Постанова

від 05.11.2024 по справі 904/1991/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1991/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Карпенко А.С.

Представники сторін:

від скаржника: Сурикова Ірина Андріївна (поза межами приміщення суду) - від ТОВ " Миколаївська електропостачальна компанія " - Довіреність № 03-12/22 від 02.01.2024р.

від відповідача: Захаров Дмитро Сергійович (поза межами приміщення суду) - від Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед" - ордер № б/н

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 (суддя Колісник І.І) у справі №904/1991/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія", м. Миколаїв

до Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед", м. Дніпро

про стягнення 468 835, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед" (з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог від 20.06.2023) 468 835,90 грн заборгованості за спожиту в лютому - червні 2022 року електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 100/4 від 02.04.2021 (з урахуванням Комерційної пропозиції, що є Додатком № 2 до договору).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23 задоволено частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" до Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед" про стягнення 468 835, 90 грн заборгованості за спожиту в лютому - червні 2022 року електричну енергію.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" заборгованість за спожиту в лютому 2022 року електричну енергію в сумі 74 847, 78 грн, судовий збір у сумі 1 122, 72 грн.

У решті позову - відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що на виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу № 100/4, укладеного 02.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" та Компанією "Карго Лімітед" за період з лютого по червень 2022 року постачальник сформував рахунки на оплату та акти про прийняття-передавання товарної продукції на суму 468835,90 грн вартості поставленої споживачеві електричної енергії, у тому числі:

- рахунок № 100/4/2/1 від 11.03.2022 на суму 85337,20 грн зі строком оплати до 17.03.2022, акт від 28.02.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 28328 кВт*год на суму 85337,20 грн (а.с. 19-20 т. 1);

- рахунок № 100/4/3/1 від 12.04.2022 на суму 103493,76 грн зі строком оплати до 19.04.2022, акт від 31.03.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 31363 кВт*год на суму 103493,76 грн (а.с. 22-23 т. 1);

- рахунок № 100/4/4/1 від 10.05.2022 на суму 138106,58 грн зі строком оплати до 17.05.2022, акт від 30.04.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 42690 кВт*год на суму 138106,58 грн (а.с. 25-26 т. 1);

- рахунок № 100/4/5/1 від 10.06.2022 на суму 76480,12 грн зі строком оплати до 20.06.2022, акт від 31.05.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 23710 кВт*год на суму 76480,12 грн грн (а.с. 28-29 т. 1);

- рахунок № 100/4/6/1 від 11.07.2022 на суму 65418,24 грн зі строком оплати до 18.07.2022, акт від 30.06.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 20082 кВт*год на суму 65418,24 грн (а.с. 230-231 т. 1).

Споживач оплату електричної енергії за спірний період не здійснив, що й стало причиною виникнення спору.

Господарський суд встановив, що згідно з отриманими оператором системи розподілу даними комерційного обліку на об`єкті відповідача протягом спірного періоду відповідачем фактично спожито електричну енергію лише в лютому 2022 року в обсязі 24846 кВт*г, вартість якої, виходячи із вказаного у рахунку № 100/4/2/1 від 11.03.2022 за лютий 2022 року тарифу - 2,51039 грн/кВт*год (без ПДВ) становить 74847,78 грн з ПДВ 20% (24846 х 2,51039 х 1,2 = 74847,78 грн).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем спожитої у лютому 2022 року електричної енергії у сумі 74847,78 грн, місцевий господарський суд дійшов висновку вимоги позивача про стягнення з відповідача 468835,90 грн заборгованості за поставлену йому в лютому - червні 2022 року електричну енергію на умовах договору про постачання електричної енергії споживачу № 100/4 від 02.04.2021 є законними та обґрунтованими в частині стягнення заборгованості в сумі 74847,78 грн за лютий 2022 року, а тому підлягають задоволенню частково.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 року по справі №904/1991/23 за позовом ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" до Дочірнього підприємства Компанія "Дніпро Карго Лімітед" про стягнення 468 835,90 грн, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не взято до уваги положення чинного законодавства та не враховано, що Правилами, передбачений певний порядок передачі/отримання даних комерційного обліку, тому суд не надав оцінки тому факту, що Постачальник (Позивач по справі) при формуванні рахунків та Актів прийняття-передавання товарної продукції дотримався положень Договору та Правил.

Крім того, поза увагою суду залишився той факт, що нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» також передбачений певний порядок, а також процедуру коригування даних комерційного обліку електричної енергії і як наслідок подальшу зміну даних в рахунках на оплату електричної енергії.

Також, скаржник зазначає, що при вирішенні спору поза увагою суду залишився той факт, що правовідносини, щодо комерційного обліку електричної енергії виникають між адміністратором комерційного обліку (оператором системи розподілу) та безпосередньо між споживачем (відповідачем по справі). Так, при винесенні рішення судом не враховано норми спеціального права, якими врегульовано дії учасників роздрібного ринку електричної енергії в разі непогодження із обсягами.

За доводами скаржника, судом першої інстанції не враховано, що спір між оператором комерційного обліку/оператором системи розподілу та споживачем, щодо розподілу електричної енергії має вирішуватися в рамках договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. В рамках даної справи процедура формування рахунків на оплату за спожиту електричну енергію дотримана Постачальником відповідно до положень Правил та умов Договору.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

16.02.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Копанії «Дніпро Карго Лімітед» на апеляційну скаргу, за змістом якого відповідач зазначив, що надані ним докази на підтвердження обсягів споживання електричної енергії у період з лютого 2022 по червень 2022 року є більш вірогідним, ніж докази, що надані позивачем.

Також, відповідач зауважив, що договором про постачання електричної енергії споживачу визначено обсяг прав та обов`язків сторін, що пов`язані з постачанням позивачем електричної енергії відповідачеві як споживачу, в тому числі щодо сплати за фактично спожиту електричну енергію.

На підставі наведеного, відповідач вважає помилковим твердження позивача про те, що має місце спір між споживачем (відповідачем) та оператором системи розподілу щодо розподілу електричної енергії.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 25.12.2023 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №904/1991/23.

Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №904/1991/23.

29.12.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/1991/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2024 апеляційну скаргу залишено без руху; встановлений строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали, а саме:

- оригіналу платіжного документа про доплату судового збору у сумі 187,69 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.02.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 року у справі №904/1991/23. Поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 16.04.2024 об 11:00 год.

16.04.2024 у зв`язку з перебуванням судді-доповідача Дарміна М.О. у відпустці, розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляцінйого господарського суду від 17.04.2024 призначено розгляд справи у судовому засіданні на 16.07.2024 о 10:30 годин.

В судовому засіданні, що відбулось 16.07.2024, судом оголошено перерву до 05.11.2024 на 12:30 год.

05.11.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - постачальник, позивач) та Компанією "Карго Лімітед" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/4 від 02.04.2021 (далі - договір) (а.с. 11 - 15 т. 1).

Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1 договору).

Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 договору).

Згідно з пунктом 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (п. 2.2 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За змістом заяви-приєднання (Додаток № 1 до договору) початком постачання електричної енергії споживачу є 08.04.2021 (а.с. 16 т. 1).

За умовами пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. До одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).

Пунктами 5.3, 5.4 договору передбачено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 договору).

Відповідно до пункту 5.6 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Усі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7 договору).

Абзацом першим пункту 5.10 договору передбачено, що споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії постачальника, або безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати послуги з розподілу(передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.

Згідно з пунктом 8.1 договору постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об`єкта споживача від електропостачання у випадку порушення споживачем строків оплати за цим договором, у тому числі за графіком погашення заборгованості.

Якщо за ініціативою споживача необхідно припинити постачання електричної енергії на об`єкт споживача для проведення ремонтних робіт, реконструкції чи технічного переоснащення тощо, споживач має звернутися до оператора системи (п. 8.4 договору).

За змістом пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк, визначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

Відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток № 1 до договору):

- об`єктом споживача, на який здійснюється постачання електричної енергії за договором, є комплекс за договором спільної діяльності № 133-к від 12.05.1998 (у тому числі нерухоме майно: склад літ. Б);

- адреса об`єкта: м. Херсон, проспект Ушакова, 4;

- ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку - 62Z8816664153223;

- оператор, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - АТ "Херсонобленерго";

- ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором - 62Х5681300052939;

- початок постачання електричної енергії - з 08.04.2021 (а.с. 16 т. 1).

Згідно з пунктом 1 Комерційної пропозиції ТОВ "Миколаївська електропостачальна компанія" про постачання електричної енергії Компанії "Дніпро Карго Лімітед" (далі - Комерційна пропозиція) (Додаток № 2 до договору) (а.с. 17-18 т. 1) ціна (тариф) за фактично спожиту електричну енергію за 1 кВт*год без ПДВ, які відносяться до групи "б" (не обладнані АСКОЕ), у розрахунковому періоді визначається наступним чином:

Цф = Ц акт.групи "б" + Т постач +Т послуги передачі, Т постач = Ц факт.групи "б" *0,5%, де:

Ц факт.групи "б" - фактична середньозважена закупівельна ціна електричної енергії для постачальника по площадці вимірювання групи "б" для відповідного регіону України (для площадок вимірювання, які не забезпечені автоматизованою системою збору даних та керування лічильниками), включаючи ціну для оплати небалансів, оплати за послуги Оператора ринку та всіх обов`язкових податків (крім ПДВ, що облікується окремо), зборів та платежів, що передбачені законодавством та іншими нормативними документами;

Т послуги передачі - тариф на послуги передачі електричної енергії, затверджений постановою НКРЕКП, без ПДВ;

Т постач - тариф за послуги постачальника за вільною ціною, грн без ПДВ.

Розмір оплати за фактичний обсяг електричної енергії розраховується з урахуванням розміру податку на додану вартість, що нараховується при проведенні операцій купівлі-продажу електричної енергії відповідно до законодавства України.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється за фактичними обсягами споживання електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Рахунок на оплату за фактично спожиту за розрахунковий період електричну енергію має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. Датою оплати рахунка вважається дата надходження коштів на рахунок постачальника. У випадку співпадіння дати оплати з вихідним чи святковим днями, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.

Відповідно до пункту 3 Комерційної пропозиції постачальник до 6 числа наступного за розрахунковим місяця надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електроенергію у попередньому місяці. Споживач має можливість самостійно сформувати рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки за допомогою інтернет-магазину комунальних послуг: elektropostach.mk.ua (далі - Сервіс). Споживач протягом одного робочого дня зобов`язаний підписати електронно-цифровим підписом (далі - ЕЦП) рахунок на оплату за спожиту електричну енергію, інші рахунки, акт прийняття-передавання товарної продукції та після цього завантажити їх на Сервіс. У разі не завантаження споживачем підписаних ЕЦП документів, вони вважаються підписаними з боку споживача без зауважень.

Платіжний документ формується постачальником безкоштовно, згідно з обраною комерційною пропозицією до договору. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах постачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті постачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором.

Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем ні через персональну сторінку споживача, ні у паперовому вигляді у постачальника на 6 (шостий) робочий день місяця наступного за розрахунковим, він вважається таким, що вручений постачальником споживачу та споживач вважається таким, що з ним ознайомлений.

Сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням цифрового підпису та переданий за допомогою сервісу) ідентичний за документацією та реквізитами з документом на папері та кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Використання Сервісу надає Споживачу можливість надавати/отримувати електронні документи, використовуючи електронно-цифровий підпис (ЕЦП) для забезпечення виконання умов цього договору.

За змістом пункту 4 Комерційної пропозиції споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії безпосередньо оператору системи.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції передбачено, що договір про постачання електричної енергії споживачу набирає чинності з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору і укладається на строк до 31.12.2021 включно та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, а в частині розрахунків договір діє до повного їх завершення.

За період з лютого по червень 2022 року (далі - спірний період) постачальник сформував рахунки на оплату та акти про прийняття-передавання товарної продукції на суму 468835,90 грн вартості поставленої споживачеві електричної енергії, у тому числі:

- рахунок № 100/4/2/1 від 11.03.2022 на суму 85337,20 грн зі строком оплати до 17.03.2022, акт від 28.02.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 28328 кВт*год на суму 85337,20 грн (а.с. 19-20 т. 1);

- рахунок № 100/4/3/1 від 12.04.2022 на суму 103493,76 грн зі строком оплати до 19.04.2022, акт від 31.03.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 31363 кВт*год на суму 103493,76 грн (а.с. 22-23 т. 1);

- рахунок № 100/4/4/1 від 10.05.2022 на суму 138106,58 грн зі строком оплати до 17.05.2022, акт від 30.04.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 42690 кВт*год на суму 138106,58 грн (а.с. 25-26 т. 1);

- рахунок № 100/4/5/1 від 10.06.2022 на суму 76480,12 грн зі строком оплати до 20.06.2022, акт від 31.05.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 23710 кВт*год на суму 76480,12 грн грн (а.с. 28-29 т. 1);

- рахунок № 100/4/6/1 від 11.07.2022 на суму 65418,24 грн зі строком оплати до 18.07.2022, акт від 30.06.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 20082 кВт*год на суму 65418,24 грн (а.с. 230-231 т. 1).

Указані рахунки та акти були направлені постачальником на електронну пошту відповідача nbyanova@seashipping.biz та додатково на електронну адресу бухгалтера підприємства-споживача (а.с. 21, 24, 27, 30 т. 1, а.с. 2 т. 2).

На підтвердження обсягів поставки споживачу електричної енергії, які включені у сформовані постачальником рахунки та акти про прийняття-передавання товарної продукції за спірний період, до позовної заяви долучені звіти щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) АТ "Херсонобленерго" (а.с. 31 - 38 т. 1; а.с. 10 - 17 т. 2).

Споживач оплату електричної енергії за спірний період не здійснив, що й стало причиною виникнення спору.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок:

"Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову".

Предметом позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» до Дочірнього підприємтсва Компанія «Дніпро Карго Лімітед» є матеріально-правова вимога про стягнення 468 835,90 грн заборгованості за електричну енергію (за лютий 2022 на суму 85 337,20 грн; за березень 2022 на суму 103 493,76 грн; за квітень 2022 на суму 138 106,58 грн; за травень 2022 на суму 76 480,12 грн; за черень 2022 на суму 65 418,24 грн) поставлену на виконання договору про постачання електричної енергії №100/4 від 02.04.2021.

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України ,колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" (далі - постачальник, позивач) та Компанією "Карго Лімітед" (далі - споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 100/4 від 02.04.2021, відповідно до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток № 1 до договору):

- об`єктом споживача, на який здійснюється постачання електричної енергії за договором, є комплекс за договором спільної діяльності № 133-к від 12.05.1998 (у тому числі нерухоме майно: склад літ. Б);

- адреса об`єкта: м. Херсон, проспект Ушакова, 4;

- ЕІС-код точки (точок) комерційного обліку - 62Z8816664153223;

- оператор, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії - АТ "Херсонобленерго";

- ЕІС-код як суб`єкта ринку електричної енергії, присвоєний відповідним системним оператором - 62Х5681300052939;

- початок постачання електричної енергії - з 08.04.2021.

За період з лютого по червень 2022 року (далі - спірний період) постачальник сформував рахунки на оплату та акти про прийняття-передавання товарної продукції на суму 468835,90 грн вартості поставленої споживачеві електричної енергії, у тому числі:

- рахунок № 100/4/2/1 від 11.03.2022 на суму 85337,20 грн зі строком оплати до 17.03.2022, акт від 28.02.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 28328 кВт*год на суму 85337,20 грн (а.с. 19-20 т. 1);

- рахунок № 100/4/3/1 від 12.04.2022 на суму 103493,76 грн зі строком оплати до 19.04.2022, акт від 31.03.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 31363 кВт*год на суму 103493,76 грн (а.с. 22-23 т. 1);

- рахунок № 100/4/4/1 від 10.05.2022 на суму 138106,58 грн зі строком оплати до 17.05.2022, акт від 30.04.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 42690 кВт*год на суму 138106,58 грн (а.с. 25-26 т. 1);

- рахунок № 100/4/5/1 від 10.06.2022 на суму 76480,12 грн зі строком оплати до 20.06.2022, акт від 31.05.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 23710 кВт*год на суму 76480,12 грн грн (а.с. 28-29 т. 1);

- рахунок № 100/4/6/1 від 11.07.2022 на суму 65418,24 грн зі строком оплати до 18.07.2022, акт від 30.06.2022 про прийняття-передавання товарної продукції - електричної енергії в обсязі 20082 кВт*год на суму 65418,24 грн (а.с. 230-231 т. 1).

Указані рахунки та акти були направлені постачальником на електронну пошту відповідача nbyanova@seashipping.biz та додатково на електронну адресу бухгалтера підприємства-споживача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач у своєму відзиві зазначав, в тому числі, про наступне: «… Указом Президента України № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та неможливістю здійснення обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та інших пов`язаних з цим видів господарської діяльності, Наказом Міністерства інфраструктури України № 256 від 28.04.2022 «Про закриття морських портів», закрити морські порти Бердянськ, Маріуполь, Скадовськ, Херсон з дня набрання чинності цим наказом до відновлення контролю над зазначеними морськими портами.

З 01.03.2022 по 11.11.2022 Херсонську міську територіальну громаду було окуповано військами російської федерації (дати початку та закінчення перебування міста Херсон в окупації визначено відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).

Наказом директора «Компанії Дніпро Карго Лімітед» (відповідача) від 24.02.2022 оголошено простой всієї Компанії «Дніпро Карго Лімітед» з 24.02.2022 до можливості відновити роботу Компанії зі звільненням працівників від обов`язку бути присутніми на робочих місцях.

Простой відповідача оголошено через неможливість здійснення господарської діяльності, оскільки ведення спільних справ за договором спільної діяльності та здійснення (у межах даної діяльності) перевантаження вантажів на території морського порту Херсон у місті Херсон - це є єдина діяльність, що здійснюється (здійснювалась) відповідачем.

Втрата контролю над об`єктом енергопостачання та, як наслідок, припинення користування відповідачем електричною енергією, повне припинення здійснення господарської діяльності, сталося поза волі відповідача з підстав, які є загальновідомими, а саме: збройна агресія російської федерації проти України, окупація міста Херсон, у тому числі морського торговельного порту Херсон (на території якого розмішується об`єкт відповідача).

З початку окупації, територія морського порту Херсон, у тому числі комплекс спільної діяльності відповідача (об`єкт, точка комерційного обліку ЕІС-код- 62X8816664153223) опинились під контролем окупаційних військ.

Як визначено п.п.1 п.6.2 Договору Споживач (відповідач) зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору.

Проте, з 24 лютого 2022 року споживання відповідачем електричної енергії за Договором ло повністю припинено.

Цодо визначення позивачем «фактично спожитої» відповідачем електричної енергії

На підтвердження обсягів «спожитої» електроенергії у період лютий-травень 2022 року позивачем надано копії актів про прийняття-передавання товарної продукції.

Дані акти складені позивачем та не містять підписів відповідача. Відповідачем дані акти отримані не були. Зазначена в актах електронна адреса, не є електронною адресою відповідача.

В актах зазначені обсяги «фактичного» споживання відповідачем електричної енергії, але такі відомості відповідач має поставити під сумнів та не погодитись з ними з наступних підстав.

Як було вище зазначено, відповідач з 24.02.2022 повністю припинив споживання електричної енергії за Договором (з обставин, що наведені вище).

За умови, якщо електрична енергія дійсно постачалась позивачем у даний період на об`єкт, що вказаний у Договорі, то таке постачання з 01.03.2022 могло здійснюватись лише на користь країни-агресора…» (том 1, а.с. 168-169

Відповідно до частин 1, 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України:

1. У відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення.

3. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

З урахуванням відсутності у відповіді на відзив вказівок про незгоду позивача із наведеними у відзиві обставинами втрати відповідачем з 24.02.2022 ефективного контролю над Компанією «Дніпро Карго Лімітед» через його окупацію збройними формуваннями російської федерації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" в порядку частини 4 статті 165, частин 1, 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України позбавляється права заперечувати проти відповідного факту, а вищенаведені обставини визнаються колегією суддів такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Наказом № 75 від 25.04.2022р. Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. № 453/37789, затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року, до якого увійшла територія Херськонської міської територіальної громади. Більш ранні накази Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України відсутні.

Згідно з частиною третьою статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти, коли вони визнані такими судом, не потребують доказування.

Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту.

Крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу ( Постанова КГС ВС від 19.06.2018 у справі № 922/3946/16)

Загальновідомість обставин полягає в тому, що вони відомі широкому загалу, зокрема й суду та учасникам справи.

Загальновідомість того чи іншого факту є відносною і залежить від різних факторів, у тому числі від:

- часу, що сплинув після події,

- поширеності інформації про подію (факт) загалом у державі чи в певній місцевості (Постанова КГС ВС від 10.03.2020 у справі № 910/8395/19).

Колегія суддів з урахуванням чисельних джерел в мережі інтернет (https://www.dw.com/uk/yak-khersonshchyna-zhyve-pid-rosiiskoiu-okupatsiieiu/a-61064197, https://suspilne.media/kherson/395468-rik-vijni-livij-bereg-pid-obstrilami-pravij-v-okupacii-366-den-vijni-hronika-podij-v-hersonskij-oblasti/, https://tsn.ua/ato/lyudi-vigorili-zhivut-u-rezhimi-ochikuvannya-mer-hersona-rozpoviv-yak-okupanti-povernuli-misto-u-90-ti-2062267.html, https://nv.ua/ukr/ukraine/events/herson-misyac-v-okupaciji-blokadi-rosiyske-tb-i-gumanitarna-katastrofa-novini-ukrajini-50232317.html, https://www.bbc.com/ukrainian/features-60834436...) в порядку частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визнає загальновідомою для позивача, юридична адреса якого зареєстрована в місті Миколаїв, відповідача (споживача за договором) адреса об`єкта якого є місто Херсон, та безпосередньо колегії суддів ту обставину, що 24 лютого російські війська з Криму зайшли до Генічеського і Скадовського районів. Протягом перших днів наступу росіяни зайняли кілька найбільших міст області: Генічеськ, Скадовськ, Олешки, Каховку, Нову Каховку, Голу Пристань, а також мости через Дніпро і Північнокримський канал та Каховську ГЕС. Значні бої точилися за Антонівський міст, який сполучає Лівобережну Україну з Херсоном. Українська армія змушена була відступити під натиском ворога. 1 березня росіяни почали артилерійські обстріли Херсона, навколо міста було облаштовано блокпости. Під час наступу росіяни знищували житлові будинки, торговельні центри, інші споруди, вбивали цивільних мешканців: за даними міської ради, лише у перший день наступу загинули щонайменше 40 осіб. Окупанти одразу ж знищили підрозділи територіальної оборони у Бузковому парку та на вулиці Кулика, захопили будівлі Херсонської ОДА та управління поліції. Мерія Херсона, попри окупацію міста, продовжувала діяти до 25 квітня, коли росіяни зайшли до приміщення міської ради. Наступного дня росіяни оголосили про призначення власних керівників Херсона і області: головою окупаційної обласної адміністрації став Олександр Кобець, міської - мер Херсона у 2002- 2012 роках Володимир Сальдо.

Отже, втрата контролю над об`єктом енергопостачання та, як наслідок, припинення користування відповідачем електричною енергією, повне припинення здійснення господарської діяльності, сталося поза волі відповідача з підстав, які є загальновідомими, а саме: збройна агресія російської федерації проти України, окупація міста Херсон, у тому числі морського торговельного порту Херсон (на території якого розмішується об`єкт відповідача).

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині «… Отже, при ухваленні оспорюваного рішення судом першої інстанції не взято до уваги положення чинного законодавства та не враховано, що Правилами, передбачений певний порядок передачі/отримання даних комерційного обліку, тому суд не надав оцінки тому факту, що Постачальник (Позивач по справі) при формуванні рахунків та Актів прийняття-передавання товарної продукції дотримався положень Договору та Правил.

Крім того, поза увагою суду залишився той факт, що нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» також передбачений певний порядок, а також процедуру коригування даних комерційного обліку електричної енергії і як наслідок подальшу зміну даних в рахунках на оплату електричної енергії.

Підпунктом 15 пункту 1.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 року (далі - ККОЕЕ) визначено, що дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) - дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 2.1.1. ККОЕЕ комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО (Адміністратор комерційного обліку) та здійснюється ППКО (Постачальник послуг комерційного обліку) відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.

Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку (пункт 2.1.2. ККОЕЕ).

Процес формування, перевірки, валідації та передачі даних комерційного обліку встановлений Главою ІХ ККОЕЕ «Керування даними комерційного обліку»

Пунктом 9.1.1. ККОЕЕ передбачено, що обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Згідно з пунктом 9.5.3. ККОЕЕ дані комерційного обліку формуються на основі результатів вимірювання або визначаються розрахунковим шляхом за встановленими правилами.

Положеннями пунктів 9.6.1., 9.6.2 ККОЕЕ встановлено, що перевірка даних здійснюється відповідними ППКО на етапах збору результатів вимірювання, формування первинних даних комерційного обліку, формування валідованих даних комерційного обліку. За результатами цих перевірок ППКО (у ролі ОДКО - оператор даних комерційного обліку) формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх АКО та заінтересованим сторонам.

Відповідно до пунктів 9.9.3., 9.9.4. ККОЕЕ ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО (точка комерційного обліку), дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені.

Згідно з положеннями пунктів 9.14.1., 9.14.3 ККОЕЕ АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

При цьому пунктом 8.6.15 ККОЕЕ встановлено, що дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО.

Згідно з пунктом 1.1. Додатку 10 Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП №307 від 14.03.2018 якщо АКО надасть оновлені дані комерційного обліку по учасниках ринку, то будь-які розбіжності, виявлені після цього, урегульовуються між ОСП (оператор системи передачі) та СВБ (постачальник), до якої входять такі учасники ринку, відповідно до цих Правил врегулювання.

Таким чином, законодавством передбачена процедура збору, перевірки та передачі даних комерційного обліку для формування учасниками ринку розрахункових документів.

Слід зазначити, що оновленні дані, які мають бути сформовані відповідно до вимог ККОЕЕ до постачальника не надходили.

Отже в розумінні положень вищевказаних нормативно-правових документів, що регулюють правовідносини між учасниками ринку електричної енергії акти коригування до актів прийому-передачі послуги з розподілу електричної енергії за період лютий 2022 - червень 2022, складених між АТ «Херсонобленерго» та ДП Компанія «Дніпро Карго Лімітед», які взяті судом першої інстанції до уваги не є даними комерційного обліку, та підлягають перевірці та валідації відповідно до процедури визначеної ККОЕЕ, тому не можуть бути підставою для коригування Постачальником розрахункових документів в період лютий 2022 - червень 2022…» враховуючи наступне.

Частиною 1 ст. 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів...

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Пунктом 4.7. «Правил роздрібного ринку електричної енергії», що Затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Отже, як вбачається з наведених положень договору та норм чинного законодавства, відповідач (як споживач електричної енергії) зобов`язаний сплатити вартість фактично спожитої електричної енергії.

Визначення фактичних обсягів спожитої відповідачем електричної енергії.

Підпункт 1.1.2. «Правил роздрібного ринку електричної енергії» містить наступні визначення:

точка комерційного обліку - точка на комерційній межі розподілу електричної мережі або умовна точка, в якій відбувається зміна власника електричної енергії і до якої відносяться дані комерційного обліку електричної енергії, що використовуються для розрахунків на ринку електричної енергії. Наскільки це можливо, точка комерційного обліку повинна збігатися з точкою вимірювання;

точка вимірювання - фізична точка (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення високовольтної обмотки трансформатора струму) на електричній мережі, в якій вимірюються фізичні параметри електричної енергії (її якісні параметри та рівні електричної потужності) та/або обсягу перетікань електричної енергії.

Відповідно до п.п. 1.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі - Кодекс), що затверджено Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 311 (у редакції постанови НКРЕКП від 20.03.2020 № 716), цей Кодекс визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.

У відповідності до п. 1.2.1 даного Кодексу:

дані комерційного обліку електричної енергії (дані комерційного обліку) - дані, отримані на основі вимірювання або розрахунковим шляхом під час здійснення комерційного обліку електричної енергії, а також дані про стан засобів комерційного обліку, що використовуються для здійснення розрахунків та проведення аналізу на ринку електричної енергії (п. 15);

точка вимірювання - фізична точка на електричній мережі (точка підключення лічильника електричної енергії прямого включення, а у разі застосування вимірювальних трансформаторів - точка підключення первинної обмотки трансформатора струму), в якій фактично вимірюються обсяги та/або параметри електричної енергії (п. 76);

точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним ЕІС-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності (п. 77).

Згідно п. 9.5.3 даного Кодексу встановлено, що дані комерційного обліку формуються на основі результатів вимірювання.

Як підтверджується матеріалами справи, 17 серпня 2023 року інспектором АТ «Херсонобленерго» - оператор системи розподілу, з яким відповідачем укладено договір розподілу електричної енергії - проведено контрольний огляд вузла обліку електричної енергії на об`єкті відповідача, що розташований у м. Херсон, пр. Ушакова, 4.

За результатами даного контрольного огляду оператором системи розподілу АТ «Херсонобленерго» 17.03.2023 складено реєстр коригування обсягів приймання-передачі електричної енергії (далі за текстом - «реєстр») за особовим рахунком №37523973; абонент: КОМПАНІЯ "ДНІПРО КАРГО ЛІМІТЕД"; ЕІС - 6228816664153223; назва точки обліку: комплекс за договором спільної діяльності №133-к від 12.05.1998року (в тому числі нерухоме майно: склад літ. Б).

22.08.2023 даний реєстр надійшов на адресу відповідача.

06.09.2023 оператор системи розподілу АТ «Херсонобленерго» надав на електронну адресу відповідача підписані акти коригування від 17.08.2023 до актів прийому-передачі послуг з розподілу електричної енергії за період лютий-червень 2022 року (включно) з Договором від 23.02.2021 №37523973.

Згідно вищевказаних актів та реєстру коригування обсягів приймання-передачі електричної енергії за особовим рахунком № 37523973, обсяги фактичного споживання відповідачем електричної енергії у період з лютого по червень 2022 року (включно) за точкою комерційного обліку ЕІС - 6228816664153223 складають:

- лютий 2022 року: 24846 кВт/год;

- березень 2022 року: 0;

- квітень 2022 року: 0;

- травень 2022року: 0;

- червень 2022 року: 0;

Разом за всі періоди перерахунку: 24846 кВт/год.

Таким чином, дані документи та вищевказані обставини справи підтверджують, що відповідач з 24 лютого 2022 року припинив використання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №100/4 від 02.04.2021.

Відповідно до отриманих оператором системи розподілу даними комерційного обліку на об`єкті відповідача протягом спірного періоду відповідачем фактично спожито електричну енергію лише в лютому 2022 року в обсязі 24846 кВт*г, вартість якої, виходячи із вказаного у рахунку № 100/4/2/1 від 11.03.2022 за лютий 2022 року тарифу - 2,51039 грн/кВт*год (без ПДВ) становить 74847,78 грн з ПДВ 20% (24846 х 2,51039 х 1,2 = 74847,78 грн).

З огляду на умови пункту 5.7 договору та пункту 3 Комерційної пропозиції строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати спожитої ним у лютому 2022 року електричної енергії є таким, що настав.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи оплати відповідачем спожитої у лютому 2022 року електричної енергії у сумі 74847,78 грн (що не заперечується відповідачем), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового стягнення з відпоідача на користь позивача заборгованості в сумі 74847,78 грн за лютий 2022 року.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 393 988,12 грн за поставлену Компанії «Карго Лімітед» електричну енергію за період лютий (частково) - червень 2022 не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи доказів фактичного споживання електричної енергії останнім.

Дловоди скаржника в частині «…При вирішенні спору поза увагою суду залишився той факт, що правовідносини, щодо комерційного обліку електричної енергії виникають між адміністратором комерційного обліку (оператором системи розподілу) та безпосередньо між споживачем (відповідачем по справі).

Так, при винесенні рішення судом не враховано норми спеціального права, якими врегульовано дії учасників роздрібного ринку електричної енергії в разі непогодження із обсягами.

Положеннями статті 4 Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються низка договорів зокрема передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

До такої категорії договорів відноситься також Типовий Договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який укладається між Оператором системи розподілу) та Споживачем електричної енергії (Відповідачем).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного у встановленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії. (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 3.5. Типового Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії встановлено, що визначений обсяг розподіленої (спожитої) електричної енергії за підсумками розрахункового місяця передається Адміністратору комерційного обліку у встановленому Кодексом комерційного обліку порядку для включення в місячний баланс електричної енергії ОЕС України і є підставою для його використання у взаємовідносинах між суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі для взаєморозрахунків між Споживачем та його постачальником.

За наявності розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора системи розподілу.

Отже судом першої інстанції не враховано, що спір між оператором комерційного обліку/оператором системи розподілу та споживачем, щодо розподілу електричної енергії має вирішуватися в рамках договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії. В рамках даної справи процедура формування рахунків на оплату за спожиту електричну енергію дотримана Постачальником відповідно до положень Правил та умов Договору…» колегія суддів відхиляє як безпідставні з огляду на те, що даний спір між позивачем та відповідачем виник на підставі виконання сторонами спірного договору про постачання електричної енергії споживачу, яким виначено обсяг прав та обов`язків сторін, що пов`язанні з постачанням позивачем електроенергії відповідачу як споживачу, в тому числі щодо сплати за фактично спожиту електроенергію.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційн скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська електропостачальна компанія» на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 7279,51 грн покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2023 у справі №904/1991/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7279,51 грн покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївська електропостачальна компанія".

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.11.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус