Постанова

від 12.11.2024 по справі 922/908/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Харків Справа № 922/908/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

прокурор Горгуль Н.В.

1-го відповідача Руденко Д.Ю.

2-го відповідача не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №800Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі № 922/908/22 (повний текст якого складено та підписано 30.03.2023 суддею Прохоровим С.А. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова (61099, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 36-А)

прокуратура, що забезпечує представництво в суді Харківська обласна прокуратура (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4)

до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243)

2. ТОВ "ЛУОТЕЛ" (61051, м. Харків, вул. Завода Комсомолець, 4, корп. А, код ЄДРПОУ 32437699)

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернувся Керівник Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУОТЕЛ", в якому просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати п. 4 додатку 1 до рішення 6 сесії Харківської міської ради (перший відповідач) 8 скликання "Про затвердження документаціїіз землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам" від 14.07.2021 №153/21.

2) визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.09.2021 загальною площею 6,4398 га з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025, що розташована за адресою вул. Луї Пастера, 2 у м. Харків, укладений між Харківською міської радою та ТОВ "ЛУОТЕЛ" (другий відповідач).

3) Зобов`язати ТОВ "ЛУОТЕЛ" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку загальною площею 6,4398 га з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025, що розташована за адресою вул. Луї Пастера, 2 у м. Харків

Також, прокурор просить стягнути з відповідачів судовий збір на користь прокуратури Харківської області та про дату розгляду справи повідомити сторони, Слобідську окружну прокуратуру міста Харкова, Харківську обласну прокуратуру.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі №922/908/22 позов задоволено повністю.

Визнано незаконним та скасувати п. 4 додатку 1 до рішення 6 сесії Харківської міської ради (перший відповідач) 8 скликання "Про затвердження документації з землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам" від 14.07.2021 №153/21.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 22.09.2021 загальною площею 6,4398 га з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025, що розташована за адресою вул. Луї Пастера, 2 у м. Харків, укладений між Харківською міської радою та ТОВ "ЛУОТЕЛ" (другий відповідач).

Зобов`язано ТОВ "ЛУОТЕЛ" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради земельну ділянку загальною площею 6,4398 га з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025, що розташована за адресою вул. Луї Пастера, 2 у м. Харків

Стягнуто з Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 3 721,50 грн судового збору.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУОТЕЛ" (61051, м. Харків, вул. Завода Комсомолець, 4, корп. А, код ЄДРПОУ 32437699) на користь Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) 3 721,50 грн судового збору.

Ухвалюючи зазначене рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що:

- норми частини 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачають, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, проте, не передбачають такого виключення для земельних ділянок під звичайне будівництво житлових /нежитлових (у тому числі реконструкцію) будівель;

- зі змісту оскаржуваного рішення Харківської міської ради від 14.07.2021 № 153/21 в частині, що стосується цільового використання, вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025 площею 6,4398 га надається ТОВ ЛУОТЕЛ для реконструкції нежитлової будівлі з будівництвом реабілітаційно-профілактичного комплексу, тобто нового будівництва, а не для обслуговування та експлуатації нежитлової будівлі літ. Б-2, а тому в даному випадку не повинно застосовуватися встановлене частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України виключення щодо незастосування конкурентної процедури продажу прав на земельну ділянку;

- ТОВ ЛУОТЕЛ отримало земельну ділянку площею, яка в 47,9 разів перевищує площу самої будівлі, тоді як спірні рішення Харківської міської ради не містять чіткого зазначення, які саме будівлі/будівля або їх частини (площа, установлені межі, як це передбачено ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України) призначалися/призначались та були необхідні саме для реконструкції нежитлової будівлі літ. Б-2 з будівництвом реабілтаційно-профілактичного комплексу відповідно до вимог ч. 2 ст. 377 ЦК України, ні посилання на землевпорядну документацію, якою визначена така земельна ділянка відповідно до ДБН та СНІП;

Харківська міська рада із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі № 922/908/22 у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора. Судові витрати за подання апеляційної скарги стягнути з прокурора на користь Харківської міської ради.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що:

- прокурор при зверненні із позовом у даній справі всупереч вимогам статті 23 Закону України «Про прокуратуру» до моменту застосування заходів представницького характеру не звартався до Харківської міської ради з відповідним листом для надання останній можливості призначити перевірку фактів порушення законодавства, вчинити дій для виправлення ситуації або повідомити прокурора про відсутність самого факту порушення;

- ані положеннями Земельного кодексу України, ані Державними будівельними нормами «Містобудування. Планування і забудова міських сільських поселень ДБН 360-92», затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04,1992 за №44, ані Державними будівельними нормами «ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій», затвердженими наказом №104 від 26 квітня 2019 року, ані Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України віз 19.06.1996 №173, Державними будівельними нормами «Житлові будинки. Основні положенні ДБН В.2.2-15-2005», затвердженими наказом Держбуду України від 18.05.2005 №80, не ставлять в залежність площу земельної ділянки від розміру нерухомого майна, що розташоване на ній, а визначення розміру такої земельної ділянки є виключно правом та волевиявленням органу місцевого самоврядування;

-сама по собі констатація факту того, що площа відведеної земельної ділянки є більшою у математичному порівнянні з площею нерухомості без обґрунтування належними та допустимими доказами не може вважатися належним обґрунтуванням позову та не дає підстав для його задоволення;

-враховуючи положення ч. 2 ст. 134, ч. З , ч. 6, ч. 12, ч. 15 ст. 123, ч. З ст. 124 ЗКУ, Харківська міська рада не мала повноважень для включення спірної земельної ділянки до переліку земельних ділянок або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами, через розташування на ній нежитлової будівлі, яка належить на праві власності другому відповідачу, а також не мала законодавчо визначених відстав для відмови: у наданні дозволу на розроблення проекту відведення спірної земельної ділянки, затверджені проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в користування;

-місцевий господарський суд, відмовляючи Харківській міській раді у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №911/908/22 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи № 925/1133/18, не врахував, що Верховний суд у справі 922/3614/21, склад учасників та позовні вимоги в якій ідентичні справі № 922/908/22, дійшов висновку про подібність правовідносин у справах № 922/3614/21 та № 925/1 133/18;

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2024 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі : головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі № 922/908/22 та призначено справу до розгляду на 13.06.2023.

16.05.2023 від керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення місцевого господарського суду залишити без задоволення, а апеляційну скаргу залишити без змін.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що:

- оскільки предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішень Харківської міської ради, які носять ненормативний характер та вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, в даному випадку Харківська міська рада не наділена необхідними повноваженнями із захисту законних інтересів держави у спірних правовідносинах, а у прокурора не виник обов`язок повідомити даного суб`єкта владних повноважень до звернення до суду про необхідність захисту інтересів держави, оскільки він не наділений необхідними повноваженнями щодо скасування власного рішення;

- захист інтересів держави в особі територіальної громади міста має здійснювати відповідна міська рада, проте у разі, коли саме цей орган місцевого самоврядування вчинив дії у вигляді прийняття рішення, яке є незаконним та порушує інтереси держави в особі територіальної громади міста, правомірним є звернення до суду прокурора та визначення міської ради відповідачем, іншого органу місцевого самоврядування, який би міг здійснити захист інтересів держави в особі територіальної громади міста, не існує (- Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постановах Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 922/1441/19, від 24.09.2020 у справі № 922/3272/18, від 31.03.2021 у справі № 922/3272/18);

- Харківською міською радою, всупереч вимог статей 124, 134, 135 Земельного кодексу України, статті 16 Закону України «Про оренду землі» надано ТОВ «ЛУОТЕЛ» надано спірну земельну ділянку для нового будівництва, а не для обслуговування нежитлової будівлі літ. «Б-2» поза межами процедури відкритих торгів;

03.07.2023 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення, в яких прокурор наголосив, що матеріали справи не містять жодних документів або аналітичних матеріалів, з яких вбачалося б , яка саме площа необхідні для обслуговування належного ТОВ «ЛУОТЕЛ» нерухомого майна, разом з цим, площа забудови розташованого наспірній ділянці нерухомості, що належить ТОВ «ЛУОТЕЛ», становить лише 2,08 % від площі відведеної ньому земельної ділянки.

17.07.2023 від представника Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.06.2023 оголошено про перерву у розгляді справи до 18.07.2023.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.07.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 922/908/22 до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови. У вказаній ухвалі суд зазначив, що учасники справи мають повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення апеляційного провадження.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №922/908/22. Запропоновано учасникам справи протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати апеляційному суду письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові по справі №925/1133/18. Розгляд справи призначено на 10.09.2024.

08.08.2024 від Харківської обласної прокуратури надійшли письмові пояснення у справі з урахуванням висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 у справі №925/1133/18, в який прокурора зазначає, що: 1) прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, якщо: - орган є учасником спірних відносин і сам не порушує інтересів держави, але інший учасник порушує (або учасники порушують) такі інтереси; - орган не є учасником спірних відносин, але наділений повноваженнями (компетенцією) здійснювати захист інтересів держави, якщо учасники спірних відносин порушують інтереси держави; 2) прокурор звертається до суду в інтересах держави як самостійний позивач, якщо:- відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є учасником спірних відносин і сам порушує інтереси держави. При цьому, оскільки Харківська міська рада, яка є уповноваженим органом у спірних правовідносинах, сама є порушником інтересів держави, то прокурор мав право самостійно звернутися із позовом у даній справі в інтересах держави, яка і є фактичним позивачем, тоді як Харківська міська рада наділяється статусом відповідача;

06.09.2024 у зв`язку із відпусткою судді Шутенко І.А. було здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатами якого визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тихий П.В.

09.09.2024 від Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшло клопотання, в якому вона просить суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку, встановленого законом, на подання доказів та поновити зазначений строк, прийняти додаткові докази, а саме: деталізовану інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №393963322 від 07.09.2024 та актуальну інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2024 №393963352.

Також заявник просить врахувати, що станом на даний час, вже після пред`явлення прокурором позову, ухвалення судом першої інстанції судового рішення, договір оренди спірної земельної ділянки фактично припинив свою дію, відомості щодо державної реєстрації права оренди та суборенди земельної ділянки з кадастровим номером 6310138200:04:007:0025 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 було оголошено перерву в судовому засіданні до 17.09.2024 о 15:45 год.

13.09.2024 від Немишлянської окружної прокуратури надійшло клопотання про виклик учасника справи, визнання явки обов`язковою та долучення додаткових доказів, в якій заявник просить суд:

- визнати явку представника Харківської міської ради обов`язковою та викликати його в судове засідання;

- визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання додаткових доказів та поновити зазначений строк;

- долучити до матеріалів справи завірену копію листа керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова на адресу Харківського міського голови від 11.09.2024 №51-104-4630 вих-24.

В судовому засіданні 17.09.2024 було оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 23.09.2024 до 10:00 год.

В судовому засіданні 23.09.2024 було оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 05.11.2024 до 11:30 год.

В судовому засіданні 05.11.2024 було оголошено протокольну ухвалу про перерву в судовому засіданні до 12.11.2024 до 16:15 год.

В судове засідання 12.11.2024 з`явився представник першого відповідача, який підтримав апеляційну скаргу та прокурор, який проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував.

Представник другого відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином.

Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 11.09.2024 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу першого відповідача в даному судовому засіданні за відсутністю представника другогоого відповідача.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.02.2022 за № 300394886 на праві власності ТОВ ЛУОТЕЛ зареєстрована нежитлова будівля літ. Б-2 загальною площею 1 959, 7 кв.м., що розташована за адресою вул. Луї Пастера, 2 у місті Харків.

Відповідно до п. 4 Додатку 1 до рішення 6 сесії Харківської міської ради 8 скликання Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам від 14.07.2021 № 153/21 Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в користування фізичним та юридичним особам ТОВ ЛУОТЕЛ:

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 6,4398 га (кадастровий номер 6310138200:04:007:0025) за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. Б-2 з будівництвом реабілітаційно- профілактичного комплексу по вул. Луї Пастера, 2 (Індустріальний район):

- надано в оренду строком до 01.08.2023 земельну ділянку комунальної власності площею 6,4398 га (кадастровий номер 6310138200:04:007:0025) за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. Б-2 з будівництвом реабілітаційно-профілактичного комплексу по вул. Луї Пастера, 2 (Індустріальний район).

- вирішено забезпечити право проходу та проїзду по наявному шляху площею 0,0601 га до земельної ділянки по вул. Луї Пастера, 4-6 (кадастровий номер 6310138200:04:007:0021).

Звертаючись до суду з позовом, прокурор вказує, що зазначені рішення Харківської міської ради про надання ТОВ ЛУОТЕЛ у користування спірної земельної ділянки не відповідають вимогам чинного законодавства та зазначає, що опрацюванням розробленої на виконання п. 3.1. додатку 1 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів від 22.04.2020 за № 2089/20 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ ЛУОТЕЛ із земель територіальної громади міста Харкова для реконструкції нежитлової будівлі літ Б-2 з будівництвом реабілітаційно-профілактичного комплексу по вул. Луї Пастера, 2 у Індустріальному районі м. Харкова вбачається, що останній не містить чіткого зазначення, яка саме частина земельної ділянки (площа, установлені межі), що відводиться, призначалася та була необхідна саме для реконструкції об`єкту нерухомості та будівництва вищезазначеного комплексу.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, ч. З сг. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі, можуть передавати їх у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування й оренду.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 127 Земельного кодексу України органи державної влади. Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Виходячи із системного аналізу положень частини 2 статті 124 і абзацу 2 частини 2 статті 134 ЗК України, незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації виключно існуючих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання.

Таке правове регулювання з боку законодавця є виправданим і логічним та створює передумови одночасно як для усунення випадків покладення на власників таких об`єктів надмірного тягаря, пов`язаного з необхідністю оформлення права землекористування, так і для недопущення ухилення учасників земельних правовідносин від дотримання положень законодавства щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах та/або їх отримання з метою використання, що відрізняється від цільового використання об`єктів нерухомості, та/або у розмірі, який необґрунтовано значно перевищує площу таких об`єктів.

При цьому, особа, яка придбала нерухоме майно, відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України має право на придбання на позаконкурентних засадах (без проведення земельних торгів) прав саме на земельну ділянку (її частину), право на яку мав попередній власник нерухомості і яке перейшло до цього нового власника нерухомості .

Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі №910/10500/19 та від 11.08.2021 у справі № 922/443/20, від 30.11.2021 у справі №922/938/21, від 10.10.2023 у справі №922/563/22.

Як зазначила Велика Палата у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17, відповідно до статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим Кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

За змістом наведеної норми сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник).

При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 вказує, що, застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 19 та 131-1 Конституції України, а також статті 216 ЦК України, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що визначати, в чому полягає чи може полягати порушення інтересів держави та оспорювати на цій підставі правочин у суді може тільки суб`єкт, наділений у спірних правовідносинах владними повноваженнями (незалежно від наявності статусу юридичної особи), або прокурор, який у встановленому порядку, виконуючи субсидіарну роль, може представляти державу в судовому провадженні замість відповідного компетентного суб`єкта, який усупереч вимогам закону не здійснює захист інтересів держави або робить це неналежно.

При цьому, прокурор у позовній заяві зазначає, що спірний договір оренди порушує права власника, тобто Харківської міської ради, а отже позовна заява, подана Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова в інтересах Харківської міської ради і одночасно до Харківської міської ради як до відповідача в частині вимог про визнання спірного договору недійсним, не відповідає вимогам норм ГПК України.

Крім того, позовна вимога про зобов`язання першого відповідача - ТОВ "ЛУОТЕЛ" повернути Харківській територіальній громаді в особі Харківської міської ради спірну земельну ділянку також не узгоджується із нормами статті 21 ГПК України.

У постанові від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абзац третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 (пункт 143) зазначила, зокрема, про таке:

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що вимога про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, яке виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення відповідного договору, є неефективним способом захисту прав особи. Зазначене рішення вичерпало свою дію виконанням (близькі за змістом висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 9.67; від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, пункт 8.13; від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21, пункт 180).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76).

Слід зазначити, що на підставі оспорюваного рішення було вчинено такі дії :

- затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 6,4398 га (кадастровий номер 6310138200:04:007:0025) за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. Б-2 з будівництвом реабілітаційно- профілактичного комплексу по вул. Луї Пастера, 2 (Індустріальний район):

- надано в оренду строком до 01.08.2023 земельну ділянку комунальної власності площею 6,4398 га (кадастровий номер 6310138200:04:007:0025) за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. Б-2 з будівництвом реабілітаційно-профілактичного комплексу по вул. Луї Пастера, 2 (Індустріальний район).

- забезпечено право проходу та проїзду по наявному шляху площею 0,0601 га до земельної ділянки по вул. Луї Пастера, 4-6 (кадастровий номер 6310138200:04:007:0021).

Отже оспорюване рішення Харківської міської ради у відповідній частині вичерпало свою дію, у зв`язку з чим прокурором обрано неналежний спосіб захисту своїх прав при заявленні позовних вимог про визнання незаконним та скасування цього рішення у відповідній частині, що свідчить про відсутність правових підстав для її задоволення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №912/2797/21 вказано на те, що та обставина, що прокурор зазначив орган місцевого самоврядування відповідачем у справі, з огляду на звернення з вимогою про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою, не є перешкодою для розгляду справи. Орган місцевого самоврядування брав участь у цій справі. У випадку встановлення судами обрання прокурором неналежного способу захисту щодо частини позовних вимог (про визнання недійсним рішення ради про затвердження проекту землеустрою) у задоволенні позову до такої особи належить відмовити за наслідком розгляду спору по суті. Однак це не може перешкодити розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, де прокурор діяв в інтересах ради, як сторони договору, і такі вимоги можуть забезпечити ефективний захист інтересів територіальної громади у випадку їх порушення стороною договору та бездіяльності ради щодо належного захисту інтересів територіальної громади.

Таким чином, прокурором, серед іншого, заявлено позовну вимогу про скасування рішення органу місцевого самоврядування, яка є неефективним способом захисту, та не враховано, що за позовною вимогою про визнання спірного договору оренди землі та зобов`язання відповідача повернути спірну земельну ділянку прокурор діє в інтересах ради (Харківської міської ради), що зумовлює необхідність виконання прокурором вимог абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» , відповідно до якої прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, Немишлянська окружна прокуратура не зверталась до Харківської міської ради із повідомленням щодо стверджуваного у позовній заяві порушення норм земельного законодавства, чим порушило вимоги частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та позбавило раду законної можливості виправлення порушення самостійно або шляхом звернення до суду.

Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідачем ТОВ «Луотел» було набуто право власності на нежитлову будівлю Літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 від громадянина ОСОБА_1 , який, у свою чергу, придбав зазначену будівлю в порядку приватизації комунального майна на конкурсних засадах від Територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради відповідно до договору купівлі-продажу № 3295-В-С від 12.08.2005 р. та акту прийому-передачі від 23 вересня 2005 р. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України (у редакції, чинній в період серпня-вересня 2005 року) саме у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; доказів належності станом на серпень 2005 року земель, на яких була розташована приватизована будівля Літ. «Б-2» по АДРЕСА_1 , Державі Україна чи приватній особі, матеріали справи не містять. Водночас відповідно до приписів частини першої статті 377 ЦК України в редакції, чинній у серпні-вересні 2005 року, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Таким чином, ФОП Новіков В.В. внаслідок придбання будівлі літ. Б-2 по АДРЕСА_1 , розташованої на частині спірної земельної ділянки, одночасно в силу імперативного припису ч. 1 ст. 377 ЦК України став власником частини такої ділянки, яка зайнята відповідною будівлею та на частини земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування, адже чинне станом на серпень-вересень 2005 року цивільне законодавство не встановлювало у розглядуваному аспекті винятків для земель державної та комунальної власності. Зазначеного суд першої інстанції також не врахував, і не дослідив питання про те, яка саме частина спірної земельної ділянки була набута ФОП Новіковим В.В. у власність відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України внаслідок укладення та виконання договору купівлі-продажу № 3295-В-С від 12.08.2005 р.

При цьому позовні вимоги не враховують набуття відповідачем права на землю і цю частину загальної ділянки неможливо визначити у судовому засіданні, оскільки умовою юридичного існування земельної ділянки як предмету обороту є визначення меж ділянки на місцевості. Між тим, даних про розмір ділянки, на яку відповідачем було набуто право відповідно до закону, даний позов не містить. Прокурор в ході вирішення спору клопотань про визначення ділянки, на яку відповідач набув право згідно закону, не заявляв. В силу неможливості визначення меж ділянки під зазначеним об`єктом нерухомості, і, таким чином, неможливості задоволення позову частково, колегія суддів вбачає підстави до відмови у задоволенні позову в цілому.

Таким чином, у даному спорі колегією суддів встановлено дві самостійні підстави відмови у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи та порушив норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим дане рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 129, 270, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради (вх. №800Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі № 922/908/22 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2023 у справі № 922/908/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243) 11 164, 50 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 19.11.2024

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя П.В. Тихий