Ухвала

від 18.11.2024 по справі 127/37831/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/37831/24

Провадження № 1-кс/127/16414/24

У Х В А Л А

Іменем України

18 листопада 2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 , його захисника: адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, непрацюючого, раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВвідділу поліції№ 2Вінницького районногоуправління поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїу Вінницькійобласті лейтенантполіції ОСОБА_6 18.11.2024 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивовано тим, що СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020040000816, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

В межах даного кримінального провадження 17.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Санкція ч.4ст.186КК Українипередбачає покаранняу вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

- незаконний вплив підозрюваного на потерпілого та свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов.

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше вчиняв злочини, в тому числі майнового характеру.

Також слід зазначити систематичність вчинення підозрюваним різного характеру злочинів, відсутність у останнього соціальних зв`язків та стабільного джерела доходу.

Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам.

На підставі викладеного, слідчий, з погодженням з прокурором, звернувся до суду з вищевказаним клопотанням та просив його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували, щодо поданого клопотання, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, дослідивши вказане клопотання, матеріали кримінального провадження №12024020040000816, заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з часиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

За приписами частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що СВ відділу поліції № 2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024020040000816, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.11.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Зокрема, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену судимість за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, вчинив новий злочин за наступних обставин, а саме, 16.11.2024 близько 12:00 год. ОСОБА_4 прийшов за адресою: АДРЕСА_2 , де йому відчинив двері раніше знайомий ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_4 , у ході спілкування вчинив конфлікт, з приводу заборгованості ОСОБА_7 перед ОСОБА_4 грошової заборгованості.

У вказаний час, у вказаному місці, тобто 16.11.2024 близько 12:00 год. перебуваючи в кімнаті АДРЕСА_3 , ОСОБА_4 , продовжуючи конфлікт, застосував фізичну силу до ОСОБА_7 , штовхнув його на ліжко та прямуючи до виходу, помітив на столі мобільний телефон марки «Xiaomi 9T» в корпусі чорного кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7 , після чого у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, дія якого неодноразово продовжувалася, востаннє Указом Президента України № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2024 терміном на 90 діб, керуючись жагою до легкої наживи, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, з метою особистого збагачення, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, наніс потерпілому ОСОБА_7 один удар в область обличчя, а саме, в область нижньої щелепи зліва, а далі відкрито, незважаючи на зауваження потерпілого, заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Xiaomi 9T» в корпусі чорного кольору.

Після цього ОСОБА_4 , з місця події зник у невідомому напрямку та розпорядився викраденим майном на власний розсуд .

16 листопада 2024 року о 15 год. 35 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17 листопада 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішення у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Проаналізувавши зміст клопотання про застосування запобіжного заходу, а також доданих до клопотання доказів, а саме: витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024020040000816 від 16.11.2024; протоколу огляду місця події від 16.11.2024; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.11.2024; протоколу допиту потерпілого від 16.11.2024; протоколу проведення слідчого експерименту від 16.11.2024; протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.11.2024; протоколів допитів свідків; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16.11.2024; повідомлення про підозру від 17.11.2024, інших матеріалів кримінального правопорушення та пояснень підозрюваного наданих в судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України обґрунтована.

У відповідності з пунктом 5 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 має зареєстроване та постійне місце проживання, неодружений, непрацюючий, раніше судимий.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Таким чином, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, суд під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення (оскільки останній неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів), а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Суд також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, а тому дійшов висновку про доцільність задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог частини третьої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, а тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, ОСОБА_4 необхідно визначити заставу.

Згідно з частиною четвертою статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пунктом 2 частини п`ятої статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на вищевикладене, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та позицію прокурора, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави з урахуванням вимог статті 182 КПК України, а саме вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 242 240,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 372, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 15:35 год. 14 січня 2025 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 14 січня 2025 року.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240,00 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматись від спілкування з особами, які являються потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя