Ухвала

від 19.11.2024 по справі 172/1233/21

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/1233/21

2/189/9/24

У Х В А Л А

19.11.2024 року селище Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Чорної О.В., за участю секретаря судового засідання Тахтарової В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фермерського господарства «Росток 2020» Чулініна Дмитра Георгійовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики,-

встановив:

У провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики.

В процесі розгляду справи, на стадії підготовчого судового засідання, представник позивача ФГ «Росток 2020» Чулінін Д.Г. через систему «Електронний суд» звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення доказів, в якій просить: забезпечити докази джерела походження пов`язаних з предметом спору правочинів і їх фіктивності, визначивши необхідні способи тимчасово, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, шляхом:

-заборони ОСОБА_4 видаляти, редагувати, у будь-який спосіб змінювати та іншим чином спотворювати одержані електронні листи вхідної кореспонденції за період з 25 жовтня 2019 року до 30 вересня 2021 року у місці їх зберігання в електронній скриньці за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язання користувача домену stalit.com.ua - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталіт» обмежити технічний доступ ОСОБА_4 до одержаних електронних листів за період з 25 жовтня 2019 року до 30 вересня 2021 року тільки правом перегляду та копіювання цієї електронної кореспонденції за URL- адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" збереженої на сервері у зв`язку з постачанням послуг хостингу домену stalit.com.ua інформації про одержані за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 електронні листи (повідомлення) за період з 25 жовтня 2019 року до 30 вересня 2021 року;

-зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернет Інвест" та будь-якого іншого названого ним хостера (хостинг-провайдера) не допустити видалення, редагування, зміну у будь-який спосіб та іншим чином спотворення збереженої на сервері інформації про одержані за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 електронні листи (повідомлення) за період з 25 жовтня 2019 року до 30 вересня 2021 року, унеможлививши доступ до цієї цифрової інформації на сервері реєстранта домену stalit.com.ua, отримувача пов`язаних з ним послуг хостингу та володільця облікового запису, що використовується для доступу до електронної скриньки за URL-адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що не пізніше 96 годин надати до Покровського районного суду Дніпропетровської області інформацію про вжиті заходи та в наступному про всі спроби доступу до серверу чи електронної скриньки осіб, яких в праві такого доступу обмежено.

У заяві зазначається, що від факту існування електронного листа та відомостей про час пересилання і вкладених до нього файлів, про що вперше адвокатом Андрієнко В.А. заявлено у цивільній справі № 172/313/21 тільки 30 вересня 2021 року, залежить встановлення на засадах змагальності цивільного процесу у цій справі балансу ймовірностей у спростуванні висунутої відповідачами на свій захист від позову судової версії обставин прощення боргів.

Також представник позивача посилається як на доказ існування технічних можливостей і навичок штучного створення електронних доказів відповідачами, можливості позбутися електронних доказів ними, штучно створити фальшивий лист тощо - на висновок судової криміналістичної експертизи з кримінального провадження, який міститься в матеріалах цієї цивільної справи, що утруднить подальше збирання доказів.

В судове засідання учасники не з`явилися, про місце, дату і час розгляду клопотання повідомлені належним чином, згідно приписів ст. 118 ЦПК їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши заяву про забезпечення доказів, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. ч. 1- 3 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Згідно з вимогами пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України, у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати та зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення, потрібні для вирішення справи, але, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов, суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18.

Отже, процесуальним порядком та механізмом забезпечення доказів передбачено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення доказів, має з урахуванням обґрунтування необхідності забезпечення доказів пересвідчитися, зокрема, в тому, що зволікання з цим питанням поставить під загрозу можливість подання доказів у майбутньому (вони можуть бути знищені, пошкоджені, втратити свою доказову цінність тощо).

Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об`єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.

Крім того, основною складовою обґрунтованості заяви про витребування доказів необхідна доведеність обставин, що існують достатні підстави вважати, що такі докази будуть втрачені в подальшому або їх збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Суд, при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Надавши юридичну оцінку заяві представника позивача про забезпечення доказів, з урахуванням викладених у ній обставин, суд дійшов висновку, що остання не відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 116 ЦПК України, не містить належних обґрунтувань та доказів на підтвердження наявності реальних ризиків чи загроз того, що доказ, про забезпечення якого порушує питання заявник, може бути втрачений або його збирання або подання стане згодом неможливим чи утрудненим.

До того ж, суд зауважує, що згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, підтвердження наявності чи відсутності тих чи інших фактичних обставин, подання доказів щодо обставин, пов`язаних із прощенням боргів, покладається саме на відповідачів, оскільки, згідно заяви про забезпечення доказів, саме стороною відповідачів заявлено про наявність таких обставин, та є необхідним для захисту саме їхніх інтересів, а суд вже під час розгляду справи по суті вже надає оцінку усім наявним доказам у справі.

Крім того, суд має брати до уваги інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а вимоги даної заяви про забезпечення доказів, на думку суду, можуть порушити права та законні інтереси ОСОБА_4 та ТОВ «Сталіт», які не є учасниками даного судового провадження, та може бути непропорційним втручанням у приватне життя фізичної особи й здійснення статутної (господарської) діяльності підприємства, що є неприпустимим.

Таким чином, заявником не обґрунтовано та не доведено підстав для забезпечення доказів у порядку статей 116-118 ЦПК України.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що заява представника позивача Чулініна Д.Г. про забезпечення доказів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.116 -118,260-261,263,353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви представника Фермерського господарства «Росток 2020» Чулініна Дмитра Георгійовича про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «Росток 2020» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договорами позики - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду стороні по справі.

Суддя О.В. Чорна