Ухвала

від 11.11.2024 по справі 559/1901/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/1901/23

Провадження № 2-п/559/7/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., за участю секретаря судового засідання Окренець Д.В.,

представника заявника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника позивача Дубенської окружної прокуратури Стрільчук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.11.2023 у цивільній справі за позовом керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Смизька селищна рада Дубенського району Рівненської області, про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації та продажу на земельних торгах,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звернулася відповідачка ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення від 06.11.2023 у справі №559/1901/23. Заяву обґрунтовує тим, що вказане рішення вона не отримувала, не знала та не могла знати про його існування, про час та місце розгляду справи повідомлена не була. Рішення отримала лише 23.07.2024. Зазначає, що вона як відповідачка у справі не з`явилася у судове засідання та не повідомила про причини неявки, оскільки взагалі не знала про існування судового процесу, в матеріалах справи немає жодного доказу, який би свідчив про отримання нею судової повістки чи інших судових документів. Згідно наявних відмітках на конвертах, такі не були вручені адресату зв`язку із закінченням терміну зберігання та у зв`язку із не проживанням за вказаною адресою. Вказане не свідчить про відмову відповідача від одержання поштового відправлення. Крім того, позивач не клопотав перед судом щодо розміщення офіційного оголошення на сайті суду про виклик сторони в судове засідання. Такими діями було порушено конституційне право на участь у судовому розгляді, тому позивачка була позбавлено можливості подати суду докази та навести свої заперечення проти позову. Щодо доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти позову, зазначає, що особа, яка подала даний позов, діяла без належних повноважень та з порушенням процедури. Вважає, що у прокурора не виникло передбачене законом право на звернення до суду з цим позовом. Крім того, вказує, що спірна земельна ділянка була предметом договору купівлі-продажу, який з незалежних від його сторін обставин не було посвідчено у встановленому законом порядку. Відповідачка успадкувала земельну ділянку площею 0,5090 в с. Стара Миколаївка Дубенського району після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . 02.10.2017 ї було видане свідоцтво про право на спадщину за законом. 06.08.20220 на ім`я ОСОБА_3 було посвідчено довіреність від імені ОСОБА_1 , згідно якої він міг розпоряджатися спірною земельною ділянкою. Наприкінці грудня 2021 ОСОБА_1 домовилася із ОСОБА_4 щодо продажу земельної ділянки, з цією метою він передав 1500 доларів США авансу, а вона написала розписку. Наприкінці січня 2022 сторони договору звернулися до нотаріуса з метою оформити договір купівлі-продажу, 01.03.2022 сторони уклали між собою договір купівлі-продажу у письмовій формі та ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 решту суми за земельну ділянку. 04.04.2022 повірений ОСОБА_1 та ОСОБА_4 знову звернулися до нотаріуса для посвідчення договору, однак їм було відмовлено у зв`язку із введенням воєнного стану та певних заборон. Зазначає, що з березня 2022 ОСОБА_4 вільно користується спірною земельною ділянкою, всі правовстановлюючі документи також знаходяться у нього. Вважає, що між сторонами було узгоджені всі істотні умови договору купівлі-продажу земельної ділянки, однак з незалежних від них причин не можуть нотаріально посвідчити вказаний договір та здійснити реєстрацію права власності за ОСОБА_4 . Тому вважає, що є підстави для скасування заочного рішення від 06.11.2024.

Ухвалою головуючого судді Ральця Р.В. від 13.08.2024 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано заявнику термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків, які усунуто у встановлений строк. 28.08.2024 ухвалою судді Ральця Р.В. прийнято заяву до розгляду.

04.10.2024 ухвалою суду справу прийнято в провадження головуючої судді Жуковської О.Ю та призначено судове засідання.

03.10.2024 до суду надійшли заперечення за підписом керівника Дубенської окружної прокуратури Громової О.Є. на заяву про перегляд заочного рішення, згідно якого вказують, що рішення, яке переглядається, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстави для його скасування відсутні.

07.11.2024 на адресу суду надійшло заперечення представника ГУ Держгеокадастру, згідно якого вважають, що жодних правових підстав для скасування заочного рішення від 06.11.2024 не вбачається. ОСОБА_1 в розумінні цивільного законодавства вважалася повідомленою про час та місце розгляду справи шляхом опублікування оголошення на офіційному веб сайті Судова Влада України. Також зазначають, що ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, у жовтні 2017 року набула право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення та впродовж року добровільно її не відчужила (кінцеві строки сплинули 02.10.2018), у зв`язку з чим право власності на земельну ділянку підлягало припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду та продажу на земельних торгах. Договір купівлі-продажу від 01.03.2022, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у простій письмовій формі, є нікчемним та не породжує правових наслідків, оскільки не був нотаріально посвідчений. Вважають, що подані докази ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення не спростовують висновків, які викладені у рішенні, тому підстав для його скасування немає.

В судовому засіданні представник заявника відповідача ОСОБА_1 адвокат Письмак В.Ю. заяву про перегляд заочного рішення підтримала з підстав, викладених у заяві та додатково пояснила, що ОСОБА_1 взагалі не знала про наявність даного судового процесу, так як жодних повідомлень їй не надсилалося. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості з ДМС щодо останнього відомого місця проживання або перебування відповідачки, оскільки ОСОБА_1 на території України було присвоєно РНОКПП як колишньому резиденту. Зараз вона не є резидентом, оскільки вже більше як 180 днів не проживає в Україні і є громадянкою росії. В Україні у неї проживають родичі та батьки. У справі є сформована лише одна електронна повістка, адресована відповідачці, однак не була відправлена їй, про це не має жодної відмітки. Так само і не надсилалося на її адресу і судове рішення, з яким вона могла ознайомитися. Таким чином, відповідачка була позбавлена можливості надати докази, якими вона заперечує проти позовних вимог. Зокрема, земельна ділянка сільськогосподарського призначення, яка була успадкована ОСОБА_1 від її матері, розташована у не дуже вигідному місці, тому відповідачка довгий час не могла її продати. Виїжджаючи до росії відповідачка видала доручення для того, щоб ОСОБА_4 від її імені цю земельну ділянку продав. Протягом тривалого часу ОСОБА_4 не міг знайти покупців, так як ця земельна ділянка не зовсім придатна для використання у сільськогосподарських цілях. В подальшому, оскільки у ОСОБА_1 був борг перед її родичем ОСОБА_4 , вони домовилися таким чином, що вона продасть йому цю земельну ділянку. Частину коштів він передав відповідачці. Наприкінці січня 2022 року вони звернулися до приватного нотаріуса Хомич О.С. щоб засвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки нотаріально і їм було погоджено з`явитися до нотаріуса 01.03.2022. Але сталося так, що 24.02.2022 відбулося повномасштабне вторгнення і усі державні реєстри перестали працювати, тому їм було відмовлено нотаріусом у державній реєстрації до закінчення воєнного стану. Однак, на той час ніхто не знав, скільки це все буде тривати. В цей же день, 01.03.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки в простій письмовій формі і ОСОБА_4 передав решту коштів за земельну ділянку ОСОБА_1 у сумі 1500 доларів США, так як домовилися за 3000 доларів США. Про існування судової справи ОСОБА_1 не знала і коли вже з неї було стягнуто судовий збір, стало зрозуміло, що відбулася конфіскація. Тоді відповідачка почала цікавитися долею своєї земельної ділянки, уклала угоду з адвокатом та дізналася про існування вказаного рішення суду. Також зазначає, що до розгляду цієї справи не було залучено ОСОБА_4 . Тому даним рішення порушуються права ОСОБА_5 , а також порушуються права ОСОБА_4 . Просить заочне рішення скасувати.

Представник позивачаДубенської окружноїпрокуратури СтрільчукН.О. заперечила проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення та пояснила, що відповідачка, будучи громадянкою рф, про час та місце розгляду справи повідомлялася шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судова Влада України. Також, до матеріалів справи стороною позивача надавалися докази, що відповідачка не має зареєстрованого місця проживання Україні. Крім того, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.10.2017 успадкувала земельну ділянку з цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,509 га, що розташована в с. Стара Миколаївка Дубенського району. На підставі вказаного свідоцтва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку. Таким чином, ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, у жовтні 2017 року набула право власності на земельну ділянку та упродовж року добровільно не відчужила її, кінцевий строк сплинув 02.10.2018, тому те, що вона зі своїм родичем оформила не нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу землі через 3,5 роки після того як сплинув граничний строк на добровільне відчуження ділянки, не має жодного значення. Прокуратура мала право на представництво інтересів держави в цій справі згідно чинного законодавства та усталеної судової практики, що наводиться в запереченнях, це ж підтверджує і ГУ Держгеокадастр у Рівненській області, в інтересах якого діяли. Право власності з вказаної дати підлягало припиненню шляхом її конфіскації за рішенням суду, що і було зроблено, тому просить залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд робить наступні висновки.

Судом встановлено, що заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.11.2023 позовні вимоги керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Рівненській області до ОСОБА_1 задоволено, припинено ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,509 га, кадастровий номер 5621689500:05:001:0005, що розташована на території с. Стара Миколаївка Дубенського району шляхом її конфіскації на користь держави в особі ГУ Держеокадастру у Рівненській області та продажу на земельних торгах, також стягнуто з ОСОБА_1 сплачений судовий збір (а.с.86-88).

Представниця заявниці стверджує, що судом не перевірялось місце реєстрації відповідачки, яка була резидентом України і якій було присвоєно номер РНОКПП, однак це не відповідає фактичним обставинам справи, в матеріалах якої наявна відповідна інформація, що зазначена нижче.

З інформації, наданої УДМС України в Рівненській області встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за обліками УДМС у Рівненській області не значиться. Крім того, згідно відповіді з ЄДДР №106969 від 09.06.2024 на запит головуючого судді через кабінет підсистеми «Електронний суд» за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не знайдено (а.с.17, 35). Це означає, що така людина як ОСОБА_1 на території України не має зареєстрованого місця проживання.

Разом з тим, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано з ОСОБА_1 громадянкою рф,адреса реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.13-14). Тобто одразу вказано, що як ОСОБА_1 є громадянкою іншої держави, є дані про її місце проживання, однак в умовах воєнного вторгнення на території України агресора рф після 24.02.2022 дипломатичні зв`язки між країнами розірвано і договір про правову допомогу більше не діє.

У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідачка посилається на те, що вона не з`явилася в судове засідання, оскільки не була повідомлена про день та час розгляду справи та взагалі не знала про існування судового процесу.

Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зважаючи, що відповідачка ОСОБА_1 є громадянкою російської федерації, відомості про її місце проживання в Україні відсутні, то суд її неодноразово викликав через оголошення. Тож відповідачка ОСОБА_1 була повідомлена в порядку ст. 128 ЦПК України про дату, час та місце розгляду справи шляхом оголошення на офіційному веб-порталі "Судова влада України", оскільки можливість надання доручення про вручення документів та виклик відповідача в судове засідання в порядку міжнародної правової допомоги відсутня (а.с.41, 58, 69).

Таким чином, в розумінні цивільного процесуального законодавства України відповідачка вважається повідомленою про час та місце розгляду справи належним чином, а суд мав право ухвалити заочне рішення. В протилежному випадку, тобто якщо погодитись із відповідачем, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, то існування інституту заочного рішення взагалі позбавляється сенсу.

За ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що 1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, 2) а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" означає, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як встановлено судом з матеріалів справи №559/1901/23, відповідачка була повідомлена про її розгляд згідно чинного законодавства, але таким чином, що копій матеріалів позовної заяви не отримувала. Однак, цього мало, щоб скасувати рішення суду. Відповідачкою не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 стверджує, що вона не мала змоги відчужити спірну земельну ділянку у встановлений законом річний строк з дня набуття права власності на неї, оскільки з незалежних від неї та потенційного покупця ОСОБА_4 причин вони не мають можливості нотаріально засвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки та здійснити реєстрацію права власності даного майна на ім`я покупця ОСОБА_4 , а саме: причиною цього є введення в країні з 24.02.2022 воєнного стану, який діє і на даний час. Однак, документи, надані суду відповідачкою, не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Оскільки строк добровільного відчуження відповідачкою земельної ділянки сплинув ще 02.10.2018, тобто за майже чотири роки до введення в країні воєнного стану. Відтак, відповідачці ніщо не заважало укласти договір купівлі-продажу та здійснити його державну реєстрацію згідно вимог чинного законодавства чи розпорядитись успадкованим майном будь-яким іншим чином, наприклад, подарувавши родичам, про проживання яких в Україні вказує. Це лише залежало від її доброї волі. Однак, після спливу відповідного строку право власності іноземного громадянина на землю припиняється і ділянка конфіскується, що і було зроблено судом за позовом особи, уповноваженої представляти інтереси держави.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені і в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів.

З урахуванням викладених обставин, суд робить висновок, що правові підстави для скасування заочного рішення суду від 06.11.2023 відсутні, а тому залишає заяву без задоволення.

Керуючись ст. 260, 261, 287, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.11.2023 у справі №559/1901/23 - залишити без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 06.11.2023 у справі №559/1901/23 може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду впродовж 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

В зв`язку з роботою в умовах воєнного стану та надмірною завантаженістю, повний текст ухвали складено 19.11.2024.

Суддя О.Ю.Жуковська