Постанова
від 14.11.2024 по справі 380/57/24
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 380/57/24 пров. № А/857/26862/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Качмара В.Я., Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника відповідачаГарасиміва В.Р.,

розглянувши в м. Львові справу, сформовану в електронній формі, за апеляційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 380/57/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рись-Львів» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішень (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Чаплик І.Д. в м. Львові 10.07.2024 о 11:09 год, повний текст судового рішення складено 18.07.2024), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РИСЬ-ЛЬВІВ» (далі ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі також - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 року № UA209000/2023/100295/2, від 21.06.2023 року № UA209000/2023/100345/2, від 26.06.2023 року № UA209000/2023/400097/2, від 11.07.2023 року № UA209000/2023/900670/2, від 25.07.2023 року № UA209000/2023/400131/2, від 27.07.2023 року № UA209000/2023/400135/2, від 28.07.2023 року №№ UA209000/2023/400136/2, UA209000/2023/900778/1, від 15.08.2023 року № UA209000/2023/900882/2, від 21.08.2023 року № UA209000/2023/900908/2, від 25.08.2023 року № UA209000/2023/400161/1;

визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №№ UA209140/2023/000577, UA209140/2023/000593, UA209170/2023/002895, UA209170/2023/002386, UA209230/2023/001554, UA209230/2023/001689, UA209140/2023/000486, UA209140/2023/000587, UA209170/2023/002597, UA209170/2023/002831, UA209140/2023/000672.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 визнано неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду позивача та відмовлено в задоволенні клопотання про його поновлення, а позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.06.2023 року № UA209000/2023/100295/2, від 21.06.2023 року № UA209000/2023/100345/2, від 26.06.2023 року № UA209000/2023/400097/2 та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці №№ UA209230/2023/001554, UA209230/2023/001689, UA209140/2023/000486.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. При оформленні спірних митних декларацій відповідачем встановлено ряд порушення, які свідчать, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України.

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Позивач, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не скористався правом на участь у судовому засіданні.

Відповідно до частини другої статті неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (ЄДРПОУ 38799405), основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний).

Під час здійснення господарської діяльності ТОВ «РИСЬ-ЛЬВІВ» уклало контракти:

- 07.06.2022 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Q-GLASSTECH Sp. z o. o.» (Республіка Польща) № 07/06/22, згідно з яким продавець продає, а покупець купує на узгоджених умовах листове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом, та дзеркало, найменування, кількість, ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту;

- 13.03.2023 з Товариством з обмеженою відповідальністю «WUTKOWSKI Sp. z o. o.» (Республіка Польща) контракт № 1303/2023, згідно з яким продавець продає, а покупець купує на узгоджених умовах листове скло, яке виготовляється методом флотації, називається флоат-склом, та дзеркало, найменування, кількість, ціна і вартість якого визначається в рахунках-проформах, які є невід`ємними додатками до даного контракту;

- 02.01.2023 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «WUTKOWSKI Sp. z o. o.» (Республіка Польща) № 2023/01/01-KK, згідно з яким продавець продає, а покупець купує на умовах вказаних нижче товар - скло та дзеркало таких марок PLANICLEAR, DIAMANT, PARSOL, PLANITHERM, ECLAZ, STADIP, COOL-LITE MASTERGLASS, DECOR GLASS, WIRED GLASS, MIRALITE PURE, MIRASTAR TIMELESS, PLANILAQUE у відповідності з Інвойсами, які є невід`ємною частиною даного Контракту.

На виконання вимог контракту від 13.03.2023 № 1303/2023 згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 04.07.2023 № FS/23/7/T/MS/00027 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 13161,32 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 10.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170054520U6, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні, з однієї сторони покриті сріблом, без рам в листах - Дзеркало срібне 3mm IMPORT 3300x2140 - розміром 3300x2140 мм., товщиною 3 мм.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170054520U6 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 04.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 04.07.2023 № FS/23/7/T/MS/00027; автотранспортну накладну від 04.07.2023; декларацію про походження товару від 04.07.2023 № FS/23/7/T/MS/00027; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.07.2023 № 2422; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 13.03.2023 № 1303/2023 та додаткову угоду до нього від 05.04.2023 № 1; договір про перевезення від 16.09.2022 № 16/09/22; копію митної декларації країни відправлення від 04.07.2023 № 23PL322010E0397303.

За наслідками опрацювання наданих документів ка відповідач надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: договір-заявка на перевезення.

Однак, 11.07.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900670/2, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне: - п.2.4 Контракту на постачання №1303/2023 від 13.03.2023, зазначено, що «постачання продукції за цим Договором здійснюватиметься партіями відповідно до заявок покупця, які до митного оформлення не надано; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у фактурі № FS/23/7/Т/00027 від 04.07.2023 року. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу декларантом надіслано: договір-заявка на перевезення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA209230/2023/66306 від 21.06.2023, рівень митної вартості складає 1.02 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002386. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 11.07.2023 № UA209000/2023/900670/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170054841U6, та 11.07.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

На виконання вимог контракту від 07.06.2022 № 07/06/22 згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 21.07.2023 № FS44/MSZ/07/2023 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 10328,47 доларів США. З метою митного оформлення вказаного товару 24.07.2023 позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 23UA209140020012U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 скло термічне поліроване неармоване листове забарвлене по всій масі (тоноване) EURO BRONZE FLOAT GLASS 4 MM.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209140020012U5 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 21.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) № FS44/MSZ/07/2023 від 21.07.2023; автотранспортну накладну від 21.07.2023; сертифікат про походження товару від 21.07.2023 № FS44/MSZ/07/2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.07.2023 № 164; прайс-лист від виробника товару; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 07/06/22 від 07.06.2022 та додаткову угоду до нього від 09.12.2022; договір-заявку про перевезення від 20.07.2023 № 22; перепустку від 23.07.2023 № ПТ000264407; копію митної декларації країни відправлення від 21.07.2023 № 23PL322010NS61CLM5.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 254 Митного кодексу України Вам необхідно надати переклад документів поданих до митного оформлення».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: інвойс від 21.07.2023 № FS 44/MSZ/07/2023; прайс-лист від 21.07.2023 № б/н; рахунок про надання транспортних послуг від 21.07.2023 № 164; договір-заявка про перевезення від 20.07.2023 № 22; договір купівлі-продажу від 07.06.2022 № 07/06/22; додаткова угода від 09.12.2022 № б/н; копія митної декларації країни відправлення від 21.07.2023 № 23PL322010NS61CLM5. Також додатково було надіслано наступні документи: попередньо оформлена ВМД від 10.07.2023 № 23UA209170054369U1; рахунок-проформа від 14.02.2023 № 18/MSZ/02/2023; платіжна інструкція про оплату за товар від 27.04.2023 № 374, заява про купівлю іноземної валюти від 27.04.2023 № 360; додаток до заяви про купівлю іноземної валюти від 27.04.2023 № 360.

Однак, 25.07.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400131/2, в графі 33 якого було вказано: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:- пунктом 5 Контракту від 07.06.2022 № 07/06/22 передбачено надання покупцем Замовлень на кожну партію товару, у якому зазначається ціна товару та його кількість. Посилання на Замовлення наявне у рахунку-фактурі. (Замовлення до митного оформлення не подавались);-у п.1 Додаткової угоди до контракту №07/06/22 від 07.06.2022 зазначено, що ціни на товари включені у рахунки-проформи (…), Ціна товару може змінюватись в залежності від змін кон`юнктури ринку, що вказується у рахунку-проформі на кожну партію товару. Рахунки до митного оформлення не подавались;- у рахунку фактурі наведено залишок суми, яка належить до оплати (95,63 $) та наведено перелік фактур залікових. До митного оформлення документи на здійснення оплати за товар не подавались; - у гр..23 ЦМР відсутній підпис перевізника; -рахунок на оплату транспортних послуг виставлено ФОП ОСОБА_1 , натомість у ЦМР зазначено наступні реквізити перевізника ПП ОСОБА_2 , документи, що висвітлюють договірні відносини між цими суб`єктами не подавались. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості наступного змісту. На вимогу декларантом надіслано: платіжне доручення, акт звірки розрахунків, заява на купівлю валюти із додатком, комерційна пропозиція. Всі перелічені документи, що були подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця Держмитслужби не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала:Т.1 МД UA401020/2023/24430 від 11.05.2023 митна вартість складає 0,7209 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000577. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 25.07.2023 № UA209000/2023/400131/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209140020155U8, та 25.07.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

На виконання вимог контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 25.07.2023 № 8121289572 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 15383,93 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 26.07.2023 позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 23UA209140020242U3, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні, одна зі сторін покрита сріблом, без рам в листах розміром 3210х2250 мм, MIRALITE PURE CLEAR 4 MM 300 штук.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209140020242U3 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 25.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 25.07.2023 № 8121289572; автотранспортну накладну від 25.07.2023 № 829502; сертифікат про походження товару від 25.07.2023 № PL/MF/AT0047626; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 25.07.2023 № 579; прайс-листи виробника товару від 20.07.2024 та від 24.07.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK та додаткову угоду до нього від 05.04.2023 № 1; договір про перевезення від 17.03.2023 № 17/03/23; перепустку від 26.07.2023 № ПТ000264482; копію митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 № 23PL331020E0740718.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі неподання документів зазначених у ч. 2 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: інвойс від 25.07.2023 року № 8121289572; прайс-лист від 20.04.2023 № A; прайс-лист від 24.04.2023 № A; рахунок про надання транспортних послуг від 25.07.2023 № 579; договір (контракт) про перевезення від 17.03.2023 № 17/03/23; договір купівлі-продажу від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK; додаткова угода від 05.04.2023 № 1; копія митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 № 23PL331020E0740718. Також додатково для підтвердження митної вартості було надіслано: рахунок проформа від 20.07.2023 № 61632836; платіжне доручення від 21.07.2023 № 426; заявка на купівлю іноземної валюти від 21.07.2023 № 407; додаток до Заявки на купівлю іноземної валюти від 21.07.2023 року № 407; заявка від 25.07.2023 № 27.

Однак, 27.07.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400135/2, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:-у п.4.1.1 Договору на перевезення зазначено, що Замовник зобов`язується своєчасно надавати перевізнику Заявки на здійснення послуг. Заявки до митного оформлення не подано;-у інвойсі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати. Документи на оплату товару не надано; - вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. На вимогу декларантом було надано:-проформу рахунок-платіжку-заяву на купівлю валюти- прайс-лист- заявку- експортну мд. Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100380/2023/609945 від 11.07.2023, 1.12 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000587. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 27.07.2023 № UA209000/2023/400135/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209140020400U1, та 27.07.2023 вона була оформлена відповідачем.

На виконання вимог контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 26.07.2023 № 8121289604 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 16305,52 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 27.07.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170059562U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні, одна зі сторін покрита сріблом, без рам в листах розміром 3210х2250 мм, MIRALITE PURE CLEAR 4 MM 180 штук.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170059562U0 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (інвойс) від 26.07.2023 № 8121289604; автотранспортну накладну від 26.07.2023 № 830631; сертифікат про походження товару від 26.07.2023 № PL/MF/AT0047627; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 26.07.2023 № 580; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK та додаткову угоду до нього від 05.04.2023 № 1; договір про перевезення від 17.03.2023 № 17/03/23; копію митної декларації країни відправлення від 26.07.2023 № 23PL331020E0744914.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківське платіжне доручення від 25.07.2023 № 427; проформа-інвойс від 20.07.2023 № 61632899; видаткову накладну від 12.04.2023 № 230; договір-заявку про перевезення від 25.07.2023 № 28, лист про відсутність страхування вантажу від 27.07.2023; прайс-лист від виробника від 20.04.2023; висновок про вартісні характеристики товару від 28.04.2023 № 573; копію митної декларації країни відправлення від 25.07.2023 № 23PL331020E0740718.

Однак, 28.07.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900778/1, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне:-відповідно до п.5 контракту № 2023/01/01-КК від 02.01.2023 «упаковка є частиною вартості товару», однак у товаросупровідних документах, зокрема в інвойсі від 26.07.2023 за № 8121289604 відсутні дані щодо числових значень складових митної вартості товару; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі № 8121289604 від 26.07.2023. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу декларантом надіслано: банківський платіжний документ, проформа, видаткова накладна, договір - заявка на перевезення, прайс-лист, висновок експертної організації, заява імпортера, копія експортної декларації країни відправлення. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: товар №1: МД № UA209120/2023/17119 від 17.07.2023, рівень митної вартості складає 1.1283 дол.США/кг. товар №2: МД № UA100060/2023/413468 від 18.06.2023, рівень митної вартості складає 0,9736 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002597. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 28.07.2023 №UA209000/2023/900778/1. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170059897U1, та 28.07.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

На виконання вимог контракту від 07.06.2022 № 07/06/22 згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 26.07.2023 № FS62/MSZ/07/2023 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 13118,11 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 28.07.2023 позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 23UA209140020504U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні (одна зі сторін покрита сріблом) без рам в листах ARTMIRROR 4 MM.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209140020504U5 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (інвойс) від 26.07.2023 № FS67/MSZ/07/2023; автотранспортну накладну від 26.07.2023; сертифікат про походження товару від 26.07.2023 № PL/MFAS0470898; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 27.07.2023 № 2448; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.06.2022 № 07/06/22 та додаткову угоду до нього від 12.04.2023 № 2 та від 09.12.2022; договір про перевезення від 16.09.2022 № 16/09/22; копію митної декларації країни відправлення від 26.07.2023 № 23PL351020E0608562.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України Вам необхідно надати наступні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару №: 1- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, Вам необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи : - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: договір-заявку на перевезення від 25.07.2023 № 56; проформу-рахунок від 28.06.2023 № 70/MSZ/06/2023; видаткову накладну від 28.05.2023 № 434; платіжну інструкцію від 06.07.2023 № 422; договір з перевезення між перевізником та експедитором від 17.07.2023 № 17072023-11; прайс-лист від 20.04.2023; заяву від постачальника про відсутність страхування вантажів.

Однак, 28.07.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400136/2, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:-у п.п.3.1 та 3.2 Договору на перевезення зазначено, що Замовник зобов`язується своєчасно надавати перевізнику Заявки на здійснення послуг. Заявки до митного оформлення не подано;-до митного оформлення надана Додаткова угода до контракту від 07.06.2022 №07/06/2022, документ не засвідчений стороною покупця;-у інвойсі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати. Документи на оплату товару не надано; - вартість товару у експортній МД країни експорту не відповідає сумі, зазначеній у інвойсі. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ (документи на оплату товару, договір перевезення, специфікація, яка містить усі істотні умови щодо поставки товару). Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. На вимогу декларантом було надано:-Договір-заявку;-проформу-рахунок-Видаткові накладні-Платіжну інструкцію-Договір з перевезення між перевізником та експедитором-Цінова пропозиція на 1 аркуші (документ містить позначку сторінка6/6)-інформаційний лист-Лист Укрпормзовнішекспертизи від 09.06.2023 (має відмітку «дійсний 30 днів з дати видачі»). Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності. Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100380/2023/609945 від 11.07.2023, 1.12 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000593. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 28.07.2023 № UA209000/2023/400136/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209140020606U0, та 28.07.2023 вона була оформлена відповідачем.

На виконання вимог контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 11.08.2023 № 8121290151 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 15383,93 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 14.08.2023 позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209170064523U5, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні, одна із сторін покрита сріблом, без рам в листах - розміром 3 210x2250мм MIRALITE PURE CLEAR 4mm, 300 шт.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170064523U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (інвойс) від 11.08.2023 № 8121290151; автотранспортну накладну від 11.08.2023; сертифікат про походження товару від 11.08.2023 № PL/MF/AT0047646; довідку про розмір транспортних витрат від 11.08.2023 № 1108; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK та додаткову угоду до нього від 05.04.2023 № 1; копію митної декларації країни відправлення від 11.08.2023 № 23PL331020E0800233.

За наслідками опрацювання наданих документів відповідач надіслав повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківське платіжне доручення від 08.08.2023 № 437; проформа-інвойс від 07.08.2023 № 61640281; видаткову накладну від 29.06.2023 № 432; прайс-лист від виробника від 07.08.2023; лист про відсутність страхування вантажів від 14.08.2023 № 11/08/23.

Однак, 15.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900882/2, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного оформлення опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено: - відповідно до п.5 контракту № 2023/01/01-КК від 02.01.2023 «упаковка є частиною вартості товару», однак у товаросупровідних документах, зокрема в інвойсі № 8121290151 від 11.08.2023 відсутні дані щодо числових значень складових митної вартості товару; - у CMR б/н від 11.08.2023 не заповнено гр.3 «Місце розвантаження вантажу». Крім того, у гр.5 «Документи що додаються» вказано проформу, яка декларантом до митного оформлення не подавалась; - в експортній декларації країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсі № 8121290151 від 11.08.2023. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу декларантом надіслано: банківський платіжний документ, проформа, видаткова накладна, заява імпортера, прайс-лист. Документи, подані на вимогу митного органу не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД № UA209120/2023/17119 від 17.07.2023, рівень митної вартості складає 1.1283 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002831. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 15.08.2023 № UA209000/2023/900778/1. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170065066U8, та 16.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

На виконання вимог контракту від 07.06.2022 № 07/06/22 згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 17.08.2023 № FS10/MC/08/2023 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 7746,35 доларів США. З метою митного оформлення вказаного товару 21.08.2023 позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 23UA209170066426U2, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 скло термічно поліроване неармоване, листове (флоат), забарвлене по всій масі (тоноване), без нанесеного шару: в листах розміром 2250x1650мм - товщиною 4мм, EU RO BRONZE FLOAT.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209140020012U5 як підставу для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: пакувальний лист б/н від 17.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) від 17.08.2023 № FS10/MC/08/2023; автотранспортну накладну від 21.07.2023; сертифікат про походження товару від 17.08.2023 № FS10/MC/08/2023; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.08.2023 № 202; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 07.06.2022 № 07/06/22 та додаткову угоду до нього від 12.04.2023 № 2 та від 09.12.2022; договір-заявку про перевезення від 26.11.2021 № 26/11/21; копію митної декларації країни відправлення від 17.08.2023 № 23PL322010NS63ART8.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: банківське платіжне доручення про переказ валюти від 18.08.2023 № 444, рахунок-проформу від 10.08.2023 № 15/MC/08/2023, видаткові накладні від 06.07.2023 № 451 та від 31.07.2023 № 501, договір-заявку на перевезення від 15.08.2023 № 38, лист про відсутність страхування вантажів від 21.08.2023, прайс-лист від 20.03.2023, договір оренди від 02.01.2023 № 2023-ВА.

Однак, 21.08.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900908/2, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено наступне: - відповідно до п.5 Контракту № 07/06/22 від 07.06.2022 передбачено складання покупцем замовлень, у яких вказується товар та його кількість, проте замовлення декларантом до митного оформлення не надавались; - у п.7 Контракту зазначено, що упаковка у вигляді ящиків включена у ціну товару та не підлягає поверненню, однак у товаросупровідних документах, зокрема у комерційному інвойсі від 17.08.2023 за № FS-10/MС/08/2023 відсутні дані щодо складових вартості товару. Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості. На вимогу декларантом надіслано: проформа-інвойс, видаткова накладні, договір-заявка на перевезення, заява імпортера, банківське платіжне доручення, цінова пропозиція. Надіслані на вимогу митного органу документи не усувають вищезазначені невідповідності. Інших документів на вимогу не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митному органі та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митному органі. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ) Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості т.№1 слугувала МД UA401020/2023/24430 від 11.05.2023 митна вартість складає 0,7209 дол.США/кг; Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Відповідачем було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2023/002895. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 21.08.2023 № UA209000/2023/900908/2. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209170066784U3, та 22.08.2023 вона була оформлена Львівською митницею.

На виконання вимог контракту від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK згідно рахунку-фактури (інвойсу) від 22.08.2023 № 8121290430 позивач придбав у продавця товар загальною вартістю 15383,93 євро. З метою митного оформлення вказаного товару 25.08.2023 позивач подав до відповідача електронну митну декларацію № 23UA209140023529U0, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації, зокрема, тов. № 1 дзеркала скляні, одна із сторін покрита сріблом, без рам в листах - розміром 3210x2250мм MIRALITE PURE CLEAR 4mm, 300шт.

Одночасно, Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією № 23UA209170064523U5 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару, зазначені у графі 44 митної декларації: рахунок-фактуру (інвойс) від 22.08.2023 № 8121290430; автотранспортну накладну від 23.08.2023; сертифікат про походження товару від 23.08.2023 № PL/MF/AT0047664; банківський платіжний документ від 21.08.2023 № 447; довідку про розмір транспортних витрат від 23.08.2023 № 2308; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 02.01.2023 № 2023/01/01-KK та додаткову угоду до нього від 05.04.2023 № 1; копію митної декларації країни відправлення від 23.08.2023 № 23PL331020E0832350.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала повідомлення декларанту наступного змісту: «Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості:1) рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоду, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталог, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

У свою чергу Декларант просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: проформа-інвойс від 10.08.2023 № 61641845; видаткову накладну від 29.06.2023 № 432; лист про відсутність страхування вантажів від 25.08.2023 № 25/08/23.

Однак, 25.08.2023 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/400161/1, в графі 33 якого було вказано наступне: «Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:-у інвойсі зазначено, що товар постачається на умовах попередньої оплати. Документ на оплату товару містить посилання на рахунок, який не надано до митного оформлення, а саме-проформа від 61641845 від 10.08.2023; - у ЦМР р.5 «Документи, які додаються» внесено реквізити фактури-проформи 8125017732 від 22.08.2023. зазначений документ також до митного оформлення не надавався. Таким чином, у поданих документах виявлено розбіжності, відсутність документів, визначених ч. 2 ст. 53 МКУ. Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. На вимогу декларантом було надано:-проформу рахунок №61644845 від 10.08.2023-лист імпортера щодо страхування;- видаткову накладну. Надані документи не усувають та не роз`яснюють наявні розбіжності Таким чином, митницею встановлено розбіжності в поданих документах, відсутність належних документів, що підтверджують складові митної вартості. У додатково наданих декларантом документах не усунуто та не роз`яснено виявлені розбіжності. Це є, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в органу доходів і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів . Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA100380/2023/609945 від 11.07.2023, 1.12 дол.США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2023/000672. Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товару від 25.08.2023 № UA209000/2023/400161/1. На виконання вимог Рішення про коригування декларантом було подано нову митну декларацію, якій присвоєно номер № 23UA209140023570U1, та 25.08.2023 вона була оформлена відповідачем.

Не погоджуючись з рішеннями про коригування митної вартості позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини першої статті 248 МК України розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

За положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина друга статті 51 МК України).

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Із наведених положень колегія суддів висновує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

З матеріалів справи встановлено, що однією з підстав прийняття рішень про коригування митної вартості від 11.07.2023 № 209000/2023/900670/2, від 25.07.2023 № 209000/2023/400131/2, від 21.08.2023 № 209000/2023/900908/2 стало те, що згідно з зовнішньоекономічними контрактами передбачено надання покупцем замовлень та заявок на кожну партію товару, у яких зазначається ціна товару та його кількість. Замовлення до митного оформлення не подавались.

Заявка на поставку товару є попереднім замовленням покупця, що не виступає товаросупровідним документом, не є документом із остаточною інформацією про товар, його кількість чи ціну. Тобто заявка на поставку партії товарів лише свідчить про майбутню угоду та поставку, відтак не містить відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Таким чином, замовлення до контракту не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару, оскільки у заявці може міститися лише інформація про кількість та асортимент товару, який замовляє особа. І така заявка не буде мати жодного значення для числових визначень митної вартості. Також варто зазначити, що на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) заявки до зовнішньоекономічного контракту. Окрім цього, як встановлено судом, такі замовлення та заявки були подані позивачем на вимогу митного органу.

Крім того, підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості від 25.07.2023 № 209000/2023/400131/2, від 27.07.2023 № 209000/2023/400135/2, від 28.07.2023 № 209000/2023/400136/2, від 25.08.2023 № 209000/2023/400161/1 стало ненадання декларантом до митного оформлення рахунків-проформ та банківських платіжних документів, які повинні були надаватися з огляду на те, що товар поставляється на умовах попередньої оплати за нього.

Вказані доводи апелянта спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. З матеріалів справи судом було встановлено, що під час митного оформлення товару за митною декларацією від 24.07.2023 № 23UA209140020012U5 на вимогу митного органу декларантом була подана рахунок-проформа від 14.02.2023 № 18/MSZ/02/2023; під час митного оформлення товару за митною декларацією від 28.07.2023 № 23UA209140020504U5 на вимогу митного органу декларантом було подано рахунок-проформу від 28.06.2023 № 70/MSZ/06/2023 та платіжну інструкцію щодо оплати за товар від 06.07.2023 № 422; під час митного оформлення товару за митною декларацією від 26.07.2023 № 23UA209140020242U3 на вимогу митного органу декларантом було подано рахунок-проформу від 20.07.2023№ 61632836 та платіжне доручення щодо оплати за товар від 21.07.2023 № 426; під час митного оформлення товару за митною декларацією від 25.08.2023 № 23UA209140023529U0 на вимогу митного органу декларантом було подано проформу-інвойс від 10.08.2023 № 61641845. Отже, вказані доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Окрім того, підставами для прийняття рішень про коригування митної вартості від 25.07.2023 № 209000/2023/400131/2, від 15.08.2023 № 209000/2023/900882/2, від 25.08.2023 № 209000/2023/400161/1 стали недоліки у заповненні декларантом автотранспортних накладних (CMR). Так, у рішенні про коригування митної вартості від 25.07.2023 № 209000/2023/400131/2 вказано, що у графі 23 CMR відсутній підпис перевізника, від 15.08.2023 № 209000/2023/900882/2 вказано, що у CMR б/н від 11.08.2023 не заповнено гр.3 «Місце розвантаження вантажу». Крім того, у гр.5 «Документи, що додаються» вказано проформу, яка декларантом до митного оформлення не подавалась; а у рішенні від 25.08.2023 № 209000/2023/400161/1 зазначено, що у гр.5 CMR «Документи що додаються» внесено реквізити фактури-проформи від 22.08.2023 № 8125017732. Даний документ також до митного оформлення не надавався.

Слід зазначити, що затвердженої форми автотранспортної накладної та вимог щодо її заповнення законодавством України не передбачено. З реквізитів CMR можна встановити, що вона була складена саме для перевезення товару, якого стосується предмет наведеного спору. Окрім того, суд звертає увагу, що відповідачем не доведено, яким чином вказані недоліки, з урахуванням тих документів, які надавались до митного оформлення, створили або могли створити перешкоди для митного органу у визначенні митної вартості товару.

Також відповідач у рішенні від 25.07.2023 № 209000/2023/400131/2 зазначає, що рахунок на оплату транспортних послуг виставлено ФОП ОСОБА_1 , натомість у CMR зазначено реквізити перевізника ПП ОСОБА_2 , документи, що висвітлюють договірні відносини між цими суб`єктами не подавались.

Однак, позивачем на вимогу митного органу подавалась заявка на послуги перевезення вантажу згідно з договором перевезення, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , у якій зазначено, що виконавцем за ним є ФОП ОСОБА_3 , а перевізником - ФОП ОСОБА_4 . Відтак вказані доводи відповідача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Також підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості від 28.07.2023 № 209000/2023/400136/2, від 27.07.2023 № 209000/2023/400135/2 стало ненадання позивачем під час митного оформлення заявок на перевезення товару.

Вказані доводи відповідача спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

З матеріалів справи встановлено, що під час митного оформлення товару за митною декларацією від 28.07.2023 № 23UA209140020504U5 декларантом на вимогу митного органу було подано договір-заявку на перевезення від 25.07.2023 № 56, під час митного оформлення товару за митною декларацією від 26.07.2023 № 23UA209140020242U3 на вимогу митного органу було подано заявку від 25.07.2023 № 27.

Також підставою для прийняття рішень про коригування митної вартості від 11.07.2023 № 209000/2023/900670/2, від 27.07.2023 № 209000/2023/400135/2, від 28.07.2023 №№ 209000/2023/900778/1, 209000/2023/400136/2, від 15.08.2023 № 209000/2023/900882/2 стало те, що в експортних деклараціях країни відправлення вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена в інвойсах, які подавалися до митного оформлення.

Експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. Будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумніви, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Європейського Союзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем. Отже, у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.

Отже, порядок визначення статистичної вартості товару регулюється законодавством країни експортера згідно рекомендацій Європейського Союзу та, в даному конкретному випадку, не може бути допустимим доказом розбіжностей в митній вартості товару, за умови відсутності в митного органу отриманих належних та допустимих доказів щодо недостовірності поданих декларантом документів в підтвердження митної вартості товару згідно договору купівлі-продажу та щодо понесення ним додаткових витрат, пов`язаних з транспортуванням чи страхуванням такого товару на території країн-членів Європейського Союзу тощо.

Таким чином, відповідач помилково ототожнив вартість товару за договором, вказану в рахунку-фактурі зі статистичною вартістю, яка зазначена в митній декларації країни відправлення.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 809/848/16.

Окрім того, позивач не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення, яка оформляється у відповідності до законодавства іноземної держави, та внесення до неї відповідної інформації (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 813/1350/14).

Також у рішеннях про коригування митної вартості товару від 28.07.2023 № 209000/2023/900778/1, від 15.08.2023 № 209000/2023/900882/2 від 21.08.2023 № 209000/2023/900908/2, як причину прийняття, вказано те, що у контрактах зазначено, що упаковка включена у ціну товару, однак у товаросупровідних документах відсутні дані щодо складових вартості товару.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, якщо такі витрати (складові митної вартості) не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Тобто, у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.

З матеріалів справи встановлено, що сторонами контракту було обумовлено, що вартість упаковки входить у вартість товару.

Отже, за умовами контракту ціна товару включає в себе вартість пакування, у зв`язку з чим, згідно з положеннями підпункту «в» пункту 1 частини десятої статті 58 МК України, ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості.

З наведеного випливає, що витрати на упаковку товару, згідно з умовами контракту покладаються на продавця.

У спірному випадку позивач є покупцем, а тому, враховуючи, що вартість упаковки включена до ціни, яка була фактично сплачена, у останнього був відсутній обов`язок додавати ці витрати до митної вартості товару.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі № 160/7901/18.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номер та дату митних декларацій, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

При цьому, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за ціною договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 24.12.2020 в справі № 804/4906/15.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі № 814/1888/16, від 24.12.2020 у справі № 820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у справі, що розглядається, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Апеляційний суд вважає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган послався лише на неподання декларантом додаткових документів, не навів при цьому пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З огляду на те, що декларантом відповідачу надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог статті 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправним, яке слід скасувати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 380/57/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді В. Я. Качмар С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 14.11.24

СудВосьмий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення14.11.2024
Оприлюднено21.11.2024
Номер документу123135715
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару

Судовий реєстр по справі —380/57/24

Ухвала від 17.12.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гончарова І.А.

Постанова від 14.11.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 31.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 31.10.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Затолочний Віталій Семенович

Ухвала від 19.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 26.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 14.08.2024

Адміністративне

Восьмий апеляційний адміністративний суд

Пліш Михайло Антонович

Ухвала від 09.04.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Чаплик Ірина Дмитрівна

Ухвала від 25.03.2024

Адміністративне

Львівський окружний адміністративний суд

Чаплик Ірина Дмитрівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні