Рішення

від 19.11.2024 по справі 638/14870/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/14870/24

Провадження № 2/638/5566/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шамраєва М.Є.,

за участю секретаря судового засідання Дрозденко К.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

У С Т А Н О В И В :

До суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування поданого позову позивач посилається на те, що після поховання матері в зв`язку з тяжким матеріальним становищем вона виїжджала за межі України на заробітки і повернулась наприкінці лютого 2022 року. Вказує, що строк на прийняття спадщини після смерті її матері становив - до 5 квітня 2022 року, натомість у зв`язку з вторгненням російських військ в Україну та початком захоплення та окупації частини Харківської області, зокрема м. Ізюм, яке було окуповане аж до 10.09.2022, не працювали органи ДРАЦС, нотаріуси, був відсутній мобільний та інтернет зв`язок, а також електропостачання, через що вона не мала можливості в шестимісячний термін подати заяву про прийняття спадщини. Зазначає, що оскільки постановою від 05.06.2024 державного нотаріуса Четвертої Харківської міської нотаріальної контори Нікуліної О.М., виконуючої обов`язки державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері у зв`язку з пропуском строк на подання заяви про прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду, вона подала цей позов.

Ухвалою суду від 14.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.09.2024 закрито підготовче провадження та призначеного справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, водночас у позові заявила клопотання про розгляд справи без її участі

У судове засідання відповідач не направив свого представника, про дату, час та місце розгляду справи був повдомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що Ізюмським відділом державної реєстрації атків цивільного стану в Ізюмському району Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис № 1088 від 07.10.2021, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 20.09.1980 ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 від батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

Як убачається зі свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 від 17.08.1996, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 уклали шлюб, і остання взяла прізвище свого чоловіка.

Тож судом установлено і матеріалами справи підтверджується, що позивач є донькою померлої ОСОБА_2 .

05.06.2024 позивач звернулась до Четвертої Харківської міської нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з ст. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1221 ЦК Українимісцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Процедура подання заяви про прийняття спадщини визначена пунктом 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до вказаного Порядку (п. 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.11, 3, 15, 3.23), заяви про прийняття спадщини подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса.

Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Заява про прийняття спадщини підлягає реєстрації у Книзі обліку і реєстрації спадкових справ у день надходження. У разі надходження такого документа поштою він підлягає також реєстрації у Журналі реєстрації вхідних документів. Своєчасно надісланою вважається заява, справжність підпису особи на якій засвідчена (або не засвідчена) нотаріально, що направлена поштовим відправленням до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини і яка надійшла нотаріусу після закінчення цього строку. Нотаріус приймає такі заяви, заводить спадкову справу та у випадку надходження заяви, справжність підпису на якій не засвідчено нотаріально, надсилає лист спадкоємцю, в якому пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. У таких випадках конверт підшивається у спадкову справу.

Тобто, заява про прийняття спадщини має бути виконана (написана) спадкоємцем особисто, однак подана може бути безпосередньо спадкоємцем до нотаріуса або направлена йому засобами поштового зв`язку, при цьому справжність підпису спадкоємця може бути посвідчена нотаріально або не посвідчена нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської нотаріальної контори Нікуліної О.М., виконуючої обов`язки державного нотаріуса Ізюмської державної нотаріальної контори Харківської області, від 05.06.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нею пропущений строк для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Водночас, як убачається із вказаної постанови, згідно витягів зі Спадкового реєстру від 05.06.2024 спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась, заповітів та спадкового договору від імені спадкодавця не посвідчувалось.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК Україниза позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

У своїй Постанові Пленуму від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Верховний Суд України у пункті 24 зазначив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Позивач у своїй заяві зазначає, що після початку повномасштабного вторгнення рф частина Харківської області, була окупована, зокрема м. Ізюм, було окуповане аж до 10.09.2022, не працювали органи ДРАЦС, нотаріуси, був відсутній мобільний та інтернет зв`язок, а також електропостачання, через що вона не мала можливості в шестимісячний термін подати заяву про прийняття спадщини.

Указані обставини визнаються судом загальновідомими, тому в силу ч. 3 ст. 82 ЦПК України не потребують доказування при вирішенні цієї справи.

Тож суд доходить переконання, що строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропущений позивачем з поважних причин.

При цьому суд ураховує, що відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" строк для прийняття спадщини спочатку був зупинений на час воєнного стану. Проте, в подальшому пунктом 3 вказаної Постанови (у редакції із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 719 від 24.06.2022) було встановлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Після змін на підставі Постанови КМ № 469 від 09.05.2023 пункт 3 виключено.

Таким чином, внаслідок зміни законодавства про порядок обчислення строку на прийняття спадщини, цей порядок неодноразово змінювався у гіршу сторону для спадкоємців. У цивільному судочинстві діє принцип верховенства права, який закріплений у ст. 10 ЦПК України, та передбачає, що нормативні акти мають відповідати критерію правової визначеності, щоб пересічна особа, яка не має юридичних знань могла, діючи розумно та добросовісно на підставі відповідного нормативного акту, визначити правила своєї поведінки.

Також суд зауважує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки позивач втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. Втрата спадкового майна будуть для неї занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Тож суд вважає, що обставини поважності пропуску строку є доведеними та вказують на наявність підстав для задоволення позову, тому суд вважає за можливе визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці, який на переконання суду буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.12, 13, 81, 265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 доІзюмської міськоїради Харківськоїобласті провизначення додатковогостроку дляприйняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Є. Шамраєв