Постанова

від 18.11.2024 по справі 910/361/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа № 910/361/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛЗ АП АЙТІ"

про ухвалення додаткової постанови

за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 (суддя Ковтун С.А.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 (суддя Ковтун С.А.)

у справі № 910/361/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛЗ АП АЙТІ"

до Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант"

про стягнення 38 790,59 грн

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (далі - ТДВ СК "Альфа-Гарант", відповідач) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі № 910/361/24 залишено без змін.

08.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" (далі - ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ", позивач) про ухвалення додаткової постанови (подана через систему "Електронний суд" 07.10.2024), в якій заявник просить суд ухвалити додаткове рішення (постанову) у справі № 910/361/24, яким стягнути з ТДВ СК "Альфа-Гарант" судові витрати в розмірі 6 000,00 грн. До заяви додано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 08.10.2024 зазначену заяву передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

З урахуванням викладеного, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. прийнято до розгляду заяву ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/361/24; постановлено розгляд зазначеної заяви здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, дана заява розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій та забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав.

Колегія суддів апеляційної інстанції, розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) заяву ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" про ухвалення додаткової постанови у даній справі, дійшла висновку про її задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Отже, за умовами ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Тобто стороні надано право подати відповідні докази як до закінчення судових дебатів, так і протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТДВ СК "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у даній справі ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" навело попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, що складається з витрат на професійну правничу допомогу - 15 000,00 грн, та поштових витрат (витрат, пов`язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду) - 500,00 грн, які ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" просило покласти на відповідача.

Суд враховує, що заява ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" про ухвалення додаткової постанови з доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу подана 07.10.2024 в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" до заяви про ухвалення додаткової постанови додано копії:

- договору № 191 про надання правової допомоги від 20.10.2023, укладеного між ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" як Клієнтом та Адвокатським об`єднанням "Юридична фірма "Голдрейн Партнерс" (далі - АО "ЮФ "Голдрейн Партнерс") як Виконавцем (далі - Договір);

- додаткової угоди № 1 від 27.05.2024 до Договору;

- акта виконаних робіт № 001216 від 04.10.2024;

- рахунку на оплату № 001216 на суму 6 000,00 грн;

- платіжної інструкції № 1611 від 07.10.2024 на суму 6 000,00 грн;

- ордера серії АІ № 1481964 на надання правничої (правової) допомоги ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" на підставі Договору, зокрема, в Північному апеляційному господарському суді адвокатом Мазур Іриною Олександрівною, виданого АО "ЮФ "Голдрейн Партнерс" 23.10.2023.

Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець надає, а Клієнт зобов`язується приймати і оплачувати надану Виконавцем правову допомогу у судовій справі за позовом Клієнта до ТДВ СК "Альфа-Гарант" про стягнення коштів.

Згідно з п. 4.1 Договору вартість правової допомоги Виконавця складається з суми гонорару ("Винагорода") і суми відшкодування витрат. При цьому остаточна вартість правової допомоги вказується в рахунках, виставлених Виконавцем, які є невід`ємною частиною цього Договору.

У додатковій угоді № 1 від 27.05.2024 до Договору сторони домовились доповнити Договір п. 4.2.2 в такій редакції: "4.2.2. Вартість правничої допомоги за представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції, підготовку та подачу відзиву на апеляційну скаргу, інших процесуальних документів в суд апеляційної інстанції, які є розумно необхідні для забезпечення інтересів Клієнта складає 6 000,00 (шість тисяч гривень) грн. Зазначена сума сплачується протягом 10-ти календарних днів з виставлення виконавцем рахунку на оплату".

04.10.2024 АО "ЮФ "Голдрейн Партнерс" (Виконавець) та ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" (Клієнт) складено та підписано акт виконаних робіт № 001216 до Договору про те, що послуги з надання правової (правничої) допомоги були надані якісно та у відповідності до домовленості сторін. Клієнт не має зауважень до повноти, якості, обсягу, своєчасності, ціни наданої за цим актом правової (правничої) допомоги.

Відповідно до зазначеного акта виконаних робіт Виконавцем надано такі послуги: підготовка процесуального документа: юридичний аналіз апеляційної скарги, підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу ТДВ СК "Альфа-Гарант" у справі № 910/361/24. Вартість робіт з надання правової (правничої) допомоги становить 6 000,00 грн.

Надані АО "ЮФ "Голдрейн Партнерс" послуги з правової допомоги оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією № 1611 від 07.10.2024 на суму 6 000,00 грн.

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Такий висновок відповідає висновку, викладеному в постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, від 02.11.2020 у справі № 922/3548/19, від 18.11.2020 у справі № 923/1121/17.

Згідно із ч. 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар.

Частинами другою та третьою статті 30 Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У розгляді даного спору судова колегія враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19. У наведеній постанові Верховний Суд у звернув увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За встановлених обставин, суд вважає, що ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи № 910/361/24 в Північному апеляційному господарському суді, в розмірі 6 000,00 грн.

Станом на 18.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТДВ СК "Альфа-Гарант" не надійшло письмових заперечень або міркувань щодо поданої ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" заяви про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/361/24.

Отже, відповідачем не доведено неспівмірності розміру витрат позивача на оплату послуг адвоката, пов`язаних із розглядом даної справи в Північному апеляційному господарському суді, в сумі 6 000,00 грн.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 у даній справі судові витрати за розгляд апеляційної скарги ТДВ СК "Альфа-Гарант" покладено на скаржника (ТДВ СК "Альфа-Гарант"), а також обґрунтованість та співмірність розміру витрат ТОВ "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" на оплату послуг адвоката, пов`язаних із розглядом даної справи в Північному апеляційному господарському суді, в сумі 6 000,00 грн, зазначені витрати підлягають покладенню на скаржника.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/361/24 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії "Альфа-Гарант" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 32382598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЙЛЗ АП АЙТІ" (03039, місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 119 б; код ЄДРПОУ 42178469) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити господарському суду першої інстанції.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська