Постанова

від 06.11.2024 по справі 922/1987/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/1987/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

прокурор Клейн Л.В., посвідчення №072868 від 01.03.2023,

1-го відповідача Руденко Д.Ю., посвідчення №2921, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розпорядження №39/2к від 12.01.2018,

2-го відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури (вх.№998Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жигалкіним І.П., дата складання повного тексту рішення - 01.05.2023, у справі №922/1987/22

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м. Харків,

до 1. Харківської міської ради, м. Харків, 2. Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ", м. Харків,

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" з наступними вимогами:

- визнати недійсним з моменту прийняття пункт 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 №1541/19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 та №2 для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4 та надано обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" у власність земельну ділянку №1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га, земельну ділянку №2 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0041) площею 0, 1800га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4. Будівництво об`єкту виконати до 17.04.2022,

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Ісаєнко Ірини Анатоліївни, яким від 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 (індексний номер рішення: 46961040) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", з одночасним припиненням права власності,

- скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяни Вікторівни, яким 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га (індексний номер рішення 46961240) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", з одночасним припиненням права власності.

Судовий збір прокурор просить суд стягнути з відповідачів.

Прокурор посилається на те, що предмет позову про скасування державної реєстрації прав є належним та ефективним способом захисту прав держави, в інтересах якої подано позов, де рішення Харківської міської ради від 17.04.2019 №1541/19 прийнято всупереч вимогам статті 41, частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", статей 133, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту ЖБК, у зв`язку з чим воно на підставі статей 21, 152, 155 Земельного кодексу України, статті 21, 393 Цивільного кодексу України підлягає визнанню судом недійсним, а рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко І.А., якою 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 (індексний номер рішення: 46961040) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" та рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Т.В., 21.05.2019 (індексний номер рішення 46961240), якою зареєстровано за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га, підлягають скасуванню в судовому порядку відповідно до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 16, 21 та 393 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що житлово-будівельний кооператив, серед іншого, можна віднести до типу обслуговуючий кооператив; пункт 2 Примірного статуту щодо створення ЖБК при виконавчих комітетах місцевих рад, при підприємствах, установах і організаціях на сьогодні не діє, оскільки він суперечить як статті 87 Цивільного кодексу України, так і статті 7 Закону України "Про кооперацію" щодо процедури та порядку його створення. Закон України "Про кооперацію" встановлює загальний порядок створення всіх без виключення кооперативів як юридичних осіб приватного права, включаючи і ЖБК, і не робить жодних застережень відносно існування іншого, аніж встановлений статтею 7 цього Закону. А тому, зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов висновку, що сьогодні не може застосовуватися положення Примірного статуту щодо створення ЖБК тільки при виконкомах чи юридичних особах.

На думку місцевого господарського суду, Правила обліку громадян, які бажають вступити до ЖБК, також не застосовуються до виниклих правовідносин, оскільки в протилежному випадку, це свідчило б про існування принципу створення юридичних осіб лише особами, які перебувають на обліку бажаючих вступити до ЖБК особами, які потребують поліпшення житлових умов, що свідчило би про порушення принципу свободи створення юридичної особи приватного права.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором обрано не належний та не ефективний спосіб захисту прав Харківської міської ради, а суд обмежений у своєму праві застосувати інший спосіб захисту належний та більш ефективний.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 30.03.2023, прокурор звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 року у справі № 922/1987/22 і ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити повністю. Також просить судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги відшкодувати Харківській обласній прокуратурі за рахунок відповідачів.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що норми ЖК УРСР та постанови Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, якою затверджено Примірний статут ЖБК, є чинними, їх положення не суперечать чинному законодавству України, а тому обов`язкові до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами.

Як зазначає прокурор, за змістом статті 41 Земельного кодексу України, передбачено можливість передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за умови, що така особа створена як житлово-будівельний кооператив. Однак, ОК "ЖБК "Патріот" за організаційно-правовою формою відносить до обслуговуючого кооперативу.

Прокурор посилається на те, що визнання протиправною бездіяльність КМУ щодо нездійснення підготовки та подання проекту на розгляд Верховної Ради пропозицій щодо приведення Житлового кодексу УРСР від 30.06.1983 та Примірного статуту ЖБК у відповідність до Закону України "Про кооперацію" не спростовує висновку щодо можливості передачі у власність земельної ділянки безоплатно лише ЖБК відповідно до положень вказаних нормативно-правових актів.

Як зазначає прокурор, матеріалами справи підтверджується, що численна кількість осіб не були обізнані про своє членство у складі ОК "ЖБК "Патріот".

Щодо ефективності обраного способу захисту порушеного права прокурор зазначає, що вимога про визнання рішення недійсним може розглядатись як спосіб захисту порушеного права, якщо фактично підставою пред`явлення позовної вимоги є оспорювання права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1987/22 та призначено справу до розгляду.

Під час апеляційного провадження у цій справі колегією суддів встановлено, що з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 передав справу №925/1133/18 на розгляд судовій палаті для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновку викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 908/1664/19 про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абзацами 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 15.07.2021 у справі №925/1133/18 прийнято до розгляду справу №925/1133/18 за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та призначено розгляд касаційної скарги у відкритому судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів даної справи №922/1987/22, керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова, звертаючись із позовом вказав на те, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, а тому прокурор самостійно подав вказаний позов.

До позовної заяви прокурором не додані докази звернення до Харківської міської ради в порядку абзаців 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Враховуючи, що результат перегляду в апеляційному порядку судового рішення у даній справі №922/1987/22 пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у справі №925/1133/18 судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 зупинено провадження у справі №922/1987/22 з розгляду апеляційної скарги Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2024, у зв`язку з відставкою судді Бородіної Л.І., для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 поновлено провадження за апеляційною скаргою Харківської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2023 у справі №922/1987/22; встановлено учасникам справи строк до 02.09.2024 для подання пояснень з урахуванням правової позиції, викладеної Верховним Судом у справі №925/1133/18; призначено справу до розгляду на "05" вересня 2024 р. о 14:30год.

29.08.2024 від прокурора надійшли письмові пояснення з урахуванням висновків, викладених Верховним Судом у справі №925/1133/18

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 11:30год. 02.10.2024.

У зв`язку з відсутністю відомостей щодо вручення 2-му відповідачу копії ухвали суду від 05.09.2024, з метою недопущення порушення процесуальних прав 2-го відповідача ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 відкладено розгляд справи на 06.11.2024 о 10:30год. у межах розумного строку розгляду скарги в контексті встановлених пунктом 1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантій та з огляду на приписи пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 Господарського процесуального кодексу України, якими встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

05.11.2024 від представника ОК "ЖБК "Патріот" надійшла заява про вступ у справу та відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 06.11.2024 прокурор підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник Харківської міської ради проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить у її задоволенні відмовити.

2-ий відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, представник 2-го відповідача у судове засідання не з`явився.

Розглянувши клопотання 2-го відповідача про вступ у справу його представника та відкладення розгляду справи, судова колегія зазначає таке.

Вказане клопотання надійшло від представника 2-го відповідача 05.11.2024 о 17:32год.; в цей же день представнику було надано доступ до електронної справи.

Відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

2-ий відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи і ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.10.2024 сторони були повідомлені, що неявка їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції не визнає наведені 2-им відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи повідомлені ним причини неявки у судове засідання поважними, виходячи з такого.

Як вказує представник 2-го відповідача, 05.11.2024 між ним як адвокатом та ОК "ЖБК "Патріот" укладено договір про надання професійної правничої допомоги адвокатом; для надання можливості адвокату виконати покладені на нього зобов`язання, просить, зокрема відкласти розгляд справи.

Однак, суд зазначає, що 2-ий відповідач як юридична особа забезпечує свою участь в судовому засіданні в порядку статті 56 Господарського процесуального кодексу України (самопредставництво) або через свого представника.

І 2-ий відповідач, будучи обізнаним з 02.10.2024 про відкладення розгляду справи на 06.11.2024, самостійно обрав для себе позицію лише 05.11.2024 укласти договір про надання професійної правничої допомоги з адвокатом, хоча не був позбавлений права і можливості зробити це завчасно з тим, щоб належним чином забезпечити участь свого представника у судовому засіданні.

Відтак, доводи адвоката щодо неможливості належним чином реалізувати свої повноваження пов`язані виключно з суб`єктивною поведінкою 2-го відповідача.

У свою чергу, суд належним чином завчасно повідомив 2-го відповідача про відкладення розгляду справи на 06.11.2024, і на вимогу його представника невідкладно надав доступ до електронної справи.

Відтак, 2-го відповідача та його представника не було позбавлено можливості ані ознайомлення з матеріалами справи, ані участі у судовому засіданні, зокрема представник 2-го відповідача міг взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, звернувшись до суду з відповідною заявою.

Крім того, у клопотанні про відкладення розгляду справи представник 2-го відповідача не посилається на причини неможливості взяти участь у судовому засіданні, а суду у даній справі - розглянути апеляційну скаргу за його відсутності у судовому засіданні.

З огляду на викладене, судова колегія відмовляє 2-му відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду скарги і здійснює розгляд скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи прокурора, заслухавши у судовому засіданні прокурора та представника 1-го відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив ПАТРІОТ на підставі рішення 17 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів від 20.12.2017 № 860/17 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 1, 3800га, у тому числі: ділянка №1 площею орієнтовно 1, 2000га; ділянка №2 площею орієнтовно 0, 1800га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4.

У подальшому пунктом 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками від 17.04.2019 №1541/19 1) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 та №2 для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4; 2) надано ОК ЖБК ПАТРІОТ у власність земельну ділянку №1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га, земельну ділянку №2 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0041) площею 0, 1800га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 . Будівництво об`єкту виконати до 17.04.2022.

Право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 зареєстровано за ОК ЖБК ПАТРІОТ державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко Іриною Анатоліївною 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (індексний номер рішення: 46961040).

Право власності на земельну ділянку, площею 1, 2000га кадастровий номер 6310136300:12:001:0040 зареєстровано за ОК ЖБК ПАТРІОТ державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяною Вікторівною 21.05.2019 (індексний номер рішення 46961240).

Прокурор вважає, що рішення міської ради про передачу у власність ОК ЖБК ПАТРІОТ прийнято у порушення вимог статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 137 Житлового кодексу УРСР (далі ЖК УРСР) та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186 (далі Примірний статут), відповідно є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним з таких підстав.

Офісом Генерального прокурора здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000511 від 10.03.2021 за фактами неправомірних дій службових осіб органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та інших осіб під час виділення земельних ділянок, у тому числі за фактами заволодіння земельними ділянками штучно створеними обслуговуючими кооперативами ЖБК, нібито, для поліпшення житлових умов засновників та членів кооперативу, про що встановлено, зокрема, факт незаконного вибуття з володіння територіальної громади м. Харкова земельних ділянок, площею 1, 2000га та площею 0, 1800га за рахунок земель житлової та громадської забудови по в`їзду Буковому.

Прокурор зазначає, що ОК ЖБК ПАТРІОТ за своєю метою діяльності не відповідає вимогам статей 133, 137 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту, як житлово-будівельний кооператив.

Пунктом 1.1 Статуту ОК ЖБК ПАТРІОТ визначено, що ОК ЖБК ПАТРІОТ (у редакції від 21.12.2015) створено 21.12.2015 (згідно даних ЄДРПОУ) в організаційно-правовій формі обслуговуючого кооперативу та за напрямом діяльності - житлово-будівельного.

Згідно Протоколу №1 Установчих зборів ОК ЖБК ПАТРІОТ від 17.12.2015, засновниками кооперативу стали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Головою правління кооперативу обрано ОСОБА_2

21.12.2015 здійснено державну реєстрацію вказаної юридичної особи шляхом внесення до Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців відповідних відомостей за номером 14801020000068083 та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 40187246.

Цей Кооператив організовується з метою забезпечення житлом (будівництва житла) учасників кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку (будинків), або одноквартирних чи багатоквартирного житлового будинку (будинків) з надвірними будівлями (господарськими будівлями та спорудами) за власні кошти кооперативу, а (або) залученням банківських кредитів, чи/або позик, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками) (пункт 3.1 Статуту).

26.01.2016 у члени ОК ЖБК ПАТРІОТ прийнято ОСОБА_5 , який у подальшому звертався з запитами до Харківської міської ради 01.02.2016, 08.02.2016, 11.10.2016 та 12.04.2017, зазначаючи відомості щодо кількості членів кооперативу (понад 300 членів кооперативу станом на 08.02.2016 та 178 членів кооперативу станом на 11.10.2016 при фактичній кількості упродовж періоду з 26.01.2016 до 20.11.2017 у складі кооперативу 5 осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), з проханням виділити земельну ділянку під забудову житлового багатоквартирного будинку у житлово-будівельному кооперативу учасників антитерористичної операції ПАТРІОТ.

20.12.2017 на 17 сесії Харківської міської ради 7 скликання розглянуто питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів і прийнято в порушення положень статей 133, та 137 ЖК УРСР і Примірного статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, а також статті 41 Земельного кодексу України, рішення №860/17, згідно з яким ОК ЖБК ПАТРІОТ надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею орієнтовно 1, 38га, у тому числі, ділянка №1 площею орієнтовно 1, 2000га; ділянка № НОМЕР_1 площею орієнтовно 0, 1800га із земель територіальної громади м. Харкова для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 .

Після розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 та № 2 ОК ЖБК ПАТРІОТ для будівництва та експлуатації зблокованих будинків по АДРЕСА_1 ОСОБА_5 направив 28.08.2018 Харківському міському голові звернення з проханням надати вказаному кооперативу у власність земельну ділянку площею 1, 2га з кадастровим номером 6310136300:12:001:0040, а також підписав від імені ОК ЖБК ПАТРІОТ та направив 10.04.2019 Харківському міському голові звернення з проханням надати зазначеному кооперативу у власність земельну ділянку площею 0, 18га з кадастровим номером 6210136300:12:001:0041.

Станом на 11.02.2019 відповідно нової редакції Статуту ОК ЖБК ПАТРІОТ, а саме пункту 2.2, учасниками (членами) кооперативу зазначені співробітники поліції та учасники бойових дій (учасники АТО та ООС) в Донецькій та Луганській областях наступні особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 .

Прокурор посилається на те, що згідно нової редакції Статуту від 11.02.2019, членами ОК ЖБК ПАТРІОТ були 43 особи; Статут направлено на адресу Харківського міського голови разом з листом від 11.02.2019 №В-01-1, в якому також повідомлялося, що на земельних ділянках планується будівництво 43 зблокованих будинків для учасників АТО/ООС та поліцейських, які перебувають на черзі щодо поліпшення житлових умов в Харківській міській раді.

Проте, як зазначає прокурор, відповідно до матеріалів кримінального провадження №42021000000000511 від 10.03.2021, зокрема протоколів допиту осіб, які зазначені як учасники кооперативу, що надали показання ( ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_45 , ОСОБА_19 ), не були учасниками Обслуговуючого кооперативу ЖБК ПАТРІОТ, не приймали участь у зборах учасників ОК ЖБК ПАТРІОТ, заяв про вступ та вихід з кооперативу не писали та здивовані, що хтось без їх відома використав їх персональні дані нібито як учасників вказаного кооперативу.

І лише ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 звернулися до виконавчого комітету Харківської міської ради з заявами про взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Також прокурор посилається на те, що кооператив не створено при виконавчому комітеті міської ради, при підприємстві, установі чи організації та не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення про створення ОК ЖБК ПАТРІОТ та список членів кооперативу, всупереч статті 137 ЖК УРСР.

Всупереч статті 133 ЖК УРСР та абзацу 1 пункту 8 Примірного статуту, члени кооперативу (на момент створення), а саме, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та в подальшому залучені члени кооперативу, не потребували поліпшення житлових умов та на відповідному обліку не перебували, що підтверджується самим статутом ОК ЖБК ПАТРІОТ та протоколами допиту свідків у кримінальному провадженні.

17.04.2019 на 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання розглянуто питання про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками і прийнято рішення №1541/19, згідно з яким ОК ЖБК ПАТРІОТ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 та №2 для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 , надано ОК ЖБК ПАТРІОТ у власність земельну ділянку №1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2га, земельну ділянку (кадастровий номер 6210136300:12:001:0041) площею 0, 18га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по АДРЕСА_1 . Зобов`язано виконати будівництво об`єкту до 17.04.2022.

На думку прокурора, ОК ЖБК ПАТРІОТ фактично є обслуговуючим, а не житлово-будівельним кооперативом, оскільки у статуті не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що суперечить його меті, при цьому мета, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, а члени кооперативу не мають права на поліпшення житлових умов (в розумінні вимог глави 5 ЖК УРСР та статті 41 Земельного кодексу України).

15.05.2019 проведено загальні збори ОК ЖБК ПАТРІОТ і прийнято рішення про виключення з числа членів вказаного кооперативу 20 осіб як помилково внесених, яке оформлене протоколом №9 загальних зборів ОК ЖБК ПАТРІОТ, що, на думку прокурора, є приховування ОСОБА_2 , ОСОБА_5 і ОСОБА_68 своїх протиправних дій, направлених на незаконне заволодіння належними територіальній громаді м. Харкова земельними ділянками площею 1, 2га та 0, 18га без обґрунтування необхідного розміру земельної ділянки.

21.05.2019 ОСОБА_5 здійснив реєстрацію у Департаменті реєстрації Харківської міської ради права власності на вказані об`єкти нерухомості за ОК ЖБК ПАТРІОТ.

Разом з тим, жодних заходів щодо здійснення забудови отриманої земельних ділянок загальною площею 1, 38га вказані особи не вживали.

Так, рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Ісаєнко Іриною Анатоліївною 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га, кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 (індексний номер рішення: 46961040) за ОК ЖБК ПАТРІОТ.

Право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га (індексний номер рішення 46961240) зареєстровано за ОК ЖБК ПАТРІОТ державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяною Вікторівною 21.05.2019.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.

Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про прокуратуру, прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 4 цієї статті, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" дійшов висновку, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Як вказує прокурор, звернення до суду в даних спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значущого питання про повернення у комунальну власність незаконно наданої у приватну власність земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте, у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, оскільки іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №922/1441/19, від 24.09.2020 у справі №922/3272/18 зі схожих правовідносин.

З урахуванням обставин цієї справи, прокуратурою визначено одним із відповідачів Харківську міську раду, яка розпорядилася спірними земельними ділянками відповідним рішенням в порушення, як вказує прокурор, вимог законодавства.

Цим прокурор обґрунтовував відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів саме у спірних правовідносинах.

Отже, прокурор мав право звернутися до суду для захисту відповідних публічних інтересів територіальної громади.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №922/1441/19, від 24.09.2020 у справі №922/3272/18 зі схожих правовідносин.

При цьому, встановлена Законом України "Про прокуратуру" умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто, визначений частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, пункти 26, 27; від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, пункти 57, 58; від 28.09.2022 у справі №483/448/20, пункт 7.18; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі №925/1133/18 дійшла таких висновків:

1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави;

2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо: - відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави

Відтак, прокурор не має надавати докази, що він до подання цього позову звертався до уповноважених органів, а уповноваженим органом надана відповідь, що такий орган невзмозі здійснити захист інтересів.

Щодо суті спору судова колегія зазначає таке.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

За приписами статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор звернувся до суду в інтересах територіальної громади міста Харкова з позовом про визнання недійсними рішення міської ради та скасування реєстрації права власності, оскільки спірні земельні ділянки знаходяться у межах населеного пункту та вибули з власності територіальної громади без її волі та з порушенням вимог чинного законодавства.

Відповідно до положень частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Харківська міська рада.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Отже, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

У спірних правовідносинах за наслідками прийняття оспорюваного рішення міської ради, земельні ділянки вибули з власності територіальної громади міста Харків та були безоплатно передані у приватну власність ОК "ЖБК "Патріот".

За змістом положень частини 1 статті 41 Земельного кодексу України, житлово-будівельним (житловим) кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Відповідно до частини 1 статті 94 Господарського кодексу України, кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Статтею 6 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі.

За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Діяльність житлово-будівельних кооперативів регулюється нормами глави 5 Житлового кодексу УРСР та прийнятого на його виконання Примірного статуту ЖБК (зі змінами), згідно з якими громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. На облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством) і потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають право бути взятими на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, а також громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень. До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті, які потребують поліпшення житлових умов.

Аналіз норм законодавства дає підстави для висновку, що безоплатне надання у власність житлово-будівельному кооперативу земельної ділянки зумовлено необхідністю забезпечити громадян, які потребують поліпшення житлових умов, жилими приміщеннями у будинках створеного ними житлово-будівельного кооперативу. При вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, зокрема потреба засновників та членів кооперативу у поліпшенні житлових умов та їх перебування на квартирному обліку, порядок організації кооперативу.

Тобто, житлово-будівельний кооператив є спеціальним суб`єктом права відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України.

Такий висновок наведено, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 19.04.2017 №922/4401/15, постанові Верховного Суду від 02.03.2021 у справі № 911/261/20.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 2 Примірного статуту щодо створення ЖБК при виконавчих комітетах місцевих рад, при підприємствах, установах і організаціях на сьогодні не діє, оскільки він суперечить як статті 87 Цивільного кодексу України, так і статті 7 Закону України "Про кооперацію" щодо процедури та порядку його створення.

За змістом статей 133, 134, 137 ЖК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. На облік, бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу, беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов. Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих рад, при підприємствах, установах і організаціях. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється, зокрема, Житловим кодексом Української РСР та Примірним статутом ЖБК. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту ЖБК загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 3 Примірного статуту ЖБК, число громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, повинно відповідати кількості квартир у жилому будинку (будинках) кооперативу, запланованому до будівництва.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що статтею 41 Земельного кодексу України передбачено можливість безоплатної передачі земельних ділянок у власність юридичної особи для здійснення житлового будівництва за наявності таких умов: така особа створена як житлово-будівельний кооператив; його члени - громадяни потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Органам місцевого самоврядування відповідно до частини 1 статті 41 Земельного кодексу України надано право передати земельну ділянку безоплатно у власність саме житлово-будівельним кооперативам, які створені відповідно до статей 133, 134, 137 ЖК, Примірного статуту ЖБК, а не будь-яким, у тому числі обслуговуючим кооперативам.

При вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, зокрема, потреба засновників та членів кооперативу у поліпшенні житлових умов та їх перебування на квартирному обліку, порядок організації кооперативу відповідно до ЖК та Примірного статуту ЖБК. Тобто саме житлово-будівельний кооператив є спеціальним суб`єктом права відповідно до положень статті 41 Земельного кодексу України.

На теперішній час ЖК та постанова Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186, якою затверджено Примірний статут ЖБК, є чинними, їх положення не суперечать чинному законодавству України, а тому обов`язкові до виконання всіма юридичними та фізичними особами, органами влади та посадовими особами.

В цій частині хибними є висновки суду першої інстанції, що приписи ст. 137 Житлового кодексу УРСР до житлово-будівельних кооперативів застосуванню не підлягають, оскільки судова практика у зазначеній категорії справ є сталою та визначеною, правові висновки щодо застосування положень статті 41 Земельного кодексу України, статей 133-135, 137, 138 Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту ЖБК викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 17.06.2014 у справі № 21-195а14, від 19.04.2017 у справі №922/4401/15 та Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17, від 05.06.2018 у справі №925/972/16, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 04.09.2018 №922/2614/17, від 05.09.2018 у справі №922/3165/17, від 05.12.2018 у справі № 922/2495/17, від 11.03.2020 у справі №922/651/17, від 21.03.2019 у справі № 922/2751/16, від 02.03.2021 у справі №911/261/20.

Безпідставним є висновок місцевого господарського суду, що Правила обліку громадян, які бажають вступити до ЖБК, також не застосовуються до виниклих правовідносин, оскільки в протилежному випадку, це свідчило б про існування принципу створення юридичних осіб лише особами, які перебувають на обліку бажаючих вступити до ЖБК особами, які потребують поліпшення житлових умов, що свідчило би про порушення принципу свободи створення юридичної особи приватного права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що до житлово-будівельних кооперативів безумовно можуть вступити особи відповідно до Закону України "Про кооперацію", і такий кооператив може отримати право власності або користування земельною ділянкою у визначений законом спосіб.

Однак, скористатись свого роду "пільгою" щодо отримання ЖБК земельної ділянки безоплатно у власність можуть саме житлово-будівельні кооперативи, члени якого є особами, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Тобто, безоплатне надання у власність житлово-будівельному кооперативу земельної ділянки зумовлено необхідністю забезпечити громадян, які потребують поліпшення житлових умов, жилими приміщеннями у будинках створеного ними житлово-будівельного кооперативу.

Такий правовий висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі №911/61/21 від 02.10.2024.

Як свідчать матеріали справи,

- відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" (ідентифікаційний код - 40187246) за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом;

- згідно Протоколу №1 Установчих зборів ОК ЖБК ПАТРІОТ від 17.12.2015, засновниками кооперативу стали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 , якого 26.01.2016 прийнято у члени ОК ЖБК ПАТРІОТ, звертався з письмовими запитами до Харківської міської ради 01.02.2016, 08.02.2016, 11.10.2016 та 12.04.2017, зазначаючи відомості щодо кількості членів кооперативу (понад 300 членів кооперативу станом на 08.02.2016 та 178 членів кооперативу станом на 11.10.2016 при фактичній кількості упродовж періоду з 26.01.2016 до 20.11.2017 у складі кооперативу 5 осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ), з проханням виділити земельну ділянку під забудову житлового багатоквартирного будинку у житлово-будівельному кооперативу учасників антитерористичної операції ПАТРІОТ;

- згідно нової редакції Статуту 11.02.2019, членами ОК ЖБК ПАТРІОТ були 43 особи; Статут направлено на адресу Харківського міського голови разом з листом від 11.02.2019 №В-01-1, в якому також повідомлялося, що на земельних ділянках планується будівництво 43 зблокованих будинків для учасників АТО/ООС та поліцейських, які перебувають на черзі щодо поліпшення житлових умов в Харківській міській раді;

- у Статуті ОК ЖБК ПАТРІОТ не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом;

- розмір внесків до ОК ЖБК ПАТРІОТ не визначено;

- всупереч статті 133 ЖК УРСР та абзацу 1 пункту 8 Примірного статуту, члени кооперативу на момент створення, а саме, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та в подальшому залучені станом на 11.02.2019 члени кооперативу, не потребували поліпшення житлових умов та на відповідному обліку не перебували; доказів іншого відповідачами суду не надано.

- відповідно до матеріалів кримінального провадження №42021000000000511 від 10.03.2021, зокрема протоколів допиту учасників кооперативу, що надали показання, допитані не знали, що їх вказано учасниками Обслуговуючого кооперативу ЖБК ПАТРІОТ, не приймали участь у зборах учасників ОК ЖБК ПАТРІОТ, заяв про вступ та вихід з кооперативу не писали та здивовані, що хтось без їх відома використав їх персональні дані нібито як учасників вказаного кооперативу;

- ОК ЖБК ПАТРІОТ не створено при виконавчому комітеті міської ради, при підприємстві, установі чи організації та не затверджено виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення про створення ОК ЖБК ПАТРІОТ та список членів кооперативу, всупереч статті 137 ЖК УРСР;

- ОК ЖБК ПАТРІОТ не обґрунтувало містобудівною документацією необхідний розмір земельної ділянки, яку просив передати у власність, і 1-ий відповідач не надав цьому відповідної оцінки при прийнятті оскаржуваного рішення;

- 15.05.2019, тобто, після прийняття міською радою оскаржуваного рішення, проведено загальні збори ОК ЖБК ПАТРІОТ і прийнято рішення про виключення з числа членів вказаного кооперативу 20 осіб як помилково внесених, яке оформлене протоколом №9 загальних зборів ОК ЖБК ПАТРІОТ.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що ОК ЖБК ПАТРІОТ не відповідає вимогам житлово-будівельного кооперативу, що має право на отримання земельної ділянки безоплатно, оскільки у статуті не визначено кількості квартир у житловому будинку (будинках), які заплановано до будівництва кооперативом, що суперечить його меті; при цьому мета, порядок створення, організації та діяльності не відповідає вимогам до житлово-будівельного кооперативу, а матеріали справи не містять доказів, що члени кооперативу потребують поліпшення житлових умов; кооперативом не обґрунтувало містобудівною документацією необхідний розмір земельної ділянки.

У зв`язку з чим, відсутні підстави для передачі йому землі у власність безоплатно відповідно до статті 41 Земельного кодексу України.

Пункт 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 №1541/19, на підставі якого проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку, прийнято з порушенням вимог земельного та цивільного законодавства, що порушує інтереси держави в особі територіальної громади, яка є власником землі.

Зазначене узгоджується і з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 02.10.2024 у справі №911/61/21 зі схожих правовідносин.

При цьому, судова колегія зазначає, що 2-ий відповідач не надав суду доказів здійснення і завершення будівництва, що могло б потягнути за собою наслідки у вигляді безоплатного набуття у власність земельної ділянки, на якій воно розташовано, в тому числі, в порядку статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, зазначене не позбавляє власника об`єкта незавершеного будівництва оформити право оренди на таку земельну ділянку.

Посилання суду першої інстанції на наукові статті, висновки, відповіді, запити навчальних закладів не є висновками судової експертизи або іншим засобом доказування, тому не мають доказового значення; листи Міністерства юстиції України мають лише інформаційний характер.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; у спірних правовідносинах суд апеляційної інстанції врахував актуальні висновки Верховного Суду зі схожих правовідносин.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що у рамках кримінального провадження №42021000000000511 не встановлено вироку винним особам; матеріали даної господарської справи дозволяють суду самостійно встановити, чи відповідає пункт 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 №1541/19 вимогам законодавства.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, що прокурором невірно обрано спосіб захисту порушеного права, виходячи з такого.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні за змістом висновки викладено у постановах від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц).

Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Статтями 152 та 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно зі статтями 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Положеннями статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, що діяла на момент звернення з позовом) передбачено, що Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Аналіз наведених правових норм підтверджує, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою цивільного права.

У спірних правовідносинах прокурор звернувся з позовом, вимоги якого в цілому забезпечують ефективний спосіб захисту порушеного права держави.

Суд першої інстанції помилково застосував до обставин даної справи висновки щодо застосування статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та статті 5 Господарського процесуального кодексу України, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2019 у справі №911/3749/17, від 14.12.2022 у справі №461/12525/15-ц, від 23.11.2019 у справі №359/3373/16-ц, від 15.06.2021 у справі №918/585/18, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 15.09.2020 у справі №469/1044/17, від 13.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 16.06.2020 у справі №372/266/15, від 11.02.2020 у справі №922/614/19, від 22.01.2020 у справі №910/18909/18, від 19.11.2019 у справі №911/3677/17, від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, оскільки останні сформовані щодо правовідносин, які виникають в силу статті 388 Цивільного кодексу України, яка не є правовою підставою позову прокурора у даній справі.

З огляду на встановлені обставини, враховуючи те, що пункт 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 №1541/19 прийнято з порушенням вимог земельного та цивільного законодавства, зокрема всупереч вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, положень Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, суд дійшов висновку, що воно підлягає визнанню недійсним, а рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Ісаєнко Ірини Анатоліївни, яким від 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 (індексний номер рішення: 46961040) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ" та рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяни Вікторівни, яким 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га (індексний номер рішення 46961240) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", скасуванню з одночасним припиненням права власності.

За таких обставин, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Щодо заяви 2-го відповідача про застосування позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За приписами статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Підставою для звернення до суду з цим позовом стало те, що прокуратура встановила порушення законодавства України безоплатним переданням у приватну власність земельної ділянки територіальної громади кооперативу всупереч вимогам статті 41 Земельного кодексу України, статей 133, 135, 137 Житлового кодексу Української РСР, положень Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

Ці порушення, за твердженням прокурора, прокуратура виявила під час нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021000000000511 від 10.03.2021 за фактами неправомірних дій службових осіб органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів та інших осіб під час виділення земельних ділянок, у тому числі за фактами заволодіння земельними ділянками штучно створеними обслуговуючими кооперативами ЖБК, нібито, для поліпшення житлових умов засновників та членів кооперативу; встановлено, зокрема, факт незаконного вибуття з володіння територіальної громади м. Харкова земельних ділянок, площею 1, 2000га та площею 0, 1800га за рахунок земель житлової та громадської забудови по в`їзду Буковому.

З позовом прокурор звернувся 21.10.2021 року.

Частинами 3, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що прокурором строк позовної давності не пропущений.

Сама по собі імовірна обізнаність прокурора про оскаржуване рішення міської ради від 17.04.2019 не свідчить про обізнаність щодо незаконності набуття 2-им відповідачем безоплатно у власність земельні ділянки, оскільки суд має встановити обставину саме коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У спірних правовідносинах зазначене мало місце в 2021 році за результатами опрацювання отриманих у ході досудового розслідування кримінального провадження №42021000000000511 документів; доказів іншого відповідачами суду не надано.

З огляду на те, що місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, не надав належну правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури слід задовольнити, рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2024 у справі №922/1987/22 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати прокурора зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладають на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 30.03.2024 у справі №922/1987/22 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова до Харківської міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" задовольнити.

Визнати недійсним з моменту прийняття пункт 6 Додатку 1 до рішення 26 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів, припинення права користування земельними ділянками" від 17.04.2019 №1541/19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки №1 та №2 для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4 та надано обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" у власність земельну ділянку №1 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га, земельну ділянку №2 (кадастровий номер 6310136300:12:001:0041) площею 0, 1800га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва та експлуатації зблокованих житлових будинків по в`їзду Буковому, 4. Будівництво об`єкту виконати до 17.04.2022.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради, Ісаєнко Ірини Анатоліївни, яким від 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0, 1800га кадастровий номер 6310136300:12:001:0041 (індексний номер рішення: 46961040) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", з одночасним припиненням права власності.

Скасувати рішення державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради Дейнеко Тетяни Вікторівни, яким 21.05.2019 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 6310136300:12:001:0040) площею 1, 2000га (індексний номер рішення 46961240) за ОК "ЖБК "ПАТРІОТ", з одночасним припиненням права власності.

Стягнути з Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243; 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108; 61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4) 9 303, 75грн (дев`ять тисяч триста три гривні 75коп.) витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ПАТРІОТ" (код ЄДРПОУ 40187246; 61145, м. Харків, вул. Космічна, 12, кімната 213) на користь Харківської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910108; 61001, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4) 9 303, 75грн (дев`ять тисяч триста три гривні 75коп.) витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна