Постанова

від 18.11.2024 по справі 917/777/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року м. Харків Справа № 917/777/20(917/889/24)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М. , суддя Тихий П.В.

розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження без проведення судового засідання за наявними в справі матеріалами апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (вх.№ 2226)

на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 (повний текст складено та підписано 03.09.2024), ухвалене у складі судді Білоусова С.М.

у справі № 917/777/20 (917/889/24)

за позовом Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ»,

до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,

про стягнення грошових коштів

в межах справи про банкрутство № 917/777/20

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/777/20 про банкрутство Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2023 справу № 917/777/20 розподілено судді Білоусову С.М.

Приватне підприємство Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» про стягнення 1 432 890,06 грн заборгованості за договором поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 27/06-23М від 27.06.2023, з яких: 1 354 176,00 грн сума основного боргу, 27 970,07 грн 3% річних, 50 280,36 грн інфляційних витрат, 462,28 грн пені та 1,35 грн. штрафу.

Вказана позовна заява відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.05.2024 приєднана судді Білоусову С.М. до справи.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» 1 354 176,00 грн основного боргу, 462,28 грн пені, 3 965,93 грн 3% річних, 8778,82 грн інфляційних витрат, 1,35 грн штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 510,76 грн.

Не погодившись з рішенням, ухваленим судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне підприємство Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ», яке просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішенням про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вказує, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат та наголошує, що законні підстави для звільнення відповідача від сплати 3 % річних та інфляційних нарахувань за період прострочення, що перевищує один місяць - відсутні, а п. 7.3.10. договору стосується виключно неустойки (пені і штрафу).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи № 917/777/20 (917/889/24). Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (вх.№ 2226) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) до надходження матеріалів справи.

02.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Полтавської області надійшли матеріали справи № 917/777/20 (917/889/24).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2024, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (вх.№ 2226) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24). Розгляд апеляційної скарги Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (вх.№ 2226) на рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24), ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи. Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановлено сторонам строк до 01.11.2024 для подання заяв, клопотань тощо.

18.10.2024 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив:

- відмовити у задоволенні апеляційної скарги;

- залишити судове рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) без змін.

Вказаний відзив досліджено колегією суддів та приєднано до матеріалів справи.

Інші заяви, клопотання щодо розгляду справи до суду апеляційної інстанції від учасників справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно достатті 269 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом, 27.06.2023 року між Приватним підприємством Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (постачальник) та Дочірнім підприємством «Полтавський облавтодор» Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» (покупець, замовник) було укладено договір поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 27/06-23М, за яким постачальник зобов`язався поставити покупцю товар, а покупець - прийняти і оплатити товар, у порядку та на умовах, визначених договором.

Предметом Договору є товар - код 44110000-4 Конструкційні матеріали (бітум БНД 70/100) згідно ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі товар).

Позивач виконав свої зобов`язання стосовно поставки на адресу відповідача товару, відповідно до договору, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін: видатковими накладними, товарно транспортними накладними, рахунками на оплату, податковими накладними.

Загальна вартість поставленого товару за договором склала 2 054 592,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору покупець повинен провести усі розрахунки з постачальником за поставлений товар, протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту отримання документів, визначених у п. 4.2. договору, а саме: рахунку, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, сертифікату якості на товар, податкової накладної.

За видатковою накладною № 26 від 20.07.2023 відповідач зобов`язаний був сплатити 700416,00 грн до 21.08.2023.

За видатковою накладною № 33 від 05.08.2023 відповідач зобов`язаний був сплатити 684 864,00 грн до 04.09.2023.

За видатковою накладною № 48 від 01.09.2023 відповідач зобов`язаний був сплатити 669 312,00 грн до 02.10.2023.

Водночас, за поставлений товар відповідач розрахувався частково та з порушенням вказаних термінів оплати, зокрема, 30.08.2023 Дочірнє підприємство «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» перерахувало на рахунок Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ»700416, 00 грн двома платежами:

- 500 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 828 від 30.08.2023;

- 200 416,00 грн згідно платіжної інструкції № 833 від 30.08.2023.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за договором поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) 27/06-23М від 27.06.2023 основного боргу у розмірі 1 354 176,00 грн, 27 970,07 грн 3% річних, 50 280,36 грн інфляційних витрат, 462,28 грн пені та 1,35 грн. штрафу.

Як зазначено вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024позов задоволено частково. Стягнуто з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на користь Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» 1 354 176,00 грн основного боргу, 462,28 грн пені, 3 965,93 грн 3% річних, 8778,82 грн інфляційних витрат, 1,35 грн штрафу та витрати по сплаті судового збору в розмірі 20 510,76 грн.

Мотивуючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що товар відповідачем був прийнятий у повному обсязі, без жодних зауважень, а тому потребує оплати у встановленому договором порядку, у зв`язку з чим, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 1 354 176,00 грн боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки (купівлі-продажу) товару (з доставкою) № 27/06-23М від 27.06.2023. Суд також дійшов висновку про правильність та доцільність нарахування позивачем 462,28 грн пені та 1,35 грн штрафу. Разом з тим, при перевірці здійсненого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань судом було виявлено, що в розрахунках додаткових нарахувань позивач не застосовує п. 7.3.10 договору, де вказано, що нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим договором припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання. Здійснивши перевірку наданого розрахунку, враховуючи зміну періоду нарахування, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 3 965,93 грн та інфляційних витрат в розмірі 8 778,82 грн.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Так, предметом апеляційного розгляду є наявність або відсутність підстав для стягнення 3 % річних у розмірі 27970, 07 грн та інфляційних втрат у розмірі 50280, 36 грн.

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно достатті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов`язкову силу для сторін. Будучи пов`язаними взаємними правами та обов`язками (зобов`язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов`язання.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1статті 638 ЦК України).

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 4 статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Укладений між сторонами договір № 27/06-23М від 27.06.2023 за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно достатті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачем умови договору виконано не у повному обсязі та з порушенням строку оплати, у зв`язку з чим останній має заборгованість у розмірі 1 354 176,00 грн.

Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положеннястатті 625 ЦК України, нарахування інфляційних на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).

За розрахунком позивача сума 3 % річних становить 27970, 07 грн, а саме:

- за видатковою накладною № 26 від 20.07.2023 за період з 22.08.2023 по 29.08.2024 у розмірі 460,55 грн;

- за видатковою накладною № 33 від 05.08.2023 за період з 05.09.2023 по 22.05.2024 у розмірі 14691, 74 грн;

- за видатковою накладною № 48 від 01.09.2023 за період з 03.10.2023 по 22.05.2024 у розмірі 12817, 78 грн.

За розрахунком позивача сума інфляційних втрат становить 50280, 36 грн, а саме:

- за видатковою накладною № 33 від 05.08.2023 за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року у розмірі 27189, 10 грн;

- за видатковою накладною № 48 від 01.09.2023 за період з жовтня 2023 року по квітень 2024 року у розмірі 23091, 26 грн.

Судом першої інстанції частково задоволено позов в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки було виявлено, що в розрахунках позивач не застосовує п. 7.3.10 договору.

Водночас, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зауважує, що у відповідності до п. 7.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором вони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором. Передбачена законами України відповідальність застосовується з урахуванням положень цього договору.

Згідно з п. 7.3.10 договору сторони встановили, що нарахування будь-яких сум, щодо відповідальності покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим договором припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголошує, що вимоги ч. 2статті 625 ЦК Українимають імперативний характер. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені ч. 2статті 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Таким чином, умови договору, передбачені у п. 7.1, 7.3.10, порушують права позивача (постачальника) та не забезпечують дотримання справедливого балансу між правами та охоронюваними законом інтересами сторін договору. Обов`язок з виконання грошових зобов`язань за цим договором лежить на відповідачеві (покупці), який зобов`язувався оплати прийнятий за договором товар. Завдяки наведеному у п. 7.1 та 7.3.10. договору, відповідач, всупереч вимогам закону (ч. 2статті 625 ЦК України), звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тоді як ч. 3статті 614 ЦК Українипередбачено, що правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.04.2020 у справі № 914/479/19.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги та виснує, що позивач має право нараховувати 3 % річних та інфляційні втрати за весь період прострочення, а не обмежуватись одним місяцем від дня порушення зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3 % річних у розмірі 27970, 07 грн та інфляційних втрат у розмірі 50280, 36 грн, суд апеляційної інстанції встановив, що він не суперечить вимогам законодавства та є вірним.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з відповідача слід стягнути 3 % річних у розмірі 27970, 07 грн та інфляційні втрати у розмірі 50280, 36 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до п. 1-3 ч. 1 статті 277 ГПК України, є:не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи, що призвело до ухвалення помилкового рішення у відповідній частині, яке відповідно до статті 277 ГПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів керується статтею 129 ГПК України та у зв`язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, судові витрати, понесені Приватним підприємством Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, покладаються на відповідача.

При цьому, колегія судді звертає увагу скаржника на те, що останнім при подачі апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 4542, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 255 від 23.09.2024.

Однак, апеляційна скарга була подана через систему, а особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено вЗаконі України «Про судовий збір».

Так, згідно з ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи характер вимог апеляційної скарги, а також вимоги діючого законодавства щодо порядку сплати судового збору у відповідних категоріях справ, слід відзначити, що в даному випадку, приймаючи до уваги, подачу апеляційної скарги через систему «Електронний суд» та оскарження рішення в частині відмови у стягненні 65505, 68 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі становить 3633,60 грн.

Таким чином, переплата становить 908,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції роз`яснює апелянту про можливість повернення сплаченого судового збору у більшому розмірі, а саме: у розмірі 908, 40 грн, шляхом подання до суду відповідного клопотання.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Торговий дім «Мегаполіс-ХХІ» (вх.№ 2226) задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 27970, 07 грн та інфляційних втрат у розмірі 50280, 36 грн задовольнити повністю.

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 03.09.2024 у справі № 917/777/20 (917/889/24) залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення в такій редакції:

«Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22 а, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Приватного підприємства Торговийдім «Мегаполіс-ХХІ» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 51 Г, кім. 4, код ЄДРПОУ 33672324) 1 354 176,00 грн основного боргу, 27 970,07 грн 3% річних, 50 280,36 грн інфляційних витрат, 462,28 грн пені, 1,35 грн штрафу та витрати зі сплати судового збору в розмірі 21493, 35 грн».

Стягнути з Дочірнього підприємства «Полтавський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (36039, м. Полтава, вул. Чорновола, 22 а, код ЄДРПОУ 32017261) на користь Приватного підприємства Торговийдім «Мегаполіс-ХХІ» (39630, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Велика Набережна, 51 Г, кім. 4, код ЄДРПОУ 33672324) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633, 60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбаченістаттями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий