однаковий перелік посад державної служби. При наданні одночасно всім однакового переліку не було враховано, що два або більше державних службовців можуть подати заяву про призначення на одну і ту ж посаду, що могло призвести до незаконних відмов у призначенні, а відтак до порушення права на державну службу, встановленого ст.19 Закону України «Про державну службу». Також позивач вважає, що при наданні пропозицій не були враховані вимоги до професійної підготовки та професійних компетентностей, як це передбачено ч.3 ст.87 Закону України «Про державну службу». Окрім того, позивачу не були запропоновані рівнозначні посади державної служби (дві штатні одиниці) заступника начальника начальника відділу Західного міжрегіонального управління НАДС. Зазначене зумовлене тим, що на момент прийняття наказу НАДС від 07.08.2023 №113-23 на зазначені посади вже були переведені особи з інших територіальних органів НАДС. Зазначає, що в період, коли вказані вище посади були вакантними, він двічі звертався до Голови НАДС з заявами про призначення його на посаду заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС з 12.07.2023, однак відповіді на заяви не отримав. Тому вважає, що відповідачем 1 порушено вимоги статей 15,20 Закону України «Про звернення громадян», статей 2,2 прим.1, п.1,2,3 ст.42 КЗпП України, статей 8,21,22,23,24 Конституції України, при призначенні на посаду не враховано його трудового стажу, досвіду роботи а також того, що в нього на утриманні є дитина з інвалідністю. Тому вважає, що його поставлено не в однакові з іншими особами умови, що свідчить про дискримінаційний характер, та чим порушено принцип державної служби, встановлений п.7 ч.1 ст.4 Закону України «про державну службу», а саме забезпечення рівного доступу до державної служби, заборону всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категорія громадян під час вступу на державну службу та її проходження. Вважає, що надання йому попередження про наступне звільнення та звільнення відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з реорганізацією є протиправним та таким, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Апелянт вважає, що відповідачами не було вжито належних заходів щодо подальшого його працевлаштування, забезпечення дотримання гарантій на працю.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи про те, що наказом НАДС від 06 травня 2015 року № 79-К/О «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Міжрегіонального управління НАДС 06 травня 2015 року в порядку переведення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 316 «Питання функціонування територіальних органів Національного агентства з питань державної служби» утворено Центральне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС та Західне міжрегіональне управління НАДС та встановлено реорганізувати територіальні органи Національного агентства з питань державної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Національного агентства з питань державної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 316 «Питання функціонування територіальних органів Національного агентства з питань державної служби» (далі Постанова № 316) утворено Центральне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС та Західне міжрегіональне управління НАДС.

Пунктом 2 Постанови № 316 встановлено реорганізувати територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 2.

Додатком 2 до Постанови № 316 визначено, що Міжрегіональне управління НАДС реорганізується шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС.

На виконання Постанови № 316 наказом НАДС від 07 серпня 2023 року № 113-23 «Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби» (далі Наказ № 113-23) реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 1.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07 серпня 2023 року № 113-23 «Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби» реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за 10 серпня 2023 року.

Пунктом 2 Додатку 1 до Наказу № 113-23 встановлено, що Міжрегіональне управління НАДС реорганізується шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС.

У зв`язку з прийняттям Постанови № 316, Наказу № 113-23 10 серпня 2023 року позивача повідомлено про наступне звільнення та одночасно, з метою запобігання порушенню прав позивача на продовження проходження державної служби, було запропоновано переведення на одну з посад державної служби згідно з переліком. Згідно переліку позивачу було запропоновано 33 посади державної служби (усі посади державної служби, які були наявні у НАДС на момент попередження позивача, та суб`єктом призначення яких є НАДС).

Позивач не погодився на жодну із запропонованих посад.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19 грудня 2023 року № 377-К/О «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Міжрегіонального управління НАДС 21 грудня 2023 року. Підставою винесення вказаного наказу є попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 та погодження Міністра Кабінету Міністрів України Олега Немчінова від 12.12.2023 №31808/0/2-23.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого наказу про його звільнення, позивач оскаржив його до суду.

Ухвалюючи рішення про відмову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що в діях відповідачів відсутні ознаки протиправності щодо порядку звільнення ОСОБА_3 на підставі статті 87 Закону №889, а відповідач-1 : Національне агентство України з питань державної служби при прийнятті спірного наказу діяло правомірно, з дотриманням вимог законодавства.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 316 «Питання функціонування територіальних органів Національного агентства з питань державної служби» утворено Центральне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС та Західне міжрегіональне управління НАДС та встановлено реорганізувати територіальні органи Національного агентства з питань державної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Національного агентства з питань державної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 квітня 2023 року № 316 «Питання функціонування територіальних органів Національного агентства з питань державної служби» (далі Постанова № 316) утворено Центральне міжрегіональне управління НАДС, Південно-Східне міжрегіональне управління НАДС та Західне міжрегіональне управління НАДС.

Пунктом 2 Постанови № 316 встановлено реорганізувати територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 2.

Додатком 2 до Постанови № 316 визначено, що Міжрегіональне управління НАДС реорганізується шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС.

На виконання Постанови № 316 наказом НАДС від 07 серпня 2023 року № 113-23 «Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби» (далі Наказ № 113-23) реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з додатком 1.

Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 07 серпня 2023 року № 113-23 «Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби» реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за 10 серпня 2023 року.

Пунктом 2 Додатку 1 до Наказу № 113-23 встановлено, що Міжрегіональне управління НАДС реорганізується шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС.

Відповідно до ч.1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частин першої-третьої статті 5 Закону України «Про державну службу» (далі Закон №889) правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом.

Частиною п`ятою статті 22 Закону№889 передбачено, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

Частиною третьою статті 87 Закону №889 передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Пунктом 1 Положення про міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Нацдержслужби 21 травня 2015 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 травня 2015 року за № 600/27045 (далі Положення № 98), Міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі Управління) підпорядковуються НАДС та є його територіальними органами.

Відповідно до пункту 9 Положення № 98 начальник Управління має заступника (заступників), якого (яких) призначає на посаду (посади) і звільняє з посади (посад) Голова НАДС відповідно до законодавства про державну службу.

Отже, Голова НАДС є суб`єктом призначення для позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 затверджено Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних підкатегорій (далі Перелік).

Посади керівників територіальних органів державних органів та їх структурних підрозділів відносяться до підкатегорії «Б1» категорії посад державної служби «Б».

У зв`язку з прийняттям Постанови № 316, Наказу № 113-23 10 серпня 2023 року позивача попереджено про наступне звільнення та одночасно, з метою запобігання порушенню прав позивача на продовження проходження державної служби, було запропоновано переведення на одну з посад державної служби згідно з переліком. Згідно переліку позивачу було запропоновано 33 посади державної служби (усі посади державної служби, які були наявні у НАДС на момент попередження позивача, та суб`єктом призначення яких є НАДС).

Позивач вказує у позові, що саме 10.08.2023 отримав від відповідача - 1 попередження про наступне звільнення із переліком запропонованих посад.

Відтак, керівник відповідача - 1 попередив позивача про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої ст.87 Закону України «Про державну службу» у письмовій формі у строки, визначені цією статтею. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті відповідачем 1 запропоновано позивачу інші рівнозначні посади державної служби (усі посади державної служби, які були наявні у НАДС на момент попередження позивача, та суб`єктом призначення яких є НАДС).

Оскільки позивач не погодився на жодну із запропонованих посад, Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 19 грудня 2023 року № 377-К/О «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Міжрегіонального управління НАДС 21 грудня 2023 року. Підставою винесення вказаного наказу є попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 та погодження Міністра Кабінету Міністрів України Олега Немчінова від 12.12.2023 №31808/0/2-23.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі Порядок № 1074), який визначає механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі органи виконавчої влади) та їх територіальних органів. Пунктами 10 та 11 Порядку № 1074 визначено, що забезпечення здійснення заходів, пов`язаних з провадженням діяльності утвореним органом виконавчої влади, покладається на його керівника. Керівник утвореного органу виконавчої влади забезпечує здійснення заходів, пов`язаних з державною реєстрацією такого органу; підготовкою, зокрема, затвердженням відповідно до закону структури та штатного розпису апарату даного органу і кошторису. Структуру Західного міжрегіонального управління НАДС погоджено: Головою НАДС 20 червня 2023 року, Міністром Кабінету Міністрів України 21 червня 2023 року. Відповідно до зазначеної структури кількість штатних посад, зокрема керівництво становить 1. Наказом НАДС від 15 травня 2023 року № 119-К/о «Про призначення ОСОБА_4 » начальником Західного міжоегіонального правління НАДС призначено з 16 травня 2023 року ОСОБА_4 .

На виконання Постанови № 316 наказом НАДС від 07 серпня 2023 року № 113-23 «Про реорганізацію територіальних органів Національного агентства України з питань державної служби» (далі Наказ № 113-23) реорганізовано територіальні органи НАДС шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів НАДС за переліком згідно з Додатком 1.

Так згідно пункту 2 Додатку 1 до Наказу № 113 реорганізовано Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Львівській та Закарпатській областях, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Волинській та Рівненській областях, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Чернівецькій, Івано-Франківській та Тернопільській областях, Міжрегіональне управління Нацдержслужби у Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях шляхом приєднання до Західного міжрегіонального управління НАДС. Пунктами 6, 8 Порядку № 1074 встановлено, що орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов`язки якого переходять його правонаступникам. Пунктом 3 Наказу № 113 визначено Головам комісій: затвердити у триденний строк персональні склади комісій, подати державному реєстратору у встановленому законодавством порядку документи, необхідні для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про прийняття рішення щодо припинення територіальних органів НАДС; затвердити у семиденний строк після утворення комісій план заходів, пов`язаних з реорганізацією територіальних органів НАДС, кошторис витрат, пов`язаний з роботою комісії з реорганізації територіального органу НАДС та подати їх НАДС; забезпечити здійснення у встановленому законодавством порядку інших заходів, пов`язаних з реорганізацією територіальних органів НАДС; інформувати кожні два тижні НАДС про стан виконання заходів з реорганізації територіальних органів. Представник НАДС підтвердив у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 було визначено Головою комісії з реорганізації Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Львівській та Закарпатській областях, однак визначених Наказом № 113 дій щодо реорганізації територіального органу ОСОБА_1 не здійснював, та не виконав Наказ № 113.

Частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу» передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 11 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей.

При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду. Частину третю статті 87 Закону на момент виникнення спірних відносин із змінами внесеними згідно із Законами України від 19 вересня 2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (далі Закон № 117-IX), від 14 січня 2020 року № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», викладено в редакції Закону від 23 лютого 2021 року № 1285-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби». Одночасно із набранням чинності Законом № 117-IX набрав чинності Закон України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», яким статтю 40 Кодексу законів про працю України доповнено частиною п`ятою такого змісту: «Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.». Зазначеними законами законодавець урегулював особливості процедури звільнення державних службовців на підставі пунктів 1 і 11 частини першої статті 87 Закону, зокрема, в частині строку попередження про наступне звільнення, пропозиції посад державної служби та визначення випадків застосування законодавства про працю.

Апелянт зазначає, що він звертався до Голови НАДС із заявами про призначення його на посаду заступника начальника Управління від 12 липня 2023 року та від 14 липня 2023 року. Проте, посада заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС штатним розписом на 2023 рік не передбачена. Відповідно до частини першої статті 41 Закону державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу: 1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; 2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Зазначене свідчить, що обов`язковим елементом для переведення на посаду державної служби є відповідне рішення керівника державної служби або суб`єкта призначення. Отже, подання заяв, прохань, клопотань суб`єкту призначення є правом державного службовця, однак у Голови НАДС, як суб`єкта призначення відсутній безальтернативний обов`язок призначати Апелянта за його проханням на посаду відповідно до статті 41 Закону. Щодо твердження Апелянта, що судом не проведено аналізу його професійної та трудової діяльності, пільг та переваг порівняно з іншими працівниками на залишення на роботі, колегія суддів зазначає наступне.

За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. ОСОБА_1 за результатами оцінювання службової діяльності у 2022 році отримав оцінку «позитивна» (копія витягу з висновку щодо оцінювання у 2022 році знаходиться у справі). Водночас згідно з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників та заступників керівників міжрегіональних управлінь НАДС, які займають посади державної служби категорії «Б», у 2022 році, затвердженого наказом НАДС від 13 грудня 2022 року № 266-К/О, ОСОБА_5 (заступнику начальника Міжрегіонального управління) було виставлено «відмінну» оцінку (копія витягу з висновку щодо оцінювання у 2022 році знаходиться у справі). Наказом НАДС від 16 липня 2015 року № 164-К/О «Про призначення ОСОБА_6 » ОСОБА_6 призначено на посаду заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС з 16 липня 2015 року. В подальшому на посаду заступника начальника Західного міжрегіонального управління НАДС було призначено в порядку переведення ОСОБА_6 , що займав посаду заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях, стаж державної служби якого станом на 01.08.2023 становить 19 років 02 місяці 22 дні (копія наказу про призначення ОСОБА_6 знаходиться у матеріалах справи). Стаж на посаді заступника начальника Міжрегіонального управління НАДС становить 8 років. Відповідно до підпункту 12 пункту 11 Положення № 500 Голова НАДС організовує здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту в апараті НАДС, його територіальних органах, на підприємствах, установах та організаціях, що належать до сфери його управління. Контроль роботи територіальних органів здійснюється Головою НАДС, зокрема, на нарадах, а також територіальні органи подають звіти про проведену ними роботу на розгляд Голові НАДС, за результатами розгляду яких проводиться аналіз діяльності. За результатами аналізу роботи державних службовців, досвіду їх роботи, результатів оцінювання та інших показників, приймається рішення про призначення на посаду. Колегія суддів вважає, що апелянтом не обґрунтовано та не доведено наявності особистих переваг щодо призначення на посаду заступника Західного міжрегіонального управління НАДС. Як засвідчують матеріали справи, на вказану посаду було призначено шляхом переведення ОСОБА_6

Частиною п`ятою статті 21 Закону № 3166-VI визначено, що керівники та заступники керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади відповідно до законодавства про державну службу. Порядок призначення на посади керівників територіальних органів центрального органу виконавчої влади встановлюється Кабінетом Міністрів України. Інші державні службовці територіальних органів центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівниками територіальних органів центрального органу виконавчої влади. Відповідно до підпункту 8 пункту 11 Положення № 500 Голова НАДС призначає на посаду та звільняє з посади керівників та заступників керівників територіальних органів НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Пунктом 9 Положення про Міжрегіональні управління встановлено, що Міжрегіональне управління очолює начальник, який призначається на посаду, звільняється з посади Головою НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Начальник Міжрегіонального управління має заступника (заступників), якого (яких) Начальник Міжрегіонального управління має заступника (заступників), якого (яких) призначає на посаду (посади) і звільняє з посади (посад) Голова НАДС відповідно до законодавства про державну службу. Відповідно до пунктів 11-13 Положення про Управління Управління утримується за рахунок державного бюджету. Структуру, штатний розпис та кошторис Управління затверджує Голова НАДС. Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Апелянт не довів твердження про те, що він звертався із відповідною заявою до Голови НАДС з проханням звільнити його із займаної посади в порядку переведення до Управління для призначення його на одну із вакантних посад державної служби, суб`єктом призначення відносно яких є начальник Управління.

Частиною п`ятою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов`язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. При цьому законодавство не встановлює вимоги про опублікування оголошення про наявність вакансії. Відповідно до наказу НАДС від 30 жовтня 2023 року № 176-23 «Деякі питання Міжрегіонального управління Нацдержслужби у Львівській та Закарпатській областях» Міжрегіональне управління НАДС припинило здійснення повноважень та виконання функцій 30 жовтня 2023 року. 29 лютого 2024 року здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи Міжрегіонального управління НАДС у Львівській та Закарпатській областях, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 1004151120002036773.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що апелянтом не наведено реальних обґрунтувань про те, що судом першої інстанції було неправильно з`ясовано обставини щодо порядку звільнення ОСОБА_1 , а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач -1 при прийнятті спірного наказу діяв правомірно, з дотриманням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2024 рокуу справі № 380/1373/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 14.11.24