Постанова

від 07.11.2024 по справі 917/520/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Харків Справа №917/520/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.

за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,

за участю представників учасників справи:

від Фонду державного майна України Комарова В.П.,

інші учасники провадження не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 (м. Полтава, суддя Паламарчук В.В., повний текст ухвали складено та підписано 14.08.2024)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012», м. Полтава,

до боржника Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича», с.Вирішальне, Сергіївська ТГ, Миргородський район, Полтавська область,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2024 відкрито провадження у справі №917/520/24 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича»; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» в розмірі 11 268 231,24 грн а також 30 280,00 грн - судового збору та 63 900,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому, сплачених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича.

13.06.2024 до Господарського суду Полтавської області від розпорядника майна Терещенка О.В. надійшло клопотання про зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, а також розрахункових рахунків ДП «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» (вхід.№8411).

29.07.2024 до Господарського суду Полтавської області від розпорядника майна надійшли уточнення до клопотання про зняття арештів (вхід.№10257), згідно яких уточнено рахунки та виконавче провадження в межах якого накладено арешт на майно та грошові кошти боржника. Постанови про накладення арештів долучено в якості додатків до уточнення до клопотання. Разом з тим, розпорядник майна просив суд здійснювати розгляд клопотання без його участі.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання розпорядника майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» арбітражного керуючого Терещенка О.В. про зняття арештів (вхід.№8411 від 13.06.2023) по справі №917/520/24, з урахуванням уточнень (вхід.№10257 від 29.07.2024).

Державне підприємство «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить у зв`язку із відсутністю коштів для сплати судового збору, перебуванням апелянта/боржника у банкрутстві та арештом його всіх рахунків та майна, відстрочити сплату судового збору до розгляду справи по суті; поновити строк для подачі апеляційної скарги та прийняти її до розгляду; скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024, якою відмовлено в задоволенні клопотання розпорядника майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» арбітражного керуючого Терещенка О.В. про зняття арештів (вхід.№8411 від 13.06.2023) по справі №917/520/24, з урахуванням уточнень (вхід.№10257 від 29.07.2024); прийняти нове рішення про задоволення заяви/клопотання розпорядника майна Терещенка О.В. про зняття арешту з коштів та майна боржника, а саме скасувати:

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 21.07.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/ електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА» адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 28.08.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку(ах)/ електронному(их) гаманці(ях): UA363203710000000260073064300, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунку(ах)/електронному(их) гаманці(ях), що має(ють) спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА» адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт коштів боржника від 28.08.2023 згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунку(ах)/ електронному(их) гаманці(ях): UA913314890000000002600814015; UA663314890000000026045581575; НОМЕР_1 , крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунку(ах)/електронному(их) гаманці(ях), що має(ють) спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА» адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557;

- Постанову Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВП №72302839) про арешт майна боржника від 26.10.2023 згідно якої накладено арешт на все нерухоме майно та накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НЕКТАР» НАЦІОНАЛЬНОГО НАУКОВОГО ЦЕНТРУ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА» адреса: Полтавська обл., Гадяцький р., с. Вирішальне, код ЄДРПОУ: 00729557.

В обґрунтування апеляційної скарги Державне підприємство «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» вказує про наступне:

- станом на момент подання апеляційної скарги арешт із майна та коштів боржника не знято, і не може бути знято державною виконавчою службою, оскільки виконавче провадження зупинено;

- з аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства та практики Верховного Суду вбачається, що підприємство, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство та яке знаходиться в процедурі розпорядження майном, має право продовжувати господарську діяльність, при цьому діє мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а виконання зобов`язань, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку під контролем арбітражного керуючого;

- після надходження на рахунки та касу боржника грошових коштів, вони не можуть бути як перераховані виконавчою службою, так і не можуть бути використані боржником у господарській діяльності, оскільки на рахунки накладено арешти. Відтак, наявність арештів на грошові кошти боржника на банківських рахунках фактично призводять до нарощування кредиторської заборгованості, та не дають змоги повноцінно здійснювати господарську діяльність боржника, вжити всіх дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника;

- для забезпечення можливості здійснення боржником поточної господарської діяльності, вжиття всіх заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, виконання поточних зобов`язань, у тому числі виплати заробітної плати зі сплати податків, зборів і інших обов`язкових платежів, існує необхідність скасування арештів щодо розпорядження грошовими коштами на рахунках та касі підприємства-боржника, а також арештів на майно боржника, до якого входять оборотні активи необхідні для здійснення господарської діяльності.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.08.2024 апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та доказів направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№11145 від 27.08.2024) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 26.08.2024. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі та докази направлення апеляційної скарги з додатками учасникам провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/520/24.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротакт» надійшла заява (вх.№11673 від 09.09.2024), в якій зазначає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та просить її задовольнити, справу розглянути за відсутності представника ТОВ «Агротакт».

Від Петрюка Сергія Леонідовича надійшла заява (вх.№11674 від 09.09.2024), в якій останній зазначає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та просить її задовольнити, справу розглянути за відсутності Петрюка С.Л.

17.09.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/520/24 (вх.№12013).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» надійшла заява (вх.№12592 від 01.10.2024), в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, справу розглянути за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012».

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 призначено апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (вх.№2008П від 19.08.2024) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 до розгляду на « 07» листопада 2024 р. о 10:15 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.

Від Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» надійшли додаткові пояснення (вх.№12947 від 09.10.2024), в яких останнє просить апеляційну скаргу задовольнити повністю, справу розглянути за відсутності представника заявника/боржника.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2024 задоволено клопотання представника Фонду державного майна України Комарової В.П. про її участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №917/520/24, яке відбудеться «07» листопада 2024 р. о 10:15 год у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №917/520/24, яке відбудеться « 07» листопада 2024 р. о 10:15 год постановлено провести за участю представника Фонду державного майна України Комарової В.П. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку, з використанням власних технічних засобів вказаного представника.

Від Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» надійшла заява (вх.№14153 від 05.11.2024), в якій останнє апеляційну скаргу підтримує та просить справу розглянути за відсутності представника апелянта/боржника.

До судового засідання Східного апеляційного господарського суду 07.11.2024 арбітражний керуючий, кредитори та боржник не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду справи учасники провадження у справі про банкрутство повідомлялися належним чином, шляхом направлення ухвали про призначення справи до розгляду до зареєстрованих електронних кабінетів в системі «Електронний Суд».

При цьому, від ТОВ «Агротакт», ОСОБА_1 , ТОВ «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт-2012», ДП «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, зважаючи на подані клопотання про розгляд справи без участі представників учасників провадження у справі про банкрутство, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні представник Фонду державного майна України підтримав вимоги апеляційної скарги в частині скасування арешту грошових коштів боржника, вирішення питання про скасування арешту на рухоме та нерухоме майно залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вказує про наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» звернулось до суду із заявою (вхід.№554/24 від 27.03.2024) про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича».

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 16.04.2024 відкрито провадження у справі №917/520/24 про банкрутство Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» (с.Вирішальне, Сергіївська ТГ, Миргородський район, Полтавська область, 37325, код ЄДРПОУ 00729557); визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Консультативно-правовий центр «Юрстандарт - 2012» (вул. Європейська 57, м.Полтава, Полтавська область, 36000; код ЄДРПОУ 38019547) до Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» в розмірі 11 268 231,24 грн а також 30 280,00 грн - судового збору та 63 900,00 грн - авансування винагороди арбітражному керуючому, сплачених при поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено процедуру розпорядження майном; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Терещенка Олександра Васильовича.

13.06.2024 від розпорядника майна Терещенка О.В. до Господарського суду Полтавської області надійшло клопотання про зняття арештів з рухомого та нерухомого майна, а також розрахункових рахунків Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» (вхід. №8411).

29.07.2024 від розпорядника майна надійшли уточнення до клопотання про зняття арештів (вхід.№10257), згідно яких уточнено рахунки та виконавче провадження в межах якого накладено арешт на майно та грошові кошти боржника. Постанови про накладення арештів долучено в якості додатків до уточнення до клопотання.

Клопотання розпорядника майна обґрунтовано тим, що Державне підприємство «Дослідне господарство «Нектар» веде господарську діяльність та має наміри розраховуватися із поточними кредиторами та кредиторами, з якими виникла заборгованість в попередніх періодах 2023-2024 роках, розраховуватися із працівниками підприємства по заробітній платі.

В уточненому клопотанні про зняття арештів розпорядник майна зазначив рахунки та виконавче провадження в межах якого накладено арешт на майно та грошові кошти боржника та долучив до матеріалів справи постанови про накладення арештів.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області 20.06.2024 суд прийняв клопотання розпорядника майна Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича» - арбітражного керуючого Терещенка О.В. (вхід. №8411 від 13.06.2023) про зняття арештів до розгляду та призначив розгляд вказаного клопотання у судовому засіданні.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав розпорядника майна Терещенка О.В. у визначений в ухвалі строк надати суду:

- докази накладення арештів на рухоме та нерухоме майно, а також розрахункові рахунки боржника (з переліком арештів, ким накладено арешт та у відповідності до якого документу);

- документально - правове обґрунтування зняття арештів на рухоме та нерухоме майно, а також розрахункові рахунки боржника;

- докази звернення до органів виконавчої служби, що до зняття зазначених у клопотанні обтяжень.

Разом з цим, розпорядником майна здійснено лише уточнення до клопотання та додано копії постанов про арешт майна та коштів боржника в рамках ВП №72302839. Інших відповідних доказів наявності заборгованості з поточних платежів, зокрема, заробітної плати та документально-правового обґрунтування зняття арештів з майна боржника розпорядник майна не надав.

За результатом розгляду вказаного клопотання про зняття арештів на майно боржника суд першої інстанції суд констатував недоведеність наявності негативного впливу арештів на господарську діяльність підприємства боржника та відмовив у задоволенні клопотання розпорядника майна.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Кодексу України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

На підставі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, при вирішенні заяв та клопотань у справі про банкрутство слід враховувати необхідність дотримання інтересів усіх учасників провадження.

Згідно із частиною 1 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

За змістом частин 1, 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Частиною 5 зазначеної статті визначено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

З аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що підприємство, відносно якого відкрито провадження у справі про банкрутство та яке знаходиться в процедурі розпорядження майном, має право продовжувати господарську діяльність, при цьому діє мораторій на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а виконання зобов`язань, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку.

Пункт 3 частини 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що з моменту відкриття провадження у справі арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 120 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника арешт майна боржника та інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про неплатоспроможність, а попередньо накладені арешти та обмеження можуть бути зняті на підставі ухвали господарського суду.

Приписами ч. 6 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Верховний Суд у постанові від 17.01.2020 у справі №340/1018/19 від 17.01.2020 дійшов висновку, що виплата установою працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають припинення господарської діяльності боржника у процедурі розпорядження майном, однак мета скасування арешту повинна бути направлена не лише на забезпечення можливості безперешкодного здійснення господарської діяльності боржника, а також сприяти відновленню його платоспроможності, тобто погашенню визнаних судом вимог конкурсних кредиторів.

Вищезазначена норма Кодексу України з процедур банкрутства передбачає право суду знімати попередньо накладені арешти та обмеження виключно щодо майна та коштів саме боржника.

Поряд з наведеним, заявник повинен довести суду, що такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Саме лише зазначення в заяві про обставини без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В силу приписів Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядник майна в своїй заяві (з урахуванням уточнень) зазначає про наявність виконавчих проваджень, в рамках яких винесено постанови про арешт майна боржника, відповідно до яких накладено арешти, зокрема, на зазначені у заяві рахунки Боржника.

Колегією суддів встановлено, що заявником не надано жодних доказів наявності грошових коштів на вказаних рахунках боржника, а також обсягу заборгованості із виплати заробітної плати або обов`язкових платежів, з інших поточних платежів, на які, як на обставини перешкоджання ведення господарської діяльності, посилається розпорядник майна.

Аналогічно заявником не надано будь-яких доказів необхідності використання боржником у своїй господарській діяльності рухомого та нерухомого майна, на яке накладено арешт.

Заява розпорядника майна про скасування арештів майна боржника не містить конкретних обставин, які б свідчили саме про неможливість здійснення боржником господарської діяльності та відновлення платоспроможності внаслідок накладення арешту на кошти боржника, виходячи з фактичного фінансово-господарського стану боржника на час подання такої заяви, а також не містить доказів на підтвердження таких обставин.

З огляду на те, що доказів та обґрунтування того, що накладені арешти на рахунки, рухоме та нерухоме майно в рамках виконавчого провадження перешкоджають господарській діяльності боржника розпорядником майна не надано, а тому числі на виконання ухвали суду першої інстанції, відповідні доводи є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами на виконання законодавчих приписів.

Як зазначалося вище, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Сама лише наявність накладених арештів на майно боржника до порушення провадження у справі про банкрутство не може свідчити про доведеність наявності підстав для скасування арешту майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження його майном, оскільки відповідні обставини повинні переконливо підтверджувати обставини перешкоджання господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

Вказане у сукупності свідчить про те, що у даному випадку розпорядником майна не доведено належними та допустимими доказами факту перешкоджання господарській діяльності боржника накладеними на майно боржника арештами або відновленню його платоспроможності, тобто наявності негативного впливу на господарську діяльність підприємства боржника, з урахуванням чого місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні клопотання розпорядника майна.

Посилання апелянта на обставини перешкоджання арештів у здійсненні господарської діяльності боржника із контрагентами, вжиття дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, нарощування кредиторської заборгованості у зв`язку з такими арештами, не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування арештів на підставі поданого розпорядником майна клопотання з огляду на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.

Стосовно доданих до додаткових пояснень апелянта (вх.№12947 від 09.10.2024) документів щодо фінансово-господарської діяльності боржника на підтвердження того, що чинні арешти перешкоджають відновлювати платоспроможність державного підприємства, колегія суддів вказує про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд констатує, що додані до додаткових пояснень апелянта документи, до суду першої інстанції подані не були та не могли оцінюватися судом при прийнятті оскаржуваної ухвали.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як: «винятковість випадку» та «причини, що об`єктивно не залежать від особи». При цьому тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи, у даному разі - апелянта.

Висновок щодо застосування приписів статей 80, 269 Господарського процесуального кодексу України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 року у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17.

Водночас, як вбачається із пояснень, апелянтом ні в наданих поясненнях, ні окремою заявою, не ставиться питання про долучення цих доказів до матеріалів справи, не зазначено об`єктивних причин неможливості їх подання суду першої інстанції, а також не заявлено клопотання про поновлення строку на їх подання.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, 129 Конституції України, статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №913/479/18.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена учасником суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14, від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що додані апелянтом до пояснень докази не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Стосовно посилання скаржника на те, що суд самостійно зобов`язаний надати правильну юридичну кваліфікацію спірним правовідносинам, з огляду на що неналежне оформлення арбітражним керуючим заяви про скасування арештів боржника не може бути підставою для ухвалення судом помилкового рішення, колегія суддів вказує про наступне.

Як вбачається із вищевстановлених обставин справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання боржника про скасування арештів саме з огляду на відсутність будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок із доведення обставин, на які посилається учасник справи визначено імперативними положеннями як Господарського процесуального кодексу України, так і нормами частини 6 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з цим, відсутність доказів та належного обґрунтування заявником поданого клопотання, не свідчить про помилковість юридичної кваліфікації спірних правовідносин та порушення судом норм процесуального права.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції вжито належних заходів щодо повного та об`єктивного розгляду справи, а саме ухвалою від 20.06.2024 зобов`язано розпорядника майна надати суду відповідні докази та обґрунтування на підтвердження викладених у клопотанні обставин. Водночас, розпорядником майна не надано до суду першої інстанції запитуваний обсяг документів. Колегія суддів зазначає, що учасники справи на власний розсуд користуються своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до положень законодавства. З огляду на що доводи скаржника в цій частині є безпідставними та спростовуються обставинами справи.

Поряд із наведеним, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що відмова у задоволенні клопотання розпорядника майна не є перешкодою для повторного звернення до суду із відповідним клопотанням, зокрема, із поданням належних та допустимих доказів на його обґрунтування.

З урахуванням вищевикладеного, відсутні підстави для задоволення клопотання розпорядника майна про зняття арештів на майно боржника.

Отже, доводи апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження, а тому суд залишає скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 07.02.2025 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 29.10.2024 №4024-IX).

Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

З огляду на поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Нектар» Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 01.08.2024 у справі №917/520/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук

Суддя В.С. Хачатрян