Рішення

від 19.11.2024 по справі 939/1275/24

БОРОДЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 939/1275/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14 листопада 2024 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі головуючої судді Герасименко М.М., за участю секретаря Рассказової М.М., розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивачка із позовом до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування за законом. В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована на території Озерської сільської ради, СТ «Ірпінь» за адресою: Київська область, Бородянський район, вул. Лісова, 6. У передбачений законом строк позивачка звернулась до П`ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. 08 вересня 2016 року у зв`язку із відсутністю Державного акта на право власності на вказану вище земельну ділянку, нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Зауважила, що вказану земельну ділянку набуто її чоловіком на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 26 червня 1993 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Гринюком П.Д., проте за життя її чоловік за виготовленням відповідного Державного акта встановленої форми не звертався. Наразі вона не має можливості зареєструвати право власності на спадкове майно, оскільки на вказану земельну ділянку не було замовлено відповідного державного акта, кадастровий номер не присвоювався, а вона позивач позбавлена можливості звернутися до відділу Держземагенства у Бородянському районі із питання присвоєння такого кадастрового номеру, з огляду на те, що відомості про цю земельну ділянку не внесено до Державного реєстру земель, а згідно діючого законодавства державна реєстрація земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою за заявою їх власника (користувача). Крім того зауважила, що у зв`язку із різним написанням прізвища її чоловіка ( ОСОБА_3 ) на підтвердження тотожності варіантів зазначеного написання, нею 27 вересня 2006 року була отримана довідка Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні № 131/1051, відповідно до якої з лінгвістичного погляду прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », які належать одній і тій особі, чи одній родині, вважаються цілком ідентичними. З огляду на викладене, позивачка просить суд визнати за нею право власності на вказану земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Ухвалою суду від 12 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено по справі підготовче засідання.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14 листопада 2024 року.

Позивачка у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити. Вказала, що є єдиною спадкоємицею після померлого чоловіка. Просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідачі не повідомили про причини своєї неявки, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, у суду наявні відомості про належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце цього засідання, тому причин для відкладення розгляду справи, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд не вбачає і вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що 26 червня 1993 року між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Києва, та ОСОБА_7 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Києва, укладено шлюб (актовий запис № 1002). Після укладення шлюбу чоловікові та дружині присвоєні прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_4 » відповідно, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 8).

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 12 грудня 1995 року, прізвище, ім`я та по-батькові позивача ОСОБА_1 на українській мові зазначено як « ОСОБА_1 », на російській мові « ОСОБА_8 ». У паспорті наявна відмітка щодо укладення шлюбу позивачкою із ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 5-7).

Згідно з копією свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 у віці 62 років помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Озера Бородянського району Київської області (а.с. 17).

Згідно довідок ЖЕД № 906 Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» від 26 лютого 2016 року № 396 та від 25 липня 2016 року № 10162, ОСОБА_2 з 17 жовтня 2006 року по день смерті проживав у АДРЕСА_2 . За вказаною адресою з 26 березня 1996 року також проживає позивач ОСОБА_1 (а.с. 105, 106).

Відповідно до довідки Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні № 131/1051 від 27 вересня 2006 року, розбіжність написань прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » сталася через неправильне передання прізвища з російської мови на українську. Згідно з нормами чинного українського правопису написанню прізвища російською мовою « ОСОБА_4 » в українській мові відповідає написання « ОСОБА_4 ». Варіант написання прізвища українською мовою « ОСОБА_5 » є наслідком транслітерування, тобто передачею російського звучання прізвища за допомогою літер української абетки. Отже, з лінгвістичного погляду прізвища « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 », які належать одній і тій особі, чи одній родині, вважаються цілком ідентичними (а.с. 16).

Проаналізувавши та оцінивши надані докази, суд робить висновок, що позивачем надані належні та допустимі докази родинних відносин з ОСОБА_2 , які не викликають сумніву у їх достовірності та належності, а різниця в зазначенні прізвища позивачки та її чоловіка у свідоцтві про смерть чоловіка викликана різним його перекладом з російської на українську мову.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована на території Озерської сільської ради, СТ «Ірпінь» Бородянського району Київської області (а.с. 9-10, 11).

Відповідно до відомостей П`ятої Київської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 була заведена спадкова справа № 462/2016.

З матеріалів спадкової справи № 462/2016 (а.с. 99-118) встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 у встановлений законодавством строк звернулася його дружина ОСОБА_1 (позивачка у справі). Постановою від 08 вересня 2016 року № 2548/02-31 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку загальною площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована на території Озерської сільської ради, СТ «Ірпінь» Бородянського району Київської області, у зв`язку із відсутністю Державного акту про право власності та Витягу з Державного земельного кадастру на вказану земельну ділянку (а.с. 118).

Позивач стверджує, що інші спадкоємці першої черги, після смерті ОСОБА_2 , відсутні.

Відповідно до копії договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 09 грудня 2005 року приватним нотаріусом Бородянського районного нотаріального округу Гринюком П.Д., зареєстрованого в реєстрі за № 3724, ОСОБА_2 купив у ОСОБА_9 , земельну ділянку загальною площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована на території Озерської сільської ради, СТ «Ірпінь» Бородянського району Київської області, яка належала останньому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ № 050020, виданого Озерською сільською радою 12 травня 1999 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 587 (а.с. 9-10, 11, 12-13, 14, 15, 78, 79-80).

Згідно з інформацією Бородянського районного відділу Київської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» від 19 жовтня 2005 року кадастровий номер вказаній земельній ділянці, що належала ОСОБА_9 згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 12 травня 1999 року за № 587, не присвоювався (а.с. 14).

Спадкодавець за життя не отримав на підставі вказаного договору купівлі-продажу відповідного Державного акта встановленої форми. Інформація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо вказаної земельної ділянки відсутня (а.с. 78, 143).

Відповідно дост.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Відповідно дост.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець,який бажаєприйняти спадщину,але начас відкриттяспадщини непроживав постійноіз спадкодавцем,має податинотаріусу абов сільськихнаселених пунктах-уповноваженій наце посадовійособі відповідногооргану місцевогосамоврядування заявупро прийняттяспадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, роз`яснено, що за ст. 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Частиною 1 статті 81 Земельного Кодексу України (у редакції чинній на час виникнення у спадкодавця прав на земельну ділянку) було передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення у спадкодавця прав на земельну ділянку), право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно ч. 3 ст. 132 ЗК України угоди про перехід права власності на земельні ділянки вважаються укладеними з дня їх нотаріального посвідчення.

На підставі наданих позивачем доказів, судом було встановлено, що чоловік позивачки набув право на земельну ділянку правомірно, але не оформив у встановленому законом порядку, а саме не одержав державний акт.

Враховуючи викладене, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 був власником земельної ділянки загальною площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована на території Озерської сільської ради, СТ «Ірпінь» Бородянського району Київської області, позивачка є спадкоємцем першої черги як дружина спадкодавця, подала своєчасно нотаріусу заяву про прийняття спадщини, однак не може реалізувати свої спадкові права через те, що спадкодавець за життя не отримав на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09 грудня 2005 року відповідного Державного акта встановленої форми, то позовні вимоги про визнання права власності на вказане нерухоме майно є обґрунтованими та законними, у зв`язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 2694 від 12 лютого 2016 року), право власності на земельну ділянку загальною площею 0,0493 га, для ведення садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 19 листопада 2024 року.

СуддяМ.Герасименко