Постанова

від 05.11.2024 по справі 460/20265/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 460/20265/23 пров. № А/857/19904/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Матковської З.М., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Гладкої С.Я.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року (головуючий суддя: Щербаков В.В., місце ухвалення м. Рівне) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянка ТМ» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селянка ТМ», 24.08.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 669917000701 від 08.08.2023.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що ним документально підтверджено факт реальності господарських операцій з ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік-синтез», ТОВ «Торгсім» з придбання товару, оскільки відбулися об`єктивні зміни складу активів, товар придбано з метою використання у господарській діяльності та позивач підтвердив факт отримання товару від постачальників належними та допустимими доказами, що описані в акті перевірки, а також підтвердив рух активів за наслідками отримання таких товарів згідно банківських документів.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення зустрічних звірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Вказує, що податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 669917000701 від 08.08.2023.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селянка ТМ» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 18754,98 грн

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що виходячи з інформації, що міститься у наданих для перевірки первинних документах, враховуючи дані, наявні в базах даних податкового органу, ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік-синтез», ТОВ «Торгсім» не могли здійснювати операції з придбання цукру у ТОВ «Селянка ТМ» по наданих для перевірки документах (договір, рахунки, накладні та ін.). Таким чином, відображення реалізації ідентичних товарів в бухгалтерському обліку вказує на факт реалізації її невстановленим особам.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення пп. 134.1 п. 134 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за № 860/4153, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 972265,00 грн, в тому числі за 4 квартал 2019 року на суму 241204,00 грн, 1 квартал 2020 року на суму 42021,00 грн, 1 квартал 2021 на суму 689040,00 грн.

Позивач, 10.10.2024 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу відхилити.

Представник позивача Тарновецький Я.М., в судовому засіданні просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача, Шеремета В.О., в судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу головного управління ДПС у Рівненській області від 30.12.2021 № 2762-п та направлень від 17.01.2022 № 81/Ж3/17-00-07-01, № 82/Ж3/17-00-07-01 інспекторами відділу перевірок проведено перевірку ТОВ «Селянка ТМ» з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021.

Результати перевірки оформлені актом № 911/Ж5/17-00-07-01/38661338 від 10.02.2022 (далі Акт перевірки)

Відповідно до висновків акту перевірки, перевіркою встановлені порушення:

1) пп. 134.1 п. 134 ст. 134 розд. III Податкового кодексу України із змінами та доповненнями, п. 5, 7 П(С)БО 15 «Дохід», що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 972265,0 0грн., в т.ч. 4 квартал 2019 року - на суму 241204,0 грн, 1 квартал 2020 року на суму 42021,0 грн., 1 квартал 2021 року на суму 689040,0 грн.

2) п. 51.1. ст.51 глави 2, пп «б» п. 176.2 ст. 176 розділу ІV Податкового кодексу України, розділу ІІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку», затвердженого в новій редакції Наказом Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4, встановленого подання податкових розрахунків за формою № 1ДФ за 4 квартал 2019 року, 2-4 квартали 2020 року та за формою № 4ДФ за 1 квартал 2021 року не в повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками.

На підставі таких висновків акту перевірки ГУ ДПС у Рівненській області прийнято: податкове повідомлення-рішення № 669917000701 від 08.08.2023, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники в розмірі 1215331,25 грн, в тому числі за грошовими зобов`язаннями 97265,00 грн та за штрафними санкціями 243066,25 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факт несумісності предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача, оскільки доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його безпосередні контрагенти є пов`язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов`язань за спірними правочинами, чи вчинені правочини об`єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності позивача, господарські операції за спірними правочинами були відображені лише в документообігу, а фактично не відбулись і не спричинили змін у структурі і складі активів сторін спірних правочинів, відповідач до суду не надав.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абз. 1, 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та / або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пункт 201.1 статті 200 ПК України передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.2. та 200.4 статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до статті 1 цього Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Системний аналіз наведених вище правових норм, надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що за період з 01.01.2019 по 30.09.2021 ТОВ «СЕЛЯНКА ТМ» задекларовано в рядку 01 декларацій Доходів від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) у розмірі 1 020 316 531,00 грн.

Відповідно до наказу головного управління ДПС у Рівненській області від 30.12.2021 № 2762-п та направлень від 17.01.2022 № 81/Ж3/17-00-07-01, № 82/Ж3/17-00-07-01 інспекторами відділу перевірок проведено перевірку ТОВ «Селянка ТМ» з питань своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2019 по 30.09.2021.

У ході проведення перевірки, згідно наданих до перевірки документів, контролюючим органом встановлено відображення в даних податкового обліку нереальних господарських операцій із ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік-синтез», ТОВ «Торгсім».

Зокрема, згідно акту перевірки, не встановлено фактичного руху товару, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання спірних товарно-матеріальних цінностей від названих постачальників та його подальше використання в своїй господарській діяльності.

Отже, у спірних правовідносинах необхідно встановити фактичні обставини щодо здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік-синтез», ТОВ «Торгсім».

Щодо господарський операцій з контрагентом ТОВ «Агрофірма профіль трейд», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до договору поставки № 05/03-21 від 05.12.2021 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ТОВ «Агрофірма профіль трейд» в якості покупця, ТОВ «Селянка ТМ» зобов`язується передати у власність покупця цукор (надалі - Товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від постачальника до покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№ 658 від 16.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№ 690 від 19.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№ 697 від 22.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

№ 764 від 26.03.2021 на суму 451000,00 грн. в т.ч. ПДВ - 75166,67 грн.;

- товарно-транспортні накладні:

№ P658 від 16.03.2021;

№ P690 від 18.03.2021;

№ P697 від 22.03.2021;

№ 1674 від 19.03.2021;

№ P764 від 28.03.2021;

Обсяг реалізованого цукру складає 1 804 00 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 112 від 11.03.2019 та № 134 від 12.03.2021.

Оплата за поставлений товар проводилася покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 691 від 11.03.2021; № 692 від 11.03.2021; № 693 від 11.03.2021; № 694 від 11.03.2021; № 696 від 12.03.2021; № 697 від 12.03.2021; № 698 від 12.03.2021; № 699 від 12.03.2021.

Цукор, який поставлявся був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується: договором поставки № 5/КПЦ-20 від 13.09.2020; видатковими накладними: № 1535 від 16.03.2021, № 1646 від 18.03.2021; № 1647 від 19.03.2021; № 1947 від 26.03.2021, ТТН: № 1535 від 16.03.2021, № 1646 від 18.03.2021, № 1674 від 19.03.2021, № 1947 від 26.03.2021, Податковими накладними: № 315 від 18.032021, № 327 від 19.03.2021, № 481 від 26.03.2021.

Щодо господарський операцій з контрагентом ФГ «Агролюкс-плюс», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до договору поставки № 04/03-21 від 04.01.2021 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ФГ «Агролюкс-плюс» в якості покупця, ТОВ «Селянка ТМ» зобов`язується передати у власність покупця товар - цукор, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною даного Договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата товару, що поставляється за даним договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від постачальника до покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№ 179 від 11.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№ 178 від 11.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№ 174 від 12.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№ 180 від 12.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

№ 181 від 13.01.2021 на суму 404800,00 грн. в т.ч. ПДВ - 67406,67 грн.;

-товарно-транспортні накладні:

№ P179 від 11.01.2021;

№ P178 від 11.01.2021;

№ P174 від 11.01.2021;

№ P180 від 12.01.2021;

№ Р33 від 12.01.2021;

№ Р181 від 13.01.2021;

Обсяг реалізованого цукру складає 2 024 000 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 112 від 11.03.2019 та № 134 від 12.03.2021.

Оплата за поставлений товар проводилася Покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 171 від 11.01.2021; № 172 від 11.01.2021.

Цукор, який поставлявся на адресу ФГ «Агролюкс-плюс» був придбаний позивачем у ПрАТ «Теофіпольський цукровий завод», що підтверджується: договором поставки № Ц/1003/01 від 10.03.2020 з додатками; видатковими накладними: №2700 від 23.12.2020, № 2698 від 28.12.2020, № 2699 від 23.12.2020, № 51 від 13.01.2021; TTH: № P2700 від 23.12.2020, № P2698 від 23.12.2020, № P2699 від 23.12.2020, № P51 від 13.01.2021; платіжними дорученнями № 3766 від 22.12.2020, № 3764 від 22.12.2022, № 3763 від 22.12.2020, № 3819 від 11.01.2021; податковими накладними № 147 від 12.12.2020, № 146 від 12.12.2020, № 145 від 12.12.2020, № 11 від 11.01.2021.

Щодо господарський операцій з контрагентом ТОВ «Торгсім», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до договору поставки № 19219 від 19.12.2019 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ТОВ «Торгсім» в якості покупця, постачальник зобов`язується передати у власність покупця продовольчі товари, а Покупець зобов?язується прийняти товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною цього договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата товару, що поставляється за цим договором проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від постачальника до покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

- видаткові накладні:

№ 3130 від 21.12.2019 на суму 223520,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37253,33;

№ 181 від 27.01.2020 на суму 233450,00 грн. в т.ч. ПДВ - 38908,33.

- товарно-транспортні накладні:

№ Р3130 від 21.12.2019;

№ Р 181 від 27.01.2020.

Обсяг реалізованого цукру складає 456970,00 грн.

Позивачем сформовані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні № 249 від 20.12.2019 та № 194 від 23.01.2020.

Оплата за поставлений товар проводилася покупцем в безготівковій формі платіжними дорученнями: № 235 від 20.12.2019; № 20 від 23.01.2020.

Цукор, який поставлявся на адресу ТОВ «ТОРГСІМ» був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується наступними доказами: договором поставки № 7/КПЦ3/19 від 18.01.2019; видатковими накладними: № 1022 від 24.01.2020, № 18116 від 11.12.2019; TTH: № 18116 від 11.12.2019, № 1022 від 24.01.2020; платіжними дорученнями № 688 від 06.12.2019; № 97 від 27.01.2020; податковими накладними № 255 від 06.12.2019, № 677 від 24.01.2020.

Щодо господарський операцій з контрагентом ТОВ «Органік-синтез», то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до договору поставки № 24/07-19 від 24.07.2019 укладеного між ТОВ «Селянка ТМ» в якості постачальника та ТОВ «Органік-синтез» в якості покупця, постачальник зобов`язується передати у власність покупця цукор (надалі - Товар), а Покупець зобов?язується прийняти Товар і оплатити його вартість.

Ціна на кожну партію товару вказується продавцем у виставлених ним рахунках - фактурах та видаткових накладних, які є невід?ємною частиною даного договору і містить у собі податок на додану вартість.

Оплата товару, що поставляється за цим договором, проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

На підтвердження фактичної поставки цукру по зазначеному вище договору від постачальника до покупця позивачем були надані відповідачу оформлені документи, які знайшли відображення у бухгалтерському та податковому обліку позивача, а саме:

видаткові накладні:

№ 2427 від 27.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

№ 2430 від 28.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,66;

№ 2433 від 30.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216.66;

№ 2429 від 28.10.2019 на суму 223300.00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

№ 2428 від 27.10.2019 на суму 223300,00 грн. в т.ч. ПДВ - 37216,67;

товарно-транспортні накладні:

№ P2427 від 27.10.2019;

№ P2430 від 28.10.2019;

№ P2433 від 30.10.2019;

№ P2429 від 28.10.2019;

№ P2428 від 27.10.2019;

Обсяг реалізованого цукру складає 1116500,00 грн.

Позивачем сформована та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна № 185 від 21.10.2019.

Оплата за поставлений товар проводилася покупцем в безготівковій формі платіжним дорученням № 674 від 21.10.2019.

Цукор, який поставлявся на адресу ТОВ «Органік-синтез» був придбаний позивачем у ТОВ «Радехівський цукор», що підтверджується наступними доказами: договором поставки № 7/КПЦ3/19 від 18.01.2019; видатковими накладними: № 12793 від 26.10.2019, № 12717 від 26.10.2019; № 12878 від 27.10.2019; № 12969 від 28.10.2019; № 13231 від 30.10.2019. TTH: № 12793 від 26.10.2019, № 12717 від 26.10.2019; № 12878 від 27.10.2019; № 12969 від 28.10.2019; № 13231 від 30.10.2019, платіжними дорученнями № 2251 від 28.10.2019; № 2262 від 31.10.2019; податковими накладними № 1418 від 26.10.2019, № 1414 від 26.10.2019; № 449 від 27.10.2019; № 1519 від 28.10.2019; № 1712 від 30.10.2019.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в сукупності наведені вище документи, свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій між ТОВ «Селянка ТМ» і ТОВ «Агрофірма профіль трейд», ФГ «Агролюкс-плюс», ТОВ «Органік-синтез», ТОВ «Торгсім», що є підставою для формування позивачем податкового обліку.

Щодо покликання контролюючого, органу що за даними Єдиного реєстру судових рішень встановлено наявність кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000302 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, Відповідно до матеріалів ГУ ПЕП ДФС України встановлено, що службові особи ТОВ «Євро Смарт Пауер» (код 42547705), ТОВ «Катма Груп» (код 41775494), ТОВ «Інтергеоком» (код 42447221), ТОВ «СТАНДАРТ ОЙЛ-2000» (код 42337720) та ТОВ «Євро Пауер» (код 41047794), що входять до групи компаній БРСМ у період 2020 року організували проведення безтоварних операцій із підприємствами, що здійснюють підміну номенклатури товарів: ФГ «Агролюкс-Плюс» (код 43434868) чим забезпечили суб`єктам господарювання реального сектору економіки завищення податкового кредиту з ПДВ, за рахунок чого вони ухилились від сплати податків в особливо великих розмірах, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, за змістом частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, обов`язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі, який набрав законної сили, щодо часу, місця та об`єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дії чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Суд має надавати правову оцінку встановленим фактичним обставинам справи та наявності вироку суду в кожній конкретній справі.

Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з встановленими обставинами щодо наявності та надання первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності, тощо.

Зазначене відповідає правовій позиції, що викладена, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що у розглядуваних спірних правовідносинах, відсутній вирок, який набрав законної сили, яким встановлено факти внесення посадовими особами ФГ «Агролюкс-Плюс» завідомо неправдивих відомостей до первинних документів, як і періоди вчинення таких протиправних дій та наведено конкретний перелік документів, які стосуються безпосередньо спірних господарських операцій з позивачем ТОВ «Селянка ТМ».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у діях позивача, як платника податку, не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, доцільності та діловій меті здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявністю належним чином оформлених та досліджених судом документів, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 669917000701 від 08.08.2023 підлягає скасуванню.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Згідно приписів ст. 139 КАС України, підстав для стягнення судових витрат не має.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року у справі № 460/20265/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді З. М. Матковська В. В. Ніколін

У зв`язку з участю судді Ніколіна В.В. у підготовці для підтримання кваліфікації суддів апеляційних адміністративних судів у Національній школі суддів України з 11.11.2024 по 15.11.2024 та перебуванням судді Матковської З.М. у відрядженні з 13.11.2024 по 17.11.2024, повний текст судового рішення складено та підписано 18.11.2024.